9

ЗМІСТ

Вступ

1. Витоки місцевого самоврядування на українських землях

2. З?? в ???і ???о? ???я???я, ???і ???ою К???и II

Висновок

Список використаних джерел

В??

Мi??е ???я???я в У??нi ?є ??? ??у i ????? i??iю.В?о ???о ??? ?ях ????
вiд ?? ?я?, як ??? ??б мi??? ??вря???я ???iх вiкiв i ?сiв ????ї ???лi?,?
????о ???о з???у пi?я ?`є??ня У??? з Р?iєю i ???ня ?????и, з ????м ?я?м
вi????ям ?? мi??х ??? ? ?????i?я в ???i ?? Р?i??? iм?рiї. С??а ?????ня
???х, ??????х ??в мi???о ???я???я ?? з???а i в ?? УНР, ??е ???а УНР
?????ь ??? ???ням ??-я?ї ??? ?о мi??е ???я???я ? ?сiв ??нi???? ???.

С?е в ?рi? i???ня У??? як ?дя??? ???лi? у ??дi СРСР ?вi? ?? ??о «мi??е
???я???я» як ??а ????i?цiї ???рi??? ??? ? к???вiв ?? ???? iз ???. А ??а
?д ????ь ???????i?м ????м «?цi?i???? ??i?с?а» i ????? «?????дям», ??
?????ь i ????? ?клю?о ?нiєю ??нi???ю ??iєю, ? ???аю? ??я?ї ???iї.

Ф???е вi????я мi???о ???я???я в У??нi ???? пi?я ??ння ???тiв В???? Р?и
У????? РСР ? мi??? Р? ???? ???тiв в ???i 1990 ??. С?е цi ??i ?????нi ?
??е ????и?i ??? ???и в ??д ?????о? ???у ??х лю?й, я?м ?? ?вi??(?кi?? ??
нi?? ? ??ю?? в цiй ???i) i ???ня?а ??нi??? ???а ????? ??????i??о ?рi???а
?iм ??ям У??? i в ??у ??у ???? мi??? ??и(?якi iз ???тiв ?е ??я ??и ?ї
???? i ??i? вiд ?ї ???нi ???).

Т???ї ????о ?????і?я ся?ю? ??м ???ям у ?? ???у. І?я ????о ???я???я
????ся ще у С????ій Г??ї, ? ???? ?? ??е і????? ?о ??? у ??? і ??и у ??
??? ???у ???. В Р???й і??ії ??а ??а, я? ?? ??і?ї ???я???я ?????я ??ом
??і?????, ? є ????м ??а ?і???”, ? ?? ???? ???і?о ???и ????х ?іб, а ?
???я??у??ся і????м ?????.

С?? “municipium” ???є?ся з ?? ????х: “munis” (??, тя?р) і “capio”,
“recipio” (???ю, ?? ? с?е). М???і ??и ? ?? ???, ??о ???і????ь ? ??? ???
у ??і. П???и ?????і?я ???лю?? і є?????х ????ів С????і?я. Ж.Ж. Р?? ?з??в
??? ??і??? ????, ??? ?го ?’є??ням лю?й, ? ??н ??? ?? і ?? ????? ?и ????у
?????і і???ів, а І.К?т ???в ??? ?????ї ??лю?? ???и, в я?й лю? ???? ?
???м, ?????? ?? ?я ??х ??, ???ую? ???я ???ї ????.

Під ?с ??????о ?ж?у ???? ????о ???я???я ? ?? ??????, а ?? ???????я ???
???і??м ????я ??ю” ?о ?деї” і ???і?ь лю?й ???а, ? лю?? ?? “????? ?????о
?????о ????у з ???????м ???і?ям і ????ням. О?ією з ????? ???м ?????
???????? ??і??в є ???????я ????? ???і?я в ??? ???? й ??зях. Т?у ???????я
???ян ?я ????я ???? ???м – ?ю??й ??? у ????і ????ії ???і.

У??? ?є ??? і??ію ????о ???я???я. С????ю ??ї??о? ??і? в ?й ??і є ?, ? ??
??? ??і ??і?я ? ?? ?а?? ?????і, а ? її ???х ????????я ??і ??? ?????ї
?????і?я ???? ???. Мі??е ???я???я з’я??ся в У??? у ???іх ??х в ???, я?
???? ?я ?? ??і?ї ?м?пр???я – ??????е ???, я? і???о й ? ??в ????ї ?????,
?е ????о ???? ??я ?’є?а?я У??? з Р?ією і ???ня ????и?.

В ???? ХІХ ??і?я в Р?і??ій і??ії, ??лю????й ???ії, ??і? ???а в ???р?і??ї
??и, ? ???о ? ?я?? ?????я ?ав ???х ??? ? ?????і?я. З?????ня ???? і????й
у ??? і ??х ???? ??? ?я? ??х ???х ???ів, ?? ? ????о ???я???я ?? ? й ??
???. С??а ???ти ??и ?я ???і ????, ??????? ????о ???я???я ?? ???? у ??
??ї??? Н???ї Р???і?. За ??? ?с ??????? ??? ?о ?с?? ???я???я ??? і ?
????и. У ??? і???ня У??? як ?дя??? ??у?і? у ??? СРСР ??? ?? ???????я
?і??е ???я???я” як ??а ???????ї ??????? ??? ? ????ів ?? ???? з ???.

А ?? ??? ?? ????ь ???????і?м ????м ??і?і???го ??і???” і ????? ??????я?,
?? ?????ь і ????? ??ю?о ??єю ??????ю ??ією, я? ? ????а ??-я?ї ???ії.

В? ??р, з ???ям ??????, ? ????й ??і?к ??, ???е ???я???я в У??? ???о ???й
?ях, як з ??и ?? ??????? ??д, ???? ??, ?к і в ??і ????ня ????и ????. За
???і р?и ???е ???я???я в ??й ???і ?іню??ся у ??я? ?д ??й ?????? ???
????о ???і?я ? ??и, я? ????? ???у ???сть ??????? ??? ???і?о, ?о ?д
??о?????ь ???в ????о ???я???я ?рі??? ???я ????о ???ня в ??х К????ії і
???в У???.

В??у ??????у ?? у ???і ???? ????о ???я???я ?? ??ня?я К????ії У???, я?
??? в і??ії ???ня?? ???????о ??а в ???? ??і? (Р??л ХІ. Мі??е ???я???я.
С??і 140 – 146) ??і?? ??? ? ???ії ?я???і ???в ???о? ???я???я.

1. Витоки місцевого самоврядування на українських землях

У другій половині XVIII ст. частина козацької старшини намагалася
відновити автономні права Гетьманщини. Під впливом фаворита імператриці
Єлизавети Петрівни Олексія Розумовського дозвіл на відновлення
гетьманства був отриманий. Останнім гетьманом став брат фаворита Кирило
Розумовський (1750—І764). Він намагався відстоювати певну свободу
Гетьманщини в галузі фінансів, здійснив перетворення у козацькому
війську, провів реформу судової системи, виношував плани про заснування
в гетьманській столиці Батурині університету. При К. Розумовському
значно посилилася роль старшинської верхівки, якій гетьман передавав
управління під час своїх частих і тривалих виїздів з України. Почали
проводитись старшинські з’їзди, де обговорювались питання поточної
політики.

Але останнє гетьманування мало під собою хитку основу — царську примху.
Як тільки 1762 р. на престол зійшла Катерина П, вона відразу заявила про
необхідність скасування гетьманства. Цариця наказала К. Розумовському
скласти булаву, що той і зробив без будь-якого опору 1764 р.

Замість гетьмана була встановлена друга Малоросійська колегія. Фактична
влада в колегії належала її президенту, малоросійському
генерал-губернатору П. Румянцеву.

На місцях козацьке самоуправління зберігалось до початку 1780-х років.
1781 р. поділ Лівобережжя на полки й сотні було ліквідовано. Натомість
запроваджувалася загальноросійська адміністративно-територіальна
система. 1783 р. було ліквідовано козацьке військо. З козацького війська
створили 10 регулярних полків, російської армії. З 1797 р. серед козаків
почали проводитись рекрутські набори.

Так само розвивалися події і на Слобожанщині. Військово-адміністративна
реформа 1732—1737 рр. звела нанівець автономію краю. 1762 р. Катерина II
призначила слідство над місцевою старшиною, за підсумками якого 1765 р.
був виданий маніфест, де говорилося про безладдя і непотрібність
козацької служби. Слобідське козацьке військо було ліквідоване, а
замість нього створено гусарські полки. Поділ території на полки і сотні
був також скасований. Натомість із центром у Харкові була створена
Слобідсько-Українська губернія, що складалася з п’яти провінцій,
однойменних із колишніми полками.

Процес ліквідації автономного устрою Лівобережжя і Слобожанщини
супроводжувався закріпаченням місцевого населення. У 60— 70-ті роки
XVIII ст. царський уряд видав низку указів про обмеження права вільних
переходів селян з однієї місцевості в іншу. Указ Катерини II від 3
травня 1785 р. законодавчо закріпив на Лівобережній і Слобідській
Україні кріпацтво.

Одночасно на українські землі поширювалась дія «Жалуваної грамоти
дворянству», згідно з якою козацька старшина і українська шляхта
зрівнювалися в правах з російськими дворянами, що виключало її опір
ліквідації української автономії у складі Російської імперії. Таким
чином, на кінець XVIII ст. Україна повністю втратила особливу
адміністративно-територіальну, військову і соціальну організацію, ставши
звичайною провінцією Російської держави.

У другій половині XVIII ст. тривала боротьба між Росією і Туреччиною за
узбережжя Чорного моря. Вона переросла у дві російсько-турецькі війни
1768—1774 і 1787—1791 рр. Наслідком перемог Росії над Туреччиною стало
приєднання до Росії Північного Причорномор’я і Приазов’я. 1783 р. до
складу Росії увійшов Крим.

Уже після першої російсько-турецької війни була вирішена доля
Запорозької Січі. Її значення як форпосту, що обороняв південні кордони,
відпало. Крім того, Січ залишилась осередком антифеодальної боротьби, а
це не влаштовувало російський уряд. У травні 1775 р. Запорозька Січ була
остаточно ліквідована, а її землі увійшли до складу Новоросійської і
Азовської губерній. Частина козаків відступила за Дунай, де у володіннях
турецького султана виникла Задунайська Січ. Решта опинилася на службі
Росії і була врешті-решт переселена на Кубань.

З кінця XVIII ст. Північне Причорномор’я стало швидко заселятися.
Осідали тут і переселенці, доставлені урядом, зокрема іноземці (німці,
серби, болгари), а також поміщиками. Зводилися великі міста:
Катеринослав, Миколаїв, Херсон, Одеса, Севастополь. Головною галуззю
економіки краю стало зернове господарство.

У другій половині XVIII ст. спостерігалося послаблення Речі Посполитої.
Внаслідок трьох поділів (1772, 1793 і 1795) територія цієї держави була
поділена між Росією, Австрією і Прусією. Після другого поділу Польщі
1793 р. територія Правобережної України увійшла до складу Російської
імперії. Галичина і Північна Буковина опинилися у складі Австрії.

Якщо становище народних мас на Правобережжі з приєднанням до Росії майже
не змінилося, то у складі Австрійської імперії на західноукраїнських
землях сталися певні зміни, пов’язані з реформами імператриці Марії
Терезії та імператора Йосифа II у 70—80-і рр. XVIII ст., суть яких
полягала у скасуванні особистої залежності селян від поміщиків і
обмеженні розміру феодальних повинностей (зокрема, панщини до 30 днів на
рік), а також деяких перетвореннях у культурно-освітній і релігійній
сфері (рівноправ’я всіх релігій).

2. З?? в ???і ????о ???я???я, ???і ???ою К???и II

У 1764—1783 ?. ?ло ??і??? Г????? й ????? ??ій У???, а з ?м і М?????е ??о
в її ???. У 1785 р., ???і?о ? ???ї і?????ю К???ою ІІ «Ж?у??ї ???и мі??»,
? Лі????ій ? С????ій У??? ??рюю?ся ?? ??? ????о ????о ???я???я — ??кі
??. Це ?????о ?і???ю ?? ?г?і??ї ??і??? ??я в Р?ії ? У???.

У 1796 р. і???? П?? І ????в ???? і?ую? ??? ????у ???і?я в У???, ?е ????и
М?????е ??о ?е ? ???я. У 1831 р. ?? ??? ???? ?? ?о ?і??у ??і? М??????о
??а. У??м ?ря М??и І ?д 23 ??ня 1834 р. М?????е ??о ?? ???а? і в К??.
Пі?я ??о в У??? ???о ????ня ????і????х ???в ????о с??ря???я. У 1838 р.
М??а І ????? ???е ???е ???я???я ?я ????х ?лян ? ???х ??і??ів.

З??? ??в ? ??і?? ??я У??? ?? ????а О????? II у 1864 р. ??ь? ???а. В
Є?????й ???і Р?і??? і?е?ї, ?лю?ю? Лі????у ? С????у У???, ??????я ???і
???? як ??? ????о (??????о) ???я???я. В???я в ?ю в 1864 р. «П???ня п?
???і ????» ?і?ню?? ????і ???і ???ї, ? ????ся з ????ни? ??я??а, ???? ???,
?н???в ?д ??? ????? ??а і ?д ???и ?і??х ?лян. П???ня 1864 р. ?л?о ???ів
? ?и ??ї:

??????и ?іх ??ів;

???? ????? ??а в ??і;

???? ?????.

В??и ?????ь ??мо: ?д ??? ?? ??й — ? з’ї?? їх ??????в. На з’ї?і ??????в
??? ??ї ??и ????? ??? і ???і ????; ??? — ??????, ?????, ??і ??. У ???х ?
??и ??и ???:

??и ???і 25 ??в;

??? і ? ?п???і ??м;

?і??? з ???;

? ???я?ся ?д ?і???;

??ю?? з ????о ????а.

В??и ???х ?д ?лян ?? ???????и. Г??і ????я ? ?и ??. Після ???я ???х ????ь
??і ???і ??и. На ???у ????і ??і гл?? ???и ? ??о ????? ?????х ???х: ?д
6-? ???? — ?? ?б???? ???й. Г????і ??и ?????ь ?? ?з ? ?к, ?е ??и ????ся і
?????і ??и. Для ???? ??? і ??і, і ????? ??и ???и У??и у ск?? 3-х ???к:
??? і ?? ??ів. В ??? П???ня 1864 ?? ?в ????? ???п ????о ??у, з ?ля??
????? ??. Д?і?ю?й ??в ? ???і ??? ???в ??я??у. У ???і ???? ???в ?????я:

????я ??г, ??ів, ?????;

????ня ???? ?я ???? ????в, ???х ?і??;

????я ???я?й ??????? ???й;

????я ???? ???в з ?ля??? ??в;

????я ?????? ????в;

???? ??і?і і ????.

З??? ???я???ь ?з??? ??рі???и ????тя?. Г???м ???? ???в ?? ??о ???????
????в ??? ????и. З??? ??о ????? ??і ?? ? ??? ???? ???, ?е ?з?ря???я ??
??? ? ?? ??а. З??? ? ??????я ??ою ???ою і ???і?і?ю. Б?ь-я? ????а ??а ??
??????а ??????.

16 ??ня 1870 р. ?? ??ня? Мі??е По???я О????а ІІ. З??о з ?м ???е ??о
(???е і ???е) ????? ?ж?? ??лю ??а, я?о ?н ?в ????? ?д???, ? ???? 25 ??в
? в??ів в ??х ??а ??-я?м ????м ???.

Н?е З??? П???ня ???? ? ?ло ?’я?у з і?єю ???я???я. В?о ???ля? ????о ??а
?????о, ?ля?т?, ?????, ?лян, я? ???ю? в ???і ?и??ою ??ею, ????в ????,
?????х ???в, а ??ж є??в. По ?? ?в ???? ???п ????? ??в. У 1892 р. Мі??е
П???ня ??? ?і?? ???е ??о ?я ???в ??, ? ???ло ? ????я ??а ???ів у 6-8
??в. З???а ?? і ????ь ???х (????о у ?а ??). Ві???ь ??ж з?? у ?????? ???
???в ????о ???і?я: ??? ??а ??ш ????ою ?д ??, ??а ???? ??? ?? ????і ?
???к ?? ???х, ?? ????? ??а ????и ?д ?д ??ів ???. Р??? 1890—1892 ?. ????а
?????я ???? ??и ??? ??д. Р??но і?ую? ???о ? ?????? і 25 ??в.

С?? ???и у ??ій ???? XIX і ? ???у XX ??і?я ?????я в Г???і, ? ????? в ???
А??о-У?р??. Мі??е ???я???я ?м ?? ???а? ? ????х ??????о ??? ?о ???и ?д 5
???я 1861 ??, я?й ????ю?в ??? ????о ???я???я в і??ії. Г???а ?? ???? ??м
у ??? А??і??? і??ії і Гал??? с?м 12 ??ня 1866 р. ??няв ??н ?о ???и ?я
Г???и ??м з ???ою ????єю.

Висновок

Останнім часом у зв’язку з утвердженням незалежної України і проведенням
широкого спектру реформ економічного і політичного характеру доволі
актуальною стала проблема науково-політичного осмислення невитребуваного
потенціалу українського державотворення, включаючи і багатий історичний
досвід місцевого самоврядування.

Про це свідчить заснування «Фонду сприяння становлення і розвитку
місцевого і регіонального самоврядування», «Асоціації міст України»,
«Українських асоціацій місцевих і регіональних влад», «Асоціації
демократичного розвитку і самоврядування України», що за підтримкою
конгресу місцевих і регіональних влад Європи у 1995 році провели
міжнародну науково-практичну конференцію «Європейський досвід місцевого
самоврядування».

Розглядаючи проблему розвитку місцевого самоврядування крізь призму
загальноцивілізаційних підходів, автори звертаються і до національної
історичної традиції, починаючи з часів Київської Русі і перебування
українських земель у складі Великого князівства Литовського. Досвід
самоврядування міст XIVXVIII ст. визначається як такий, що заклав
юридичну основу вітчизняного місцевого самоврядування в системі
державної влади і отримав своє продовження у час реформ 60-70 рр. XX
ст., зокрема у міській .

Зазначимо, що і представники сучасної вітчизняної академічної
медієвістики не залишилися осторонь проблеми менталітету українців як
історичної категорії. Звернувшись до переломних епох у їх житті – кінця
XVI – XVIII ст., вони з’ясували комплекс новаційних стереотипів, які
закріпилися на ментальному рівні і домінують у національній вдачі
сучасних українців .

Вітчизняні дослідники одностайні у визнанні наявності в українському
менталітеті стійких самоврядних архетипів, що складають його генетичний
код. До його складу входять такі риси, як:

1) психологія працьовитого господаря з його здатністю навіть за
несприятливих умов знаходити різноманітні індивідуальні та громадські
форми раціонального господарювання;

2) стихія вільної самодіяльної особистості, природного демократизму, що
спонукає до самореалізації на локальному рівні;

3) психологічне несприйняття народом деспотичного характеру центральної
влади і прагнення до громадсько-політичної творчості «знизу»;

4) перевага практично-соціальних інститутів над політичними і схильність
до творення cоціального порядку на рівні компактних спільностей.

При цьому цілком слушно наголошується, що така відносно стійка структура
як ментальність не може вважатися сталою. Її модифікація простежується
як по вертикалі (в історичному часі), так і по горизонталі (ментальні
відмінності регіонального характеру, що властиві державам із великою
територією і різними умовами соціально- економічного і політичного
розвитку окремих її частин) .

Список використаних джерел

1. Федів І. Місцеве самоврядування, територіальне і регіональне
управління в історії України // Місцеве і регіональне самоврядування в
Україні. – К. – 1995. – Вип. 1-2. – С. 46-51;

2. Делімарський Р. Магдебурзьке право у Києві. – К., 1996.; Його ж.
Боротьба Київського магістрату з гетьманським урядом за свою автономію у
30-60 р. XVIII ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи
історичного розвитку.

3. Місцеве та регіональне самоврядування в Україні. – Вип. 1-2. – К.,
1995. – С. 46-51.

4. Сас П.М. Політична культура українського суспільства кінця XVI –
середини XVII ст. – К., 1998; Національно-визвольна війна українського
народу середини XVII ст.: політика, ідеологія, військове мистецтво. –
К., 1998;

5. Матяк В. Вплив Визвольної війни на суспільну свідомість українського
етносу (у пошуках нових підходів до висвітлення історичних реалій) //
Там само. – С. 207-227; Сисін Ф. Хмельниччина та її роль в утвердженні
модерної u1091 української нації // Український історичний журнал. –
1995. – № 4. – С. 67-77;

6. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ-ХVШ ст.
Проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997; Черних І.Д.
Менталітет як категорія наукового пізнання духовного світу людини і
нації (огляд вітчизняних досліджень) // Українська козацька держава:
витоки та шляхи історичного розвитку. Матеріали всеукраїнських
історичних читань. – Київ;Черкаси, 1997. – Т. 1. – С. 195-208;

Похожие записи