РЕФЕРАТ

на тему:

“Алгоритмічна мова Паскаль.

Основні команди, їх призначення”

Мова ПАСКАЛЬ є універсальною мовою програмування  високого рівня. Його
основи розробив Ніклаус Вірт, професор технічного університету в Цюріху
(Швейцарія), що назвав мову на честь Блєза Паскаля, знаменитого
французького філософа і математика XVII сторіччя.

Створення професором Віртом мови ПАСКАЛЬ у 1971 році мало своєю метою
полегшити процес навчання систематичному підходу до програмування для
ЕОМ, точніше сказати, структурному програмуванню. Відтоді мова ПАСКАЛЬ
використовується для програмування майже всіх типів задач на майже всіх
типах ЕОМ і довгий час вважалася однією з кращих мов програмування
високого рівня, незалежно від того, для яких цілей він використовується:
для навчання або для програмування як аматорами так і професіоналами.

Програма, написана мовою ПАСКАЛь, складається з лексем і роздільників.
Лексемами називаються мінімальні значимі одиниці тексту в програмі,
написаній мовою ПАСКАЛЬ. Вони подані такими категоріями як спеціальні
символи, ідентифікатори, мітки, числа, рядкові константи.

Роздільник являє собою пробіл або коментар. Дві сусідніх лексеми, якщо
вони являють собою зарезервоване слово, ідентифікатор, мітку або число,
повинні бути відділені одна від одної хоча б одним роздільником.

Примітка: роздільники не можуть бути частиною лексем (за винятком
рядкових констант).

Зарезервоване слово – це ідентифікатор, якому в мові програмування
наданий певний смисл. Це може бути ім’я операції, оператор, службове
слово, тощо. Забороняється правилами мови ПАСКАЛь перевизначати
зарезервовані слова (наприклад, використовувати їх для позначення інших
об’єктів програми). Наступні слова являються зарезервованими в Турбо
Паскаль:

and  else  inline  procedure type

asm end  interface program unit

array external  interrupt record until

begin file  label  repeat uses

case for  mod  set  var

const  forward  nil  shl  while

constructor  function  not  shr  with

destructor  goto  object  string  xor

div  if  of  then 

do implementation  or  to

downto  in packed

 

Для мови ТУРБО ПАСКАЛЬ байдужний регістр клавіатури,
тому можна використовувати у програмі як малі, так і великі літери.
Відмінність має значення лише при записі рядкових констант.

Дані  в програмуванні являють собою величини, які опрацьовуються
програмою. Вони поділяються на :

?       константи та змінні;

?       скалярні та структуровані;

?       стандартні та дані користувача.

Константи – це величини, що не змінюють своїх значень в ході виконання
програми. Змінні – об’єкти, що можуть приймати різні значення. Але це не
означає, що змінна обов’язково повинна прийняти інше значення. Далі
вважатимемо, основним об’єктом програми є змінна.

Скалярні величини являють собою прості значення. Тобто, скалярний об’єкт
може приймати в будь-який момент виконання програми лише одне якесь
значення. Структуровані величини складаються з декількох значень, тобто,
одній величині відповідає деякий набір значень одразу.

Стандартні величини реалізовані в трансляторі мови ПАСКАЛЬ, тому їх
можна використовувати без додаткового оголошення. Крім того, користувач
може оголошувати і використовувати власні величини, які називаються
даними користувача.

Тип даних визначає множину значень, що може приймати змінна. Кожній
змінній в програмі необхідно задати один, і тільки один тип даних. Хоча
ПАСКАЛЬ може опрацьовувати достатньо складні типи даних, усі вони
складаються з простих (неструктурованих) типів.

Вивчення типів даних розпочнемо зі скалярних стандартних типів даних. Їх
в ПАСКАЛІ є чотири: integer (тип цілих чисел) , real (тип дійсних
чисел), char (літерний тип) та boolean (логічний тип).

У ТУРБО ПАСКАЛЬ існує п’ять вбудованих цілочисельних типів: Shortint
(коротке ціле), Integer (ціле), Longint (довге ціле), Byte (довжиною в
байт) і Word (довжиною в слово). Кожний тип визначає певну підмножину
цілих чисел, як це показано таблиці 1.

