.

Вступна лекція до курсу новітньої історії країн Європи та Америки (1918-1945 рр.) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
3 5676
Скачать документ

Реферат на тему:

Вступна лекція до курсу новітньої історії країн Європи та Америки
(1918-1945 рр.)

ПЛАН

1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу

2. Проблеми періодизації

3. Основні напрямки історіографії та джерельна база

За насиченістю і вагомістю історичних явищ, подій і фактів період, який
ми маємо розглядати, не має аналогів у багатовіковій історії народів
Європи та Америки. Основними із них були дві світових війни, революції в
багатьох країнах Європи (в Росії їх було дві), всеосяжна економічна
криза, заснування перших міжнародних організацій (Ліга Націй та ООН) і
їх спроби налагодити дійсно міжнародну співпрацю у вирішенні глобальних
проблем людства. Це був час активної політичної боротьби, яка мала
тенденції до жорсткого військового протистояння як в рамках держав
капіталістичної системи, так і між ними і СРСР. Зіткнення класових
інтересів у міжнародному масштабі в ті роки досягло своєї вершини. Вони
реалізовувались державними інститутами, політичними партіями, окремими
історичними особами, в тому числі А. Гітлером, Й. Сталіним, Ф.
Рузвельтом, У. Черчіллем, Ф. Франко та іншими. Це були десятиріччя
утвердження тоталітаризму в помислах і діях на державному рівні.
Найбільш повною мірою це явище проявилося у Німеччині, Італії, Іспанії і
СРСР.

Період з 1918 до 1945 рр. був таким, коли мільйони людей з Європи та
Америки тривалий час проживали на чужих територіях, що було наслідком
захоплення військовою силою значних територій багатьох держав,
встановлення і підтримування там окупаційних режимів. Можемо
констатувати, що 1918-1945 рр. – це мартиролог людства. Чисельність
людських втрат ще й досі не встановлена. Існує думка, що ця цифра сягає
100 мільйонів чоловік.

Спираючись на сучасні досягнення історичної науки, маємо виявити
першопричини історичної драми ХХ сторіччя, місце і роль у ній окремих
історичних осіб, значимих для тих десятиріч ідеологій. Зауважимо, що не
дивлячись на те, що з тих пір пройшло уже понад півсотні років , до
цього часу існують різні політичні оцінки багатьох подій і явищ того
часу. Можна без ризику на помилку стверджувати, що і сучасні оцінки
багатьох подій новітньої історії країн Європи та Америки не є кінцевими.
Введення в науковий обіг нових документів і співставлення їх з уже
відомими буде спонукати дослідників до внесення коректив у здавалось би
уже сталі уяви про недалеке минуле народів Європи та Америки.

Не дивлячись на складні політичні, військові умови економічний,
науково-технічний прогрес, поступ у вирішенні багатьох соціальних
проблем в країнах Європи та Америки дійсно мав місце. Окремі історики,
політологи схильні пояснювати це тим, що поштовхом виступала війна,
особливо Друга світова. Якщо це дійсно мало певний вплив, то виникає
питання: якою ціною ті економічні і науково-технічні здобутки були
досягнуті?

1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу

Предметом новітньої історії країн Європи та Америки є вивчення
закономірностей економічного, соціального та політичного розвитку країн
Європи та Америки, особливостей діяльності політичних партій, рухів,
громадських об’єднань та державних структур, ролі осіб в історичному
процесі новітньої доби.

При викладанні курсу Новітньої історії країн Європи та Америки
використовуються ті ж методи, що і при вивченні інших дисциплін
історичного циклу, а саме: хронологічний, порівняльного і синхронного
аналізу сутнісних історичних явищ. У сукупності названі методи
дозволяють розглядати окремі стадії розвитку країн Європи та Америки як
органічні моменти єдиного історичного процесу.

