Реферат на тему:

Франчайзинг як спосіб організації власної справи

План

1. Як стати франчайзі

2. Розгляд ринкових позицій франчайзингової системи

3. Оцінювання франчайзера

1. Як стати франчайзі

Приймаючи рішення про входження у певну франчайзну систему необхідно:

провести ретельний самоаналіз;

розглянути ринкові позиції даної системи пільгового підприємництва;

оцінити франчайзера;

оцінити ділову пропозицію.

А) Самоаналіз

Кожна людина, яка має намір відкрити власну справу, повинна детально
проаналізувати свої міркування, здібності та довгострокові цілі. Такий
аналіз необхідний для будь-якого виду бізнесу, у тому числі
інформаційного. Здійснюючи самоаналіз, потенційний франчайзі має бути до
кінця відвертим із собою й не захоплюватися власними оригінальними
ідеями, навіть якщо впевнений у їх правильності. Треба ще раз усе
ретельно перевірити і обміркувати, оскільки можливість користуватися
«ноу-хау», перевагами системи пільгового підприємництва ще не дає
гарантії успіху. У 50% випадків банкрутств франчайзі самі винні у своїй
долі.

Будь-який потенційний франчайзі, зайнявшись самоаналізом і визнаючи у
себе наявність тієї або іншої характеристики, повинен ретельно її
розглянути.

Наведемо деякі приклади, взяті з реального життя

Таблиця 1

Основні ситуації, що спричинюють банкрутство франчайзі

Ситуація, що склалася Причина, наслідок, дія

1. Франчайзі вже займався самостійним бізнесом і, можливо, в тій самій
сфері, що охоплюється системою пільгового підприємництва Така людина
менш сприйнятлива до ідей франчайзера і дисциплінуючого впливу системи.
Тому франчайзери неохоче приймають франчайзі з попереднім досвідом у
бізнесі того ж типу. Але трапляються випадки, коли попередній досвід і
знання бажані, оскільки їх не можна набути за короткий проміжок часу

2. Самовдоволення франчайзі Однією з найпоширеніших причин невдачі є те,
що франчайзі перестає прикладати необхідних зусиль, вважаючи, що «тепер
я бос, а боси не працюють. Тепер можна витрачати гроші, при цьому не
працюючи і не заробляючи». Франчайзинг не сумісний з такою позицією

3. Франчайзі втрачає впевненість у собі Це трапляється:

а) коли після відкриття підприємства він усвідомлює ступінь
відповідальності та масштаб задачі;

б) коли він не може миритися зі збитками, які можуть мати місце в
початковий період, не зважаючи на вміння правильно організувати свої
фінанси й використати обіговий капітал. Треба мати міцні нерви, щоб
справлятися з комерційними втратами під час становлення підприємства

4. Франчайзі, який «не вписується» в систему Найчастіше трапляється з
тими, хто вже успішно працював деякий час у бізнесі. Такі особи
починають вірити, що процвітання забезпечується їх зусиллями, а не
завдяки франчайзеру та його системи. Вони, звичайно, вносять свій вклад
в успіх, але небезпека виникає тоді, коли вони думають, що краще знають,
як і що робити, і це призводить до відходу від системи

5. Утручання, хоч і з хорошими намірами, членів сім’ї або настирливих
друзів Важливо, щоб сім’я надавала підтримку, але не втручалася. Часто
франчайзери проводять співбесіди як з чоловіком, так і з дружиною,
навіть коли тільки один з них є претендентом. Небезпечними є й поради
настирливих друзів, а особливо тих, хто вважає себе надто досвідченими і
що їх досвід буде корисний франчайзі. Людям, якими можна легко
маніпулювати і яким важко самостійно приймати рішення, самостійно
займатися бізнесом небезпечно

6. Франчайзі, який чекає, щоб для нього багато чого зробили Жоден
потенційний франчайзі не повинен чекати, що франчайзер щодня братиме
участь у його бізнесі. Єдиний виняток — системи франчайзингу, які
спеціально пропонують таку участь (наприклад, централізовані системи
замовлень або бухгалтерського обслуговування)

7. Франчайзі, в якого відсутні необхідні якості Існують два різновиди
такого типу франчайзі. Перший — франчайзі, які настільки засліплені
привабливістю франчайзингу, що не усвідомлюють своїх вад і відсутності
можливостей. Франчайзер ніколи не може знати про франчайзі стільки,
скільки той знає про себе. Франчайзі повинен бути чесним перед собою і
франчайзером.