Таблиця 1 Вбудовані цілочисельні типи

Тип Діапазон Формат

Shortint -128 .. 127 8 бітів із знаком

Integer -32768 .. 32767 16 бітів із знаком

Longint -2147483648 .. 2147483647 32 біта зі знаком

Byte 0 .. 255 8 бітів без знака

Word 0 .. 65535 16 бітів без знака

До дійсного типу відноситься підмножина дійсних чисел, що можуть бути
подані у форматі з плаваючою точкою з фіксованим числом цифр. 

Є п’ять видів дійсних типів: Real, Single, Double, Extended і Comp.

Дійсні типи розрізняються діапазоном і точністю пов’язаних з ними
значень. Основним є перший тип, тому детально зупинимось саме на його
вивченні.

Перш за все, дані дійсного типу можуть подаватись у двох формах: з
фіксованою точкою та плаваючою точкою (експоненційній формі). Перша
форма подання чисел більш звична. В ній явно задана ціла та дробова
частина, які відокремлені точкою Так, числа 2.729, -89.084109, 134
подані у формі з фіксованою точкою.

Експоненційна форма подає число у так званому нормалізованому вигляді:
мантиси і порядку. Мантиса лежить у діапазоні [1 ; 10) і складається з
12 символів: однієї цифри на цілу частину, одного символу на десяткову
точку і десяти цифр на дробову частину. Якщо дробова частина містить
менше цифр, то решта заповнюється нулями. Порядок складається з чотирьох
символів і починається літерою Е, після якої йде знак порядку та дві
цифри – його значення. Приклад запису чисел поданий в таблиці 2.

Таблиця 2. Запис дійсних чисел

Форма з фіксованою точкою Експоненційна форма

1.4529 1.4529000000Е+00

39870 3.9870000000Е+04

0.000029 2.9000000000Е-05

 

Дані булевого типу (іноді його називають логічним) можуть приймати
значення, обумовлені стандартними ідентифікаторами true (істина) і false
(неправда). При виконанні операцій відношення вважають справедливим
співвідношенням: false

Uses  < модулі >

Const  < константи >

Label < мітки >

Type < типи користувача >

Var < змінні >

Begin

< оператори >

End.

Розглянемо кожен блок детальніше.

Заголовок програми розпочинається зі службового слова program , після
якого вказується ім’я програми. Він грає допоміжну функцію і ніякої
суттєвої ролі для самої програми не має. 

ПРИКЛАД:

program circles;

Не слід плутати заголовок програми та ім’я відповідного дискового файлу.
Ці імена ніяк між собою не пов’язані. В більшості випадків користувачі
не вказують заголовок.

У блоку описів оголошуються всі ідентифікатори, що використовуються
в програмі (основному модулі). Блок описів, у свою чергу, може містити
шість розділів:

?             розділ підключення модулів процедур та функцій;

?             розділ опису міток;

?             розділ опису констант;

?             розділ визначення типів;

?             розділ опису змінних;

?             розділ опису процедур і функцій.

Транслятор мови ПАСКАЛЬ створений таким чином, що основний файл не
містить всіх процедур та функцій. Вони згруповані і реалізовані в
окремих файлах, які називаються модулями стандартних процедур та
функцій. Наприклад, модуль CRT містить функції для роботи з екраном в
текстовому режимі, GRAPH – функції для роботи з екраном в графічному
режимі. Крім того, користувач може створювати власні модулі процедур та
функцій. В розділі uses  здійснюється підключення необхідних модулів
процедур та функцій. Програма може містити лише один розділ uses  ,
причому він повинен бути завжди першим у блокові описів. Якщо жоден з
модулів не підключається, то цей розділ відсутній.

Загальний вид програми на мові ПАСКАЛЬ має вигляд:

Program <ім’я програми >

Uses  < модулі >

Const  < константи >

Label < мітки >

Type < типи користувача >

Var < змінні >

Begin

< оператори >

End.

Команди мови Паскаль

1 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/screen.htm» screen

2 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/palette.htm» palette

3 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/input.htm» input

4 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/print.htm» print

5 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/subfunction.htm» Sub и
Function

6 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/casegoto.htm» case и
on error goto…

7 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/open.htm» open

8 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/for.htm» for…next

9 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/do.htm» do…loop

10 HYPERLINK «http://qbasic.com.ru/docym/komand/exit.htm» exit

Використана література:

В. Ф. Шаньгин, Л. М. Поддубная “Програмированиє на язике ПАСКАЛЬ”. —
Москва : “Висшая школа”, 1991.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи