.

Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький, Галицько-Волинське князівство. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 4289
Скачать документ

Реферат на тему:

Занепад Київської держави, Роман Мстиславич, Данило Галицький,
Галицько-Волинське князівство.

План:

Занепад Київської держави.

Історія Галицької та Волинської земель.

Роман Мстиславич(1199-1205).

Данило Романович Галицький(1205-1264).

Галицько-Волинське князівсство в останні роки його розквіту

Занепад Київської держави

Київська держава, подібно до інших ранньосередньовічних держав, існувала
недовгий час. Протягом двох століть (за життя Володимира до 1015 року)
відокремилося Полоцьке князівство; в середині XII ст. відійшли під
проводом своїх династій останні землі, що входили як складові частини
України-Руси. З величезної держави Володимира та Ярослава залишилася
тільки Київщина з ії пригородами. Деякий час існував титул Великого
князя, але він щораз більше перетворювався на номінальний; фактичної
влади Великий князь не мав: ні екзекутиви, ні реальної сили; не мав
війська, не мав можливости примусити князів виконувати свою волю, як це
міг робити Володимир Мономах і навіть Мстислав І, що позбавляли
непокірних -князів князівства і навіть засилали їх до Візантії.

Розпад величезних, збитих нашвидкуруч політичних конгломератів на
зразокКиївської Русі був типовим явищем доби середньовіччя. Так на
Заході ще до підне-сення Києва дуже короткий час проіснувала створена
Карпом Великим імперія Каро-лінгів, а на Сході — від Тихого океану до
Карпат — простягалися неозорі володін-ня монголо-татар, що розпалися
після завоювання Києва лише за кілька поко-лінь. З огляду на слабкий
зв’язок, великі відстані та сильні місцеві тенденції полі-тична
роздробленість була явищем типовим. Однак історики Київської Русі з
сумомспостерігали це видовище. Відійшли у минуле перші будівничі
Київської імперіїз їхніми грандіозними проектами, широким, всеохоплюючим
світобаченням. На-томість прийшли дрібні інтриги, місцеві сварки,
обмежені цілі та вузьколобі пер-спективи ворогуючих між собою князьків.
Чудові здобутки культури, що виниклизавдяки зосередженню талантів в
одній столиці, відійшли у минуле, з ними вже немогли рівнятися часто
гідні подиву намагання окремих ремісників і вчених, розпо-рошених по
численних регіональних центрах. У більшості князівств бояри
поступоволишили свої небезпечні торговельні підприємства і зайнялися
прозаїчними справамиутримання власних маєтків. Із занепадом політичного,
культурного та економічногожиття Київська Русь перестала існувати як
цілісність.

На кінець XII ст. нові політичні центри посилились і відокремились
настільки, що можна вести мову про чотири групи земель, всередині яких
існували особливо тісні економічні й політичні взаємини: 1. Київська,
Чернігівська і Сіверська; 2. Галицька і Волинська; 3. Новгородська,
Псковська, Смоленська, Полоцька і Вітебська; 4. Ростово-Суздальська,
Рязанська, Устюзька, Муромська. Як вже зазначалося у другому розділі,
роздробленість була закономірним етапом розвитку феодальних відносин і
сприяла дальшому зміцненню феодальної формації. Разом з тим
роздробленість послабила сили держави і народу в боротьбі із зовнішньою
загрозою; це особливо трагічно виявилося пізніше, у роки навали орд
Батия, що й призвело до занепаду Київської Русі.

Історія Галицької та Волинської земель

Володимир Святославич у 980—990 pp. відвоював у поляків Галичину та
Волинь, але остаточно вони увійшли до складу Київської держави за
врядування Ярослава Мудрого. На Волині було засновано місто Володимир,
що згодом стало столицею цих земель. У Галичині політичний центр
князівства перемістився до міста Галича. Київські князі закріпили ці
землі за собою як особисті володіння. Тому першими в Галичині правили
Ростиславичі, нащадки онука Ярослава Мудрого. Тим часом на Волині до
влади прийшли Мстиславичі, що вели свій рід від Володимира Мономаха.

Початковий етап створення відокремленого князівства в Галицькій землі
відомий в досить загальних рисах. За свідченням літописів у 1084 році
тут здобули владу правнуки Ярослава Мудрого, князі Ростиславичі — Рюрик,
Володар і Василько — і в їх руках опинилися головні міста краю —
Перемишль, Звенигород і Теребовль. Спочатку Галицька земля була поділена
на декілька князівств, але князь Володимирко Володарович (1123, за
іншими відомостями 1124— 1152 pp.) об’єднав їх у єдине князівство.

Волинь до 1170 p. залишалася в залежності від Києва. Хоч там князі
змінювалися часто, всі вони особливо пильнували, щоб вдержати багату
Волинську землю під Список використаної літератури:1. Субтельний - Історія Украіни2. Смолій - Історія Украіни3. Наталія Полонська-Василенко – Історія України, том 14. Грушевський - Історія Украіни5. Крип’якевич - Історія Украіни

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019