.

Промислова кооперація в Україні за часів непу: сучасна історіографія (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2322
Скачать документ

Реферат на тему:

Промислова кооперація в Україні за часів непу: сучасна історіографія

 

У сучасній історіографії Непу відбулося достатнє нагромадження знань,
причому, що дуже важливо, знань вільних від догматів, які дозволяють на
основі комплексного історіографічного аналізу навести основні тези з
питання промислової кооперації в Україні. Величезне значення, на наш
погляд, має відображення саме національної компоненти дослідження.

Проблеми торгівлі в Україні у 20-ті рр. стали предметом дослідження В.В.
Лантуха [4]. З широкого кола питань відновлення ринкових відносин у
20-ті роки він виділив і докладно проаналізував організацію безгрошового
товарообміну, а також державної, кооперативної і приватної торгівлі.
Відправним пунктом праці стала проблема товарообміну між містом і селом.
В.В. Лантух переконливо довів хибність самої ідеї безгрошового
товарообміну в тогочасних умовах, показав неминучість повернення до
ринку. Автор подав широку картину відновлення торговельних відносин із
пошуками їх відповідних форм, а також механізмів державного регулювання
цін, з помилками і знахідками, що траплялися на цьому шляху. Особливою
повнотою відзначається подана у праці характеристика процесу організації
торговельних підприємств і об’єднань та апарату управління оптовою і
роздрібною торгівлею.

У монографії В.І. Гринчуцького проаналізована самостійна діяльність
трестів на ринку, де вони діяли через систему власних апаратів,
представництв тощо. Реалізацію своєї продукції трести здійснювали
по-різному, залежно від галузі промисловості. Більшість трестів важкої
промисловості вимушені були виконувати замовлення державних органів,
тому вони могли реалізовувати лише ту частину продукції, яку вони
випускали понад держзамовлення.

В.І. Гринчуцький доводить, що самостійна торгова діяльність трестів мала
певні негативні сторони. Утримання торгових установ для трестів було
досить накладним. Так, торговельні витрати «Хімвугілля» на 1924/25 р.
були заплановані у сумі 2 632 тис. руб. Тому правлінню тресту президією
ВРНГ УСРР було запропоновано скоротити торгові витрати не більше, ніж на
4% від загальної вартості маси проданих товарів. Зокрема, після виходу
“Укртрестсільмашу” із синдикату його торговий апарат був злитий з
товариством «Село-Техніка», і правлінням тресту було укладено договір з
«Держсільскладом». Завдяки такій реорганізації були знижені ціни у
розмірі комісійних відрахувань синдикатові [3. – С. 144].

Важливим партнером для трестів були кооперативні організації, а для
багатьох з них вони були основними споживачами продукції. Навіть для
трестів, які працювали в основному на держзамовлення, вони були важливим
партнером [3. – С. 145]. На відміну від синдикатів, кооперативні
організації були дуже зручними й вигідними контрагентами, оскільки не
могли впливати або втручатися в господарську діяльність трестів. Можна
вважати, що кооперативні організації були зразком співпраці з державними
підприємствами, оскільки вони найбільш оперативно реагували на зміни
кон’юнктури ринку, були як споживачем, так і постачальником трестів [3.
– С.168].

О.П Пиріг також вказує на те, що співпраця трестів та кооперативних
організацій залежала від специфіки виробництва. Так, у 1924 р. трест
«Південсталь» реалізував майже 0,9 млн. пудів своєї продукції
кооперативним товариствам «Вукоопспілка», «Сільський господар»,
«Кубспілка», «Ювельспілка», «Кубселянспілка» та ін. Для деяких трестів
кооперативні організації були основним споживачем продукції. Зокрема,
роль кооперації в реалізації цукру постійно зростала. Якщо в 1926 р. її
доля в збуті «Цукротресту» становила 5,9%, то в 1927 р. вона сягнула
70%. У результаті вжитих організаційних заходів щодо співробітництва з
кооперацією, торгові витрати «Цукротресту» зменшились у 1927 р. на 25%
(з 7597 тис. до 5659 тис. руб.) [6. – С. 178].

Тісний зв’язок з кооперацією підтримували місцеві трести, оскільки вони
об’єднували підприємства легкої та харчової промисловості, тобто
працювали разом із сільськогосподарським виробником. З іншого боку,
місцеві трести, як правило, виробляли продукцію масового споживання в
основному для сільського споживача. В.І. Гринчуцький вказує, що
негативну роль у налагодженні зв’язків між місцевими трестами та
кооперативними організаціями відігравали синдикати, які намагалися
монополізувати ринок і взяти під свій контроль трести місцевої
промисловості. Крім того, планова політика розподілу кредитів не
дозволяла кооперативним організаціям користуватися кредитами банків [3.–
С.167]. Обмежені можливості в отриманні кредитів привели до виникнення
досить специфічної форми торгівлі, при якій посередниками виступали
банки. Між банками і трестами укладалися угоди, згідно до яких за
отриманий кредит трести розраховувалися готовою продукцією [3. – С.168].

У роботі Бакуменка О.П. [1.– С.16] висвітлюється ярмаркова торгівля,
центрами якої в Україні були такі найбільші ярмарки як Харківський
(колишній Хрещенський) і Київський (колишній Контрактовий). Певне місце
в роботі відводиться розкриттю механізму податкової політики Радянської
держави щодо кооператорів. Через податки держава регулювала процеси
нагромадження в дрібнотоварному і приватному секторах, посилювала
позиції соціалістичних елементів в економіці. Отже, головним
саморегулятором економічної діяльності періоду Непу дедалі впевненіше
ставав ринок.

Проте Ю.П Волосник зауважує, що нова економічна політика тільки трохи
відкрила можливості ринку, який забезпечив за кілька років відбудову
зруйнованого війною народного господарства і високі темпи його розвитку,
було досягнуто певних успіхів у підвищені матеріального добробуту і
культурного рівня трудящих. В умовах Непу було створено ряд ринкових
структур: стійкої валюти, бірж, податків, дозволу приватної ініціативи,
конкуренції тощо. Неп був по суті моделлю змішаної економіки, що
використовувала ті прийоми і форми, які виробило людство, від якої
довгий час відмовлялися і не враховували його дію на практиці [2. –
С.312]. Важливим на сьогодні є необхідність глибокого вивчення і
всебічного використання уроків непівського ринку для здійснення реформ в
українській демократичній державі.

Отже, за роки непу державна торгівля, за вдалим висловом
В.М.Нікольського і В.І. Ізюмова, “виросла з пелюшок і почала вимагати
собі простору”[5]. Цей вислів повною мірою характеризує промислову
кооперацію. Втім потрібно відзначити, що питання ціноутворення і міра
впливу на цей процес з боку держави залишається вивченим недостатньо. По
суті, встановлені державою ціни на сільгосппродукцію ставали засобом
“дармового” викачування із села основних видів продукції. Саме це, на
нашу думку, ставало причиною тих перекосів, якими характеризувався
соціально-економічний стан українського села, що, безумовно, відбивалося
на ціноутворенні у сфері промислової кооперації. Крім того, жорстке
опікування з боку державних структур негативно відбивалося на освоєнні
ринків промислової продукції.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бакуменко О.П. Здійснення нової економічної політики на Україні:
Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. істор. наук (07.00.01) /
Київський нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка.– К., 1992. – 26 с.

2. Волосник Ю.П. Нова буржуазія України та розвиток
приватно-підприємницької діяльності на фінансовому ринку в роки НЕПУ. –
Харків: НМЦ “СД”, 2002. – 384 с.

3. Гринчуцький В.І. Промислові трести України в 20-ті роки. – К.:
Наукова думка, 1997. – 180 с.

4. Лантух В.В. Становление и развитие торговли на Украине в 1921-1932
гг. – Харків: Основа, 1992. – 192 с.

5. Никольский В.Н., Изюмов В.И. НЭП в Донбассе: историческое
исследование – Донецк, 1992. – 128 с.

6. Пиріг О.А. Неп: більшовицька політика імпровізації. – К.: Київ. нац.
торг.-екон. ун-т, 2001. – 274 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020