РЕФЕРАТ

На тему:

„Виникнення Західноукраїнської Народної Республіки”

До 8 листопада Українська Національна рада призначила перший уряд
Української держави — Тимчасовий Державний секретаріат. Головою
секретаріату та секретарем фінансів став Кость Левицький. 10 листопада
уряд склав присягу. Тоді ж було прийнято назву нової держави —
Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

На відміну від УНР, у Західноукраїнській Народній Республіці було за
короткий час створене досить ефективну систему управління. 22-26
листопада відбулися вибори депутатів Української Народної ради,
наділеної представницькими і законодавчими функціями. Більшість
депутатів стояла на національно-ліберальних позиціях, була не схильна до
радикальних соціально-економічних перетворень, у своїй діяльності
віддавала перевагу розбудові держави. Президентом ЗУНР став голова
Української Народної ради Євген Петрушевич, який багато років був членом
австрійського парламенту. Центральні органи спиралися на розгалужену і
добре організовану систему місцевого управління, авторитетну серед
українського населення.

Ставлення більшості поляків до ЗУНР було негативним, хоча серед
чиновників державного апарату були й поляки. Євреї, прагнучи залишитись
осторонь польсько-українського конфлікту, дотримувалися нейтралітету.
Однак після триденного єврейського погрому, який влаштували у
захопленому Львові польські солдати, вони стали схилятися до тісної
співпраці з українською владою. Українська Народна рада прагнула
забезпечити широкі права національним меншинам, вирішивши, зокрема,
надати їм 30 % депутатських місць у майбутньому парламенті.

Соціальна стабільність у державі забезпечувалась і розпочатою у квітні
1919р. аграрною реформою, в результаті якої всі маєтки великих
землевласників, переважно поляків, експропріювали, а їхні землі
передбачалося поділити між малозабезпеченими та безземельними селянами.

Настроям більшості місцевого (українського населення відповідало
прагнення уряду ЗУНР до об’єднання з УНР. Ця історична подія відбулася
22 січня 1919p., коли у Києві на майдані біля Софійського собору було
проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і
Західноукраїнської Народної Республіки. ЗУНР дістала назву Західна
Область Української Народної Республіки (ЗО УНР) і повну автономію.

В умовах конфлікту з польськими військами одним з найважливіших завдань
уряду ЗУНР було формування боєздатної армії, спроможної відстояти
незалежність республіки. Це завдання ускладнювалося тією обставиною, що
серед українців, які с лужили в австрійській армії, не було старших
офіцерів з досвідом організації військових частин та планування
операцій. Уряд ЗУНР звернувся за допомогою до уряду УНР, що рекомендував
для організації регулярних військ ЗУНР — Української Галицької армії —
генерала М.Омеляновича-Павленка і полковника С. Мишковського. У своїй
діяльності вони спиралися на офіцерів-галичан, залучаючи до військового
будівництва також офіцерів інших національностей — австрійців, німців,
угорців, хорватів, чехів та ін., — яким загрожувало безробіття. Загальна
мобілізація і формування нових військових частин відбувалися швидко та
організовано і до весни 1919 р. у складі Української Галицької армії, що
офіційно існувала з другої декади грудня, було понад 100 тис. чол., у
тому числі 40 тис. таких, що брали безпосередню участь у воєнних діях.
Успіхи в організації УГА забезпечили їй перевагу на початковому етапі
війни — з листопада 1918 р. по лютий 1919 р. Характерною особливістю
цього етапу була участь її вояків у боротьбі галицьких українців з
місцевими поляками. Але відсутність досвіду і помилки не дали змоги
скористатися перевагою. Спроби відбиті і Львів, на що були спрямовані
головні зусилля УГА, провалилися.

Література.

Новітня історія України. Ф.Г.Турченко.

Похожие записи