Реферат на тему
Економічна ефективність автоматизації керування
План
Необхідність економічного обгрунтування ефективності автоматизації
керування
2. Критерії ефективності
3. Методики визначення економічної ефективності АСУ
Література1. Необхідність економічного обгрунтування ефективності
автоматизації керування
Автоматизація керування вимагає значних капітальних вкладень,
експлуатаційних витрат, витрат живої праці. Доцільність таких великих
заходів вимагає доказів, що звичайно виконуються у виді розрахунків
економічної ефективності.
Обгрунтування економічної ефективності автоматизації керування дозволяє
вирішити не тільки це завдання, але і ряд інших:
установити основні економічно ефективні напрямки автоматизації по
окремим управлінським роботам;
виявити можливий розмір річного економічного ефекту, забезпечуваного
автоматизацією на конкретному підприємстві;
визначити припустимий обcяг капітальних вкладень у систему
автоматизованого керування на тому або іншому підприємстві;
розрахувати термін окупності витрат на АСУ і порівняти його з
установленими нормативами по відповідній галузі;
виявити необхідність і доцільність витрат на створення і впровадження
автоматизованої системи на кожному об’єкті;
визначити вплив упровадження нової технології в керування виробництвом
на техніко-економічні показники діяльності підприємства;
вибрати економічно найбільш ефективний варіант АСУП у цілому;
намітити черговість проведення робіт з автоматизації керування;
порівняти економічну ефективність автоматизації керування з ефективністю
інших заходів щодо нової техніки.
У багатьох фахівців створилася думка, що обгрунтування економічної
ефективності АСУ забезпечує її ефективність. Це не так. Обгрунтування
саме по собі не може відповісти навіть на просте питання про ступінь
впливу завдань або функцій, розв’язуваних системою, на результати
господарювання.
Обгрунтування економічно озброює проектувальників АСУ, указує їм
напрямок руху, дозволяє одержати оцінку їхньої роботи. Але не більш.
Економічний ефект АСУ забезпечує роботу проектувальників інших професій:
системних інженерів, організаторів керування, постачальників завдань,
фахівців із технічних засобів і ін. Саме вони повинні так побудувати АСУ
й організувати її роботу, щоб була досягнута мета, зазначена
економістами, що виконують обгрунтування економічної ефективності.
2. Критерії ефективності
Для оцінки економічної ефективності великих систем, у тому числі
підприємств, міністерств, необхідні критерії ефективності. Критерії – це
конкретні значення на шкалах оцінок, що у свою чергу можна розглядати як
властивості систем. А властивостей у кожної системи може бути безкінечна
безліч. Чим повніше ми хочемо оцінити систему, тим більше властивостей
її варто врахувати. Такий підхід передбачає «конструювання» критеріїв.
Правомірно говорити про «критерій вибору критеріїв».
Проводячи декомпозицію системи, варто проводити декомпозицію критеріїв,
тобто будувати ієрархічне дерево критеріїв, зв’язок між якими повинен
відповідати визначеним правилам.
Теорія синтезу й аналізу критеріїв ефективності ще не розроблена.
Загальнометодологічний підхід відсутній, і вибір критеріїв улаштовується
дотепер різними або евристичними розуміннями.
До першої групи критеріїв ефективності, що пропонувалися, можна віднести
критерії, що представляють собою відношення: у чисельнику – прибуток, у
знаменнику – ті або інші витрати.
Ці критерії найбільш наочні, розрахунки з їхньою допомогою менш
трудомісткі, досить добре асоціюються з економічною ефективністю АСУ.
3. Методики визначення економічної ефективності АСУ
Ефект від АСУП створюється завдяки наявності на будь-якому підприємстві
втрат, невикористаних можливостей і недостатньої технічної оснащеності
управлінського апарата. Ефект виявляється в сфері керування й у сфері
виробництва, на самому підприємстві, що автоматизується, і в його
суміжників, у виробничій і суспільній сферах.
Відомі методики, що відбивають різні підходи, стосуються тільки
економічної ефективності АСУП на самому підприємстві, що
автоматизується.
Тут використовується досить широкий комплекс техніко-економічних
показників ефективності, а для оцінок застосований метод порівняння.
Використовується так само метод розрахунку припустимих показників, що
орієнтують проектувальників на дотримання визначених параметрів систем.