Інший різновид — ті, хто, можливо, обіймали високі посади в
управлінській ланці і не звикли багато працювати, займаючись основами
справи

У процесі самоаналізу треба визначитися, чи не підпадає потенційний
франчайзі під одну або кілька з розглянутих ситуацій. Крім того, слід
пам’ятати, що потенційного франчайзі можуть підстерігати такі небезпеки:

утрата пильності в оцінці перспектив, оскільки традиційно вважається, що
франчайзинг є більш надійною формою ведення бізнесу;

заспокоєність унаслідок помилкового уявлення, що достатньо підписати
франчайзну угоду, щоб заробити багато грошей;

ігнорування того факту, що для успіху справи необхідно й правильно
обрати франчайзера.

Треба поставити собі такі запитання і чесно на них відповісти:

1. Чи розумію я сутність франчайзингу і його вимоги?

2. Чи відповідаю я за фізичними та особистісними характеристиками
вимогам ведення власного бізнесу?

3. Чи дозволять мені мій вік і здоров’я займатися бізнесом досить довго,
щоб повернути початкові витрати і справдити сподівання? І навпаки, чи не
дуже я молодий і чи досить досвідчений, щоб вести свій власний бізнес,
наймати людей і керувати ними?

4. Чи достатньо в мене фінансових ресурсів, щоб розпочати власну справу
і вижити в період становлення свого підприємства?

5. Чи вистачить у мене самовладання і волі, щоб устояти у разі можливих
збитків і справитися з перешкодами в період створення і становлення
власної справи?

6. Які мої справжні якості та вміння? Чи буде змога у разі входження у
франчайзну систему максимально застосувати і використати свої сильні
сторони?

7. Чи зможу я справитися найкращим чином з розумовими і фізичними
навантаженнями?

8. Чи легко я зближуюся з людьми?

9. Чи зможу я справлятися з персоналом?

10. Чи здатний я працювати багато і з повною відповідальністю?

11. Чи готовий я працювати понаднормовий час?

12. Як моє рішення вплине на мою сім’ю і як вона ставитиметься до моєї
частої відсутності?

13. Чи повністю схвалює моя сім’я моє передбачуване підприємство?

14. Чи буде хто-небудь з моєї сім’ї здатний і радий мені допомогти?

15. Чи готовий я піддавати ризику свою власність?

16. Чи зможу я забезпечити необхідний обсяг фінансування?

17. Чого я прагну досягти:

задоволення в роботі?

приросту капіталу?

великих грошей?

вигідного вкладення капіталу?

18. Чи буде справа досить цікавою для мене протягом багатьох років?

19. Чи влаштовує мене дисципліна системи франчайзингу?

20. Чи дратуватиме мене влада, яку матиме наді мною франчайзер?

21. Чи досить я ініціативний і чи зможу перетворити на вигоду
можливості, що відкриваються для мене?

22. І нарешті: чого я хочу досягти в житті?

Необхідно, щоб потенційний франчайзі піддав себе пильному самоаналізу,
пізнав самого себе і свої наміри з допомогою наведеної методики.

2 Розгляд ринкових позицій франчайзингової системи

Розгляд ринкових позицій є надзвичайно важливим етапом у прийнятті
рішення про входження у франчайзну систему. При цьому необхідно не
тільки врахувати характер діяльності самої системи, а й оцінити
перспективи розвитку всієї галузі або сектору економіки, частиною яких
вона є. Так, предметом її діяльності може бути виробництво товарів або
надання послуг у будь-якій сфері економічної діяльності, у тому числі
інформаційній. Для полегшення подібного оцінювання потрібно знайти
відповідь на наступні питання:

Чи є новими ці товари/послуги? Чи мають вони явні переваги порівняно з
товарами/послугами конкурентів?

Чи доведено практикою успішність системи франчайзингу?

Чи не є дана система дистриб’юторською мережею або агентством, хоча й
пропонується як система франчайзингу, що є підозрілим? Чи має послуга
елемент новизни або відмінності від подібних послуг, пропонованих
конкурентами?

