РЕФЕРАТ
на тему:
МУСТАФА КЕМАЛЬ АТАТЮРК
1881 – 1938
Мустафа Кемаль Ататюрк народився в грецькому місті Салоніки в родині
дрібного митного службовця. Військову освіту одержав у військових
училищах у Салоніках і Монистирі. У 1905 році успішно закінчив Академію
генерального штабу в Константинополі. Армійську службу молодий офіцер
сполучав з активною участю в русі младотурок. Кемаль був членом
виконавчого комітету таємної громади “Ватан” (“Батьківщина”). У 1904
році Мустафа Кемаль був підданий короткочасному арешту за політичні
переконання. Однією з причин його звільнення було заступництво
військового командування, яке не хотіло втрачати перспективного офіцера.
З 1905 року капітан Генерального штабу Мустафа Кемаль служив у
сирійському місті Дамаску, де наступного року організував таємну спілку
“Ватан ве хюррієт” (“Батьківщина та воля”). Восени 1907 року Мустафу
Кемаля переводять у Македонію, а через два роки відряджають у Францію
для вивчення європейського військового досвіду.
Після повернення Мустафа Кемаль був призначений у 3-й армійський корпус,
штаб якого знаходився в Салоніках. До початку Першої світової війни
Мустафа Кемаль уже був учасником двох воєн – Італо-турецької 1911-1912
років і другої Балканської 1913 року. Майбутній маршал прославився під
час оборони півострова Галліполі від десанту англо-французьких військ.
Галліполійська операція військ Антанти закінчилася повною поразкою.
Мустафа Кемаль командував до її завершення 16-м армійським корпусом, що
займав стратегічно важливу ділянку. Операція із захоплення
Галліполійського півострова тривала 300 діб. За цей час Великобританія
втратила 119,7 тисячі чоловік, Франція – 26,5, Туреччина – 185 тисяч
чоловік.
У січні 1916 року жителі Стамбулу гаряче вітали героя галліполійської
оборони, як рятівника столиці Туреччини. За виявлену доблесть Мустафа
Кемаль одержав давно заслужене звання генерал-майора і титул ори і став
швидко просуватися службовими сходами.
З 1916 року він командував 16-м армійським корпусом у Закавказзі, потім
2-й армією на Кавказькому фронті і 7-ю армією на Палестино-Сирійському
фронті.
Активний учасник руху младотурок, Мустафа Кемаль-паша керував
національно-визвольною революцією в Туреччині в 1918-1923 роках. Коли
султан Мехмед VI змістив уряд Талаат-паші і замінив його безпартійним
кабінетом Ахмета-іззет-паші, керівництво турецькою армією перейшло на
бік Мустафи Кемаль-паші – ад’ютанта султана. Він мав незаперечний
авторитет в армійських колах і прагнув до справжнього суверенітету
переможеної у світовій війні Туреччини.
Тим часом Кемалійська революція набирала силу. 23 квітня 1920 року
Великі національні збори Туреччини, головою яких був Мустафа
Кемаль-паша, оголосили себе носієм верховної влади в державі.
У вересні 1921 року султан був змушений передати своєму колишньому
ад’ютантові звання і посаду Верховного головнокомандуючого. На цій
високій посаді Мустафа Кемаль-паша знову відзначився на військовому
поприщі, цього разу під час Греко-турецької війни 1920-1922 років.
Висадившись у Смірні, грецькі війська зуміли пробитися в центральні
області країни і захопили у Фракії місто Адріанополь, в Анатолії – місто
Ушак, на відстані 200 кілометрів від Смірни і південніше Мармурового
моря міста Бандирма і Бурса.
За перемогу турецької армії в багатоденних завзятих боях у серпні –
вересні 1921 року на річці Сакар’я Мустафа Кемаль-паша, який особисто
командував тут турецькою армією, одержав вище військове звання маршала і
почесний титул “газі” (“переможець”).
У листопаді 1922 року був знятий з престолу султанат, а в березні
наступного року відсторонений від влади. 29 жовтня 1924 року Туреччина
була проголошена республікою, і Мустафа Кемаль-паша став її першим
президентом, одночасно зберігши за собою посаду Верховного
головнокомандуючого. Ці посади він займав до своєї смерті.
Після повної ліквідації султанської влади в країні її президент провів
чимало прогресивних реформ, чим заслужив велику повагу народу. У 1924
році він став довічним головою Народно-республіканської партії, що була
на той час провідною політичною силою Турецької республіки. Прізвище
Ататюрк (буквально – “батько турків”) Мустафа Кемаль-паша одержав у 1934
році за рішенням Великих національних зборів Туреччини. Під ним він і
увійшов у світову історію.
Використана література:
1. Машин І.Р. Ататюрк – великий лідер свого часу. – К., 2000.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter