Антивірусні програми.

Архівування файлів із підкаталогів

Робота з об’єктами у Windows

1. Антивірусні програми.

Історія розвитку науки і техніки, як і історія людства, повна прикладів
драматичного протистояння Добра і Зла. Не обійшлися без цього
протистояння і активні процеси комп’ютеризації суспільства.

Вважають, що ідею створення комп’ютерних вірусів окреслив
письменник-фантаст Т.Дж.Райн, котрий в одній із своїх книжок, написаній
в США в 1977р., описав епідемію, що за короткий час охопила біля 7000
комп’ютерів. Причиною епідемії став комп’ютерний вірус, котрий
передавався від одного комп’ютера до другого, пробирався в їх операційні
системи і виводив комп’ютери з-під контролю людини.

В 70-х роках, коли вийшла книжка Т.Дж.Райна, описані в ній факти
здавалися малою фантастикою, і мало хто міг передбачати, що вже в кінці
80-х років проблема комп’ютерних вірусів стане великою дійсністю, хоч і
не смертельною для людства в єдиноборстві з комп’ютером, але призвівшою
до деяких соціальних і матеріальних втрат. Під час досліджень,
проведених, однією з американських асоціацій по боротьбі з комп’ютерними
вірусами, за сім місяців 1988р. комп’ютери, які належали фірмам-членам
асоціації, піддавались дії 300 масових вірусних атак, які знищили
близько 300 тис. комп’ютерних систем, на відтворення яких було затрачено
багато часу і матеріальних затрат. В кінці 1989р. в пресі з’явилося
повідомлення про знаходження в Японії нового, надзвичайно підступного і
руйнівного віруса (його назвали “червяком”), за короткий час він знищив
велику кількість машин, під’єднаних до комунікаційних ліній.
Переповзаючи від комп’ютера до комп’ютера, по з’єднуючих їх
комунікаціях, ”червяк” спроможний знищувати вміст пам’яті, не залишаючи
ніяких надій на відновлення даних. Збиток, який наноситься комп’ютерними
вірусами, зростає, а їх небезпечність для таких важливих систем, як
оборона, транспорт, зв’язок, поставила проблему комп’ютерних вірусів в
ряд тих, котрі як правило знаходяться під пристальним наглядом органів
державної безпеки.

Розроблений в Пакистані, в 1986 році, вірус отримав назву “PAKISTANI
BRAIN”. Він повністю замінює вміст стартового сектора і використовує 6
доповнюючих секторів, які відмічені в FAT диску, як дефектні. Заражені
дискети отримують нове ім’я COPYRIGHT@BRAIN. Наслідками зараження цим
вірусом можуть бути : уповільнене завантвження ОС, часткова втрата
даних.

Біля 5% виявлених заражень припадає на “ALAMEDA VIRUS”, який також
відноситься до цієї групи. Цей вірус заміщує вміст завантажуючого
сектора, переписуючи і зберігаючи в ньому оригінал в першому вільному
секторі на диску. Механізм і наслідки зараження цим вірусом ті, що і в
“PAKISTANI BRAIN”.

“ISRAELI VIRUS” заражає програми типу COM, EXE. Втілюючись в них, вірус
збільшує їх розмір на 1813 байт (Інколи, посилаючись на віруси цієї
групи, їм дають назви : вірус – 1813, вірус 1704 і т.д.).

Необхідно звирнути увагу на чистоту модулів, упакованих утілітами типу
LXEXE, PKLITE або DIET, файлів в архівах (ZIP, ARC, ICE, ARJ, RAR і
т.д.) і даних в файлах, які саморозпаковуються, створених утілітом типу
ZIPEXE. Якщо випадково упакувати файл, заражений вірусом, то знаходження
і знищення такого віруса без розпаковки файла практично неможливо. В
такому випадку типовою буде ситуація, при котрій всі антивірусні
програми повідомлять про те, що від вірусів очищено всі диски, а через
деякий час вірус з’явиться знову.

Для одних віруси являються бізнесом. Причому не тільки для їх авторів,
але і для тих, хто з цими вірусами бореться. Бо процвітання компаній,
які випускають антивірусні програми не являється несподіванкою ні для
кого “Якщо є зброя…”. Для других- це хоббі. Хоббі- збирання вірусних
колекцій і хоббі- написання вірусів. З останнього, до речі, починав
видатний Ігор Данілов. Для третіх- створення вірусів просто спосіб
показати свою зухвалість і незалежність, в деяких колах подібна
діяльність просто необхідна для підняття свого престижу. Ще для когось
віруси це витвір; зустрічаються ж лікарі по призванню, це значить, може
бути і комп’ютерний лікар по призванню. Для деяких віруси служать
приводом пофілософствувати, на теми створення і розвитку комп’ютерного
життя. Для інших віруси- це також стаття кримінального кодексу. В тій же
Росії, наприклад, тільки за написання вірусів засуджуюють до 5 років
ув’язнення, правда, з моменту нововведення в дію ні одного діла по даній
статті заведено не було. А для багатьох користувачів комп’ютерів віруси-
це щоденна головна біль і турбота, причина збоїв в роботі комп’ютера і
ворог номер один.

Але лякати марно, всі люди знають, до чого ведуть випадкові зв’язки,
як в своєму, так і в комп’ютерному житті.

Ситуація з вірусами корінним чином змінилась декілька років тому. Якщо
до того моменту кожний був зайнятий безпекою свого комп’ютера і своїх
даних, то із збільшенням кількості машин, з появою корпоративних ліній,
виходом в Internet проблема постала по-новому. Раніше віруси пробирались
на робочі місця з піратського диска. Зараз з ліцензійним П.З. все
налагоджується, і ігри на робочому місці частково заборонені, але … Без
заперечення, що WORD і EXCEL де-факто являються міжнародними
стандартними документами, а макровіруси не пишуть тільки ліниві. При
достатньо активному документообороті, як з західними партнерами, так і в
середині держави, макровіруси можуть повністю паралізувати роботу
компанії, на заході вже таке практикувалось. Друга проблема- INTERNET.
Нема ніякої гарантії, що на файлових серверах вам не дадуть пару-другу
вірусів. Вихід один- захист. А тут, як звичайно постає проблема вибору-
який антивірус краще.

Спочатку небагато теорії. По-перше, вірус- це програма (Деякі до цього
часу не знають). І шкодити вона може лише програмно, але ніяк не
апаратно – страшні казки ходять про віруси, які вбивають і зводять з
розуму користувачів за допомогою виводу на екран небезпечної для людини
кольорової гами, були і будуть казками. Далі — вірус — це програма,
спроможна до розмноження. Існують віруси, котрі не займаються нічим,
крім розмноження.

Всі віруси можна поділити на групи :

1) Завантажувальні віруси – Заражають завантажуючі сектори HHD;FDD.

2) Файлові віруси – Заражають файли. Ця група в свою чергу поділяється
на віруси, які заражають виконувальні файли (COM-, EXE-віруси); файли
даних (макровіруси); віруси – супутники, які використовують імена інших
програм; віруси сімейства DIR, які використовують інформацію про файлову
структуру. Причому два останніх типи зовсім не модифікують файли на
диску.

3) Завантажувально- файлові віруси – спроможні вражати, як код
завантажувальних секторів, так і код файла. Віруси поділяються на
резидентні та нерезидентні. Перші при отриманні керування,
завантажуються в пам’ять і можуть діяти на відміну від нерезидентних не
тільки під час роботи зараженого файла.

4) STEALTH-віруси фальсифікують інформацію, читаючи з диску так, що
активна програма отримує не вірні дані. Вірус перехоплює вектор
призупинення INT 13h і поставляє читаючій програмі іншу інформацію, яка
показує, що на диску “все в нормі”. Ця технололгія викоритстовується як
в файлових, так і в завантажувальних вірусах.

5) Ретровірусами називаються звичайні файлові віруси, котрі заражають
антивірусні програми, знищюють їх або роблять їх непрацездатними. Тому
практично всі антиавіруси, в першу чергу перевіряють свій розмір і
контрольну суму файлів.

6) Multipartition – віруси можуть вражати одночасно EXE, COM,
boot-сектор, MBR, FAT і директорії. Якщо вони до того ж володіють
поліморфними властивостями і елементами невидимості, то стає зрозуміло,
що такі віруси- одні з найбільш небезпечних.

В класифікації вірусів Dr.Solomon’s присутні також “троянські програми”
(TROJANS), котрі проводять шкідливі дії замість оголошених легальних
функцій або наряду з ними. Вони не спроможні на самовідтворення і
передаються тільки при копіюванні користувачем. Цікаве явище презентує
собою поганий вірус – як результат порчі реального вірусу або просто
погано написаний програмістом. Такий вірус нічого не може зробити – або
“висне” при виконанні, або не може заражати інші файли. Інколи йде інший
процес – вірус виконує непродумані дії, котрі ведуть до знищення
інформації. Серед авторів вірусів не часто зустрічаються погані
програмісти. Всього на сьогоднішній день існують тисячі вірусів, але
тільки в декількох десятках із них реалізовані оригінальні ідеї, інші є
лише “варіаціями на тему”.

ОЗНАКИ ЗАРАЖЕННЯ ВІРУСОМ

1 Збільшення розміру пам’яті

2 Уповільнення роботи комп’ютера

3 Затримки при виконанні програм

4 Незрозумілі зміни в файлах

5 Зміна дати модифікації файлів без причини

6 Незрозумілі помилки Write-protection

7 Помилки при інсталяції і запуску WINDOWS

8 Відключення 32-розрядного допуску до диску

9 Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, крім TEMPLATE

10 Погана робота дисків

Ранні ознаки зараження дуже тяжко виявити, але коли вірус переходить в
активну фазу, тоді легко помітити такі зміни :

1 Зникнення файлів

2 Форматування HDD

3 Неспроможність завантажити комп’ютер

4 Неспроможність завантажити файли

5 Незрозумілі системні повідомлення, музикальні ефекти і т.д.

Засоби захисту від вірусів поділяються на такі групи, як детектори,
фаги, ревізори, охоронці, вакцини.

Детектори (сканери). Їх метою є постановка діагнозу, лікуванням буде
займатися інша антивірусна програма або професійний програміст –
“вірусолог”.

Фаги (поліфаги). Програми спроможні найти і знищити вірус (фаги) або
декілька вірусів (поліфаги). Сучасні версії, як правило, проводять
евристичний аналіз файлів – вони досліджують файли на предмет коду,
характерного для віруса.

Ревізори. Цей тип антивірусів контролює всі (відомі на момент випуску
програми) можливі способи зараження комп’ютерів. Таким чином, можливо
знайти вірус, створений вже після виходу програми-ревізора.

Охоронці. Резидентні програми, постійно знаходяться в пам’яті комп’ютера
і контролюють всі операції.

Вакцини. Використовуються для обробки файлів і завантажувальних секторів
з метою попередження зараження відомими вірусами (в останній час цей
метод використовується все частіше). Як відомо, ні один з даних типів
антивірусів не забезпечує 100% захисту комп’ютера, і їх бажано
використовувати в зв’язку з іншими пакетами. Вибір тільки одного,
“найкращого” антивіруса вкрай помилковий.

Тепер про деякі характеристики антивірусних пакетів. Перше, на що
треба звернути увагу, це кількість розпізнаваючих сигнатур –
послідовність символів, гарантовано виявляючих вірус. Треба помітити, що
виробники використовують різні системи підрахунку сигнатур : якщо в
одних різні версії або близькі по характеристиках версії вірусів
рахуються за одну сигнатуру, то другі підраховують всі варіації.
Найкращі із пакетів розпізнають біля 10 тисяч вірусів, що декілька менше
загального числа існуючих сьогодні шкідливих програм. Другий параметр –
наявність евристичного аналізатора невідомих вірусів, його присутність
дуже корисна, але суттєво уповільнює час роботи програми.

Попробуємо розібратися з тими антивірусами, котрі зараз можна реально
знайти на українському ринку або в INTERNET. Мова піде про комплексні
антивірусні пакети, які забезпечують максимальний рівень захисту вашої
інформації.

Серед російських розробників найбільш відомими є комплект від
“ДіалогНауки” і AntiViral Toolkit Pro by Eugene Kaspersky від НТЦ КАМІ.
Почнемо з продуктів “ДіалогНауки”, оскільки ці програми вже стали деяким
стандартом, і подавляюча більшість комп’ютерів в нашій країні
укомплектовано саме їх антивірусами.

Антивірусній комплект від “ДіалогНаука”

На початку 90-х достатньо було мати в себе цю програму і думати, що
комп’ютер в повній безпеці : питання було лише в постійному її
обновленні. Але часи змінюються, і тепер, крім Aidstest, не завадило б
мати ще якісь програми.

Aidstest являється поліфагом. Це значить, що він може знаходити і
знищювати відомі йому віруси. Програма розпізнає приблизно 2 тисячі
вірусів. Поскільки він використовує сигнатурний пошук, то не може
справлятися з поліморфними вірусами. Він не може також перевіряти
упаковані файли і файли захищені вакциною, не має евристичного аналізу.
“ДіалогНаука” включає Aidstest в свій антивірусний комплект, як
безкоштовний додаток.

Cильний антивірус з сильним алгоритмом знаходження вірусів. Він також,
як і Aidstest, є поліфагом, однак, DrWEB може “читати” упаковані файли і
архіви, файли даних в форматах Word і Excel, розброює поліморфні віруси,
котрі в останній час, отримують все більше простору. Достатньо сказати,
що епідемію дуже небезпечного віруса OneHalf зупинив саме DrWeb.
Евристичний аналізатор DrWeb, досліджуючий програми в пошуці участків
коду, характерних для вірусів, дозволяє знайти біля 90% невідомих
вірусів. При завантаженні програми першим ділом DrWeb перевіряє самого
себе на цілістність, після чого тестує ОЗП – в залежності від настройки,
640Kb або 1024Kb (включаючи HMA). Бажано перевіряти всю пам’ять – в
цьому випадку процес перевірки триває більше, але справа в тому, що вже
давно існують віруси спроможні завантажуватись в верхню пам’ять.
Алгоритм роботи цього антивіруса заключається в тому, що він емулює
процесор (створює програмну модель комп’ютера). Нові версії з’являються
нечасто. По висновку останнього тестування журналом “Virus Bulletin”
DrWeb вперше зайняв 3 місце серед 24 антивірусів.

Програма може працювати у діалоговому режимі, має дуже зручний
інтерфейс, який можна настроювати.

Для запуску програми необхідно ввести у командний рядок DOS команду :

Диск :\ Шлях \ drweb.exe

Після натискання клавіші ENTER на екрані з’явиться головне вікно. У
верхній частині вікна зображується меню: Dr.Web, Тест, Настройки,
Дополнения, Помощь.

Призначення меню :

Dr.Web – використовується для отримання інформації про програму,
тимчасового виходу в DOS та завершення роботи програми.

Тест – дозволяє запустити програму в режимі перевірки та лікування
файлів.

Настройки – використовується для наладки інтерфейса програми та зміни
режимів її роботи.

Дополнения – забезпечує підмикання зовнішніх файлів – баз даних, які
мають інформацію про нові віруси.

Помощь – призначена для отримання довідкової інформації.

Режим пошуку вірусів вмикається вибором команди тестування в меню
Тест, або натискуванням клавіші F5. При цьому на екрані над головним
вікном з’являється діалогова панель Путь для тестирования. У рядку
введення цієї панелі потрібно указати диск, каталог (каталоги) або групи
файлів, де потрібно шукати віруси.

Тестування починається після натискування кнопки OK діалогової панелі.
Для тестування з лікуванням потрібно натиснути Ctrl+F5.

(ADinf Cure Module)

Антивірус- ревізор диску (Advanced Diskinfoscope) дозволяє знайти, як
звичайні, stealth – і поліморфні віруси, як вже відомі, так і зовсім
свіжі. Антивірус має в своєму розпорядженні лікуючий блок ревізору Adinf
– Adinf Cure Module – може знешкодити до 97% всіх вірусів. Цю цифру
приводить “ДіалогНаука”, виходячи з результатів тестування, котре
відбувалося на колекціях вірусів двох визнаних авторитетів в цій області
– Д.Н.Лозонського і фірми Dr.Solomon’s (Великобританія). Adinf
запускається автоматично з початку робочого дня і контролює
завантажувальний сектор і файли на диску (Дата і час створення, довжина,
контрольна сума), виводячи повідомлення про їх зміни. Дякуючи тому, що
Adinf читає диск, обходячи ОС – напряму звертаючись до функцій BIOS,
досягаються не тільки можливості знаходження активних stealth – вірусів
на рівні перерви Int13h, але і висока швидкість перевірки диску, Adinf
дозволяє робити перевірку під час завантаженні ОС, з HDD, а не тільки з
дискет. Якщо вірус знайдений, то є два способи вирішення проблеми.
Перший : якщо цей вірус завантажувальний, то Adinf просто відновить
попередній завантажувальний сектор, котрий зберігається в його таблиці.
Другий спосіб : якщо вірус є файловим, то тут вам на допомогу прийде
лікуючий блок Adinf Cure Module. Метою його роботи є те, що ревізор
Adinf передає модулю звіти про заражені файли, і той, зіставляє маючи в
таблиці інформацію про старі характеристики файла з новими, відновлюючи
старий стан файла, а не знищює тіло віруса, як це роблять поліфаги.

Цей антивірус по пулярності не набагато поступається комплекту від
“ДіалогНаука”. AVP являється поліфагом і в процесі роботи перевіряє ОЗП,
файли, в тому числі упаковані і архівні, а також системні сектори
(Master Boot Record), завантажувальний сектор (Boot – сектор) і
Partition Table. На відміну від DrWeb і Aidstest, AVP розпізнає біля
10000 вірусів, серед них поліморфні, stealth – і макровіруси, а також
“Троянські програми”. Така різниця пояснюється тим, що “ДіалогНаука”
незначні варіації одного вірусу приймає за одну сигнатуру, а КАМІ –
різними вірусами. Програма має евристичний сканер, котрий, за
затвердженням розробників антивіруса із КАМІ, знаходить біля 80% всіх
вірусів. Нові бази антивірусів до AVP з’являються приблизно один раз в
тиждень.

Нижче показуємо таблицю з результатами тестування по 14 антивірусних
програмах.

Itw Boot Itw File Itw Over-all Standart Polymorphic Macro

Sophos Sweep 100% 100% 100% 99,7% 100% 100%

Dr Solomon’s AVTK 100% 100% 100% 100% 98,4% 98,9%

DialogueScience DrWeb 94,4% 99,2% 97,2% 97,8% 100% 99,5%

EsaSS ThunderBYTE 100% 100% 100% 97,8% 93,5% 97,8%

IBM AntiVirus 100% 100% 100% 99,7% 92,3% 96,2%

McAfee VirusScan 100% 99,6% 99,7% 98,0% 90,1% 99,5%

ALWIL AVAST! 100% 99,3% 99,6% 100% 88,5% 95,8%

KAMI AVP 100% 99,7% 99,8% 94,4% 95,2% 90,3%

Norman Virus Control 100% 100% 100% 92,2% 87,4% 99,1%

EliaShim ViruSafe 95,6% 99,3% 97,9% 100% 88,5% 84,7%

Cybec VET 100% 81,0% 88,2% 88,9% 95,1% 97,3%

Iris AntiVirus 100% 99,7% 99,8% 99,0% 86,4% 82,7%

Cheyenne InnocuLAN 98,9% 98,0% 98,3% 99,3% 86,4% 82,2%

Symantec Norton AntiVirus 100% 99,7% 99,8% 84,4% 83,6% 94,3%

2. Архівування файлів

із підкаталогів

Деякі відомості про архівацію

Під час роботи на комп’ютері може відбутися втрата інформації, що
знаходиться на магнітних дисках у файлах, з різних причин (фізичне
псування, випадкове вилучення, руйнування вірусом та н.).

Щоб зменшити можливі втрати інформації, створюють на дискетах архівні
копії файлів. Однак копії займають стільки ж місця на дискеті, скільки і
вихідні файли. І якщо обсяги файлів, що копіюються, великі, то
знадобиться багато дискет. Тому різними фірмами були розроблені
спеціальні програми-архіватори. Вони дають змету заощаджувати місце на
архівних дискетах завдяки ущільненню інформації й об’єднують групи
файлів в одні архівний файл.

Архівний файл — це файл або група файлів, записаних у стисненому вигляді
в єдиний файл, з якого їх можна добути у початковому вигляді.

На початку архівного файла розташовується його зміст, який
містить:

• ім’я файла;

• відомості про папку, в якій знаходиться вихідний файл;

• розмір вихідного файла на диску й у стисненому вигляді в архіві;

• код циклічного контролю файла для перевірки цілісності
архіву.

Програми для архівації реалізують такі основні функції:

• запис файлів в архів у стисненому вигляді та добування їх з архіву у
початковому вигляді;

• додання, відновлення, переміщення і перейменування файлів в архіві;

• вилучення файлів з архіву;

• перегляд змісту архіву та ін.

Програми-архіватори різняться форматом ущільнення, швидкістю роботи,
ступенем стиснення файлів, зручністю використання тощо.

Для стиснення інформації найчастіше користуються програмою-архіватором
WinRAR.

Робота з програмою-архіватором WinRAR

Програма WinRAR призначена для створення і керування архівними файлами.
Вона є 32-розрядною версією архіватора RAR для ОС Windows 95, 98 і N7.

Програма WinRAR забезпечує:

• повну підтримку архівів RAR і ZІР;

• високий ступінь стиснення інформації завдяки високоефективному
алгоритму стиснення даних;

• стиснення мультимедіа файлів за допомогою спеціального алгоритму;

• підтримку технології Drag and Drop;

• керування архівами форматів САВ, АRJ і LZH;

• підтримку неперервних архівів (ступінь стиснення інформації в них на
10—50% більший, ніж звичайними методами стиснення);

• підтримку багатотомних архівів;

• створення звичайних і багатотомних архівів, що розпаковуються (SРХ,
від англ. SelF-eXtracting);

• відновлення фізично пошкоджених архівів;

• підтримку додаткових функцій (шифрування, додання архівних коментарів,
протоколювання помилок та ін.)

Для запуску програми WinRAR необхідно двічі клацнути мишею на значку
додатка або на Його ярлику. При цьому на екрані відображається головне
вікно програми аналогічно вікну папки Windows 98.

Архіватор працює в режимі керування файлами або архівами. При
завантаженні програми WinRAR активним є режим керування файлами. Для
входження в режим керування архівами треба двічі клацнути мишею на Імені
архіву, знаходячись у режимі керування файлами.

Головне вікно програми WinRAR містить смугу заголовка, рядок меню,
панель інструментів, рядок стану і робочу область.

У смузі заголовка є кнопки системного меню, згортання, розгортання та
закриття вікна, а також відображаються імена поточного диска, папки і
програми WinRAR.

Рядок меню включає шість меню: Файл, Команди, История, Избранное,
Параметри і ?.

Файл містить команди для вибору і/або перегляду вмісту дисків та папок,
а також їх закриття.

Команди включає команди виконання основних функцій програми WinRAR.

История відображає імена файлів, з якими виконувалися дії останнім
часом.

Избранное забезпечує додання папок і архівів у папку Избранное.

Параметри містить команди для встановлення параметрів програми WinRAR.

Меню «?» забезпечує доступ до довідкової системи програми WinRAR.

На панелі інструментів знаходяться кнопки, що повторюють пункти з меню
Команди, а також список дисків, який розкривається для зміни диска.

У робочій області вікна відображається вміст поточної лапки (в режимі
керування файлами) або вміст архіву (в режимі керування архівами).

Для кожного файла показуються ім’я, розмір, тип і дата його зміни, а для
файлів в архіві додається ще й розмір після архівації.

Для переходу до батьківської папки требадвічі клацнути мишею на папці
«..» або натиснути на клавішу «Васkspace».

На панелі інструментів відображаються кнопки команд, що відповідають
режимам керування файлами й архівами.

У рядку стану знаходяться кнопки «Диск» (для зміни поточного диска) і
«Ключ» (для введення пароля). За замовчуванням значок ключа має жовтий
колір, після введення пароля — червоний. У середній частині рядка
виводиться розмір виділених файлів або поточний стан, у правій —
загальна кількість файлів у поточній папці та їхній розмір.

У табл. 1 наведено основні команди і відповідні кнопки панелі
інструментів WinRAR, а також їхнє призначення.

Таблиця 1

Основні команди і відповідні кнопки панелі інструментів WinRAR

вор.

Команда

Кнопка, клавіша

Режим керування

Првзв»еши

1

2

3

4

5

1

Добавить файли в архив

Добавить, <А1t+А>

Файлами

Створення архіву

2

Просмотреть файл

Просмотр, <Аlt+V >

Файлами, архівами

Перегляд вмісту файла за допомогою вбудованої програми перегляду

3

Удаление файлон

Удалить, <А1t+D>,

Те саме

Вилучення файлів і папок у Кошику вилучення архівних файлів та папок
назавжди

4

Восстановить архив

Поправить, <А1t+R>

Файлами

Відновлення зіпсованого архіву RAR або ZIР; новий архів має ім’я
recover.rar або reconst.rar

5

Оценить степень сжатия

Оценить, <Аlt+S>

Те саме

Оцінювання можливостей та часу стиснення файлів і папок за допомогою
різних форматів та методів стиснення

6

Извлечь из выделенных архивов

Извлечь, <А1t+Е>

— // —

Добування всіх файлів з одного або кількох архівів

7

Протесгировать выделенные архивы

Тест, <А1t-Т>

— // —

Тестування файлів з одного або кількох архівів; помилки під час
тестування відображаються у вікні “Диагностические сообщения”

8

Извлечь файли из архива

Извлечь, <Аlt+Е>

Архівами

Добування файлів і папок з одною архіву у поточну папку

9

Извлечь в другую палку

Извлечь в, <А1t+А>

Те саме

Добування файлів і папок з одного архіву в указану папку

10

Протестировать файли в архиве

Тест,

— // — Тестування файлів і папок з одного архіву; помилки під час
тестування відображаються у вікні “Диагностические сообщения»

11

Добавить информаиию для восста-новления

Зашита,

<А1t +Р>

— // —

Додання інформації для відновлення у відкритий архів

12

Запретигь изменения в архиве

Заирет, <А1t+L>

— // —

Заборона змін в архіві за допомогою програми WinRAR (блокування
важливих архівів)

13

Преобразовать архив в SFX

SFХ, <Аlt+S>

— // —

Перетворення архіву на архів, що саморозпаковується

14

Информация об архиве

Инфо, <А1t+І>

—— » ——

Відображення інформації про вддкритий архів

Примітки. Для виконання команд 1—10 спочатку треба виділити файли і
папки, а щоб виконати команди 11—14, виділяти файли не треба.

2. Виділення файлів і папок здійснюється так само, як і в ОС Windows 98.
Крім того, виділити файл або папку можна за допомогою клавіші <Пропуск>.
Повторне натиснення на неї скасовує це виділення.

3. Тільки під час добування або тестування, якщо не було виділено
жодного файла, будуть вибрані або протестовані всі файли архіву.

Створення архівних файлів

Для архівації файлів необхідно:

1. Завантажити програму WinRAR. У робочій області вікна відображається
список файлів і папок поточної папки.

2. Перейти до папки, в якій знаходяться файли для архівації. Для зміни
поточного диска використовується список дисків на панелі інструментів
або кнопка «Диск» у рядку стану.

3. Виділити файли і папки, які треба заархівувати.

4. Виконати команду з меню Команди—Добавить файлы в архив або клацнути
мишею на кнопці «Добавить» панелі інструментів.

5. У діалоговому вікні «Имя й параметри архива» ввести ім’я архіву або
підтвердити ім’я, запропоноване за замовчуванням.

Метод обновлених із списку, шо розкривається (Добавить с заменой файлов,
Добавить с обновленими файлов або Обновить существующие файли).

Параметри архивации із списку:

Удалить файли после архивации;

Создать SРХ-архив;

Создать непрерьівньїй архив (усі виділені файли подаються одним архівним
файлом);

Мультимедиа-сжатие (архівіруються повноколірні графічні ВМР-файли і
звукові Win-файли) та ін.;

Параметри резервного копирования.

Після введення потрібних параметрів клацнути мишею на кнопці “ОК”.

Під час архівації відображається вікно із статистикою, після архівації —
архівний файл, що є поточним виділеним файлом.

Перед архівацією файлів можна оцінити передбачуваний ступінь їх
стиснення, щоб вибрати деякі параметри. Для цього потрібно після
виділення файлів виконати команду з меню Команди — Оценить — Cтепень
сжатия або клацнути мишею на кнопці «Оценить» панелі інструментів. У
вікні «Предполагаемая степень сжатия», шо з’явиться на екрані,
відображається інформація про архівацію форматами КАК і ГІР різними
методами стиснення.

Діалогове вікно дає змогу ввести також такі параметри:

Формат архива (RАR. або ZІР);

Метод сжатия із списку, що розкривається (Без сжатия, Скоростной,
Бистрий, Обьічный, Хороший або Наилучший).

Наступні параметри підтримують тільки архіви RAR:

Размер словаря із списку, що розкривається. Якщо ємність оперативної
пам’яті ПК становить 16 Мбайт, то розмір словника вибирається у 256
Кбайт, а якщо 32 Мбайт і більше, то у 1024 Кбайт;

Размер файла в байтах із списку, що розкривається. Використовується для
збереження великого архіву на кількох дискетах;

Добування файлів з архіву

Для добування файлів з архіву необхідно:

І. Відкрити архів у середовищі WinRAR, клацнувши двічі мишею на файлі
архіву в середовищі WinRAR.

2. Виділити файли і папки, які необхідно вибрати.

3. Виконати команду з меню Команди — Извлечь файли из архива або
клацнути мишею на кнопці «Извлечь» панелі Інструментів (добування файлів
здійснюється у поточну папку).

Щоб витягти файли у потрібну папку, треба виконати команду Команди —
Извлечь в другую палку або клацнути мишею на кнопці «Извлечь в». У
діалоговому вікні, що з’явиться на екрані, слід позначити папку і
клацнути мишею на кнопці «ОК».

Під час добування файлів відображається вікно із статистикою. У разі
виникнення помилок з’явиться вікно діагностичних повідомлень.

3. Робота з об’єктами у Windows

Яскраво проілюструвати роботу з об’єктами у найуживанішій по цілому
світу операційні системі Windows можна на прикладі текстового редактора
Word. Природа роботи з елементами цього редактора типова для роботи в
операційній системі в цілому.

Для запуску Microsoft Word необхідно виконати подвійне натискання на
його значку (мал.1).

Робота з вікнами

Багатовіконна організація Microsoft Word дозволяє одночасно працювати з
декількома документами, кожний з яких розташований у своєму вікні. При
уведенні й редагуванні тексту користувач працює з активним документом в
активному вікні. Для переходу до іншого вікна документа необхідно
натиснути на його імені на панелі задач або в меню Окно, що містить
перелік усіх відкритих документів.