Чи довго дана система франчайзингу утримуватиметься на ринку?

Чи не експлуатує вона модне або скороминуще захоплення, що має
тимчасовий характер?

Який стан сегменту ринку, де діє система: спаду чи зростання?

Наскільки високою є конкуренція на ринку даних товарів/послуг?

Наскільки конкурентоспроможною є ціна товарів/послуг?

Чи можна зберегти цю конкурентоспроможність?

Які джерела постачання товарів?

Яка впевненість у тому, що це джерело збережеться в майбутньому?

Чи існують альтернативні джерела постачання товарів відповідної якості і
ціни?

Чи мають товари/послуги торгову марку або чи є вони фірмовими?

Чи виробляються товари на основі запатентованого винаходу?

Чи надається послуга за ексклюзивною технологією?

Чи добре налагоджені канали постачання?

Чи існує адекватне гарантійне і сервісне обслуговування?

Чи може виробник або постачальник легко обійти франчайзера і франчайзі й
створити свою власну конкуруючу систему?

Яка репутація товару/послуги або технології?

Яка репутація постачальника?

Якщо це успішна система, щойно завезена з іншої країни, то чи буде вона
такою ж привабливою на внутрішньому ринку? Чи пройшла вона ретельну
перевірку на цьому ринку?

Не можна недооцінювати важливість цих міркувань. Не слід думати, що
франчайзинг гарантує успіх і франчайзер відшкодує втрати. Не варто
взагалі розпочинати власну справу і брати участь у системі пільгового
підприємництва, якщо ви не готові втратити все! Підприємницький ризик
несе франчайзі. Цей ризик треба зрозуміти та оцінити.

3 Оцінювання франчайзера

Оцінювання франчайзера — дуже важлива складова процесу прийняття
рішення. Не завжди той, хто називає себе франчайзером, ним і є. Це може
бути й лише спробою ввести в оману довірливу людину.

Більшість систем франчайзингу знаходяться на різних стадіях розвитку і
зрілості. Чим більше франчайзі—учасників системи, тим легше дати їй
оцінку, оскільки з багатьма можна поговорити про те, що їм дала ця
участь.

У таблиці наведено різні етапи розвитку системи франчайзингу і проблеми,
які можуть виникнути на кожному з них.

Таблиця

Етапи розвитку системи франчайзингу

Кількість діючих франчайзі Коментарі

1—10 На цьому етапі франчайзер все ще шукає свій шлях. Він перевіряє, чи
достатньо відпрацьовано концепцію в процесі пробних операцій. Він ще
недосвідчений у виборі франчайзі, а тому вразливий. Одночасно він
виявляє нетерпіння, оскільки вклав кошти у підготовку свого «пакета»
пільгового підприємництва і хоче продавати його, щоб отримати грошові
кошти

11—40 Франчайзер подолав першу перешкоду і розвиває свою інфраструктуру,
щоб підготувати себе до зростаючої, як він сподівається, кількості
франчайзі. Йому треба виявляти обережність, щоб темпи зростання не
випереджали його ресурси і можливості. Але, ймовірно, у нього існує нова
проблема: зазвичай є незначна кількість франчайзі (4—5), які його не
задовольняють

41—100 Система знаходиться у відносно зрілому стані. Франчайзер отримує
достатні прибутки від своєї діяльності. Тепер він звертає свою увагу на
створення підґрунтя для значного розширення. Тут треба проаналізувати
все, що вдалося і не вдалося зробити. Звичайно, він далеко сягнув у
своєму розвитку і тепер можна бачити, наскільки добре він обслуговував
своїх франчайзі і пристосувався до змін

Понад 100 Франчайзер досяг зрілості і має всю необхідну інформацію для
аналізу своєї системи. Її цінне джерело — діючі франчайзі. Також
визначеними є можливості і напрям подальшого пристосування до вимог і
тенденцій ринку

Доцільно порівняти купівлю права на пільгове підприємництво з придбанням
іншого бізнесу. Купуючи підприємство, покупець обстежує його, вивчає
рахунки, консультується, обговорює контракт й укладає угоду. Продавець
може ввести його в курс справи, допомогти взяти старт, після чого новий
власник веде справу повністю сам. У чомусь це збігається з початком
роботи в рамках пільгового підприємництва. Найсуттєвіші відмінності
полягають у тому, що франчайзі в умовах франчайзингу не просто приступає
до справи, а:

1) використовує фірмову назву і марку франчайзера;

2) переймає системні методи і «ноу-хау» франчайзера;

3) покладається на здатність франчайзера:

допомогти франчайзі приступити до справи;

надавати допомогу протягом усього терміну дії відносин пільгового
підприємництва;

розвивати і підтримувати підприємство як учасника системи франчайзингу;

діяти чесно, на основі ділової етики.

