Політичне роздроблення Давньоруської держави, її державний устрій у
ХІІ-ХІІІ ст.

Причини роздроблення

Примітка. На думку деяких істори- ків, в середині ХІІ ст. Давнторуська
держава розпалася й перестала існувати, як політична цілість

Із посдання чернігівського князя до київського: “Я не утрин і не лях, а
ми одного діда внуки; скільки тобі до неї [Київської землі], скільки й
мені” (Літопис Руський)

Настання полытичного роздроблення Давньоруськоъ держвави, формування
нового механізму управління державою

Формування боярського зем-леволодіння, утвердження боярських вотчин.
Боярство окремих земель стає значною політичною силою, піклується перш
за все за свою землю, підтримує сепаратизм уділь-них князів, оскільки не
бажає повної залежності від Києва.

Зростання князі-вського землево-лодіння. Удільні князі, маючи в своєму
розпоряд-женні землі, фор-теці, дружини, не бажають повної за-лежності
від Києва

Економічний

розвиток

земель

Рівень розвитку землеробства, ремесла, торгів-лі окремих земе-ль
підвищуєть- ся, формується економічна база сеператизму зе-мель.

Етнічна неодно-рідність Давньо-руської держави була важливим чинником,
який ускладнював збереження дер-жавної єдності.

Великі розміри Давньоруської держави.

Цей фактор ускла-днював керівни-цтво державою з одного центру. Для
прикладу, де-які невеликі дер-жави взагалі уни-кнули феодально-го
роздроблення (скандинавські країни) або швид-ко подолали його ( Чехія
подолала роздроблення на початку ХІІІ ст.)

Занепад міжна- родної торгівлі. Деякі історики вважають, що занепад
чорно-морської торгів-лі й перенесен-ня торговельних шляхів до
Сере-земномор’я при-звів до економіч-ного послаблен-ня Києва, як
ім-перського цент-ру, послабив за-цікавленість ве-рхівки суспільс-тва в
існуванні єдиної держави.

Перетворення давньоруської монархії на федерацію князівств з

номінальними старійшинством київського князя

Похожие записи