Реферат на тему:

Шухевич Роман Йосипович

Шухевич Роман Йосипович

Прізвисько Тарас Чупринка, Тур, Роман Лозовський, Чернець, Туча, Степан,
Щука, Дзвін

Народився HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/30_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F»
\o «30 червня» 30 червня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1907» \o «1907» 1907 HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2» \o «Львів»
Львів

Помер HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/5_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%
8F» \o «5 березня» 5 березня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1950» \o «1950» 1950 HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%B
3%D0%BE%D1%80%D1%89%D0%B0&action=edit» \o «Білогорща» Білогорща

Роки життя 1907-1950

Країна HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0
» \o «Україна» Україна

Служба/рід військ HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D1%85%D0%BE%D1%8
2%D0%B0&action=edit» \o «Піхота» піхота

Звання командир УПА

Командування HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9F%D0%90» \o «УПА» УПА

Зміст

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.91.D1.96.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.8F» Біографія

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.94.D0.B8.D1.82.D0.B8.D0.BD.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE» Дитинство

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D1.96.D1.82.D0.BA.D0.B8» Примітки

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D0.BE.D1.81.D0.B8.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F» Посилання

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9B.D1.96.D1.82.D0.B5.D1.80.D0.B0.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0»
Література

Біографія

Дитинство

Вихований під впливом ідей Визвольних Змагань у патріотичній атмосфері
роду, Академічної гімназії у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2» \o «Львів»
Львові та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82» \o «Пласт»
Пласту , Шухевич скоро включився в націоналістичні групи молоді й став
у HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1925» \o «1925» 1925 році
членом HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%92%D0%9E» \o
«УВО» УВО . З її наказу разом з Б.Підгайним виконав HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F»
\o «19 жовтня» 19 жовтня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1926» \o «1926» 1926 року замах на
польського куратора Львівського шкільного округу С.Собінського за
денаціоналізаційну політику в українських школах.

Вивчаючи інженерію в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA
» \o «Гданськ» Данціґу й у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2» \o «Львів»
Львові , Шухевич здобув паралельно загальновійськовий вишкіл у
польському війську. Але не допущений з політичних причин до іспиту в
старшинській школі, доповнював знання на курсах у краю й за кордоном.

Член HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%A3%D0%9D» \o
«ОУН» ОУН від початку її заснування, Шухевич був з початку 1930-х
років до свого ув’язнення HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1934» \o «1934» 1934  р. бойовим
референтом Крайової Екзекутиви ОУН на західних землях (псевдо Дзвін) і
прагнув до з’єднання УВО та ОУН, яке довершилося на Празькій конференції
Проводу ОУН з представниками КЕ в липні HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1932» \o «1932» 1932 ; керував бойовими
акціями проти польської окупації, звертаючи увагу також на становище на
східноукраїнських землях (замах М.Лемика в консулаті СРСР як протест
проти HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC
%D0%BE%D1%80_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_1932%E2%8
0%941933» \o «Голодомор в Україні 1932—1933» організованого голоду
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1933» \o «1933» 1933 ).

Заарештований HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1934» \o «1934»
1934 року після замаху на міністра HYPERLINK
«http://pl.wikipedia.org/wiki/Bronis%C5%82aw_Pieracki» \o
«pl:Bronis?aw_Pieracki» Б.Перацького , Шухевич з браку доказів у
співучасті був перевезений до концентраційного табору у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B
7%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0&action=ed
it» \o «Береза Картузька» Березі Картузькій , де очолював
в’язнів-націоналістів. Спрямований HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1935» \o «1935» 1935 до слідчої в’язниці
і суджений у Львівському процесі HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD_%D0%9
1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0» \o «Степан Бандера» С.Бандери й
інших, Шухевич був засуджений на 4 роки ув’язнення, а після звільнення
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1937» \o «1937» 1937 року на
підставі загальної амністії керував кілька разів оборонними акціями
проти польських погромів.

Після державно-політичних змін у Чехословаччині ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1938» \o «1938» 1938 ) Шухевич перейшов
нелегально на HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0» \o
«Карпатська Україна» Карпатську Україну та співдіяв при творенні
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87» \o «Карпатська Січ» Карпатської
Січі , ставши заступником шефа штабу (як чотар Щука). У боях врятувався
з оточення, перейшов через HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F
» \o «Румунія» Румунію й HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2
%D1%96%D1%8F» \o «Югославія» Югославію до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F
» \o «Австрія» Австрії і був призначений Проводом ОУН на зв’язкового в
Данціґу до земель під HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0» \o
«Польща» Польщею .

Роман Шухевич на марках HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%9
6%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1
%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&action=edit» \o «Підпільна пошта України»
Підпільної Пошти України .

4

`

???j

l

n

) ОУН на дві фракції став по боці Бандери та увійшов до революційного
проводу, перебираючи пост зв’язкового з українськими землями під
радянською займанщиною, згодом провідника ОУН на окраїнних українських
землях у Генеральній Губернії ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F
» \o «Посяння» Посяння , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%89
%D0%B8%D0%BD%D0%B0» \o «Лемківщина» Лемківщина та HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%BB%D0%BC%D1%89%D0%B8%D0%BD
%D0%B0» \o «Холмщина» Холмщина ). Працюючи рівночасно в Генеральному
Штабі ОУН, організував таємні військові курси.

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1941» \o «1941» 1941 року
(напередодні німецько-радянської війни) як сотник Тур став фактичним
керівником українського легіону при німецькій Армії HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Nachtigal&action=edit» \o
«Nachtigal» «Nachtigal» та увійшов з ним у червні до Львова. Після
примусового переформування легіону на допоміжне з’єднання, формація
дістала завдання поборювати радянських партизанів на HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81
%D1%8C» \o «Білорусь» Білорусі . Після її остаточного роззброєння
Шухевич врятувався втечею від арешту і перейшов навесні HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1943» \o «1943» 1943 року в підпілля,
покликаний до Проводу ОУН як військовий референт.

У новій ролі Тур взяв активну участь у підготовці III надзвичайного
Збору ОУН, який ухвалив у серпні HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1943» \o «1943» 1943  р. нову політичну
платформу боротьби ОУН проти німецько-більшовицького окупанта та вніс
далекосяжні зміни в програму ОУН у напрямі демократизації майбутнього
плюралістичного суспільства. Збір обрав Шухевича головою тричленного
Бюро Проводу ОУН, а восени HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1943» \o «1943» 1943  р. він став як
підполковник Тарас Чупринка головним командиром HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9F%D0%90» \o «УПА» УПА , ним і
залишився до своєї смерті.

У листопаді HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1943» \o «1943»
1943 , як головний командир та голова Проводу HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%A3%D0%9D» \o «ОУН» ОУН ,
Шухевич брав керівну участь у підготовці в житомирських лісах I
Конференції поневолених народів.

Командування УПА провело впродовж HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1943» \o «1943» 1943 — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1944» \o «1944» 1944  рр. низку розмов
для контакту й порозуміння із розміщеними на Україні частинами угорських
і румунських армій, як і представниками польської Крайової Армії.

Для поширення платформи визвольної боротьби ОУН і УПА зініціювали в
липні HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1944» \o «1944» 1944
 р. створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР), а головою її
Генерального Секретаріату й головним секретарем військових справ обрано
генерала Чупринку-Лозовського.

Після окупації західних областей Червоною армією УПА під керівництвом
Шухевича продовжувала боротьбу повстанськими методами, засвоєними у
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1942» \o «1942» 1942 —
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1943» \o «1943» 1943  рр. під
час протибільшовицьких акцій на Білорусі, приймаючи HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1946» \o «1946» 1946 року форми
збройного підпілля, що пов’язувало поборювання органів терору окупанта з
мобілізацією мас для самооборони та пропаганди ідей державної
незалежності.

Пам’ятник над Збручем неподалік с. Гуків Чемеровецького району. Напис
гласить: «На цьому місці 9. 03. 1950 р. вознісся на Небо лицарський дух
Головного командира УПА генерала Романа Шухевича

Висилаючи рейди поодиноких відділів УПА на Захід, як свідчення живучості
змагань, він сам, згідно з рішенням усіх керівних органів, залишився в
Україні, де загинув у бою в Білогорщі біля Львова.

Застосовуючи засаду спільної відповідальності, радянські органи за життя
й після смерті переслідували всю родину Шухевича. У масовому вбивстві
в’язнів у львівських Бриґідках перед приходом німецьких військ загинув
брат Романа Юрій. Мати Євгенія Шухевич, дружина Наталя Березинська та
сестра Наталя були заслані, а малолітній син HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%85%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87
_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9» \o «Шухевич Юрій» Юрій Шухевич та донька
Марійка передані до дому безпритульних.

Згідно зі спогадами одного з колишніх офіцерів HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%9A%D0%92%D0%A1» \o «НКВС» НКВС
СРСР, які вивозили тіло Романа Шухевича, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/9_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%
8F» \o «9 березня» 9 березня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1950» \o «1950» 1950 року, вони отримали
вказівку вивезти тіло генерала «Тараса Чупринки» — Романа Шухевича за
межі Західної України і спалити його, а попіл розвіяти. Вони це зробили
на лівому березі Збруча, навпроти міста HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%9F%D0%B
E%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0» \o «Скала-Подільська»
Скала-Подільська . Недогорілі залишки кинули в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%87» \o «Збруч»
Збруч .

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/2003» \o «2003» 2003 року в
околицях місця, де спалили тіло, поставили пам’ятний хрест.

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/2005» \o «2005» 2005 року в
результаті пошуку в річці HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B1%D1%80%D1%83%D1%87» \o «Збруч»
Збруч , в яких брали участь дві бригади водолазів, знайшли обгорілі
людські кості. Тепер слово за експертами, які повинні ідентифікувати ДНК
останків та порівняти їх з ДНК сина генерала Шухевича — Юрія. Наразі
результатів ще не має.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/13_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F»
\o «13 жовтня» 13 жовтня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/2005» \o «2005» 2005  р. на тому місці
урочисто відкрили пам’ятний знак.

Література

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE
%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B
E%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0» \o «Енциклопедія
українознавства» Енциклопедія українознавства

Янів В. Шухевич-Чупринка — людина і символ. — Мюнхен, 1950

Кравців Б. Людина і вояк. — Нью-Йорк, 1952

УГВР в світлі постанов Великого Збору та інших документів з діяльности
1944—1951. — Мюнхен, 1956

Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — 1970

Waskowycz H. Roman Suchevyc — Kommandeur des Befreiungskrieges.
Mitteilungen No. 17. — Muenchen, 1980

Літопис УПА. Том 9 і 10. УГВР. — Торонто, 1982, 1984

Похожие записи