Реферат на тему:
Побут українцю переддвикавної доби
?????¤?¤?$?????»?ргеми надзвичайно зручні для датування знахідок, бо
були чинні тільки За життя халіфа, при якому їх карбовано, ІД монетні
скарби охоплюють добу від VII до VIII сторіччя нашої ери. Крім арабів,
торгівля охоплювала Індію, а далі — Китай. Волзький шлях проходив поза
українською територією, але великі притоки Дніпра — Десна, Сейм, Сула,
Ворскла, Псьолта інші— зв’язували Дніпро з Сіверським Дінцем, Доном,
Волгою, Каспійським .морем. Де волоком, де по річках, арабські купці
потрапляли в басейн Дніпра, і свідками інтенсивної торгівлі з арабами
залишалися великі скарби диргемів. На острові ґотлянді знайдено 67 000
дир-гемів, в Києві — кілька знахідок по 2-3 тисячі диргемів у кожній, у
Могилеві в одній знахідці — 1300 диргемів, у с. Копіївці Вінницької
области — 500 диргемів і ін. Крім арабських монет, знайдено
західньоевропейські: французькі, німецькі, англійські та інші. Арабські
письменники багато оповідали про слов’ян (українців), про торгівлю з
ними. Вони писали, що українські купці приходили й до Багдаду,
Закавказзя, навіть до Олександрії. Арабський письменник кінця УШ ст.
Мохаммед бен Істак писав, що ці товари спрямовували до. Тегерану. Той же
письменник писав, що з Каспійського моря йшов інший шлях, який провадив
на Слов’янське (Озівське) море рікою слов’ян (Дон), очевидно, на
Україну. Важливий шлях був прокладений пізніше, коли арабська торгівля
вже занепала. Це так званий «великий шлях з варяг у греки»: з Чорного
моря Дніпром, з верхів’їв Дніпра на верхів’я Західньої Двіни, р. Ловаттю
на озеро Ільмень, Волховом на озеро Нево (Ладозьке), рікою Невою на
Балтицьке море. Цей шлях зв’язував Візантію зі Скандинавією, південь з
північчю. З Візантії везли дорогоцінні тканини, вино, ювелірні вироби,
золотий посуд, приправи, овочі. Візантійська торгівля захоплювала широкі
кола українського населення. В бідних похованнях знаходять кавалочки
паволок, якими прикрашали одяг, кульчики, скляні намиста тощо. Крім
«великого шляху з варяг у греки» існували інші: Двінський — від Ризької
затоки Західньою Двіною на Дніпро, Німана Прип’яттю на Дніпро. В Гродні
був значний осевід якого збереглися могильники, рештки княжого палацу.
Одночасно з «шляхами з варягів у греки» існував шлях, який )етинав
Україну з сходу на захід. Він ішов з Каспійського моря ягою, волоком на
Дін. Сіверським Дінцем, волоком до приток Дніпро — Сейму, Десни, або
через Псьол, Ворсклу. Перетинаючи Дніпро, Ійін вів на захід Прип’яттю
або суходолом на Краків, Прагу. Цим шляхом везли на захід східні товари,
а з заходу — зброю, металевий посуд, полотно. Так через Україну
проходили дві магістралі, що сполучали північ з півднем, захід — із
сходом, арабів та Візантію — із Скандинавією, Індію та Китай — з
імперією Карла Великого. Короля українських племен не була пасивною в
цьому торговельному вирі. Вони не обмежувалися транзитною торгівлею, а
вносили насамперед — хутра, на які був однаковий попит і в Арабському
халіфаті, і у Візантії, і в Західній Евроггі. Вони експортували мед та
віск, на які був теж великий попит, бо мед ішов на жякі солодощі та
питво, а віск — на освітлення церков та житла багатих людей. Поставляли
вони й «челядь» — рабів.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
