Реферат на тему:
Файлова система
Імена файлів
Основним інформаційним об’єктом ОС Windows є файл.
Файл — іменована область зовнішньої пам’яті для зберігання програм і
даних.
Файли можуть містити текстові документи, числові дані, закодовану
табличну та графічну інформацію тощо.
Оскільки ОС Windows орієнтована на роботу з документами, файли, в яких
зберігаються дані, називають документами, а програми, що створюють й
обробляють ці документи, — додатками.
Дія ідентифікації кожному файлу присвоюється ім’я. Воно утворюється з
двох частин — власне імені та розширення, розділених символом «крапка».
Розширення, як правило, визначає тип файла (додаток, текстовий документ,
таблиця, рисунок, проект програми і т. д.). Власне ім’я може складатися
з 1—255 символів, а розширення — з 0—3 символів. В імені файла (у власне
імені та розширенні), крім літер і цифр, можна також вживати символи:
« $ », « % », « ‘ », « – », « пропуск », « @ », « ~ », « ! »,
« ( », « ) », « { », « } », « л », « # », « & >>, « + », « ; », « == »,
« [ », « ] ».
Оскільки розширення визначає тип файла, його ще називають просто типом.
Як власне ім’я, так і розширення можуть бути задані користувачем
довільно. Наприклад:
Letter.txt, Письмо Иванову.dос, Себестоимость.хls, Справочник цен.dat.
В іменах файлів можна вживати як великі, так і малі літери. Їх написання
запам’ятовується системою, але при порівняннях імен ці символи будуть
вважатися однаковими. Це означає, що в одній папці не можна зберігати
два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто
ім’я Письмо Иванову.dос збігається з ім’ям Письмо иванову.dос.
Файл форми Visual BASIC
Застосування загальноприйнятих розширень допомагає користувачеві
орієнтуватися у змісті файла за його розширенням. Наприклад, якщо файл
має розширення.doc, то це означає, що він зберігає документ, створений у
текстовому редакторі Word, а якщо .xls — то створену в електронній
таблиці Excel робочу книгу. Розширення .ехе свідчить про те, що у файлі
міститься додаток (наприклад, Winword.ехе — текстовий редактор, АVР.ехе
— антивірусна програма).
Використання уніфікованих розширень полегшує візуальну орієнтацію у
призначенні файлів. Залежно від розширення файл зображається певним
значком. Оскільки в рамках ОС Windows кожному зареєстрованому типу файла
відповідає свій значок, самі розширення, як правило, не виводяться на
екран: для орієнтації у призначенні файла досить цього значка.
Уніфікація розширень спрощує роботу з файлами. Щоб розпочати роботу з
деяким документом, досить двічі клацнути по його значку лівою клавішею
миші. При цьому Windows аналізує розширення файла і запускає на
виконання необхідний додаток, а потім завантажує в нього вибраний
документ.
У команді пошуку файлів, а також в інших командах в іменах файлів можуть
використовуватися символи « ? » і « * ». Імена, що містять такі символи,
називають шаблонами, або родовими іменами. Вони застосовуються для
позначення відразу кількох файлів. Символ « ? » у вказаних позиціях
допускає наявність у них будь-якого символу, а символ « * » позначає
будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона.
Приклади:
1) для документів План1997.хls, План1998.xls і План1999.хls шаблоном є
План199 ?..хls;
2) для документів План1999.хls і План2000.хls шаблоном є План*.хls;
¤
¦
¦
3) для документів План2001.хls і План2001.dос шаблоном є План2001. *;
4) для всіх вищенаведених файлів шаблоном є *.*.
Операційна система Windows може читати і записувати імена файлів інших
ОС (Unix, OS/2, Windows NT і т.д.).
Папки
Складовими елементами ПК як сховища інформації є диски (жорсткі, гнучкі
та компакт-диски). Кожний з них зберігає файли, які можна упорядкувати
за певною тематикою у папки. Кожна з папок, у свою чергу, може містити
файли й інші підпапки. Таким чином, для користувача папка — це місце, де
зберігаються документи, додатки та інші підпапки, а з точки зору ОС —
місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір,
час останнього поновлення кожного файла і т. д.
Файлова система — сукупність папок і файлів, що зберігаються на
зовнішніх носіях ПК.
Кожна папка на диску зображається значком (). Із погляду ОС Windows
кожний диск і комп’ютер у цілому також є папками. Проте через їхню
специфіку вони подаються спеціальними значками з зображенням диска () та
комп’ютера ( ).
Папки доцільно створювати тільки на жорстких і компакт-дисках, що мають
значні ємності пам’яті, а отже, велику кількість файлів.
Розміщення файлів у різних папках дає змогу:
• виділити в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі
додатки або всі файли з даними);
• виділити всі файли, що належать деякій підсистемі (наприклад, ЕТ,
текстовому редактору, підсистемі нарахування заробітної плати і т. д.);
• виділити всі файли кожного користувача, якщо комп’ютер експлуатує
кілька користувачів.
Папці присвоюється ім’я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файла.
Як правило, розширення не використовується (наприклад, Личные письма,
Мои документи).
На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, містять інші
підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так
утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску.
Повне ім’я файла
При деревоподібній файловій структурі перед ім’ям файла необхідно
вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий
ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. При цьому імена підпапок
розділяються символом « \ ». Останній записується після імені дисковода,
а також перед ім’ям файла.
Таким чином, повне ім’я файла задається такими елементами:
• ім’ям дисковода;
• маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою
попередньої);
• ім’ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній
згаданій папці).
Повне ім’я файла має такий формат:
[дисковод:] [\шлях\] ім’я файла
Елементи повного імені файла, що містяться у прямих дужках, можуть бути
відсутніми (наприклад, якщо файл знаходиться на поточному диску або у
поточній папці).
Повні імена деяких файлів, показаних на рис.1, мають такий вигляд:
С:\command.com, С:\Program Files\Vb\Vb6.ехе, С:\ Program Files\
Microsoft Exchange\Мlset32.ехе.
В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім’я. Файли можуть
розрізнятися, зокрема, розширенням. Наприклад,
План.bas — програма мовою BASIC;
План.ехе — програма в машинних кодах;
План.dat — дані для оброблення програмою;
План.doс — документація щодо роботи з програмою.
У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їхні
повні імена будуть розрізнятися маршрутами.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter