Реферат на тему:

Історія виникнення та розвитку правового регулювання обігу зброї в
Російській імперії до 1917 року

?????????¦?ебезпечна криміногенна обстановка (наприклад, поруч із
місцями проживання горців). Крім того, необхідно враховувати, що козаки
перебували на військовій службі (дійсній або в резерві) і постійно
залучалися до виконання військових обов’язків. Указом від 2 січня 1859
р. було дозволено резервним й відставним нижнім чинам Сибірського
лінійного козацького війська залишати пістолети. У випадку недбалого
поводження власника зі зброєю розпорядженням старшини вона в нього
відбиралася й передавалася іншій особі.«Положення про нагляд за справним
станом зброї в Сибірському козачому війську», затверджене 24 березня
1906 р., також регламентувало питання контролю за обігом зброї. 12
вересня 1909 р. імператором були затверджені представлені Військовою
Радою «Правила про порядок придбання ручної вогнепальної зброї й
патронів козацьким населенням Сибірського, Забайкальського, Амурського й
Уссурійського козацьких військ».

Неможливо залишити поза увагою правове регулювання використання зброї
службовцями залізниць Російської Імперії. З огляду на велике значення
залізничних комунікацій, колійники ряду залізниць були озброєні й мали
право застосовувати зброю при суворо визначених випадках. Спочатку,
відповідно до правил, встановлених Височайше затвердженою 31 січня 1900
р. думкою Державної Думи «Про вживання колійниками Закаспійської
залізниці зброї під час виконання службових обов’язків» колійники
Закаспійської залізниці були забезпечені зброєю,що застосовували її під
час виконання службових обов’язків. Згодом дані Правила були поширені на
службовців Владикавказької, Сибірської, Забайкальської, Закавказької
залізниць, всієї Середньоазіатської залізниці, в 1905 р. тимчасово були
озброєні сторожі станції Самара Самаро-Златоустівської залізниці із
застосуванням до них зазначених правил.

Велике значення у забезпеченні дотримання правил обігу зброї належало
поліції. Крім збору відомостей про особу, яка претендує на отримання
свідоцтва на право носіння, зберігання й торгівлі зброєю, і видачі
свідоцтв про відсутність перешкод щодо перевезення зброї й припасів до
неї, поліція мала право перевіряти документи на право зберігання й
носіння зброї, а також повинна була здійснювати перевірку
обґрунтованості продажу зброї: торгівці зброї могли її продати лише при
пред’явленні покупцем дозвільного свідоцтва, що залишалося потім у
магазині як виправдний документ. Для інформування чинів поліції про
видані губернатором (начальником області) дозвільні свідоцтва
поліцмейстерами видавалися відповідні накази. Крім того, в обов’язки
поліції входив контроль за використанням зброї членами різних
громадських організацій. Чини поліції мали право застосовувати зброю
відповідно до Височайше затвердженого 10 жовтня 1879 р. положення
Комітету Міністрів «Про правила використання поліцейськими й
жандармськими чинами в дії зброю». Таким чином, у Російській державі
контроль за обігом зброї здійснювався на всіх етапах його існування.
Тому в Росії наприкінці XIX — початку XX століття. сформувалася солідна,
досить ефективна правова основа, що була базою для створення системи
контролю за обігом зброї, яка була одним із головних засобів
попередження тяжких злочинів.

Література:

Шелкоеникова Е.Д, Теоретические и правовые основы деятельности органов
внутренних дел по контролю за оборотом оружия. М., 1998. С. 55. 2
Соборное Уложение. Текст. Комментарии. Л., 1987. С. 22.

Российское законодательство Х-ХХ веков. В 9 т. Т. 5. Законодательство
периода расцвета абсолютизма. М., 1987. С. 323.

Устав Благочиния или Полицейский 1782 г. // Полное собрание законов
Российской Империи. Т. XXI. (1781-1783). СПб., 1830. № 15379.

О разрешении отпуска за границу всякаго оружия, в России делаемого,
воинских снарядов, пороха и кремней, и в таможенной пошлине с сих
товаров Указ от 25 июня 1782 г. // Полное собрание законов Российской
Империи. Т XXI (1781-1783). СПб., 1830. № 15441.

О невыпуске пушек и прочих воинских снарядов за границу: Указ от 1″
сентября 1795 г. //Полное собрание законов Российской Империи. Т. XXI11
(1789-6 ноября 1796 гг.). СПб., 1830. № 17386.

Похожие записи