Реферат на тему:
Становлення молодіжних товариств у міжвоєнний період
Одним із пріоритетних напрямів діяльності культурно-освітніх
організацій упродовж 20-30 років ХХ століття на Волині було
просвітництво, що ставило основним завданням підвищення
загальноосвітнього і культурного рівня, ліквідацію неписьменності,
боротьбу за рідну школу, мову навчання в ній. Головними ж засобами для
досягнення цієї мети були: бібліотечна справа, організація масових
культурно-освітніх заходів, громадська періодика, видавнича діяльність,
усна, пропаганда, безпосередня участь в організації шкіл, а також більш
радикальні заходи – організація акцій непокори, протесту, шкільних
плебісцитів тощо.
Самостійних польських молодіжних організацій на терені Волині до початку
30-х років не було. Всі вони засновувались як відділення товариств,
центри яких знаходились у Варшаві, і свою діяльність проводили згідно
статутів матірних організацій або діяли як підсекції дорослих
організацій.
У 20-ті роки серед значної частини української молоді поширюються
прорадянські, прокомуністичні настрої. Вони у деякій мірі базувалися і
на патріотичних почуттях, що були підсилені наявністю української
державності в особі УРСР, широкомасштабною, хоча й тимчасовою, політикою
українізації, яку проводили більшовики в Україні з метою зміцнення своєї
влади. Однак реалізація такої лінії поведінки стикалася з величезними
труднощами через те, що молодіжний ліворадикальний рух лише почасти був
українським, у ньому, зокрема, поєднувалися і українські, і польські, і
єврейські елементи, які вважали вирішення українського національного
питання справою другорядною і вимагали відстоювати ідею
загальнопольської революції. Перемога української національної ідеї в
західноукраїнському ліворадикальному русі в цілому та молодіжному
зокрема носила тимчасовий характер і тривала доти, доки в Радянській
Україні мали вплив на розвиток подій націонал-комуністи і не була
згорнута “українізація”.
Однак, аналізуючи діяльність українських молодіжних організацій і
товариств національно-демократичного спрямування звертає на себе увагу
той факт, що їх організаційна і виховна діяльність регламентувалася
відповідними польськими законодавчими актами, а вони самі знаходилися
під постійним контролем адміністративних структур Польщі, які не
вибачали навіть найменших порушень
З другої половини 30-х років молодь, розчарувавшись у легальних методах
діяльності, або зовсім відходить від активної роботи в молодіжних
організаціях, або переходить на позиції ОУН.
Уряд держави з переважаючим сільськогосподарським виробництвом, якою
була Польща в міжвоєнний період дедалі більше зацікавлювали проблеми
села, яке відставало у господарському і культурному розвитку від міста,
і метою організації праці з сільським населенням у Варшаві була створена
Центральна організація Гуртків сільської молоді.
Можливість поповнення організації і перспектива її розвитку створювала
співпраця Католицького товариства молодих жінок з загальнопольским
Католицьким товариством жіночої молоді. Аналіз організаційної мережі
останнього свідчить, що найбільш діяльними були молодіжні товариства,
які виникали в районах поширення Католицького товариства молодих жінок.
Політична доктрина 20-30-х років, що включала перспективу залучення
українців до громадської і державної діяльності в Другій Речіпосполитій
з метою їхньої асиміляції, позначилась на розвитку українського
молодіжного руху на Волині. Законодавчі акти польських молодіжних
організацій передбачали участь у них молодого населення всіх регіонів
держави.
Національне спрямування єврейських організацій, яскраво виражене в
діяльності на терені Волині різного роду сіоністських організацій.
Характерним для єврейського молодіжного руху було те, що чинні на
території Волині суспільні, професійні, політичні і культурні
організації були, як правило, філіями загальнопольських і навіть
міжнародних організацій. [3]
І все ж, досліджуючи громадське життя Волині, звертає на себе той факт,
що молодіжних організацій було досить мало. І тут виділяються певні
етапи їх розвитку. І етап – 1921-1927 роки – діяльність малопомітних
молодіжних товариств загальнопольського значення, українська ж молодь
гуртувалась навколо „Просвіти” або інших національних товариств,
поміркованість в діяльності.
`
gdI}?
змішаних організацій з іншими національностями владі не вдалось
створити. Не уявляю собі змішаної польсько-російської або
польсько-німецької громадської організації” [5]. У цей же час відбулась
переорієнтація просвітницько-виховних заходів „дорослих” організацій з
освітніх на спортивні. З’являється велика кількість різнопланових
фізкультурно-спортивних клубів, секцій, організацій, гуртків.
Другий етап – 1927-1935-ті роки. 1928-1935 роки – зміна урядової
політики та ліквідація національних товариств і їх молодіжних
відгалужень, активізація та політизація молоді. Розвиток молодіжних
структур тут напряму залежить від політики, яку проводили державні
інституції.
Третій етап – 1935-1939 роки – створення за сприяння влади змішаних
україно-польських молодіжних організацій та розчарування методами
легальної боротьби за збереження національної приналежності, перехід до
нелегальних засобів діяльності.
Отже, молодіжний рух у Волинському воєводстві у міжвоєнний період
розвивався у складних, суперечливих умовах. З одного боку, давався
взнаки тиск польського офіційного уряду, який постійно намагався
контролювати і підпорядковувати своєму впливу українські молодіжні
організації і товариства національно-демократичного спрямування та
ліквідувати підпільні молодіжні структури. З другого боку, молодіжний
рух у 1920-1939 роках був надзвичайно неоднорідним.
Молодіжний рух у міжвоєнний період утверджувався у принципово нових
якісних умовах, характерних подальшим розвитком і зміцненням ідеї
української державності, прагненням до національного самовизначення. Цей
рух носив яскраво виражену антипольську спрямованість, зумовлену
полонізаторською та колонізаторською політикою Польщі щодо українців у
цілому та західноукраїнської молоді зокрема. Ця політика найбільш
виразно проявлялася у презирливому ставленні польської адміністрації до
української мови, освіти і культури.
Здебільшого молодіжний рух національно-демократичного спрямування був
представлений руханково-спортивними, студентськими організаціями і
товариствами. Протягом 1920-1939 років у цих організаціях проходив
процес переоцінки цінностей, складний і суперечливий пошук нових
організаційних форм та ідейно-світоглядних принципів. Від позиції, яка
полягала у відмові виступати проти польської влади, співробітничати з
радикальними молодіжними структурами, українські юнаки і дівчата
поступово переходили до усвідомлення того, що відродження української
нації можливе не тільки через сильне, мужнє і здорове молоде покоління,
але й через покоління, яке активно бореться з польською владою за це
відродження аж до повної незалежності.
Однак молодіжний рух на Волині 1920-1939 років, незважаючи на
неоднорідність і протиріччя у своєму розвитку, зміцнив і утвердив у
свідомості західноукраїнських юнаків і дівчат ідею української
державності, єднання усіх українських земель. Через це полонізаторська і
колонізаторська політика офіційного уряду Польщі була приречена на
провал. Молодь, пропагуючи і розвиваючи свій освітній і культурний
рівень, проходячи спортивний і військовий вишкіл, готувалася до боротьби
за українську державність.
Література :
Звіт про діяльність Гуртків сільських господинь в Луцьку. Державний
архів Волинської області. – Ф, 46. – Оп, 6. – Спр. 2038.
Кучерепа М. Зародження та діяльність на Волині українських політичних
партій та громадських організацій у 1921-1939 рр. // Зб.
навчально-методичних матеріалів та наукових статей історичного
факультету. – Луцьк, 1995. – С. 113-117.
Листування з Луцьким повітовим староством про реєстрацію єврейського
товариства „Жіночий комітет опіки над сиротами”. -ДАВО, оп. 9а, спр.
162., стр. 1-11.
Раєвич Т. Виникнення, організація і громадсько-політична діяльність
Союзу українок в І92І-І939 рр. //Науковий вісник ВДУ. Історія. – №2. –
1997. – С.56-61.
Юзевський Г. Замість щоденника // Роде наш красний… (Волинь у долях
краян і людських документах). – Том. ІІ. – Луцьк: Вежа, 1996. – С. 202.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