Для того щоб майбутній франчайзі міг прийняти обґрунтоване рішення щодо
укладання угоди з конкретним франчайзером, останній зобов’язаний надати
інформацію, яка б дозволила відповісти на такі запитання:

1. Яка ділова кваліфікація і досвід керівників, членів ради директорів і
головних акціонерів (або партнерів) фірми?

2. Яка докладна історія розвитку фірми до нинішнього дня.

3. Які кроки зроблено, щоб підготуватися до роботи в системі
франчайзингу.

4. Які знання або досвід роботи в системі франчайзингу вже є і як його
набуто?

5. Скільки пробних франчайзних угод вже укладено?

6. Скільки власних коштів вкладено у бізнес, щоб підготувати його до
роботи у системі франчайзингу?

7. Як упевнитись у тому, що ринок досліджено належним чином, що набуто
необхідних знань і що капітал буде вкладено в перевірений бізнес, який
має досвід подолання щоденних проблем? Які результати проведення пробних
угод? Чи доводять їх кількість і масштаб, що концепція діє і є
можливість почати роботу в рамках франчайзингу?

8. Чому перевагу було віддано франчайзингу на противагу розширенню свого
бізнесу?

9. Який темп зростання планується на наступні п’ять років?

10. Яка організаційна структура фірми? Наскільки добре вона реагує на
зростання системи франчайзингу і які є плани відносно розширення
персоналу підтримки й розвитку інфраструктури?

11. Хто з керівників фірми відповідатиме за планування та управління
розвитком мережі пільгового підприємництва і за роботу з франчайзі?

12. Чи хтось колись з цих керівників:

не був підданий судовому розгляду як власник, акціонер або керівник
якої-небудь фірми, чи не були застосовані проти нього адміністративні
санкції?

не збанкрутував?

не працював у системі франчайзингу, яка зазнала невдачі?

не займався бізнесом як франчайзі та зазнав невдачі?

не був звинувачений в карному злочині?

13. Скільки фірм-франчайзі зараз є в системі? Їх імена і адреси.

14. Скільки фірм-франчайзі було 12 місяців тому?

15. Скільки фірм-франчайзі за останні два роки:

були вимушені розірвати контракт з ініціативи франчайзера?

розірвали контракт з власної ініціативи?

погодилися розірвати контракт за обопільною згодою?

Через які причини це сталося?

16. У чому полягає підхід та критерії відбору франчайзі?

17. Які результати аудиторської перевірки останніх звітів?

18. Чи є підтвердження тому, що з моменту підготовки цих звітів
фінансовий стан не погіршився? Якщо немає, як у цьому пересвідчитись?

19. Яких відповідних заходів вжито, щоб поліпшити фінансовий стан у
наступному році?

20. Чи є франчайзер членом асоціації франчайзингу? Якщо ні, то чи
подавалася заява на членство в такій асоціації, а якщо відмовили, то
чому?

21. Які банки обслуговують франчайзера? Чи можна отримати консультацію
банку відносно рівня інвестицій, необхідних франчайзі?

22. Чи застосовуються схеми фінансування франчайзі за участю банків?
Якщо так, то які банки беруть участь? Чи можна отримати детальну
інформацію?

23. Чи може франчайзер надати, принаймні, дві фінансові або ділові
рекомендації від будь-кого іншого, крім власних банкірів?

Доцільно скористатися консультацією юриста і бухгалтера, які допоможуть
оцінити, з позицій перспектив, отриману інформацію. Зрештою, необхідно
пересвідчитися, що франчайзер, у чию систему ви вирішили ввійти,
підтримуватиме з вами міцні й тривалі ділові стосунки, що він саме та
людина, на яку можна покластися.

PAGE 1

PAGE

Похожие записи