Вивчаючи даний складний історичний період, ми будемо спиратися на певні
принципи, які існують в історичній науці. До них ми відносимо, перш за
все, принцип об’єктивності, тобто вивчення визначальних історичних
процесів, опора на факти, а не на схему , розгляд позитивних і
негативних явищ в їх взаємозв’язку.

Універсальним є принцип історизму. Він передбачає вивчення історичного
явища, простеження етапів його розвитку, зв’язок з іншими історичними
процесами того часу.

Принцип соціального (класового) підходу дає можливість співставити
класові і загальнолюдські інтереси в історичному розвитку. Цей принцип
набуває особливого значення при оцінці програм політичних партій, їх
діяльності та ролі в розвитку суспільства по тому чи іншому шляху. Наше
завдання полягає в тому, щоб ми аналізували політичну діяльність партій,
громадських об’єднань, а не судили їх за помилки у вирішенні тієї чи
іншої проблеми.

До функцій курсу ми відносимо такі, як:

1) пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча). Для студента, майбутнього
вчителя історії в школі вона набирає чи не найважливішого значення;

2) практично-політична. Вона дозволяє розглядати історичний процес в
єдності минулого, сьогодення і майбутнього. Саме тут знаходяться корені
інтересу людини до історії, тобто до того, що було, що є і що буде;

3) світоглядна функція. Вона формує погляд на світ, суспільство, закони
його розвитку, дає можливість виховання у студентів патріотизму,
розуміння ними таких категорій як честь, обов’язок перед суспільством,
людське щастя і добро, пізнання моральних цінностей людства.

2. Проблеми періодизації

До недавнього часу радянська історична наука розпочинала дослідження
періоду новітньої історії з Жовтневої революції 1917 року в Росії, яка
оцінювалась як головна подія ХХ сторіччя. Звідси оцінка головного змісту
новітньої історії лежала у площині кризи капіталізму й утвердження
соціалізму. Боротьба між ними у формі конфронтації визначалася як цілком
правомірний стан.

Однак економічний прогрес капіталістичних країн як в 30-і роки, так і в
останні десятиріччя зробив такі доводи не переконливими і вони поступово
уступили місце тій точці зору, яка стверджує, що основною подією, яка
розмежовує дві епохи, два сторіччя була все-таки Перша світова війна. В
ході Першої світової війни в ряді країн Європи та Америки відбулися
революції, які дійсно були доленосними для тих народів. Оскільки ж світ
і в той час був взаємопов’язаний, то, звичайно, що вплив революцій на
сусідні народи мав місце. Жовтнева революція в Росії була най рішучою
спробою змінити політичні і соціальні відносини в суспільстві. Під її
впливом вже тоді і ще більш активно на сучасному етапі відбувається
процес своєрідної “соціалізації” капіталізму.

Перший період епохи новітньої історії, який охоплює час з 1918-1945 рр.
можна умовно поділити на ряд етапів.

Перший етап – 1918-1921 рр. Це час закінчення Першої світової війни,
революції в Німеччині, Угорщині, Австрії, Словаччині, Росії, Україні,
утворення незалежних держав у Центральній Європі, становлення
біполярного світу.

Другий етап – 1921 – 1 вересня 1939 року. Це міжвоєнний період в історії
Європи та Америки. Це роки відбудови економічного потенціалу країн
(1920-1924 рр.), стабілізації політичного і економічного життя
(1924-1928 рр.), світової економічної кризи (1929-1933 рр.). То був час
руйнування виробничих сил, збіднення мільйонів людей у країнах Європи та
Америки. У 1933-1939 рр. найбільш агресивні кола країн Європи та Америки
розпочали підготовку до Другої світової війни.

Третій етап – 1 вересня 1939 р. – 9 травня 1945 р. Це роки Другої
світової війни в Європі і Великої Вітчизняної війни для народів СРСР, це
час небачених до того величезних бойових дій, людських і матеріальних
втрат двох військових коаліцій.

3. Основні напрямки історіографії та джерельна база

В історичній науці по новітній історії країн Європи та Америки склалось
два основних напрямки.

1. Західна історіографія. До останніх років для українських дослідників
була майже недоступною (політичні проблеми і мовні перепони). Уній
основна увага приділяється проблемам становлення
Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин, розгляду причин
і наслідків світової економічної кризи, появи тоталітарних режимів в
Європі, бойових дій на фронтах Другої світової війни.

2. Радянська історіографія особливу увагу приділяла розробці проблем
класової боротьби у країнах Європи та Америки у міжвоєнний період, ролі
Комуністичних партій в тих процесах. У ній викривалась політика і
практика фашистських режимів. Досить ґрунтовно розроблені питання
бойових дій на території СРСР в роки Великої Вітчизняної війни.

3. Сучасна вітчизняна та зарубіжна історіографія значну увагу приділяє
дослідженню ролі державних та політичних діячів, здійснює порівняльний
аналіз важливих політичних процесів, виявляє їх взаємовплив на долю
народів Європи та Америки у новітню добу.

Джерельна база курсу, як і історіографія новітньої історії країн Європи
та Америки, також формувалася у двох напрямках: західний і радянський.
Документи і матеріали, що зберігаються в країнах Європи та Америки, для
багатьох дослідників в Україні недоступні із-за мовного бар’єру, перш за
все. Збірники документів, в яких у скороченому вигляді опубліковані
окремі документи і матеріали радянськими науковими установами,
страждають певною тенденційністю в їх відборі і розташуванні. Разом з
тим , слід сказати, що досить вагомою є джерельна база Великої
Вітчизняної війни.

Таким чином, визначивши предмет, методи, принципи і функції навчальної
дисципліни, обґрунтувавши її періодизацію, спираючись на існуючу
історіографію та джерельну базу, ми можемо розкрити причини, характер та
наслідки основних історичних явищ, подій і фактів, що мали місце в
країнах Європи та Америки упродовж 1918 – 1945 рр. Одночасно ми
визначимо місце цього історичного періоду в загальній історії народів
Європи та Америки.

Література:

Бережков В. М. Страницы дипломатической истории 4-е.изд –М., 1987 611с.

Вторая мировая воина в воспоминаниях. –М., 1990. 551с.

Говард М. Большая стратегия. Август 1942 – сентябрь 1943. –М., 1980. 464
с.

Год кризиса 1938-1939. Документи и материалы. –М., 1990. Т.1-2.

Грушевский М.С. На порозі нової України. –К., 1991. 120 с.

Документи и материалы кануна второй мировой войны 1937-1939. –М., 1981.
Т.1-2.

Ефимов Г.К. Устав ООН: инструмент мира. –М., 1986. 131с.

Иллюхин Р.М. Лига Наций 1919-1939. –М., 1962.

История внешней политики СССР 1917-1966. –М.,1986. Т.2. 691с.

История международных отношений и внешней политики СССР 1917-1987. –М.,
1987. Т.1-2.

Крылов С.Б. История создания ООН. –М., 1960. 343 с.

Ллойд Джордж. Правда о мирных договорах. –М., 1957. Т.1-2.

Локарнская конференция 1925г. Документы –М., 1959. 511с.

Майский И. М Воспоминания советского дипломата 1925-1945. –М., 1987.
711с.

Алатри П. Происхождение фашизма –М., 1961. 461с.

Брандт В. Воспоминания –М., 1981. 521с.

Вебер А.Б. Классовая борьба и капитализм. Рабочее и профсоюзное движения
XX в. –М., 1991. 391с.

Желев Ж. Фашизм. Тоталитарное государство. Перевод с болгарского –М.,
1991. 391с.

Забастовочная борьба трудящихся. Конец XIX – 70-е годы XX ст. Статистика
391с.

Идеология международной социал-демократии в период между двумя мировыми
войнами –М., 1984. 296с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020