Реферат на тему:

Автоматизовані інформаційні технології в казначействі.

Основні функціональні задачі казначейства.

Аналіз існуючої фінансової системи країни показує недостатню
оперативність обліку за поступленням і витратами бюджетних коштів,
контролю за їх цільовим призначенням, тривалістю проходження виділених
коштів до кінцевого споживача, слабкий взаємозв’язок між фінансовими
органами в процесі виконання бюджетів різних рівнів. Виходячи з оцінок
розвитку і реформування фінансової системи можна сформувати такі
пріоритетні задачі фінансової політики:

удосконалення міжбюджетних відношень та посилення координації фінансових
і податкових органів;

збільшення дохідної бази бюджетів за рахунок підвищення рівня збору
податків, удосконалення методики і повноти збирання податків;

спрямування коштів на реалізацію соціальної політики і забезпечення
своєчасного і повного фінансування на всіх рівнях бюджетів соціально
захищених статей;

активізація ринку державних цінних паперів з врахуванням переходу до
тривалих термінів їх обороту та залучення на ринок нерезидентів,
розширення географії ринку;

підвищення ефективності валютно-фінансових операцій та укріплення
національної валюти.

Завдання, що стоять перед державним казначейством.

Для вирішення цих та деяких інших питань було створено новий фінансовий
орган – державне казначейство, в функції якого входять:

організація, здійснення і контроль за виконанням державного бюджету,
управління прибутками та витратами цього бюджету на рахунках
казначейства в банках, виходячи з принципу єдиної каси;

регулювання фінансових відношень між державним бюджетом і позабюджетними
фондами, фінансове використання цих фондів, контроль за поступленням та
використанням позабюджетних коштів;

здійснення короткотермінового прогнозування обсягів державних фінансових
ресурсів, а також оперативне управління цими ресурсами в межах,
встановлених на відповідний період державних витрат;

збір, обробка та аналіз інформації про стан державних фінансів,
представлення вищим законодавчим та виконавчим органам державної влади і
управління державою звітності про фінансові операції уряду по бюджету,
про позабюджетні фонди, а також про стан бюджетної системи України;

управління та обслуговування сумісно з Національним банком України та
іншими уповноваженими банками державного внутрішнього та зовнішнього
боргів України;

розробка методичних та інструктивних матеріалів, порядку ведення
облікових операцій по питаннях, що відносяться до компетенції
казначейства, обов’язкових для органів державної влади і управління,
підприємств, організацій, які розпоряджаються державними коштами
державних позабюджетних фондів.

Для виконання вказаних функцій задіяна багаторівнева система з
розвинутими функціональними та інформаційними зв’язками не тільки між
ієрархічними рівнями органів казначейства, але і з банківською платіжною
системою, системою державної податкової служби, системою формування та
виконання бюджетів всіх рівнів, адресатами бюджетних засобів та
платниками податків. Складність цієї системи пояснюється необхідністю
врахування адміністративно територіального та відомчого поділу
учасників.

Можливі напрямки розвитку інформаційної системи казначейства.

По організації роботи і методах обробки інформації органи казначейства
повністю відповідають рівню оточуючої інфраструктури фінансової сфери.
Обладнання обчислювальною технікою дозволяє провести початкову
автоматизацію рутинних операцій і підготувати базу для комплексного
вирішення проблем інформаційного обслуговування процесів виконання
бюджетів різних рівнів.

По пріоритетності завдань розвитку інформаційної системи виділяють два
наступні напрямки:

Створення автоматизованої єдиної системи обліку виконання прибутків і
витрат державного бюджету та інтеграція цієї системи з
платіжно-розрахунковою системою Національного банку та інформаційною
системою служби.

Створення єдиної автоматизованої депозитарної системи органів державного
казначейства та її інтеграції з ринком цінних паперів.

Обидва напрямки розвитку передбачають розвиток відповідної інформаційної
інфраструктури банків та податкової служби, так узгоджений розвиток
міжбанківської системи та інформаційного комплексу органів казначейства
дозволяє змінювати з метою підвищення оперативності виконання та обліку
існуючу схему збору прибутків бюджету і доведення коштів державного
бюджету до адресатів. Використання ефективної системи електронних
платежів з єдиним розрахунковим центром дозволяє організувати повний
цикл зарахування та обліку прибутків бюджету із завершенням міжбюджетних
розрахунків на протязі одного операційного дня. У цьому випадку облік
поступлення прибутків проводиться автоматично з повною аналітичним
розгортанням по бюджетній класифікації, територіях, платників податків
та інших. Розподіл перерахованих коштів в регіональні бюджети
проводиться з єдиного розрахункового центру з використанням електронних
платежів, при чому ці операції входять в повний цикл зарахування і
обліку прибутків державного бюджету. Така організація дозволяє
підвищувати оперативність виконання прибутків державного бюджету та
бюджетів інших рівнів, а також оперативність і точність інформації про
кошти, що поступили в дохід бюджетів всіх рівнів.