Вікно програми Miсrosoft Word

Панелі інструментів

Під рядком меню розташовані панелі інструментів, що складаються з кнопок
з малюнками. Кожній кнопці відповідає команда, а малюнок на цій кнопці
передає значення команди. Більшість кнопок дублюють найбільш часто
вживані команди, доступні в меню. Для виклику команди, зв’язаної з
кнопкою, необхідно натиснути мишею на цій кнопці. Якщо навести покажчик
миші на кнопку й трохи почекати, поруч з’явиться рамка з назвою команди.

За звичаєм під рядком меню знаходяться дві панелі інструментів –
Стандартная і Форматирование. Щоб вивести, або забрати панель з екрану
слід вибрати в меню Вид пункт Панели инструментов, а потім натиснути на
ім’я потрібної панелі. Якщо панель присутня на екрані, то навпроти її
імені буде стояти позначка (.

у кінці панелі, то з’являться інші кнопки. При натисканні на кнопку
Добавить или удалить кнопки з’явиться меню, в якому можна вивести або
забрати кнопку з панелі.

Також для зміни складу панелі інструментів можна у меню Сервис вибрати
пункт Настройка. У діалоговому вікні необхідно вибрати укладку Команды.
У переліку Категории необхідно вибрати групу кнопок, після чого у
переліку Команды з’являються кнопки цієї групи. Щоб додати кнопку до
панелі інструментів слід пересунути її з діалогового вікна в потрібну
позицію меню. Процес установлення кнопки завершується натисканням кнопки
Закрыть. Для видалення кнопки з панелі інструментів необхідно пересунути
її в діалогове вікно Настройка.

Керувати панелями інструментів зручно за допомогою контекстного меню,
яке викликається натисканням правої клавіші миші на будь-якій кнопці.

Режими відображення документа

Редактор Microsoft Word дозволяє переглядати документ у різних режимах:

Обычный – найбільш зручний для виконання більшості операцій;

Web-документ — відображає документ у вигляді Web-сторінки;

Разметка страниц – відображає документ у точній відповідності з тим, як
він буде виведений на друк; у цьому режимі зручно працювати з
колонтитулами, фреймами й багатоколонною версткою документа; тільки у
цьому режимі відображається вертикальна координатна лінійка;

Структура – призначений для роботи зі структурою документа, дозволяє
показувати й приховувати текст і заголовки визначеної глибини укладення,
створювати та працювати з піддокументами.

Перехід між режимами здійснюється за допомогою відповідних команд меню
Вид або кнопок, розташованих ліворуч від горизонтальної смуги
прокручування.

Операції з документами

Створення нового документа

.

Відкриття документа

, після чого розкриється діалогове вікно Открытие документа. У
прихованому переліку Папка слід вибрати диск, на якому знаходиться
потрібний документ. У переліку, що розташований нижче вибрати (подвійним
натисканням) папку з документом і сам документ. Документи Microsoft Word
мають розширення doc і значки.

У верхньому рядку вікна знаходяться 4 кнопки, які дозволяють подати
вміст відкритої папки у 4-х виглядах:

– праворуч буде подано фрагмент файлу, на який наведено курсор.

За замовчанням у переліку виводяться тільки файли з документами
Microsoft Word. Для виводу інших типів файлів або усіх файлів необхідно
вибрати відповідний тип у полі прихованого переліку Тип файлов.

Збереження документа

.

При першому збереженні з’являється діалогове вікно Сохранение документа.
У прихованому переліку Папка слід вибрати диск, у переліку, що
розташований нижче папку, в якій необхідно зберегти документ. У полі
прихованого переліку Тип файла – формат, в якому буде збережено
документ. У полі Имя файла – увести ім’я файлу документа й натиснути
кнопку Сохранить.

При повторному збереженні діалогове вікно Сохранение документа не
виводиться, документ автоматично зберігається в тому ж файлі. Щоб
зберегти документ під іншим ім’ям або в іншій папці, слід у меню Файл
вибрати команду Сохранить как, після чого з’являється вікно Сохранение
документа.

Закриття документа

Для закриття документа необхідно вибрати в меню Файл команду Закрыть або
натиснути кнопку ( вікна документа.

Використана література

1) Курс користувачів персональним комп’ютером.

Автори : Г.В.Саєнко та Т.Б.Волобуєва.1994 рік.

2) Журнал “Компьютерное Обозрение” №35(108) за 10 жовтня 1997 рік.

3) Практичний курс інформатики.

Автори : В.Д.Руденко; О.М.Макарчук; М.О.Патланжоглу.

PAGE 7

PAGE 3

Мал. SEQ Мал. \* ARABIC 1

Похожие записи