Реферат на тему:
Техніка сільського господарства
Питання про землеробську техніку, цікаве саме по собі, набуває великого
значення ще й тому, що розв’язання його значною мірою зумовлює вирішення
питання про основну суспільно-економічну одиницю в східного слов’янства
в IX — X ст. Само собою зрозуміло, що дослідники, які заперечували
значення землеробства в господарській системі Київської Русі, не ставили
цього питання. Його висунули М. С. Грушевський і M. M. Покровський.
Оглядаючи матеріал, наведений Грушевським на доказ того, що землеробство
було основною галуззю господарства в слов’ян IX — X ст., можна
встановити, що він вважав доведеним існування орного землеробства в цей
період. M. M. Покровський, який, заперечуючи існування сільської общини,
повинен був обстоювати примітивність сільськогосподарської техніки,
говорив про поширення в слов’ян так званого мотичного землеробства 7.
Тепер і це питання може бути вичерпно розв’язане, бо докази на користь
панування орного землеробства численні, різноманітні і переконливі.
??????¤?¤?$?????¶?зів на користь того, що населення Київської Русі вже
перейшло на орне землеробство. Насамперед за це говорять мовні дані. Як
ми вже сказали, слова орати, рало, плуг є слова загальнослов’янські, так
само, як слова яр і ярина, озим і озимина. А це свідчить про те, що орна
техніка була відома слов’янам до їх розселення. Про поширення орного
землеробства говорить також і те, що лемеші знайдені в об’єктах
археологічного дослідження тих слов’янських племен, які не можна було
причислити до найбільш розвинутих з суспільно-економічного погляду.
Зокрема [Б. О.] Рибакову вдалося знайти лемеші в дереговичів, що
належать до IX ст. Найвидатніші радянські археологи, як [В. І.]
Равдонікас 8, не сумніваються в тому, що в IX — X ст. панувала орна
техніка, навіть якби й не було знайдено залізних лемешів. Равдонікас
цілком правильно, на наш погляд, відзначає, що лемеші могли бути і
дерев’яні. Крім того, досі досліджували об’єкти, які через свій характер
навряд чи могли містити в собі багато землеробського інвентаря
(могильники, городища та ін.) 2*.
Літописні дані також вичерпно вказують, що населення Київської Русі
перейшло на орну техніку. Як сказано, радимичі й вятичі платили данину з
рала і плуга. Особливо показовим ми вважаємо той факт, що плуг у X ст.
застосовували навіть вятичі, які, як відомо, стояли осторонь основних
економічних і культурних центрів Київської Русі.
Таким чином, питання про панування в Київській Русі в IX — X ст. орного
землеробства повинно бути позитивно вирішеним.
Як ми вже сказали, питання про землеробську техніку в Київській Русі в
дофеодальний період має вирішальне значення для розв’язання питання про
суспільно-економічну одиницю, яка панувала в той час. Тут не лишається
ніяких сумнівів у тому, що при орній техніці первіснообщинний лад
повинен був розкластись. Повинні були розпастись і великі родини, на які
розпався патріархальний рід. Занепад патріархального роду і великих
родин зумовив виникнення сільської, територіальної громади, общини.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