Автоматизована інформаційна система казначейства повинна впроваджуватися
на єдиній методологічній основі, з використанням типових проектних
рішень, яка враховує не тільки ємні показники (наприклад, число
платників податків, види податків, що збираються, число одержувачів
коштів з державного бюджету), але й розвиток всієї фінансової та
комунікаційної інфраструктури регіонів.

Інформаційний комплекс казначейських органів у поєднанні з банківською
системою здатний не тільки функціонально забезпечити виконання органами
казначейства державного бюджету, але й призначений організувати
ефективну взаємодію фінансових органів різних рівнів і відомчої
приналежності, а також банківської та податкової системи. В основу
створення такого комплексу покладена технологія централізованих та
розподілених рішень на основі застосування високотехнологічних
операційних систем і систем керуваннями базами даних та завадостійких
захищених від несанкціонованого доступу телекомунікаційних систем.
Розвиток і використання такої єдиної технології із створенням на її
основі корпоративних (мережних) систем дозволяє вирішити проблему
міжвідомчої взаємодії складних захищених інформаційно-технічних
комплексів.

Мета створення автоматизованої системи в органах казначейства.

Головною метою створення інформаційного комплексу органів державного
казначейства є суттєве підвищення ефективності державного бюджету. Це
дозволяє органам державного казначейства оперативно, точно і ефективного
вирішувати обмеженою кількістю персоналу всі задачі, що поставлені перед
такою системою:

оперативний і точний облік прибутків державного бюджету;

взаємодія між державним і місцевими бюджетами всіх рівнів;

швидке і точне доведення коштів державного бюджету до кінцевих
споживачів;

поточний повний оперативний і строгий контроль за раціональним і
цільовим використанням бюджетних коштів;

оперативний і об’єктивний аналіз виконання державного бюджету та
прогнозування поступлення прибутків в бюджет та очікувані витрати на
будь-який заданий період;

управління та обслуговування державного внутрішнього боргу та інші.

Існує дві схеми організації інформаційної технології в казначействі:

З веденням особистих рахунків одержувачів коштів державного бюджету і
розрахунками з єдиних поточних рахунків витрат Національного банку
України чи його уповноважених агентів;

Ефективного єдиного регіонального ринку цінних паперів і центральних
органів такого ринку – центральних реєстратора, депозитарію і
розрахунково-клірингового центру і виконання по дорученню Міністерства
фінансів функцій емітету державних цінних паперів на цьому регіональному
ринку цінних паперів.

Обидві схеми організації інформаційних технологій в казначействі мають
позитивні та негативні сторони.

В першому випадку досягається повна автономність системи з розвинутою
інфраструктурою ринку цінних паперів, її відносна незалежність від
проблем міжвідомчих відносин.

У випадку вибору другого напрямку робота органів державного казначейства
в більшій мірі носить загальний організаційно-правовий характер, який
полягає в координації зусиль декількох відомств і забезпеченні безпечних
умов для роботи такого ринку.

Таким чином, головною метою створення автоматизованої системи в органах
казначейства є суттєве підвищення ефективності виконання державного
бюджету. В зв’язку з цим на інформаційну систему казначейства
покладаються наступні вимоги:

оперативно, точно та ефективно вирішувати обмеженим персоналом всі
обсяги задач, які ставляться перед системою органів казначейства;

оперативно, точно і достовірно вирішувати задачі по обліку прибутків
державного бюджету;

організовувати взаємодію між державним бюджетом та всіма рівнями
місцевих бюджетів;

швидко і точно доводити кошти державного бюджету до кінцевих адресатів;

забезпечити поточний, повний, оперативний та строгий контроль за
раціональним і цільовим використанням бюджетних коштів;

забезпечити оперативний та об’єктивний аналіз виконання бюджету і
прогнозування поступлень прибутків у бюджет та очікуваних витрат на
будь-який заданий період;

обслуговувати державний та внутрішній борг;

забезпечувати відповідність діючому законодавству та нормативним вимогам
Міністерства фінансів;

обслуговувати конфіденційну та секретну інформацію у відповідності з
вимогами компетентних органів;

забезпечити юридичну спадкоємність первинного документу і його
електронної копії, а також збереження на протязі всього періоду їх
регламентованого існування, яке визначається інструкціями та положеннями
про діловодство.

Вимоги до інформаційної системи органів казначейства.

Досягнення основних цілей побудови автоматизованої інформаційної системи
органів казначейства можливе при виконанні ряду наступних вимог:

Інформаційна система повинна будуватися на базі автоматизованого
бухгалтерського обліку з еквівалентним по рівню деталізації супроводом
планів рахунків. Бухгалтерський облік виконання державного бюджету
повинен проводитися в аналітичному аспекті на повну глибину бюджетної
класифікації, в тому числі і в розрізі кінцевих адресатів бюджетних
коштів. Такий принцип дозволяє відслідковувати в облікових реєстрах
інформаційного комплексу оперативне та достовірне відображення
фактичного стану державного бюджету на будь-якому рівні.

Інформаційна система казначейства повинна адаптуватися до роботи, як з
традиційними банківськими операціями, так і з системами електронних
банківських розрахунків і підтримувати активну взаємодію з
інформаційними системами виконання державного і місцевих бюджетів. Такі
суміжні системи повинні базуватися на повномасштабному автоматизованому
і оперативному бухгалтерському обліку виконання бюджетів і передбачати
однократне формування інформації при обробці первинних документів, в
тому числі платіжних документів в банківській системі (це виключить
помилки і неспівставність даних при повторних вводах інформації в
систему).

Узгодження і синхронізація основних процесів виконання бюджетів на
протязі операційного дня, неділі, місяця, кварталу, року.

Організація єдиної технологічної інформаційної комунікаційної системи
органів, які виконують бюджети різних рівнів.

Достовірність інформації, яка входить в суміжні системи в процесі їх
взаємодії — використання єдиної технології захисту інформації від
несанкціонованого доступу і захисту електронного підпису.

Застосування під час розробки і впровадження автоматизованої
інформаційної технології казначейства технологічних та методологічних
рішень, які дозволяють проводити модифікацію, як всієї системи чи її
ядра, так лише окремих автоматизованих місць та окремих задач на робочих
місцях, не впливаючи на поточну роботу системи в цілому.

Огляд можливих технічних рішень побудови інформаційної системи.

Виходячи з наведених вимог до автоматизованої інформаційної системи і
вимог побудови цієї системи можна запропонувати дві архітектури
автоматизованої інформаційної технології:

“Термінальна“ архітектура — на базі використання центрального
обчислювального комплексу високої продуктивності — майнфрейму
(mainframe) і системи локальних і віддалених терміналів, в тому числі і
інтелектуальних. Перевагою цієї системи є централізована багатопоточна і
багатозадачна обробка всієї інформації, що знаходиться в інформаційній
системі. Це дозволяє оптимізувати використання дорогих обчислювальних
ресурсів високої продуктивності центральної машини. При роботі
майнфрейму кожному користувачу та кожному процесу виділяється комплекс
інформаційних ресурсів для вирішення поставлених задач. Операційні
системи майнфреймів характеризуються стійкістю в роботі, захищеністю і
ефективністю використання ресурсів пам’яті, центральних обчислювальних
ресурсів та периферійними пристроями вводу — виводу інформації. Така
архітектура з часу створення орієнтувалась на ефективне вирішення деяких
(або багатьох) різних задач одночасно в режимі розділення часу, тому має
розвинуті засоби захисту інформації і захисту від збоїв. Орієнтація
операційних систем на роботу великої кількості (до декількох тисяч)
користувачів визначив створення розвинутих і швидкісних
телекомунікаційних засобів, вбудованих в операційну систему і апаратну
частину майнфреймів, підтримку всіх основних, в тому числі
багатопотокових комунікаційних протоколів. Апаратна частина системи, яка
розроблялася для можливості роботи без зупинок, відзначається високою
надійністю та стійкістю до відмов. Перспективи використання цих дорогих
при придбанні та експлуатації обчислювальних мереж повинно розглядатися
в строгій відповідності з реальною потребою в їх послугах.

Архітектура “клієнт-сервер“ — на основі організації колективної
високопродуктивної роботи з базами даних в локальних обчислювальних
мережах масштабів відділу організації. Архітектура “клієнт-сервер“
утворюється шляхом об’єднання локальних обчислювальних мереж органів
державного казначейства. Об’єднання проводиться з використанням
комутаційного обладнання та програмного забезпечення, яке дозволяє
віддаленим користувачам ефективно і безпечно проводити необхідні дії по
інформаційному обміну і модифікації віддалених баз даних. На робочих
станціях автоматизованої інформаційної системи розміщається програмне
забезпечення певних автоматизованих робочих місць, які забезпечують
виконання заданої сукупності задач. У випадку роботи користувачів з
базами даних органи державного казначейства містять клієнтську частину
задачі, функціонування якої забезпечує інтерфейс користувача, формування
і відправлення запитів до бази даних. Така архітектура дозволяє
створювати ергономічні, гнучкі в налагодженні автоматизовані робочі
місця з використанням централізованих баз даних і відносно недорогих
персональних комп’ютерів.

Вибір архітектури побудови автоматизованої інформаційної системи
казначейства визначає і вимоги до апаратної частини інформаційного
комплексу. Так, з одного боку організація автоматизованого банку даних
казначейства по принципу централізації та ієрархії, а з іншого — великі
обсяги інформаційних потоків в умовах автоматизованої обробки і
створення документів вимагають застосування потужних серверів та
корпоративних баз даних. При цьому слід врахувати, що збільшення часу
реагування системи, що базується на регулярних звертаннях до файл —
серверу до 3 секунд помітно підвищує втомлюваність оператора,
Використання сучасного ергономічного графічного інтерфейсу (наприклад,
Microsoft) дозволяє легко організувати ефективну колективну та
індивідуальну роботу користувачів в локальній обчислювальній мережі.
Робота в локальній обчислювальній мережі на базі технологій колективного
створення та використання документу дозволяє органам казначейства
скоротити виробництво надлишкових чи непотрібних документів на паперових
носіях. Подібна технологія дозволяє організувати безпаперову технологію
роботи органів казначейства в режимі електронного офісу.

В загальному випадку побудована на базі архітектури “клієнт-сервер“
автоматизована інформаційна технологія органів казначейства повинна
містити автоматизовані робочі місця адміністраторів офісних систем і
служби інформаційної безпеки, адміністрації органів казначейства та
скарбників що виконують конкретні функції під час виконання бюджетів
різних рівнів. Організація роботи офісу в цілому і його технологічних
частин, пов’язаних з роботою в банківських системах платежів, в тому
числі електронних, і з депозитарною системою обслуговування ринку
державних цінних паперів, будується на єдиному принципі колективної
роботи з об’єктами — електронними документами, що юридично є
повноцінними еквівалентами паперового документу, які прийняті в
традиційному документообігу. Такий підхід ускладнює роботу розподілених
систем, але забезпечує юридичну цілісність інформації в системі та
надійність під час колективної обробки інформації.

Робочі місця офісу повинні достовірно відтворювати всі нормативні вимоги
створення і обробки документів — від реєстрації і організації маршруту
обробки до фіксації прийняття рішення. Звичайно такі системи
функціонують на основі жорстко організованих процедур на конкретних
автоматизованих робочих місцях, зв’язаних в маршрутні потоки передачі
інформації з одного автоматизованого робочого місця на інше шляхом
передачі файлу документу.

Автоматизована інформаційна система казначейства повинна стати складовою
частиною інтегрованої апаратно-програмної системи, яка об’єднує окремі
інформаційно-технологічні апаратно-програмні засоби органів державного
казначейства різних рівнів, включаючи сюди локальні обчислювальні
системи, окремі автоматизовані робочі місця і термінали, комутаційні
комп’ютерні системи і засоби, що знаходяться в розпорядженні цих
закладів. Така автоматизована інформаційна система казначейства
представить можливість проводити оперативний та ефективний обмін
інформацією в узгоджених форматах даних між всіма учасниками бюджетного
процесу.

Список літератури.

Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко — М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, — 336 с.

Бердтис А. Структуры данних. — М.: Статистика, 1974, — 408 с.

Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.

Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. — М.: Наука,
1988.

Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.

Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. — М.: Высшая школа, 1990.

Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. — М.:
Финансы и статистика, 1991.

Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. — В 2-х кн. — М.: Энергоатомиздат, 1994.

Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. — М.: Финансы и статистика,
1988.

Похожие записи