Реферат на тему:
Насильницьке закріпачення
При вивченні процесу виникнення і початкового розвитку феодальної ренти
якось надзвичайно мало звертають уваги на голе насильство як спосіб
перетворення вільного сільського населення у феодально-залежне і
кріпосне. Головну увагу звертають на так звані легальні титули
закріпачення.
Але «феодальне право — кулачне право», говорить Маркс, і, безперечно,
значні маси сільського населення змушені були втрачати свою землю і
свободу внаслідок насильницького захоплення землі. Само собою зрозуміло,
ми не можемо вичерпно вивчити цей процес через брак джерел. Але наші
пам’ятники в достатній мірі говорять за нього. Климент Смолятич у своєму
«Посланні» говорить про багатих людей «славы хотящих, иже прилагают дом
к дому и села к селам, изгои же, и сябры, и борти, и пожни, ляда и
старины». В «Поученні», яке приписують єпископу Серапіону, говориться,
що сильні люди, «именья не насыщаются», але і «свободные сироты
порабощают и продают». Єпископ тверський XIII ст. в своєму «Поученні»
говорить: «Но глаголю вам, царем і князем и наместником: утешайте
скорбящих, избавляйте убогих от рук сильных: сии бо от богатых обидими
суть и притекают к вам, яко защитником благим; но вы, цари и князи и
наместники, подобни есте тучи дождевней, иже истекает над морем во время
ведра, а не над землею, жаждующею воды; вы тем боле даете и помогаете, у
них же много злата и серебра, а не тем, иже не имут на пенязя, бедных
порабощаете, a богатым даете».
Володимирський собор 1274 р. говорить про насильство над жебраками, як
про звичайне явище, коли він вирішив ужити заходів проти цього. В одній
з його постанов, уже цитованій нами, говориться: «Аще ли кто от нищих
насилье дающе или на жатву или на сеносечи, или провоз деяти или иная
какая». Поруч з наведеними способами закабалення і закріпачення
сільського населення були й інші, яких не можна дослідити через брак
джерел. Що такі способи були, свідчить існування так званих неповних,
«не обельних» холопів. Хто ставав цими неповними холопами? Нам здається,
різноманітні елементи, що були вибиті з колії в епоху розвитку
феодального процесу і покищо не ввійшли ще в склад феодально-залежних і
закріпачених груп. Неповними холопами, нам здається, могли бути діти, що
втратили батьків, сироти в прямому значенні цього слова, селяни, що
втратили свою землю і господарство під час війни, словом, різноманітний
люд, який перебував у перехідному стані від свободи до рабства чи
закріпачення.
????????????i?робітної ренти, ренти продуктами і грошової ренти — є
логічні категорії, і закономірне чергування цих форм не обов’язкове в
розвитку феодалізму. Вони вважають, що на Русі феодальний процес почався
в стадії ренти продуктами, яка далі зміняється відробітною рентою, що
розвивається одночасно з грошовою і, нарешті, ця ж відробітна рента
характеризує період розкладу феодалізму.
Інші дослідники, наприклад Б. Д. Греков, визнаючи Марксові етапи
розвитку феодальної ренти історичною, а не логічною категорією, вважали,
що руський феодалізм, як і феодалізм в інших країнах, веде свій початок
з установленої відробітної ренти. Ми вже вказували, що представники
цього погляду, на нашу думку, цілком правильного, не дали вичерпних,
заснованих на фактах доказів. Якщо вважати, що експлуатація холопів не
мала особливого значення в Київській Русі, якщо тільки частина смердів
була залежною, якщо закупи платили купу (тобто ренту натуральну або
грошову), а не самі, як з’ясовано нами, брали купу, якщо рядовичі, що з
легкої руки Б. Д. Грекова вважаються залежними людьми, а на ділі це є
дрібні князівські господарські агенти, — то ясно, що дослідники не могли
довести переваги відробітної ренти в давній [Київській] Русі. Але коли
наші погляди на виникнення і початковий розвиток феодальної залежності
будуть визнані правильними, то питання про переважне значення
відробітної форми ренти в IX — XII ст. може бути фактично обгрунтоване.
Ми вже говорили, що хоч при розвитку процесу феодалізації способи
виникнення феодальної ренти 36* були різноманітні і разом з тим
виявились одночасно, але експлуатація холопів і закупів була первинною і
найбільш розвинутою формою феодальної експлуатації. Експлуатація холопів
і закупів була основним джерелом феодалізму: вона давала змогу
нагромаджувати сили й засоби для дальшого захоплення земель і дальшого
втягання сільського населення в коло феодального господарства.
Експлуатація холопів і закупів була організаційним типом для
експлуатації інших розрядів залежного населення. Яка ж була форма
феодальної ренти при експлуатації холопів і закупів?
Ми вже в достатній мірі з’ясували, що холопи і закупи «сиділи» на землі
феодала, орали панським інвентарем і, безперечно, їх могли експлуатувати
тільки шляхом панщини.
Панщину ж відбували і такі групи залежного сільського населення, як
ізгої і близькі до них групи колишніх холопів — задушні люди, прощеники,
далі жебраки, неповні холопи, які також не мали ні землі, ні інвентаря.
Таким чином, напочатку, коли смерди ще не всі були феодально-залежними
людьми, а платили тільки данину, коли інститут закладництва ще тільки
розвивався, тобто приблизно в IX — X ст., переважною формою ренти була
рента відробітна.
Ленін взагалі визнавав, що відробітна рента мала провідне значення серед
інших форм феодальної експлуатації. «Відробітки, — каже він, — держаться
мало не з початку Русі (землевласники кабалили смердів ще в часи Руської
Правди), увічнюючи рутинну техніку…».
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