Розрахунки економії і додаткових прибутків засновані на порівнянні
ситуації «до АСУП» і «при АСУП». У цьому порівнянні принциповим є
питання про спосіб переходу до ситуації «при АСУП», оскільки ситуація
«до АСУП» звичайно відома.
При розрахунках економічної ефективності часто виникають побажання
декомпозиції розрахунків. Основні напрямки декомпозиції: розрахунок
ефективності окремих підсистем АСУП, окремих завдань. Пропонують свої
специфічні критерії економічності для кожної підсистеми, відмінні від
критерію ефективності в цілому.
Для масових проектів АСУП такі багатоступінчасті обчислення ні до чого.
У практику проектування АСУП обгрунтування економічної ефективності
доцільно робити один раз – на першій стадії проектування. Розрахунок є
підставою для твердження першої стадії проекту, дозволи на виконання
робочих креслень, на відкриття фінансування при впровадженні АСУП.
Масові багатоступінчасті розрахунки економічної ефективності АСУП
створюють значні зайві витрати.
Перші розробки АСУ, виконані в 1959-1965 р., були більш ефективними,
ніж наступні. В основному позначився вплив росту питомих витрат на
устаткування. У перших АСУ фактична ефективність, як правило,
перевищувала розрахункову.
По нашому вважається, на фактичну економічну ефективність АСУ в період
їх розгорнутого масового створення вплинули в негативний бік наступні
основні чинники: уведення нераціонального жорсткого порядку створення
АСУ (ОРММ АСУП і ін.); залучення широкого кола непідготовлених
розроблювачів; ріст вартості технічних засобів; низький рівень керування
вирішенням проблеми автоматизації керування.
Крім того, створити і впровадити АСУ виявлялося мало. Одержати ефект
від її функціонування – теж мало. Потрібно було ще підрахувати його,
затвердити і переконати всіх, що він реально існує. Так, наприклад,
процедура фіксації факту наявності економічного ефекту припускала
потрійний рахунок: твердження ефекту у встановленому порядку, фіксація в
акті приймання АСУ, підтвердження замовником із додатком документів. А
це теж приводило до чималих витрат.
Докладніше про основні показники визначення єфективності АСУ дивись в
питанні №34.
Створення АСУ вимагає єдиночасних витрат на розробку і впровадження АСУ,
а також поточних витрат на функціонування системи.
N@
////////ooeaOICeA?®®
&
&
&
дні витрати (тобто витрати на розробку АСУ); капітальні витрати на
придбання (виготовлення), транспортування, монтаж і налагодження
обчислювальної техніки, периферійних пристроїв, засобів зв’язку,
допоміжного устаткування, оргтехніки, продуктивного-господарського
інвентарю, а також програмних засобів; витрати на будівництво
(реконструкцію) будинків, споруд, необхідних для функціонування АСУ;
витрати на підготовку (перепідготовку) кадрів; зміна оборотних коштів у
зв’язку з розробкою і впровадженням АСУ.
Ефективність АСУ визначають зіставленням результатів від функціонування
АСУ і витрат усіх видів ресурсів, необхідних для її створення і
розвитку.
Оцінку ефективності АСУ проводять при: формуванні вимог, запропонованих
до АСУ, аналізу створюваних та функціонуючих АСУ на відповідність
заданим вимогам; вибору найкращого варіанта створення, функціонування і
розвитку АСУ; синтез найбільш доцільного варіанта побудови АСУ за
критерієм “ефективності-витрат”.
Оцінку ефективності АСУ проводять для: аналізу й обгрунтування
доцільності створення функціонування і розвитку АСУ; вибору найбільш
економічно ефективного варіанта розробки і впровадження АСУ; визначення
розмірів відрахувань у ФЕС за створення АСУ й ін.
При оцінці економічної ефективності АСУ використовують узагальнюючі і
загальні часткові показники.
Основним показником економічної єфективності АСУ є річний економічний
ефект (розрахунковий і фактичний).
Розрахунковий річний економічний ефект від розробки і впровадження АСУ
визначається як різниця між розрахунковою річною економією і
розрахунковими приведеними витратами на розробку і впровадження АСУ.
1. Фактичний річний економічний ефект від розробки і впровадження АСУ
визначається як різниця між річною економією (річним приростом
прибутку) і приведеними єдиночасними витратами на розробку і
впровадження АСУ; затверджений у встановленому порядку і зафіксований в
акті приймання в промислову експлуатацію, підтверджений замовником на
основі фактичних даних опитної експлуатації.
1.1 Річна економія (річний приріст прибутку) від розробки і впровадження
АСУ містить у собі приріст прибутків, викликаний збільшенням об’єму
господарської діяльності при розробці і впровадженні АСУ; річний приріст
прибутків за рахунок прискорення освоєння нової продукції в результаті
розробки і впровадження АСУ; економію поточних витрат на виробництво
продукції, послуг або робіт в умовах функціонування АСУ; економію інших
витрат, що не входять у собівартість виробництва або робіт,
забезпечувану функціонуванням АСУ як безпосередньо на об’єкті
впровадження, так і в сполучених сферах.
1.2 Приведені витрати на розробку і впровадження АСУ визначаються
шляхом множення нормативного коефіцієнта економічної ефективності
капітальних вкладень у даній операції на витрати, по’язані зі створенням
та впровадженням АСУ, серед них і єдиночасні витрати на розробку і
впровадження АСУ.
2. Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних витрат
на розробку і впровадження АСУ являє собою відношення розрахункової
річної економії (річного приросту прибули) до капітальних витрат на
розробку і впровадження АСУ.
3. Термін окупності являє собою відношення капітальних витрат на
розробку і впровадження АСУ до річної економії (до річного приросту
прибутку).
При визначенні економічної ефективності АСУ обов’язковою умовою є
порівнянність усіх показників: у часі; за цінами і тарифними ставками
заробітної плати по елементам витрат, по об’ємам виробництва і
номенклатурі продукції , що випускається , або послуг; по скороченню
ручної праці за рахунок автоматизації; по методах числення вартісних
показників.
Економічні показники визначаються на основі діючих на момент розрахунку
оптових цін, тарифів і ставок заробітної плати.
Вибір найбільш ефективного варіанта створення АСУ приводить до максимума
народногосподарського економічного ефекту.
При розрахунку народногосподарського економічного ефекту на етапі вибору
найкращого варіанта за базу порівняння приймають техніко-економічні
показники найбільш прогресивних способів виробництва продукції (робіт) у
діючому виробництві.
Народногосподарський економічний ефект являє собою різницю між
результатами діяльності і витратами за встановленим для даного заходу
розрахункового періоду, з врахуванням народногосподарських економічних
нормативів і інших встановлених обмежень. Причому, початком
розрахункового періоду, у межах якого враховують витрати, приймають рік
початку розробки АСУ. Кінець розрахункового періоду визначають у
відповідності з терміном морального старіння технічних засобів і
проектних вирішень АСУ.
При тотожності кінцевих результатів народногосподарський економічний
ефект по порівнюваних варіантах визначається з врахуванням загальних
інтегральних народногосподарських витрат у виробництві і споживанні по
базовому і новому варіантам на весь об’єм виробленої продукції (роботи).
Інтегральні народногосподарські витрати на об’єкті створення АСУ
визначають по формулі
,
де Ti -тривалість розрахункового періоду; St-поточні витрати (%), за
винятком витрат на експлуатацію АСУ в t-м році; Kt -усі види єдиночасних
витрат на утримування АСУ в t-м році; Фt- залишкова вартість
основних фондів , що вибувають у t-м році; dt-коефіцієнт,
використовуваний для приведення різночасних результатів і витрат до
базисного року.
Розрахунки економічної ефективності АСУ виконують на стадіях, визначених
відповідними державними стандартами і затверджують на
підприємстві-замовнику АСУ.
В останні роки в розрахунках економічної ефективності враховувують
економічну ефективність соціальної галузі – витрати в соціальній галузі
на одну людину, виходячи із середньостатистичних значень. Розмір цього
ефекту враховується при вивільненні працюючих.
Література
1. Селиванов В.А., Кучумов А.А., МТУСИ Ермакова М.В., Галанин С.Ю.,
Панин М.П. Концепция построения автоматизированной системы управления
метрологическим обеспечением отрасли Фирма “Палитра систем”, Москва,
2008г.
2. Материалы журнала “Открытые системы” №1(21), 2007 г.
Липаев В.В. Проектирование математического обеспечения АСУ. М.:
Советское радио, 1977.
3. Положення про відділ АСУ Хмельницького обласного центру зайнятості
4. Наука управляти: з iсторii менеджменту. Хрестоматiя. Упоряд. Слепцов
I.О. К. Либiдь, 1993.
4. Управление – это наука и искусство. Сборник, М.,
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
