Реферат з інформатики:

Тема: Базові елементи мови: типи даних, цілочисельні типи даних, дані
дійсних типів, дані типу string.

План.

Поняття даного.

Поняття змінної.

Дані цілого типу.

Розділ оголошення змінних.

Дані дійсних типів.

Дані типу string.

Мета заняття: осмислити поняття даного, змінної і типів даних,

вміти оголошувати змінні і розв’язувати задачі опрацювання даних цілих
та дійсних типів.

Література. Я.М. Глинський “Інформатика”. Алгоритмізація і програмування
книжка 1.

1. Поняття даного.

Під даним розуміють об’єкт – порцію інформації, що зберігається в
пам’яті комп’ютера, має значення деякої множини допустимих значень і
над якими визначені допустимі операції.

В інформатиці дане може мати не лише числові значення. Ним може бути
також текст, звук, картинка, фотографія чи фрагмент відеофільму. Дані
бувають сталі і змінні.

Стале дане не може змінити свого значення під час виконання програми.
Прикладами сталих цілих даних є числа: 5, -10, 0, -1256.

2. Поняття змінної.

Змінна може набувати різних значень. Фізичний зміст змінної, змінна – це
ділянка оперативної пам’яті, куди комп’ютер записує або звідки читає
дане. Змінна характеризується іменем, значенням і обсягом в байтах.
Значення змінній надають командою присвоєння чи командою введення даних.
Кількість потрібних змінних та їхні імена визначає користувач під час
складання алгоритму і програми розв’язування задачі.

Дані цілого типу.

Людина розуміє числа і тексти візуально. Комп’ютер такої здатності
немає, тому користувач зобов’язаний пояснити транслятору, з якими даними
він матиме справу: числами чи текстами тощо. Тому дані класифікують за
типами. Розрізняють дані цілого типу, дійсного та інших типів, які
вивчатимемо далі.

Дані, значення яких є цілі числа, можуть належати до таких типів:

Назва типу Пояснення Обсяг

byte Цілі дуже короткі (1 байт)

integer Цілі короткі (2 байт)

longint Цілі довгі (4 байт)

Цілі дуже короткі дані мають значення від 0 до 255, цілі короткі дані
належать до діапазону від –32768 до 32767, а довгі від –2147483648 до
2147483647. найчастіше застосовують тип integer.

4. Розділ оголошення змінних.

Розв’язуючи задачу, користувач має проаналізувати, скільки змінних
треба використати і до якого типу їх віднести. Змінні потрібні оголосити
на початку програми у розділі оголошення змінних var, який має такий
загальний вигляд:

var

<перший список імен змінних>:<назва типу 1>;

:<назва типу n>;

Приклад 2. Нехай у деякій задачі для позначення кількості студентів у
двох групах вирішили використати величини з іменами n1 , n2 . зрозуміло,
що відповідні змінні n1 , n2 не можуть набувати дробового значення.
Змінні n1 , n2 належать до даних цілого типу, тому їх потрібно
оголосити так:

var n1 , n2 : integer

Оголошення змінних дають змогу компілятору зарезервувати у пам’яті
комп’ютера потрібну кількість комірок для зберігання даних під час
роботи програми. Правило, яке варто запам’ятати твердо:

Елементи списку відокремлюють комою, а команди – крапкою з комою.

Задача 1. Від міста А до В автомобіль їхав t1 = 5 год. з середньою
швидкістю V1 = 70 км/год., від В до С – t2 = 4 год., зі швидкістю V2 =
75 км/год., визначити відстань між містами.

Program distance;

var

t1, v1, t2, v2, ab, bc, ac: integer;

begin

(

>

?

o

(

?

oe

V

D1: = 70; v2: = 75;

ab:= v1* t1; bc:= v2* t2; ac:=ab+bc;

writeln (ab:6, bc:6, ac:6);

end.

Виконаємо програму і на екрані отримаємо:

650

Додому: Завдання. Модифікуйте програму на випадок чотирьох міст.

5. Дані дійсних типів.

Дані, значення яких є дійсні числа, можуть належати до таких типів
(найчастіше використовують тип real):

single Дійсні короткі (4 байти)

real Дійсні (6 байтів)

double Дійсні довгі (8 байтів)

extended Дійсні дуже довгі (12 байтів)

Дійсні короткі та просто дійсні дані – це числа у звичайному (з
десятковою крапкою) чи показниковому форматі mep з максимальним
значенням1038 , а довгі – це числа у звичайному чи показниковому форматі
mep з мак4симальним значенням 10308.

Значення дійсного числа в інформатиці записують так:

mep = m*102

Де m – мантиса, Е – хнова десяткової системи числення, р – порядок.

Приклад 1.

6.25Е+01=6.25*101=62.5;

-0.12500Е+01=-0.125*101=-1.25;

3.1415Е-06=3.1415*10-6=0.0000031415

Приклад 2. Нехай відомо, що маса деякої речовини може набувати не
цілочислового значення (1,5 кг тощо). Масі речовини поставлено у
відповідність змінну з іменем ________. Тому змінну маса оголосити як
дане числового дійсного типу так:

var masa: real.

6. Дані типу String

Дані, значеннями яких є група символів (слово або деякий текст),
називають текстовими (інший термін — рядки). Назва цього типу даних –
string. Ознакою текстової сталої, є одинарні ланки (апострофи), між
якими записана група символів, а саме: “5”, “Lviv”,“Київ”. Отже 2001 –
це ціла числова стала, а “2001” – текстова стала. Якщо текст містить
апостроф, то він дублюється, наприклад “ім’я”. Текстові дані типу
string можуть містити до 255 символів, однак часто потрібна менша
кількість символів n, яку задають в описах так: string [n].

Приклад 3. Оголосити змінні а1, а2, а3 як дійсні, в1, в2 – як цілі, а с1
– як текстову можна так:

var а1 а2 а3: real;

в1, в2 : integer; c1:string;

Вправи та задачі

Складіть алгоритми розв’язування наступних задач (вважаючи, що всі
вхідні дані і результати є цілими числами – даними типу integer).

Визначіть силу F , що діє на тіло з масою m , яке рухається з
прискоренням а (формула F= mа) ?

Виконуємо програму і на екрані отримуємо: 40.

Обчисліть вартість а театральних квитків по 4 грн. і в квитків по

6 грн. окремо і всіх разом.

Program syla;

Var

a, c1, b, c2, v1, v2, v: integer;

begin

c1:=4; c2:=6; a:=20; b:=15; v:= v1+v2;

writeln (v1:6, v2:6, v:6);

readln

end.

Виконуємо програму і на екрані отримуємо:

3. Від міста А до В автомобіль їхав t1 год. зі швидкістю V1 км/год., від
В до С – t2 год. зі швидкістю V2 км/год., від С до D – t3 год. зі
швидкістю V3 км/год.,

Визначіть відстань між містами і пройдений шлях.

Programviostane;

Var

t1, V1, t2, V2, t3, V3, ab, bc, cd, ad : integer;

begin

t1:=6; t2:=3;t3:=5; V1:=60; V2:=65; V3:=80;

ab:= V1* t1; bc:= V2* t2; cd:= V3* t3; ad:=ab+bc+cd

writeln (ab:6, bc:6, cd:6, ad:6);

readln

end.

Виконуємо програму і на екрані отримуємо:

80

90

170

360

195

400

955

Похожие записи