39

З??

Вступ

Розділ 1. Особливості російського абсолютизму та його відмінність від
західноєвропейського

1.1 Основні підходи до дослідження російського абсолютизму в
історіографії

1.2 Основні риси російського абсолютизму та його відмінність від
західноєвропейського

1.3 Передумови і особливості розвитку абсолютизму і Росії

Розділ 2. Реформи Петра і та їх роль у розвитку абсолютизму в Росії

2.1 Статус російського монарха

2.2 Реформи центральних органів влади і управління

2.3 Інститут фіскалів і прокуратури та колегії

2.4 Церковна реформа

Розділ 3. Абсолютизм у Росії в другій половині XVIII століття

3.1 Освічений абсолютизм за правління Катерини ІІ

3.2 «Наказ». «Покладена комісія» 1767 р.

Висновки

Список використаної літератури

Вс?п

Абсолютизм характеризується наступними основними ознаками: зосередження
законодавчої, виконавчої і судової влади у руках спадкоємного монарха;
право монарха розпоряджатися податковою системою і державними фінансами;
наявність розгалуженого чиновницько-бюрократичного апарата, що здійснює
від імені монарха управлінські, фінансові, судові й інші функції;
централізація, уніфікація й регламентація державного і місцевого
управління, територіального розподілу, наявність постійних армії і
поліції; регламентація всіх видів служб і станів. В епоху абсолютизму
припинялося або губилося колишнє значення органів, типових для
передуючої абсолютизму станово-представницької монархії, ставали усе
більш проникними міжстанові перегородки. Державна влада одержала значну
самостійність стосовно суспільства, у тому числі до верхів пануючих
прошарків.

Абсолютизм у Росії сформувався наприкінці XVII — початку XVIII ст. У цей
час значно підсилилася роль дворянства, сформувалося купецтво,
припинилося скликання земських соборів, зменшилося значення
аристократії, була усунута приказна система управління і створені
дворянсько-бюрократичні установи: сенат, колегії, місцеві органи влади,
церква підлегла державі, організовано регулярні армію й флот й ін., що
привело до перетворення Росії в чиновницько-дворянську монархію с
необмеженою владою імператора.

Абсолютизм у Росії опирався ще більшою мірою, ніж у країнах Західної
Європи, на дворянство, а також на бюрократію. В окремі періоди
Абсолютизм у Росії приймав форму так званого освіченого абсолютизму.

Актуальність дослідження. У ХХ столітті перед історичною наукою постало
багато актуальних проблем, серед них відродження інтересу до політичної
історії з виділенням нових напрямків та аспектів дослідження: проблем
ґенези правової, класової, національної держави, змісту політичної
влади, засобів її самопред’явлення.

В ц?? ????і ????ляє і??? ??лю?? ?о? ???? ??? ??. А??ю?? ???? ? ?х ?????
???м, і??? ? я?х з ?? н???х ?л ??? з ??? ?? ? л?е ? ???є?ся, ?е, ???и,
?я?яє с??у ????ю ? ????я. І???и ??? ???? ??я? у ?к ????? і??ії Р?ії.
В?я??? і??? ? її ???ня ???? ?????? ??ю?я ????-???? ??????? ???? ?
???є?і?ь в ???? ????? і???тів.

З ???? ??и ??, ??????? ????и ? ?я???і ????х ???в ???? ??лю??у в ???
???яє ??????и ??? ????ня ???? ??лю??с?? ???и, ????и ????я ??
???????о-ю???? ? ????о-????? і????в, їх ??????? з ????, ? ??і ?????я,
??и ???ння, ? ???? ??у ??лю?? ??р?ї: ??і??ня ??о я?? ????? ?є ????у
???і?ь. Й?о ?????, ????юю? і????й ??ід, ????ю? ??і??? й ?????? ???? ????
???? ??и. У? ??н???е і ???? ?бір ?? ????о ??і??ня: «П???а ??лю??у в
Р?ії».

Об’єктом дослідження є суть та специфіка феномену абсолютизму в Росії.

Предметом дослідження є дослідження абсолютизму та його проявів в
контексті дослідження особливостей функціонування його, як політичного
режиму у Росії.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють кінець XVII — початок XVIII
ст., і зумовлюють, виникнення, розвиток, та завершення політичної доби
абсолютизму у Росії.

М?а ??і??ня: ???? ??і?ь ???и ????я, ? с?????ь в Р?ії ???і?і XVII — ???у
XVIII ?., ? ??? ?????? ??і? ????и ? ?я???і ???? і????в ??і?? ??и, ????и
її ???? ? ??ю?ю, я? ???ю?? ?і?і?о??я ??и: ???/???? — ???? ??? ???і?я.
Для ?ся??ня ?? в ?? ????о ??і??ня ?р???є?ся ???? ?? ??і???і ???ня:

— охарактеризувати основні підходи до проблеми російського абсолютизму в
історіографії;

— дати визначення та характеристику абсолютизму, як політичному режиму;

— вивчити основні особливості російського абсолютизму та його
відмінності від західноєвропейського;

— визначити та проаналізувати передумови, основні етапи становлення та
особливості розвитку абсолютизму у Росії, як політичного режиму;

— встановити політику Петра І, в контексті російського абсолютизму;

— дослідити державницьку діяльність Катерини ІІ, як основної
представниці режиму російського абсолютизму.

С??? ???? ???? ???ї ??л???и. У ???? ??лю??у в Р?ії XVIII ?о??я ????ї ??и
????ую? ??і В.О. Клю????о, ?ня С.М. С????. [25] З?? Клю????о В.О. ?ля?в
у ??, ?б ??і??и ?і??о ???? ?????у «??? ?????? і ???? і??? ?? К???и в ???
?і????а. Д?і В.О. Клю???? ??і??о ????в, як, у ?їх і???? ?і?ню??я «???? у
????і «???? ???? і у ?? ?ля?? в ц?? ???і ?? ??ї і?????. [25]

Ще ??ш ?і?а ??а ?? ?? ???? А.Я. А???, ?????м ?б?ів ?о ?т??ь ?????о
??лю??у, я? в 70 ??х ???и ? ??і?? ???у «І??ія СРСР». [2] На ??у А.Я.
А??а, ??лю?? ??к й ????о ?????я ?и ????і П?? І. [2, 82]

С??? ?? ???я ?о ?с ????ня бю???ії. На ??у М.І. П???о, бю???ія в Р?ії ??
???к із ?? ????ня а??ю??у.[37], [38], [39] На ????у ??і ???? ?????о
??лю?з? ??і?ую? З??? В.Ю., [21], [22] К?? С.В., [26] К??? Н.В., [27],
[28] П????а Л.Ф., [41] П???о Ю.Л., [43] С???? В.Д.,[47] С??? Ю.А. [53],
[54]

Практичне значення отриманих результатів зумовлене можливістю
використання положень дослідження у подальшому дослідженні історії
суспільно-політичних процесів в Росії, з погляду визначення суті їхніх
політичних режимів. Це дає підстави використовувати результати
дослідження під час написання наукових, дипломних та бакалаврських
робіт, теми яких стосуються даної проблематики у вищих навчальних
закладах, а також у підготовці статей та аналітичних доповідей.

Структура курсової роботи зумовлена необхідністю досягнення визначених
мети та завдань дослідження. Робота складається зі вступу, 3 розділів, 9
підрозділів, висновків. Список використаних джерел охоплює 66
найменувань.

Р??л 1. О????? ?????о ?с?ю??у ? ?? ??і?і?ь ?д ??????????

1.1 О??? ???и ? ??і??ня ?????о ??лю?з? в і??і???ї

В 1660-1670-х ?. у Р?ії ?????ся ???д ?д ???о-??????к? ???ії ? ?????ї,
??а ??р?є?ся ? ????я П?ра I. Н?а ??а п??і?я ????ся ??а ??і??: ??лю?? і
???????.

Д??й ?с ?? ??ля??ся як ??а ????, ? ???аю? ?? й ?ж — ????? ???ію. О?? в
1960–1970-і ?. у ?дя?ь?й і??і???ї ????а ?????а ???ія ?о ?і?і???ня ?х
?ня?. У ??? ??и ?я??ся ???я ?о ??і? ??????і ??????ї ????ї ??лю??у ?
????о-???і?? і ????? ??ій Р?і??? і??ії XVIII–XIX ?.

З??? ????я К. М?? й Ф. Е???а ?о ??лю?? ????, ? ??лю?і ???ії ???ю? у ???х
З?і?? Є??и ? ?????у ??і ?д ????? ?о???у ? ???? ?????у, ?? у ?’я?у з
????м ???о-???? ???? ???аю?ся ???? ?і? в ????о-???і??у ???. З п???? ?д
?????? ?????? ? ????о ??є ???і?е, а ?а?? і ????? ??в ???н? ?????ії (???х
???ів) і, ???и, ?і?юю? ???ї ???ї ????ї, ? ?????ся, ? ?? ? ????х ?ін у
????і ????? ????и. В??? ???ія ????? ????и, ?? ?? ????і ????и ? ????о ?
??і?, а ??і ????і ?е ? ?? п?ую??. [21, 25]

С????ою ???ією ?????ся ??? є?????х ???ів XVI–XVII ?. П???и ?і???ся ?д
?і? й ????й ???х ???ів, ?? ??и ????я ? ?юз ?і??о ????о ??я??а й ???? ??у
(??дян), ?????? у ???й ?????й ??і. [21, 26]

Т?ім ???м, ????ня ??лю?? ???ій ??ля??ся М??? й Е???ом як ?????а ?і?
????? ????и у ?’я?у ? ?і?? ???ь?-???і??о ???. Г???ю ????ою о??ю ??лю??
???ій ??н З?і?? Є?о? ?? ?і?і ??я? й ??дя?, а ????ою ??ою — бю?????й ???
й ??я. П? ??у ??лю?і ???и ? ?як ? ?і? ????? ????я ?оєї ?оя?ї ????? ??и.
Н???, ?????ую? ???і?я ?ж ??я??? і ??ім ???, ?? ??и ????и ???????и їх,
???? ? ?е ???? ?і??ня ???ї ??и. Т? ??м ???а ??е?ія ? ????ї ???і???
??лю?ої ???ії ?д ??ї ????? ??и в ???? ?і?і (???е ??я??о й ??дя?).

Що ????ся ?????ї ???ії в Р?ії, то, ??аю? ? ?е, М?? й Е??? ? ??? в ?й
????? із ????м є???с?? ??лю??? і ??я?ся ? ??, ?б ???? ????е ??????? до
?к ??? ?і???ї ??и ????я по ?пу О????ї і??ії, П??ї й т.д., ????? ? ????і
н?????о ??????, ????у ????????і й ???? ??а??, а ? ????ї ????і ? ??ю.
[21, 26] З і?? ?о?? М?? і Е??? ?????, ? ?и ????і П?ра I ????е ???????
??ю????о ?д ?а?х ?і?с?? ?? ????я ? є?????? ??лю??у, ??і?ю?, ??е, ??
?і??о ????му, ???? ??і??я ???? ??ій ?? й, у ???й ??, ????? ??????.

Т?е ?????? ?????я ????и м???? ?????о ??????? й ???и ? ???ії ?о ?, ? ж ??
????? ??лю?? — ????й ?д ??лю?? ???ії ????о ?? ?о ?і?а ???ія?

З ???й ??????? ?я ??о, ? ???ія ?о ???у ?????о ??лю??у ??? ??? в ??
?????ий ???? і ??о ????я ? ????а?я ????? М??а, Е???а і Л?іна (??о ???
??????х і ??????) ? ??? ???ю. На ??, ??і ?????о ?? ???і ?яти у ???х ???
??ю?ї і???ії і ?? ?????я ??о ????я ? то?, ?о ?я?? ??? ???ію й ???і?ь в
????? ???? з ??т ???ів ????у. З???ло, їх (???ів) ??а ????я і?и?ю в ???ій
і???ії.

П??, ???аю? ? ????і ?? ?????, ???ія в ??? ?я??ся ??? ?і?ою. У ???? ???
?в в???й ???й ??в ??х ???, ????і ???і ???и ? вия??ня ????? й ????? ????
?сі???о ??лю??у, ??ів ?? ?????я й ????.

Д?? ????в ???ії із ???у ???и ????? ?????ї ???ії ??і??ся. М???ь ??? ? ??
з Н.П. П???ю-С???ською ???ли ?я?і?ь у ?????у ??лю??і ??к ?і?? ???ії,
???ю?? ????? ? ряд ????? К. М??а, Ф. Е???а й Г.В. П????.[40, 217] С??ї
???ї ?????ся й А.Н. Ч??з??в. У ??? «Дея? ???и ???? ???? ??лю???, ? ???
???я??-і????й ????, ?н ???? ?м? ?о і???ня ?? ??в ??лю??у — ????? є??????
(????д, Ф??ія Люд??а XIV) і ?і???? (?о ????????). До ????? ?? ?н ?д?с
??лю?? в І?а?ї і Р?ії. П? ??у ????я, ?????, ? ?????я М??а, я?й, ??і?ю?
????? ?д в І??ії XVII–XVIII ?., ????в ????: «А??ют ??м ??м, ??лю?а ???ія
в І??ії, ? ?? ?? ??о ??і?ю ???і?ь із ??лю??и ???ія? в Є??і, ???і ???а ??
????а ? ?і???х ?рм ????я». На ??у Ч?????а, М?? і Е??? ????и ? і?????
???? ??лю??у й ????? ??лю??. [62, 46] П? ??у ??лю?? ?? ??ля?? у
????о-ю????у ?і?і як ????? ???ію, ????ляю? її, як ???м, ? ?а ????и —
??лю?і ???ії Є??и і ?і??? ??и ????я. П???? ??ї ж ???ї ?????ся й А.Я.
А??. [2, 82]

І П???-Си???ь?, і Ч?????, і А?? ??ля? ???? ?? ?????о ??лю??у, я? ?л??и
??, ? ї?ю ??у, з ?іа??ою ???ією: ???? ? ???? ???в ????я ??і???м і,
?????, ????ї ???і ???ів; ???? ????ї ????і ? ??ю й ???е ??????в?ня;
?????і?ь у Р?ії XVII-XVIII ?. т???о ??у, а ?і?и, ?ня??о ??я??? ????
?????о ??лю??у.

О?? ????ь ???, ? ?и??и ??? у ???ії, цю ???ю ? ?????. А.Л. Ш?і?, М.І.
П???о, А.Н. С???, А.М. Д????, Ю. Ю. Т?? й ін. ????, ? М?? ?в ? ??і ? ??і
?? ??лю??у, а ?????і ?????і ??лю?? ???ії як є??ї ??и ????я. [64, 69],
[39, 118], [48, 110], [17, 58], [58, 107] На ї?ю ??у, Ро?я ???а ? ж ??и
в ????н? ???ії, ? й ??? З?і?? Є??и. І?а ???, ? ??з ?л? ???о-?????о я?а
Р?ія, ?-??е, ??і??о ???? ?д ????х ??н З?і?? Є??и, як у ????о-???і??у, ?к
і ?????у ??і, ??м ??м ??????? у ??? я? ?????ся, і, ?-д??, ???а ???і?ь ?д
З??? О?и ??я? ???я?ю ???? ?с ?і?? ??т??ї ???и (???? ?? ??а в ???і?і
???ю, ???? ????ї ???і ????я й т.д.). П? ??у ????ся ??а ? ?, ? ті ??, я?
?? ??ня? ???и ?оя?? ?і??о ?????, ?я?яю?ся ?єю ? і?ою ??ю і у ???? ????і
?хі???????х ??лю?? ???ій. Н????, у ??? ????я у Ф??ії Лю??? XIV ???? ???я
???а ????а? ??? ?? у ????? ?????ї й ??і??ї ????. Т? ? ??? ????? ??л ?ня?
? ??лю?? і ?і?у (?і???) ???ію ??? ??н?. Після ?????? ??? П?? I ?????
??лю?? ? ??і??ю ??ою о???? ???є?ся із ?????????м ??лю???.

1.2 О??? ?? ?????о ??лю??у ? ?? ??і?і?ь ?д ????в?????о

Що ж ????ся ???я ?о ?і?і???ня ?ня? «??лю??» і «???????», то ?? ?????ся з
???й ї??ї рі??????. П? ??у ?????і ??і ????ся, ????ед, ? ??? В. І. Л?і?,
у я?х ???????, ??лю?? і ????? ???ія ??ля??ся як ????[22, 16].

У ???у ??, ?????? ?? ???ів ???и ? ????, ? ????? ??лю?? ?в ряд ??????, я?
??і?я? ?? ?д ???оє?????? ??лю??у. По-??е, у ?????о ??лю??у ?? і?а ????а
??. Я?о в З?і?ій Є??і ??лю?? ??к ? ??ії ????и ??я??а й ????ї, ? в Р?ії
??лю????й ??м ???ся ?ня??о ? ??я??о, ?? ? ????ї, у ??д?? ?і?і ??о ??а, у
Р?ії XVII–XVIII ?. ??е ? і???о. По-??е, у Р?ії ??а ???а в м??? ???і
????я ? ??н, і ???ю ??ю — ? ???? ???ю, ?????, ??о ? ? ???і ???. Х?а,
???ю? з П?? I, ?і?і???ня ????о ?няє?ся в ?????? ??я?у і ???ія як ?
«????» ????и ???? ?і???я ??о ????я.

П? ????? п?я? «??лю??» і «???????» ??? ??? є ????о-ю???? ??ід. Ві??і?о ?
??о і ??лю??, і ??????? є ????? ?ня? «????? ???ія». У ??у ?і?і ????е
??????? є ????? ?????ї, ??о ??лю?? ???ії. О?е, ?ня?я «????? ??лют??
(???????) ??? ???я?е з ??? ?ня?я? як «?????й ??лю??», «і????й ??лю??» і
т.д.

І?а ???, ? ????? а??ю?? ??к ? і?ій ????ій ???, ?ж у З?і?ій Є??і. Ч??
?????і?ь ????? ???? у Р?ії ??? XVII-XVIII ?. (?? й ????я ????е ????ня
?н? ??лю?? м???ї) ?я?ї ????и ?ж ??я??? і ????єю ? і???о. А??ю?? у Р?ії
??к в ????у ?д ?л?? ??е ?ня??о ??і???????о ???у, а ?і?и й ??ою ?в ??? ??
???? ?? (??я??о). П???а ??і?я ????а ???? ???ї ?????ї ??и й ???? ??ня?я
??? ? ??? ??і. О?? ????? ?я? і і?а ????я, ??????. С?? ???? ?????ія
(?яр??), ??аю?? ? ??? ???і?і ???ї, ???? ???? ???? (як ???м) ? ??ня?я
????? ???, а ? ?????, і ??и ??? у ??у ???і. До ?? ж ?е ? ??і??ся й
?????? ?я? ??і ??? ???ії (? ??, ?я?? ?????дя), я? тя???я ? ?д ?? і???ня
Д????ь?ї ???и й Н?????? ?????, і ????ся в ????і й ?я???і З?с?? С??ів
(1549-1653 р.). По ??, ?я ??а ???? XVI ?. і ??а ???? XVII ?. ???а ?д ???
???? ?х д?х ????й у ?????у ???? Р?ії. П???, ??? ?с ????т ?єї б???и ?в
?я??, ?? ? ??і ??а то ?? ????я, то і?а. П? ????і І?на Г??о? і у ?? ????я
Б??а Г???а, ????я, ????а ??лю???? ????я, ?ря??? ? ?????у ?????ію ???х
????? у ??х ???а. Од?к ?д ?с С?? і у ?? ????я М??? Р???а (1613-1645) ?я?
?? ?????? ????я, ??о ????ся ?л? Боя??? Д?и і З???х С??ів, ?з ???ї я?х ?й
? М??? Р??? ???? ? ??няв ???о ???.

П????м ????, я?й ??ів ? ???? ??лю????ї ????ї, с??, в?????я в Р?ії ?і???о
??а, я? ?????я в 1649 р. О???й ??і?к ??о в???ся в тому, ? ??я ?????о
ю????о ???е?я ?і???о ??а, ??я??о ?я??ся в ??ій ????? ?д ?????ї ??и в ??і
???а, я? ??? ?? і ??а ?????и ????я ??ян ?д ?ля?? й ????? їх у ???. По
??, ? ?в ?? з ????? ???ів в і??ії Р?ії. А?е ?і??е ??о ?? ????е? ???ою ?д
?я?м ???? ??я??а (???? ????? й ?і??о) ??? ?????ня їм ?????? ??я ???в. А?
в ??н ??я??у ???ся ?????я ?д ????й ? ?я? ??? у с??? ???і?я ???ою і ???и
?? в я??і не ??ш ?ж ?? ???а. Т?а ?я??ся ??а ? «???? ???? з ?? ???і??
??и. [21, 32]

Д?ря? ???? ??у ?д ?ля?? й ??і?? ??? ?????? ???в в ??н на ???у ?д ???? ?
??? у ????? у????і «? ???» (?о «??е ? ???») з ????м. Н???, ??е ???у ?
ю???? ????ням ?і???о ??а (1649 р.) ??о ????ня ???? З???х С??ів (???ій з
?х у ???у ??? ?в ????й в 1653 р.).

О?е, ??р ?в ????й, і ??? ??х ???і?? і???ів ????і ?оря? ?????? і????и
?????и. А??ют???а ????я ????а. П? ??у ???ня ?і???о ??а ???о і ? ? ???
??і?у, а ??: ??з ?????ь ????? ?? ?я ???? (??, ????д, ??к ???ї ???ї ??)
??о ??????ся ????ня ????? ????. Т?у і ????я в Р?ії ??? ?с ? ????ся в
???й ?? ??і??? ? ??ю ????ою ????ією, ???? й т.д. Їй ??? ???іля ?? ?я?ся.
Т?у й ????а ??а в ????? ??лю?? ???ії, я? ??у??ся, ? ??і? ?д ??н За??,
??а ?? ??? ??єю — ??я??ою. Якою ??, ??? ?????о, і ??а.

Д??ю я??? ????ю ?????ю ?????о ??лю??у ??о й?о ????ня ? ??а і ???. У
?і?і???? ???? і ? ???? ???в ?і???я ??и в Р?ії, ??р ?в ????? ????й ? ???ь
? ????. О???м ???м ???і?я ??а ???? ???я ???а і ?? о???я. Це ??о ? із ??в
І?? Г???о, і в XVII ??і?і, ?ли ???ся ????? ???д ?д ???о-???????ї ???ії ?
??лю?ої, ?? ? ?і??ся.

О???а ???я ??? ????я в ??у ??. З???о, ??а ? ? ?????, ? і???о ж С???
????я як ????????й ?ід з??ів. А? ? ???? ? ??? (?? то О??ій М????ч ?о П??
I), ? ?? ????и ???? ???в ? ????ся, ? ???и ?? ?? ?’я???.

З???о, ? ??а ??????, ? в ??? ????я П?? I з??и ????ся в ?с?ь ???й ????і і
???? ??е ?і ??и ???і?я (Г????? ????т, ????? ???й, Ві???? А???, Т??ь ?о
??и). О?? ?????ся ?? ?ня??о ?я ????, ?м ? ??? і ??ь? ? ??? ?? ?’я??м
????. П??и? ??ня?я ???ч?х ??? ?и ????і П?ра I м?о ?м ??і?я?ся ?д ??и
І?на Г???о. В?я ???а як і ??? ??ля??ся як є?? ???е ???о ??и.

П? ??у, ? ??а ???и, ? Ро?я ?ж ?? ??? ??і?я?ся в ??у ?і?і ?д ??н З??у. Та
ж ???я і ?лю???м ??ою ??ю ??????ся у Ф??ії Лю???м XIV, ? ????ся ?а???
??лю?? ????. Ч?о ??і ?? б ??о ??? ??і ??????і б??и з ???? ??ля, ?? ч????
??????о ????а ? ?оїм ???? ??и ???и ??-я? ?і?и?, ???к я?? ???у ?з ?я?го
?? ?я?я?я в Б???ї.

І?а ???, ? ?и ?іх ???і?ях ???? ?????????х ??лю?их ???ій ??о ? ?я? ?е ???
????о ?????ня ???? ???в ?и ??люв?? ????і?? ??і??х ????. П???? ?і?і???ня
?ж ????ю ???ею й ???м ??о ?і??ся ?ік ?????. С?ия? ??у ??? ???ів, ???? з
я?х ?? ?????ня ????и ?? ???? ??у, ? ???я? ???ою ???? ??е, я?о я????? ??
??і??х ???? ?????? ???и і я??и ????и ???и. По-??е, ?????ня ?лю??????
???в ???і?я ???ою, ???е ???? ???ння в ?і ??и ??я ?ю? ? ??і ?я?іс? ???
?????? я??? у ???а: ???й і??е????й ???, ?? ??, ????і?ь і ці??ря????ь і
т.д. О??, ???я??й ??із ????я ??в у Р?ії і Є??і XVII–XVIII ?. ???є, ?
????ь ??лю?? ???ів ?? ??, ?ло ?м ????ли ? ??? я?стя? Лю??? XIV, П?? I ?о
Ф??і? II. О?е, у ?? ??х ????х ????? ?? ??о ???о ? ??и ???в? ??????и ????
???ю в ???х ???і?я ???ою. До ?? ж ?лю???м ?е-?? ???є ??? ??? ????і, а із
?м у ????і ???ів ?? ?? ?? я?і ????. Н???о ???? ?? ???я? в «??????у ???»
? ??? ?? і ???, ? ????я в ???? ?? ?д ?????ів. Ну а ?, ? ?? ? ? ??????,
?? п???і?? ???ю?? бю?????? ???у.

1.3 Передумови і особливості розвитку абсолютизму і Росії

Ч? ????ня ??лю?? ???ії ? ????ї Р?ії – ??а ???? XVI ??і?я, а ??т?? її
????ня – ??а ??? XVIII ??і?я. І??и?о-???? ????? ? ?є ?????? ????я
??лю??у. До ??х ?і?? ??? ?о?і?о ???? ????: ???а ??і?ь ??лю??у, ?? ????а
??, ???и ????я ??лю??у, ?і?і???ня ?ня? ??лю??у й ???????, ?с ????ня
??лю??у і ??и ?? ????, і???? ?? ??лю??у в Р?ії.

Як ???о ??, Р?і??а ???а ?ла як ???? з і??и ????и, ?к і ???і?і ???и
????ня ??лют??, я? ????я в ?? ???????, в??і??- і ??і?ь??і?ч?х ??????.
Н????, А.Н. С??? ????є, ? «і????й ??? – ?????? ?ж ?ля??? і ??? ???ів у
??? ????ня б????х ???? у ??? ? є ???? у ?????і ?????о ??лю??у в ??ій
???? XVII ??і?я. О?? з і???х ???ів ????я ??лю??у в Р?ії є ??і???????
???». [48, 112] Н.І. П???о ???: «О???і?ь ?????о ??лю??у ?ля?? в ??, ? ?н
??к ? ?? ???о??а ?л ????і ??? ??у, ??о ?ж ??я??? і ?я???». [38, 29]

Е?? XVI- XVII ??і? ?? ????? ??? ? ??? ?я Є??и, ?е і ?я Р?ії. У ??х ?х ??
??іч, ?? ?? ????? ??лю??у, ??а ??л?и ?а ??и: XVI ??і?я – ?ч. XVII ??і?я
– ???к ??? ???у ????? і??ії. О??а ??и ????ні ?ля???и ???и – ??а ????а
???? ??лю??у, а ??а ?? ???? ?? ????я.

С???а XVII ??і?я – ? ??? ?ч?? ????ня ?????о ??і???, ??? ??лю??у. В???ю
???ою ????ня ??лю??у в Р?ії ?в ???і?? ???? ??? в XVI- XVII ??і?ях. У ?й
??? е????ікується ???? ?????? ??з ????ня ???? ?? і ?с??ня ?і???о ?і?;
?????ся ??і?і??я ???в ? ?????і ??? ??с???????? ????в. П?і?а ??а ???о???я
??яє ?????ю ?????? ?????? – ???ь ????? ? р??х ????в ????? ?????? ????
???? ??? ?????????х ????? і ???? ???і. О??, ??? ?? ????и ?’я??и ?? ????
??? ? ?і ???и: ?? ??? ??????и ?? ???і?ь ??рю?? ??????ве ??????, ???????
???? й ???и ???і ???? ? ??? ? ??????, ?е й ? ??і??? ??у. Т??, у Р?ії
???є?ся ??? ??іс?? ??????я ????, ??, ? ??іну ?д А??ї, він ??і?в у ????ій
??і — ????а ??????ся у ???х ????с??в.

Ф????-?і????і ????и ??рю?? ???? ????? ?я ???? ??і?і, ???? ????е ??????
????е ? ?і?ому ?ля???у ?????? ??????, ? ? ?? ????????им. І???ня ??? ????
???? ?и ????? ??х ?? ????? ???и — ?? з ???? ???в??й ?????о ??лю??у.
«А??ю?? ??к і ????ся в ??і??? ??? і???ня ?і???о ??а й ????ї ???и, ????
?е ???? ?????ю». [42, 65]

О?ією з ???? ????в ????ня ??лют?? ?я??ся ????а ??а. Вл??? ???і?і ?і? в
??і ??і??? ? ???аю? ???? ?? ?????і, ???і?? ?і?м ???і?ю? ?і? в ??а??й
????і ??і???, і ????? у ??я? ???о? ??у — ??у ???ів. З?????я в XV-XVI
??і?ях ???? ??и ?????і?я ???? ??я??о, а в XVII ??і?і ?і???я ???ї ??ц?а.
Із ???? XVII ??і?я ????і? ?і? ??а ???ів ? ??ю: У???ня 1649 ?? ??і??
????я ?є?ів з ????и в ???і ?? ? ??ну ?є?ів; в 1674-1676 ??х ? ?????и
????и лю??, ???є?я? ????в ?в ???? ??? ?є?ів. На ?і ???і?? ?ін ????ся ???
???? ???і??ї ???ів (?я??а і ????о ??я??а). В? ????ї ?????????х ?лян
?и??ся в ???у ?? ?і???о ????о ?ля??а.

В XVII ??і?і ?????ся ????я ?? ????о ?????? в ???і? ??? і ???і?о ???
????о? ???ня ??я??а. У ??? ?????я ??лю??у, ??? ???ся ? ??я??о в ???? з
?я??ою й ????ю ???ією, я? ????а ??и ????я ???? ??и. А??ю?? ??в все, ?б
???і??? ?? ???ів, ?і??и ?м ??м ?ою ????у ??. В і????й ????? і?? ??а, ? ?
??? XVII- XVIII ??і? ?я??о, у ????? ????ня ????а і ??і??ї ?я??? ??, як
?? ?? і ???ою ??ою ?????с?а ?? ??я??о. Н????і? ????і ????? ??лю??у в
Р?ії в????я в ??і ?????о ?????і?я, у ??? ??і?ях ????? ??ів ? ????іх ???
???. [42, 68]

У?????я ??лю??у в Р?ії ?? ????о і ??і???????и ????и: ????і?ю ??т?и ?
???і?у й ????у ??л?ні?ь ???, ? ??д ? ?ря. А??ю?а ???ія ?я??ся ???
??????ю ? ????я ?х ???ь, ?ж ???о-??????? ???ія. Т?, ??ця?лі?я Л??сь? ??а
(1558-1583 рр.) ?????я ???ою Р?ії, а ??лю?а ???ія в ???т?і Пі?і?? ??и
(1700-1721 рр.) ???? ????я з ???ям ?єї ????.

В??е ???ня в ?????і ??лю?? ???ії ??и З??? ???, ????ою ??ю я?х ?? ?і??ня
??у ???ів, а ??м в?????я ?іп??? ??а. В??я? з і???н? і ????? ?? ?яд ????
??? ?? ? ?і??ня ??лю??у ??з З?с?і ???, а ??м ? ????я ї??ї ?я???і.

О?ією з ?????х ??ін ????ня ??лю????ї ???и є бю?????ія ????? ???а. С???ня
бю?????? ???а ?? ?а ??я?и: «1) С???ня ???и ???і?я ? ???ою ????ою
???я????? ???в, ???м ???м ???й ????я, ?????? ???ям ??? ?и ??????? ї??ї
?????; ???и, ? ????а ? ????я ???я?ї, у я?? ???ою ?? ???? ????а, а ? ??
???; 2) С???ня ??і????? ??, ? ?і?нює ? ????я, ??о ???и ?????а, ????? ???
???ній ??і, ? я? ??? ???? ?д ?ї у ??? ????? ?а??щі і ????у ??????.».
[41, 103]

О?е, з ???? XVII ??і?я ???о-?е?????а ???ія ????? в ??лю?у, ? ????? ??п
???і?у в ?? ?а?ю. В ??у ???? ???і?у ???? ???іл ??і??? ???яє?ся як ????.
С???й ?д ???? ?? ??н???, ??????у. Ф?мою ????я ?и ??лю??і ???є?ся ???я
???ія, ?е ?і? і ??і?і ???ти її ?няю?ся.

П??ід ? ??лю??у ???????ся й ????и ?і?? в ????? ????і. Ві??ають і
???ую?ся ???о-??с????і ???, ??рює?ся ???а, ?????а, ??? ???а ???в, ?????
?я??ями-??я??.

А? ??ря? ?о ?????я ??лю??у в Р?ії, ? ??а ? ???? ?? ?????ь: я?о в Є??і
?і??ня ???й ??лю?? ???ії ?? ? ?і?н?ня ?ля??а ?д ?і?, ? в Р?ії с???і??ся
???? ???и.

Ч??нін Л.В. ??і?ю? ??о??ня ??лю??у в Р?ії, ????в ?я? ?????і ????я ??ї
??и ????я:

— С?бі?ь с???-???????х ???в;

— Фі???у ????і?ь ??????? в Р?ії;

— Ная?і?ь б???х ?????? і лю??? ???ів у ???ів, ї?я ???і?і?ь у ?????? ???х
?????ь;

— С???ня ??ї ???? ???и;

— Ф????я і???? ?????ї ????ї ????і;

— Б????? ???я ??;

— О???ня ??і?їв ??? ?я ??ю?х ??ів;

— О???а ?? ?????і П?? I. [60, 53]

Р??л 2. Р??? П?ра І ? їх ?? у ???? ??лю??у в Р?ії

У Росії в XVIII столітті поряд зі зміцненням й оформленням станового
ладу, відбуваються глибокі зміни в економічному й соціальному розвитку,
що торкнулися всіх сторін народного господарства і соціального вигляду
країни. В основі цих змін лежав процес розкладання феодалізму й генезису
капіталістичних відносин, що почалися ще в XVII столітті. Кульмінацією
цього процесу була, звичайно ж, епоха Петра (1672-1725 рр.). Петро I
правильно зрозумів й усвідомив складність тих завдань, які стояли перед
країною й приступився до їхнього здійснення. «Реформи Петра були
підготовлені попередньою історією народу, були потрібні народу». [39,
118] Уже до Петра І була написана досить цільна перетворювальна
програма, яка багато в чому збігалася з реформами Петра, і яка в деяких
питаннях навіть пішла далі них.

Р??? ????ся ????о ?іх ??ін ??я р?і??? ???и і ?????о ???, ??к ? ???? з ?х
??о ???? ???? ??р?: ????у, ???в ??и і ???і?я, ????о ??ою ??й??? ??і???,
??т??, ????.

С?д ????и, ? ???ою ???ою ??ю ???сь?х ??? ??а Пі?і?а ??а. На ??? ??яд
????ю??? ?я???ь П?? І ????ляє?ся ?????ю ?я?? ??у і ??і????. П????
???юю?? ?? ???? ?і ???и ????? ??, ????ся ?іля?х ??ін ????о ??я. А? ??а
???а ? ???????ся ???у, в ?? ?с і у ??? ??? ???.

О.А. Омельченко виділяє три етапи в реформах Петра I.

Перший (1699-170910р.) — зміни в системі державних установ і створення
нових; зміни в системі місцевого самоврядування; встановлення
рекрутської системи. [36, 23]

Другий (171011-171819р.) — створення Сенату і ліквідація колишніх вищих
установ; перша обласна реформа; проведення нової військової політики,
широке будівництво флоту; установа законодавства; перенесення державних
установ з Москви в Санкт-Петербург. [36, 24]

Третій (171920-172526) — початок роботи нових, уже створених установ,
ліквідація старих; друга обласна реформа; розширення й реорганізація
армії, реформа церковного управління; фінансова реформа; введення нової
системи податків і нового порядку державної служби. Вся реформаторська
діяльність Петра I закріплювалася у формі уставів, регламентів, указів,
які мали однакову юридичну силу. [36, 24]

2.1 С??с ?????о ???а

При правлінні Петра I у Росії остаточно затвердився абсолютизм. 22
жовтня 1721 року Петру I був привласнений титул Батька Батьківщини,
Імператора Всеросійського, Петра Великого. Прийняття цього титулу
відповідало юридичному оформленню необмеженої монархії.

Один із принципів абсолютизму – розширення повноважень імператора.
Імператори мали більш широкі повноваження, ніж царі періоду
станово-представницької монархії. Монарх не був обмежений у своїх
повноваженнях і правах ніякими вищими адміністративними органами влади і
управління. Влада імператора в такій мірі була широка і сильна, що Петро
I переступав усталені звичаї, які стосувалися персони монарха. У
тлумаченні до 20 артикула Військового уставу 1716 року і у Морському
уставі 1720 року проголошувалася: «Його Величність є самовладний монарх,
що нікому у своїх справах відповіді дати не повинен, але силу і владу
має своєї держави і землі як християнський государ по своїй волі і
благомненію управляти». [14, 59] У регламенті духовної колегії (1721
рік, січень) говорилося: «Монархова влада є влада самодержавна, котрій
коритися сам бог за совість велить». [14, 59] Монарх був главою держави,
церкви, вищим суддею, верховним головнокомандуючим, у його винятковій
компетенції було оголошення війни, підписання миру, підписання договорів
з іноземними державами. У законодавчій владі тільки імператору належало
право видання законів. Він мав вищу адміністративну владу в країні і
йому підкорялися всі органи державного управління. Імператор також був
главою судової влади. Всі вироки і рішення судів виносилися від його
імені. Йому належала вища церковна влада, яку він здійснював через
спеціально створену установу — Синод.

Петро I вніс зміни в порядок успадковування імператорського престолу. До
нього царський престол переходив від батька до сина. В XVII столітті,
якщо не було законного спадкоємця, то короля міг обрати Земський собор.
Однак, Петро вважав такий порядок невідповідним ідеї необмеженої
монархії і думав, що якщо спадкоємець не гідний престолу, то імператор
може призначити своїм спадкоємцем особу «усмотря гідного». Петро втілив
цю ідею в «Уставі про спадкування престолу» (1722 рік). Приводом до
видання Уставу був опір царевича Олексія реформаторській діяльності
Петра І.

Таким чином, прагнення монархів Російської держави XVI-XVII століть до
«самовладдя і повновладдя», у першій чверті XVIII століття одержали
остаточні оформлення у вигляді абсолютної монархії. При чому були
ліквідовані установи (патріаршество і боярська дума), у яких так чи
інакше могла проявлятися протидія самодержавству государя.

2.2 Р??? ?????х ??нів ??и і ???і?я

Перехід до абсолютизму не зводиться лише а звільнення царя від будь-яких
стримуючих сил. Перехід до абсолютизму, його розквіт ознаменувала
перебудова державного апарата.

З???ж?ня ??лю??у ???????ся ????ям ?н??і??ї й бюр?????ї ????? ???а. У
????ня ??? ???н?о ???і?я ?? ?а ??и. П??й з ?х ??лює 1699-1711рр. — ?д
????я Б????сь?ї ???, ?о Р??і, і ??? ???? ???и ? ???? С??у. А?і?????і
?????ня ??о ???у ?і?ню??ся ??і?о, ?з ??о ?????? ??у.

Д??й ?? ??є ? ??ш ??і?і ??, ?? ????й ??? Пі?і?? ??и ????я ???. П????ю
?????ь ? ??у ??і ????? ???а й ???і?а ?????: ???ся ??а?? ??ій ?????????х
???, ? ??тю і??м?х ?????ів ????ся ????? ??х ???в. П? ї??? ????і ??
????а? ???? ?????, ???і?? ??м ?р???? і ????і ???і?о ? ????? ??. [14,
142]

З????? ?? ???у XIII ??і?я ??і?? ?????й ???? ???? ??и. З?і?ь Боя??? ??
??? 22 лю?? 1711 р. ?в ????? ??й ????й ??н — Уря??й ??т. В? ?? ??и ??
????? ??м з ??а ?? ???????о ???ня (???? — 8 ???к). До ??? С??у ???и
??і?? ?я? ?? ??. В? ?????я й ????и ????в ?????я ? і??? ???? ???. С??
?????ся як ?????? ??н, у ?????ю я?? ???о: ?????ня ????дя, рі??я ?????
???, ???? ???я ???і?я ??і?ею і і??и ??зя? ??????. Т?? ??м, С?? ?в ?щою
??вою, ???і??ою і ???????ою ????ю, я? ???ла ? ??ляд ??і ???я ?я ??????о
????я ????.

В?????я С??у ?в ???? ??? ????я бю?????? ???у ??лю??у. Се?т ?в ??ня?м
??я?ям ???????: с???и ?? ???? ???і??? ??д ?н??м, а у ???у ????я ??я?,
???ся ???ю, ??ою, ???ою ?д ???, ????и ????.

2.3 І???т ???ів і ?????и та ???ї

О???? із С???, ?я ?є??о ??я? ? ????ям ??ів, ?в ????? і???т ???ів.
В?????я і???? ???ів і ?????и в ???і ??нів ????ї ??и в I ??? ХVIII ?. ??
??м з я?щ п?’я??х з ????м ??лю??у. У??? ?д 2 й 5 ???я 1711р. ??????я
«???и ???ів у ?я?х ???х». Фі??і?т ??рю?вся як ???? ??? ?????о ???і?я.
У?з ?д 17 ???я 1714 р. ???в ?????ю ???ів: ???? ?о ?е, ? «? ??и ?р???у
і???у ?? ??»; ????? «?о ?? ??р ??и п??? ?? ????? ?о ??у, ?о ??ю??я ?о
??», а ??ж ???? з ?????? і ???????.

Першим законодавчим актом про прокуратуру був указ від 12 січня 1722р.:
«бути при Сенаті генерал-прокуророві і обер-прокуророві, також у всякій
колегії по прокурору…». [14, 142] А указом від 18 січня 1722р.
засновані прокурори в провінціях і надвірних судах. Якщо фіскали
перебували частково у веденні Сенату, то генерал-прокурор і
обер-прокурори підлягали суду самого імператора. Прокурорський нагляд
поширювався навіть на Сенат. Указ від 27 квітня 1722р. «Про посаду
генерал-прокурора» визначав його компетенцію, у яку входило: присутність
у Сенаті, здійснення контролю за фіскалами, «і коли що зле буде негайно
доносити Сенату». [14, 142] Генерал прокурор мав право: порушувати
питання перед Сенатом для вироблення проекту рішення, яке потрапляє
імператору на затвердження, виносити протест і припиняти справу,
сповіщаючи про це імператору.

1717-1719 роки були підготовчим періодом становлення нових установ —
колегій. Система колегій не зложилася відразу. Указом 14 грудня 1717р.
було створено 9 колегій: Військова, Берг, Ревізіон, Іноземних справ,
Адміралтейська, Юстиц, Камер, Штатс-контор, Мануфактур. Усього до кінця
1-ої чверті ХVIII ст. існувало 13 колегій, які стали центральними
державними установами, сформованими за функціональним принципом.
Генеральний регламент колегій (1720р.) встановлював загальні положення
управління, штати і порядок діловодства. Присутність колегії становили:
президент, віце-президент, 4-5 радників, 4 асессора. Колегії одержували
укази тільки від монарха і Сенату і мали право не виконувати укази
останнього, якщо вони суперечили указам імператора. Колегії виконували
сенатські укази, надсилали копії своїх рішень і доповіді про свою
діяльність у Сенат.

Колегія іноземних справ замінила собою Посольську канцелярію. Її
компетенція була визначена указом від 12 грудня 1718р., у яку входило
відати «усякими іноземними й посольськими справами», координувати
діяльність дипломатичних агентів, завідувати відносинами і переговорами
з іноземними послами, здійснювати дипломатичну переписку. На Військову
колегію покладало керування «всіма військовими справами»: комплектування
регулярної армії, керування справами козацтва, устрій госпіталів,
забезпечення армії. У системі Військової колегії перебувала військова
юстиція, що складається з полкових і генеральних кригсрехтів.
Адміралтейська колегія відала «флотом з усіма морськими військовими
служителями» і керувалася у своїй діяльності «Регламентом про управління
адміралтейства і верфі» (1722) і «Регламентом морським». У її склад
входили Військово-морська і Адміралтейська канцелярії, а також Мундирна,
Вальдмайстерська, Академічні, Канальні контори і Партикулярний верф.
Малоросійська колегія була утворена указом від 27 квітня 1722р., з метою
«Обгороджувати малоросійський народ» від «несправедливих судів» і
«утискань» податками на території України. Вона здійснювала судову
владу, відала зборами податей на Україні. В останні роки існування
основними її цілями була ліквідація самоврядування й колишніх органів
влади. Камер-колегія повинна була здійснювати вищий нагляд за всіма
видами зборів (мита, питні збори), спостерігала за хліборобством,
збирала дані про ринок і ціни, контролювала соляні промисли й монетну
справу. Камер-колегія мала свої органи: у провінціях — контори
камерирських справ, у дистриктах — установи земських комісарів.
Штатс-контор-колегія за регламентом 1719р. здійснювала контроль за
державними витратами, становила державний штат (штат імператора, штати
всіх колегій, губерній, провінцій). Вона мала свої провінційні органи —
рентереї, які були місцевими казначействами. Ревізіон-колегія повинна
була здійснювати фінансовий контроль за використанням державних коштів
центральними й місцевими органами. Щорічно всі колегії й канцелярії
надсилали в колегію рахункові виписки по складеним ними прибутковим і
видатковим книгам і у випадку відмінності судила і карала чиновників за
злочини по доходах і рахунках. В 1722р. функції колегії були передані
Сенату. У коло обов’язків Берг-колегії входили питання металургійної
промисловості, керування монетними і грошовими дворами, закупівля золота
і срібла за кордоном, судові функції в межах її компетенції. Мануфактур
колегія займалася питаннями всієї промисловості, крім гірничодобувного,
і управляла мануфактурами Московської губернії, центральної й
північно-східної частини Поволжя й Сибіру. Колегія давала дозвіл на
відкриття мануфактур, забезпечувала виконання державних замовлень,
надавала різні пільги промисловцям. Також у її компетенцію входило:
посилання засуджених по кримінальних справах на мануфактури, контроль
технології виробництва, постачання заводів матеріалами. На відміну від
інших колегій вона не мала своїх органів у провінціях і губерніях.
Комерц-колегія сприяла розвитку всіх галузей торгівлі, особливо
зовнішньої. Колегія здійснювала митний нагляд, становила митні устави і
тарифи, спостерігала за правильністю мір і ваг, займалася будівлею й
спорядженням купецьких судів, виконувала судові функції. З організацією
Головного магістрату (1720р.) питання внутрішньої й зовнішньої торгівлі
відійшли в його ведення. Функції Головного магістрату як центральної
установи укладалися в організації розвитку торгівлі й промисловості в
містах і керування посадським населенням. Юстиц колегія (1717-1718р.)
керувала діяльністю губернських надвірних судів; здійснювала судові
функції по карних злочинах, цивільним і фіскальним справам; очолювала
розгалужену судову систему, що складалася із провінційних нижніх і
міських судів, а також надвірних судів; діяла як суд першої інстанції по
«важливим і спірним» справам. Її рішення могли бути оскаржені в Сенаті.
Вотчинна колегія утворена в 1721р.: вирішувала земельні суперечки й
позови, оформляла нові дарування земель, розглядала скарги на «неправі
рішення» по помісних і вотчинних справах. Таємна канцелярія (1718р.)
відала розшуком і переслідуваннями по політичних злочинах (справа
царевича Олексія). Існували й інші центральні установи (старі збережені
накази, Медична канцелярія). [32, 175-176]

2.4 Ц?к?? ???а

Важливу роль у розвитку абсолютизму грала церковна реформа. Разом з
реформою центральних урядових органів було змінене управління церквою. В
1700 році помер патріарх Андріан і Петро І заборонив обирати йому
спадкоємця. Управління церквою поручалося одному з митрополитів, який
виконував функції так би мовити виконуючого обов’язко патріаршого
престолу. В 1721 році була заснована «духовна колегія» або Синод, що
став головною центральною установою по церковних питаннях, і підкорявся
Сенату.

Була скасована посада патріарха, спостереження за церквою поручалося
обер-прокуророві Синоду. Члени Синоду, так само як і інших колегій,
призначалися царем.

Церковна реформа означала ліквідацію самостійної політичної ролі церкви.
Вона перетворювалася в складову частину чиновницько-бюрократичного
апарату абсолютистської держави. Паралельно із цим держава підсилила
контроль за доходами церкви, значна частина доходів від монастирських
володінь надходила із цього часу в загальнодержавну скарбницю. Ці дії
Петра І викликали обурення церковної ієрархії і чорного духівництва, і
виявилися однією з головних причин їхньої участі у всякого роду
реакційних змовах. Петро здійснив церковну реформу, яка виразилася в
створенні колегіального управлінні російською церквою. Знищення
патріаршества відображало прагнення Петра ліквідувати немислиму при
самодержавстві петровського часу «князівську» систему церковної влади.

Оголосивши себе, фактично, главою церкви, Петро знищив її автономію.
Більше того, він широко використав інститути церкви для проведення
поліцейської політики. Піддані, під страхом великих штрафів, були
зобов’язані відвідувати церкву і каятися на сповіді священикові у своїх
гріхах. Священик, також, відповідно до закону, був зобов’язаний доносити
владі про все протизаконне, що стало відомим на сповіді.

Церковна реформа завершила процес підпорядкування церкви світській
владі, який почався ще в XVII столітті. Перетворення церкви в
бюрократичну контору, яка стоїть на охороні інтересів самодержавства, і
обслуговує його запити, означало знищення для народу духовної
альтернативи режиму. Церква стала слухняним знаряддям влади.

Підсумовуючи, можна зазначити, що реформи Петра I знаменували остаточне
оформлення й подальший розвиток абсолютної монархії в Росії. Російський
абсолютизм, у відмінності від класичного західного, виник не під впливом
генезису капіталізму, балансуванням монарха між дворянами і третім
станом, він виріс на кріпосницько-дворянській основі. Його формуванню
сприяли традиції самодержавства, подальше посилення централізації влади,
а почасти складна міжнародна обстановка і досвід західноєвропейського
абсолютизму.

Перехід до абсолютизму означав перебудову державного апарата. Нова
система управління стала кроком вперед у державному будівництві: вона
замінила наказовий лад, який відрізнявся архаїзмом, виявилася одним з
найважливіших елементів європеїзації Росії, і нарешті, в умовах
феодального правопорядку поклала початок законності.

Таким чином петровські реформи привели до утворення
військово-бюрократичної держави із сильною централізованою самодержавною
владою, яка опирається на кріпосницьку економіку, сильну армію і флот.
Створена нова держава не тільки підвищила ефективність державного
управління, але й послужила головним важелем модернізації країни. Росія
швидко наздогнала ті європейські країни, де збереглося панування
феодально-кріпосницьких відносин, але вона не могла наздогнати ті
країни, які встали на капіталістичний шлях розвитку.

За час царювання Петра І (перша чверть XVIII ст.) відбулася серйозна
метаморфоза зовнішньої політики Росії: від рішення насущних завдань
національної політики вона перейшла до постановки і вирішення типово
імперських проблем, саме в цей час почали формуватися імперські
стереотипи.

У першій чверті XVIII ст. у Росії відбувається юридичне оформлення
абсолютизму. «Перехід до абсолютизму знаменувався широким розвитком
законодавства. При цьому авторами законів були самі монархи». [39, 119].
Розвиток абсолютистської держави, її активна внутрішня і зовнішня
політика висували нові складні потреби їхнього ідеологічного
обґрунтування. У період розвитку, абсолютизм потребував підтримки. І
така підтримка була зроблена доданням йому сакрального, теологічного
характеру, вираженого в тому, що носій абсолютної влади — монарх — це
«провідник волі Божої».

Отже, в Росії в першій чверті XVIII століття абсолютизм оформилося в
завершеному виді, тобто в системі державних органів не було такого
органа, який міг би обмежувати владу монарха. Для такого абсолютизму
характерний високий ступінь централізації державної влади, наявність
чиновницького апарату, численність армії.

Більшість з петровських нововведення продемонстрували дивну живучість.
Державні установи становили кістяк російської держави в XVIII ст., а
почасти й далі. Рекрутські набори проіснували до 1874 року, а Сенат,
Синод, прокуратура, Табель про ранги, так само як і вся Російська
імперія — до 1917 року.

Р??л 3. А??ю?? у Р?ії в ??ій ???? XVIII с???я

3.1 О?і??й аб?лю?? ? ????я К???и ІІ

Вступивши на престол, Катерина II зіштовхнулася з прагненням дворянської
знаті обмежити царську владу на свою користь. Саме із цією метою видний
дипломат М.І. Панін виступив із проектом створення постійної
імператорської ради. У проекті Паніна Катерина II і дворянство, яке
оточувало імператрицю, побачили спробу поставити у влади нових
верховників з багатих і впливових аристократичних родин. Проект Паніна
був відхилений. [22, 10]

Проте «самодержавці всеросійські» мали потребу в постійно діючій раді,
яка складалася із близьких їм людей. Уже в часи Єлизавети Петрівни була
заснована Конференція при найвищому дворі, у компетенцію якої входили
іноземні справи й деякі військові питання. Петро III ліквідував
Конференцію, але все-таки через якийсь час змушений був створити Раду
при найвищому дворі, яка, так само як і Конференція, відала військовими
справами. Катерина II в 1768 році теж організувала Імператорську раду як
дорадчий орган при імператриці для обговорення найважливіших законів і
державних заходів. У зв’язку зі створенням Імператорської ради значення
Сенату впало.

Свою внутрішню політику Катерина II здійснювала безпосередньо через
генерал-прокурора, президентів колегій і генерал-губернаторів. Ріст
впливу Імператорської ради і одночасне применшення ролі Сенату були
двома сторонами процесу зміцнення абсолютизму, розвитку бюрократії і
посилення централізації державного апарату, розпочатого Петром I. [22,
11]

Ще одним продовженням реформ Петра можна вважати секуляризацію церковних
земель. Відповідно до указу 1764 року монастирські землі із селянами
передавалися у ведення спеціальної Колегії економії. Колишні
монастирські селяни були названі тому економічними, а їхнє правове
положення стало приблизно таким же, як положення чорносошних, тобто
державних селян. Всі податі відтепер повинні були платитися державі.

Іншим слідством секуляризації стала зміна положення російської
православної церкви. Церква стала повністю залежною від держави, тепер
навіть із економічної точки зору.

Таким чином, головне завдання, свого царювання, Катерина II бачила в
зміцненні свого положення «матері батьківщини», згладжуванні соціальних
протиріч, попередженні антифеодальних виступів, обумовлених загостренням
класової боротьби. Вона й визначила основні напрямки внутрішньої
політики в умовах глибоких соціальних протиріч розкладання
феодально-кріпосницької системи.

Її змістом, з одного боку, було маневрування за допомогою обіцянок,
підготовки і проведення деяких реформ, використання популярних ідей
французьких просвітників того часу — Вольтера, Дідро, Монтеск’є,
створення видимості єдності мислителів і монархів — «союзу філософів і
государів», а з іншого боку — різке посилення кріпосного гніта і
розширення дворянських привілеїв. Сукупність елементів цієї політики
одержала назву «освіченого абсолютизму». [12, 43]

Світанок «освіченого абсолютизму» у Росії відноситься до 60-х років
XVIII століття. Незважаючи на ліберальні фрази і демагогічні прийоми
самодержавців, соціальна природа самодержавства при «освіченому
абсолютизмі» залишалася дворянською. Як і у багатьох країнах тієї пори з
Австрії, Пруссії і інших — «освічений абсолютизм» у Росії був особливою
формою політики самодержавства, характерною рисою якої було деяке
пристосування політики дворянської держави до вимог капіталізму, що
розвивається.

«Освічений абсолютизм» був породжений також загостренням соціальних
протиріч і у першу чергу боротьбою селян. Суть політики «освіченого
абсолютизму» містилась не тільки в придушенні селянських рухів, але
почасти в прагненні попередити їхнє виникнення. «Освічений абсолютизм»
проводив також заходи, що мали метою зберегти і розширити привілеї
дворянства, допомогти йому пристосуватися до капіталістичних відносин.
[8, 15]

Другий період правління Катерини II характеризується тим, що
відкидається показний лібералізм і просвітницькі ідеї, переслідуються
російські просвітники, проголошуються практично безмежні дворянські
привілеї, ще більше зростає кріпацький гніт. Процес поглиблення
соціально — економічних протиріч і розкладання феодально-кріпосницької
системи продовжує розвиватися. Тому посилення реакційного курсу,
особливо у зв’язку з Великою французькою революцією, становить зміст
внутрішньої політики цього періоду правління Катерини II.

У такий спосіб історію Російської абсолютистської держави другої
половини XVIII століття можна розділити на два періоди: 1 — до
селянської війни 1773 — 1775 років; цей період прийнятий називати
періодом «освіченого абсолютизму» і 2I період — відкритої дворянської
реакції, що особливо підсилилася з 1789 — 1790 років у зв’язку з
революцією у Франції.

3.2 «Н??». «П???? ???я» 1767 р.

Одним з найбільш яскравих проявів «освіченого абсолютизму» у царювання
Катерини II було скликання Комісії зі складання нового укладення. Цю
міру уряд пояснював необхідністю кодифікації знаків, тому що «Соборне
укладення» 1649 року, до цього часу зовсім застаріло.

У своїй діяльності Комісія повинна була керуватися спеціальною
інструкцією — «Наказом», написаним Катериною II. Цей «Наказ» буяв
модними ліберальними фразами, запозиченими із творів західноєвропейських
просвітників, обґрунтовував необхідність збереження абсолютизму, станів
і кріпосництва. При його складанні, Катерина, по власному визнанню,
«обібрала» Монтеск’є, який розробляв ідею поділу влади в державі, і
інших його послідовників. Її політика освіченого абсолютизму припускала
правління «мудреця на троні». «Наказ» — компіляція, складена по
декількох добутках просвітницького напрямку того періоду. Головні з них
— книги Монтеск’є «Про дух законів» і роботи італійського криміналіста
Беккарія «Про злочини й покарання». Книгу Монтеск’є Катерина називала
молитовником государів, які мають здоровий глузд. «Наказ» складався із
двадцяти глав, до яких потім були додані ще дві. Глави розділені на 655
статей, з яких 294 були запозичені в Монтеск’є. «Наказ» починався з
міркування про характер законів, які повинні враховувати історичні
особливості народу. Особливістю російського народу є приналежність до
європейських народів. Росії необхідно самодержавне правління, через
просторість земель Імперії і розмаїтості її частин. Ціль
абсолютистського правління не те, «щоб у людей відняти природну їхню
вільність, але щоб дії їх направити до одержання найбільшого від всіх
добра». [22, 15] Тобто мета абсолютизму — благо всіх підданих.
Самодержець опирається у своєму правлінні на закони, за дотриманням яких
стежить Сенат.

В.О. Ключевський, даючи оцінку «Наказу» Катерини, писав: «Вільна від
політичних переконань, вона заміняла їх тактичними прийомами політики.
Не випускаючи з рук жодної нитки самодержавства, вона допускала непряму
й навіть пряму участь суспільства в керуванні… Самодержавна влада, на
її думку, одержувала новий вигляд, ставала чимсь подібним до
особисто-конституційного абсолютизму. У суспільстві, що втратило почуття
права, і така випадковість, як вдала особистість монарха, могла зійти за
правову гарантію.» [25, 136]

Вибори депутатів Комісії носили станово-обмежений характер і
забезпечували повну перевагу дворян. Дворяни (поміщики) вибирали
депутата від кожного повіту, городяни вибирали одного депутата від
кожного міста, крім того, до складу Комісії входило по одному депутаті
від Синоду, Сенату, від кожної колегії.

Покладена комісія почала засідання в Гранатовитій палаті московського
Кремля влітку 1767 року. Після читання наказів Комісія приступилася до
обговорення прав «шляхетних», тобто дворян, потім прав міського
населення. Розширення як дворянських, так і купецьких привілеїв означало
обмеження самого численного класу безпосередніх виробників – селянства.
Тому селянське питання, хоча його і не включили до порядку денного
роботи Комісії, було центральним. Поміщики скаржилися на масову втечу і
«неслухняність» селян і вимагали вживання відповідних заходів. Але дехто
із дворянських депутатів, наприклад депутат Коробьїн Г. С. виступав із
критикою жорстокості кріпосницької системи. Він заявив, що причиною
втечі селян «по більшій частині є поміщики, що обтяжують толь своїм
правлінням». [37, 81] Коробьїн вважав за необхідне точно визначити
розмір селянських повинностей на користь поміщика і надати селянам право
мати нерухому власність.

Але навіть ці помірні пропозиції, що лише зм’якшували, а не знищували
кріпацький гніт, зустріли саму рішучу відсіч із боку переважної
більшості дворянських депутатів. Дворянство вимагало виключного права
володіння селянами, землями і надрами, монополії промислової діяльності,
домагалося створення своєї станової політичної організації з передачею в
її руки місцевої адміністрації. Зростаюче значення купецтва в
економічному й політичному житті країни позначалося в наполегливих
вимогах депутатів від міст не тільки закріпити старі права купецтва, але
розширити їх, створити умови для росту промисловості торгівлі, захистити
купців від конкуренції торгуючих дворян і селян. Більше того, купецтво
домагалося права володіти кріпаками.

За даними Ключевського В.О., Комісія працювала півтора року, провела 203
засідання, обмежилася обговоренням селянського питання і законодавства,
була розпущена і у повному складі більше не збиралася. [25, 142]

У такий спосіб Катерина II одержала інформацію, яка її цікавила, зуміла,
деякою мірою, відволікти і ввести в оману суспільну думку, виставити
себе «освіченою» монархинею і більше не мала потребу в «послугах»
Комісії. Під приводом російсько-турецької війни, яка почалася,
наприкінці 1768 року робота Комісії була перервана, а про поновлення її
роботи в умовах Селянської війни, що почалася, не могло бути й мови.

Отже, «Наказ» Катерини, як і багато інших її указів свідчили про її
прагнення до реформування сформованої системи в державі. Багато в чому
на неї вплинули ідеї Просвітників. Однак при різкій зміні
внутрішньополітичного курсу країни, Катерина боялася втратити владу,
тому що головною її опорою усе ще залишалося дворянство, а головним його
привілеєм — володіння селянами й землею. Спроба Катерини створити третій
стан ні до чого не привела. У той же час імператриця намагалася
підсилити свою державу шляхом централізації і кріпосного права.
Вважається, що каменем спотикання «Наказу» Катерини II, стало питання
про кріпосне право, яке імператриця вважала «економічно невигідним і
негуманним». Однак, те що найближче оточення не розділяло ідей
імператриці, говорить про реакційність і відсталість поглядів
суспільства того часу. Через те, що Катерина не могла піти кардинально
проти бажання своїх підданих, не боячись втратити владу (наприклад,
шляхом перевороту), то й подальші її дії не були настільки ефективні, як
вона про те мріяла, і багато її указів прямо суперечили поглядам, які
вона декларувала.

З розпуском Покладеної комісії закінчився перший етап єкатерининських
реформ, характерною рисою якого було прагнення імператриці здійснити
перетворення. З огляду на бажання різних соціальних груп, однак стало
зрозуміло, що широкі маси настроєні консервативно і тому радикальні
реформи неможливі. Але цей етап реформ дав Катерині реальну картину
суспільних поглядів і можливість розробляти нову тактику подальших
перетворень із урахуванням цих поглядів.

Отже, суть політики «освіченого абсолютизму» полягала не тільки в
придушенні селянських рухів, але почасти, у прагненні попередити їх
виникнення. Уряд виходив з того, що насильницькими формами придушення
протесту народних мас не завжди досягається міцне заспокоєння. Він
рахував тому необхідним зробити селянам деякі поступки. До них
відносяться припинення приписки державних селян до заводів, передача
монастирських селян у ведення Колегії економії (1764 рік) і т. п. Ці
заходи не зачіпали єства феодально-кріпосницької системи. Саме в
царювання «освіченої» монархині Катерини II деспотизм і насильство,
прикривався лицемірно фразою: «усе влаштовувати до блага всіх взагалі і
усякого особливо», досягли небувалого розквіт. У переписці із
французькими просвітниками — Вольтером, Дідро, Даламбером, Катерина
виставляла себе противницею кріпосного права, прихильницею правосуддя і,
у теж час, підписувала укази, що надавали поміщикам право засилати селян
у Сибір, відновила діяльність установ політичного розшуку, які проводили
жорстоку розправу над усіма хто виступав на захист пригноблених.

В. О. Ключевський, підбиваючи підсумок періоду правління Катерини II
відзначив: «…До кінця царювання Катерини Росія, безсумнівно, стала
набагато більше закріпаченою, ніж була колись».[25, 146]

Отже, до кінця XVIII століття в Росії остаточно відбулося оформлення і
посилення абсолютної монархії. Влада монарха — необмежена, розвинений
сильний бюрократичний апарат, церква підлегла державі, оплотом
абсолютизму є дворянство. Розвиток абсолютизму відбувається на
кріпосницькій основі, ознаки розкладання якої в Росії вже були на лице.
Панування кріпосницької системи, панування реакційного дворянства
підсилювало відставання Росії від передових європейських країн.

В???и

Р?і??? ??лю?? ??в ?????я в ??ій ???? XVII ?. (?? ??? ???? ???? ? в XVI
?. ?д ?с ????я І?? Г???о і Б??а Г???а) і ????о ????я ?и ????і П?? I. П?
??у ?н і??? ??і?я?я ?д ?????????? ????? ??лю??у. По-п??, у ??о ?? і?а
????а ??а (?? ???е ??я??о, а ? ?юз ??я??а з ???ю ????єю), ? ?????є?ся
і??и і????? ???и ?? ???а?я. У Р?ії XVII — ??? ?. XVIII ?., ????я в ??
ря? ??? ?? в?? ?????ю і ? ?????ся в ?р?? ?? ????я із ??о ?????ю ????ою
????ією, ?і??я?м і т.д. По-??е, ?і?і???ня ???? і ? ???? ???в у????я ??
я?о ?іщ?е ?ік ???іх. О???а ???я, ????м ???а ?? в Р?ії ??ш я??? ???ною,
?ж у ???х З??у. Б??о в ?? ? ?????є?ся ????? ?????я? ?????о і????? ???у
(???? ????н? ????й у ??? я?а З??? О?и; ?і? у ?’я?у із ?м ??і?? ?іє??ій в
???? ?? ????я, я? ????ся в ?????у ????? пі??і???х ????; в?????я ?і???о
??а, я? ?и?? ? ????ня ???? ????ії в ????і ????я; ?? ??ій?ї ??і??ї ???и,
? ???? ???? ? ??р ???в ???і?я і ?рия? ??????ї ?іх ??ін ?????? ??я,
?????ню ?????? ???в ?є??о ?? в ??і?і і т.д.). Х?а ? ??а ? ????? і ??ь?
???і?ь ???? Р?ії ? і??у ???????у ?я?, ?в’я??? з ??????? ???ія? в ???
і???ня Д?????? ???и, Н?????? ????? й ін. О??, ??я С???о ??, ?? ???і ???
??і??ї ???? ????ті ???а ??е ? ???и до ??? ?????? ??????, ?ві????? ??р ?в
????й ????? ? ???ь ????ня ???ї ?????ї ??и ???а з ?????ою ??р?і??єю і
?????? ??? в ????і.

Ці ?і ???і ?????і ????о? ??лю??у (о?? ??? ? ?? ??я??о і ?????ня в ????у
?????х ???в ????я) ???и ??є?й ??в ? ????й ?д і????? ???у в Р?ії і ??а??
і?і ????? ??б ??і??ї ? ?????у ґ??і ?????????х ????, ????? і ????? ?? і
???т?

Р?і??а ???а XVIII ??і?я і??? ??і?я?ся ?д ????ї в ??????х, ????? і ?????
????? Р?ії XVII ??і?я, ная?і?ю ??ш р??н?? ??????і, ???????? й ??я???и?
???????и? ?????, ??????и ??єю і ???, ?і???и ???и і ????м ???? ??и й
????.

Розвиток абсолютизму супроводжувалося розвитком армії й флоту. Російська
держава XVII століття не має регулярної армії і флоту, в XVIII столітті
перетворюється в державу, яка володіє одним із кращих у світі флотом і
сучасною армією, які дозволяють абсолютизму вести активну зовнішню й
внутрішню політику, у результаті якої істотно змінилося геополітичне
положення Росії. З держави з обмеженою територією, держави, що не має
виходу до морів, Росія перетворюється в державу, яка зайняла першорядне
місце в міжнародному житті в Європі і Азії, у державу, без участі якої
не вирішується жодне важливе питання європейської політики.

Після петровських реформ для Росії нового часу вже не було іншого шляху
розвитку, ніж той, що був заданий Петром. Активна зовнішня політика,
потужна регулярна армія й флот, розвинена торгівля й промисловість,
орієнтована насамперед на потреби оборони, заохочення розвитку
національної культури і освіти — всі ці аспекти політичної доктрини
Петра стали визнаною метою післяпетровських урядів.

Розвиток абсолютизму в Росії супроводжувався економічними змінами в
країні. У першій половині XVIII століття в Росії за допомогою політики,
що проводиться російськими монархами, була створена велика
промисловість, зросла внутрішня і зовнішня торгівля. Все це досягалося в
Росії, як і у країнах Західної Європи, жорстокими і примусовими мірами,
характерними для епохи первісного нагромадження капіталу. Але процес
первісного нагромадження проходив у Росії в умовах панування
феодально-кріпосницьких відносин, що зробили величезний вплив на форми,
шляхи й темпи розвитку капіталізму і що визначили, в остаточному
підсумку, з кінця XVIII століття економічне відставання Росії від інших
європейських країн.

У Росії, як й в інших європейських країнах, перехідна епоха від
феодалізму до капіталізму породила ідеологію Просвітництва. Важливою
рисою політики освіченого абсолютизму було прагнення монархів послабити
гостроту соціальних протиріч у своїх країнах. Розширення привілеїв
дворянства, зміцнення феодального землеволодіння, розвиток кріпосного
права привело до загострення протиріч між селянами і поміщиками, які
вилилися в антикріпосницькі виступи селян, козаків кінця XVIII століття.
Розмах боротьби змусив уряд негайно реагувати і провести ряд заходів, що
зміцнювали силу, гнучкість і каральні функції
самодержавно-кріпосницького апарата. Ряд реформ Катерини ІІ проведений у
країні, був спрямований на посилення абсолютизму і його надійний оплот —
дворянство, передавши в його руки весь адміністративно-політичний апарат
управління. Саме в період правління Катерини ІІ відбувся подальший
розвиток і посилення абсолютної монархії в Росії, через подальший
розвиток бюрократії і посилення централізації державного апарата.
Початий Петром І процес підпорядкування церкви державі, одержав своє
логічне завершення за правління Катерині. У підсумку секуляризації,
церква стала повністю залежною від держави, тепер навіть з економічної
точки зору. Однак, позиція російського абсолютизму стосовно релігії й
церкви не була однозначною. Релігія виявилася потужною опорою
самодержавства. Уряду і його ідеологам доводилося думати і про
підпорядкування церкви своїй політиці і одночасно про ідеологічне
зміцнення церкви, підвищенні її морального авторитету. Поки в Росії
зберігалися феодальні відносини, зберігалися економічні, соціальні й
політичні основи для існування церкви й релігійної ідеології.

Список використаної літератури

1. Абсолютизм в России (XVII – XVIII). Сб. статей. — М., 1964;

2. Аврех А. Я. Русский абсолютизм и его роль в утверждении капитализма в
России // История СССР. — 1968. —№2. — С. 82–104;

3. Алексеев С. С. Государство и право. — М., 2001;

4. Альшиц Д.Н. Начало самодержавия в России. Государство Ивана Грозного.
— М., 1988;

5. А???в Е.В. В?мя ????? ???. — Л.: Л???т,1989.

6. А???в Е.В. Р??я в ???? XVIII ??: Б??а ? ???? П??.-М.: М??,1986.

7. А???в Е.В. С??л?? ??? ???? ???? ???? ??лю??а в ??? ???? XVIII в. //
Н?? и ???? Р??и XVIII ??. — Л., 1984. — С. 188-200;

8. А????а В.И. И??ия ?????а и ??а Р??и. С????? и ???? ??лю??а в Р??и
(??ая ???? ХVII в. — ХVIII в.). – М.: И?-? МГОУ, 2006. — 20 с.;

9. Б??р Х. Р??? П?? В???о/ ??р ??????. — М.: П???с, 1985;

10. Б??ёв В.С. В??яя ???? Р??и э?? П?? I. — М.: УДН, 1990;

11. Брикнер А.Г. История Екатерины II. — М., 1991;

12. Борзаковский П.К. Императрица Екатерина Вторая Великая. — М., 1991;

13. Буганов В.И. Крестьянские войны в России XVII – XVIII в. — М., 1976;

14. Буганов В. И. Петр Великий и его время. — М., 1989. — С. 59, 142;

15. Б??в А.А. Р?сия, ???й ? ??: ?????е ????. — СПб.: Н?а, 2005. – 565
с.;

16. В??в М. Я. О ?????и ??лю??а в Р??и // И??ия СССР. — 1970. — №1;

17. Д???? А. М., П????й С. А. О ????й ???? и э??х ???ия ?с??о ??лю??а //
И??ия СССР. — 1969. — № 1. — С. 58–78;

18. Д????? Н.Я. Р??я и Е??а. — М., 1991;

19. Д???а Н.Ф. Бю?????ия ???????го ???? ??лю??а в XVII-XVIII ??х//
А??ю?? в Р??и (???к ???) – М., 1963;

20. Е??? С.А. А??ю?? в Ро?? (1725-1825 ?.). – М.: Р?. ??. ?-т ??т. и ?г.
??-?и, 2001. — 155 с.;

21. З??? В.Ю. А??ю?? и ??????: ?????е ?ня?й // З??е. П????. У??е: Ис??я.
— 2008. – № 6;

22. З??? В.Ю. Д?????? ???ы ???? «??????о ??лю??? Е???? II // П?????е
???и и ??????ия в ??е. — 2003. — № 4. — С. 10-16;

23. Каменский А.Б, Екатерина II // Вопросы истории. — 1989. — № 3;

24. Каменский А.Б. «Под сенью Екатерины … «. Вторая половина XVIII в. —
М., 1990;

25. Клю???й В.О. С??е?я в 9т. К?с ???й ???и. Т.4, 5— М.: М??, 1989;

26. К?? С.В. С????? ??лю??а в Р??и. XVIII – п??я ???? XIX ?. — Е?????г:
У?ГС, 2003. — 82 с.;

27. К??в В.Т. Г?? ????? ????????и.— М.: З??е, 1992;

28. К??? Н.В. Р???? ??лю?? и ????? в XVIII ??: (20-е — ??? 60-х ?.). —
М.: А???. ??р, 1999. – 381 с.;

29. К?????о А.И. Р??? ??лю?? и ?????о в XVIII в. (О??и ???и ??ля??ц.
???ы 1764 г.). — М.: И?-? В??юз. ??. ????. ?-?, 1990. — 202 с.

30. К????в Н.И. Р??ая ???я в ??????ях ? ????? ?я??й. К?? 3. — М.: А/О
«К?? и ???», 1992;

31. М???н В.В. Р???е ??й Р??и (???к). — Л.:ЛГУ,1988;

32. М??? А.Г. С????а и ???? ???????х ??в Р??и ??ой ???? XVII в: (О ????х
?????ях с????ия ??лю??а) // В??????? ?????? ?????. — Л., 1989. — В?. 20.
— С. 175-187;

33. М????? А.Н. У????? ??лю??а в Р??и: ???т. ?т. ???. — М.: Т??, 1994. –
317 с.;

34. Никитин А. Ф. Основы права.— М, 2007.

35. Овчинников Р.В. Манифесты и указы Е. Пугачева. — М., 1980;

36. О????о О.А С?н???е ??лю?? ???? в Р??и.— М., 1986. — 93 с.;

37. П???о Н.И. Е???на В??ая. — М.: Н??, 1999;

38. П???о Н. И. К ???у ? ?????ях ??лю??а в Р??и // И??ия СССР. — 1970. —
№4;

39. П???о Н. И. П?р I и ?о ??я. — М., 1989. — С. 118;

40. Павлова-Сильванская М. П. К вопросу об особенностях абсолютизма в
России // История СССР. — 1969. — №6. С. 217–234;

41. П????а Л.Ф. Г??????? ????? Р??и с ??а XVII ? ??а XVIII ??: э?лю?я
бю??????й ???ы. — М.: Р??эн, 2007. – 742 с.;

42. П?? Д.Ф. П???а ????й ??лю?? ???? (В???ая ???) в ???й ?????? ??е. –
М.: А??а, 1999. – 362 с.;

43. П???о Ю.Л. О????? и ???? ??лю?? ???? в Р??и (??ая ???? XVII — XVIII
в?). — В????: И?-? Во?У, 2004. — 159 с.;

44. Рахматуллин М.А. К дискуссии об абсолютизме в России // История
СССР. — 1972. — № 4;

45. Р??? Д.А. Р?о?а ???????? ???? Р??и (??ц XVII-??? XVIII ??). – М.:
К??о-Ц??, 2001. — 24 с.;

46. Ря?в А.С. В??????я ???? ???? «??????о ??лю??а»: ???я ???ия // И??ия
и ????. — 2005. — № 1. — C. 84-126;

47. С???й В.Д. Т? ?? ?????о ?????я: С???я, ????ия, ?????. – СПб.: А??йя,
2004. — 655 с.;

48. С?а?в А. Н. Ис????? ???ы ?????я ???? ??лю??а // И??ия СССР. — 1971.
— №1.— С. 110–126;

49. Скрынников Р.Г. Спорные вопросы восстания Болотникова // История
СССР. — 1989. — № 5;

50. Соловьев С.М. Актуальные вопросы изучения народных движений
(политические заметки о крестьянских войнах в России // История СССР. —
1982. — № 5;

51. С???в С.М. П???ые ??ия о П?? В???. — М.: П??, 1990;

52. С???в С.М. Ч??я и ???? ? ???и Р??и. — М.: П??а,1990;

53. С??? Ю.А «Не?????? ??лю??» П?? I (?????? и ?? ???ия): ??. ???е. —
О?к: О?У, 1994. — 90 с.;

54. С??? Ю.А. Р???к? ??лю?? в ????й ??и XVIII в. — О?к: О?У, 1999. – 320
с.;

55. С????о Л.А., С??н?? К.А. Г?????н?й ??й в Р??и в

56. ??? ???? XVIII ??. – М.: Н??,1973;

57. Т??я ?????а и ??а / П? ?д. В. М. К?????, В. Д. Пе????. — М., 1997;

58. Титов Ю.Ю. Абсолютизм в России // Советское государство и право. —
1973. — №1. — С. 107–112;

59. Т???й С.М. О ?к??? ???х ???? ???и ??лю??а в Р??и // И??ия СССР. —
1969. — №3. — С. 130–149;

60. Ч???н Л.В. К ???у о ?????е ??лю?? ???? в Р??и XVI-XVII ??х. — М.:
МГУ, 1957;

61. Ч????? А.Н. К д???? ? ??лю??е в Р??и // И??ия СССР. — 1971. — №3. —
С. 72–76;

62. Ч????? А.Н. Н???? ???ы ???? ???? ??лю??а // В??? ???и. — 1968. — №5.
С. 46–62;

63. Ф??? В.С.А??ю?? // О??и ???й ???? XVIII ??. — М., 1987. — Ч. 2. — С.
7-20;

64. Ш??о А. Л. Об ??лю??е в Р??и // И??ия СССР. — 1968. — №5. — С.
69–82;

65. Шмидт С.О. и др. Абсолютизм в странах Западной Европы и России (опыт
сравнительного изучения) // Новая и новейшая история. — 1985. — № 3;

66. Яковлев А. Александр II и его эпоха // Знание-сила. —1992. — № 4.

Похожие записи