Реферат на тему:

Мазепа в тогочасній англійській пресі

На згадку про Мазепу в англійському світі мимоволі приходить
лєгендарний герой із поеми Байрона, хоч ім’я гетьмана було відоме в
Англії, навіть у Новому Світі, ще за його життя.

Безумовно, що до цього причинилась його участь по стороні антитурецької
т. зв. «Святої Ліґи», яку як згадано вже вище, зорганізував цісар у 1684
р. Вона мала міжнародній характер, тому зрозуміло, що за розвитком
воєнних подій слідкувала теж і англійська преса. Окрім того, участь
Мазепи У т. зв. Великій Північній Війні, зокрема перехід гетьмана на
сторону шведського короля, був сенсацією тодішнього дня й давав багато
матеріялу для повідомлень, звітів і.т.п.

Тогочасну англійську пресу не можна вважати за першоджерело. Все ж таки
вона була своєрідним «барометром» тогочасної публічної опініїта
одночасно свідчила про популярність Мазепи в тодішньому політичному
світі. Ім’я Мазепи згадувалось в англійській пресі вже у зв’язку з
вибором його на гетьмана підчас першого Кримського походу (1687).

Льондон Ґазетте — офіціоз англійського уряду, — 3-6 жовтня 1687 р.
користуючись інформацією з Гамбурґу за 30 вересня, подає, що згідно з
вістками з Києва кн. Ґоліцин наказав арештувати гетьмана Самойловича та
його сина за те, що вони «мали змову» з ворогом, а на його місце вибрано
«пана Мареппу, людину великої репутації та відому зі своєї хоробрости».

Про вибір Мззепи докладніше згадав лондонський місячник Модерн
Гісторі…(за, грудень 1687 р.), в якому подано, що кн. Ґоліцин вернувся
додому без ніяких успіхів та щоб себе виправдати, оскаржив Самойловича
та його сина в «зраді». Обидва вони були на його наказ арештовані, а на
місце Самойловича назначено «Мареппу — славного вояка». За травень 1688
р. Модерн Гісторі подає, що козаки збунтувалися, тому що Мазепу не
вибрано, але назначено, а тим самим порушено «старовинний звичай
вибирати собі гетьмана з власної нації».

Відносно ж другого Кримського походу Лондон Ґазетте загально згадує про
участь козаків у боротьбі з татарами (у виданнях за 19-22 липня та 21-24
жовтня 1689 р.)

Під час московсько-турецької війни ця сама Лондон Ґазетте за 16-19
серпня 1695 р. пише, що згідно з відомостями з Гамбурґу козаки здобули
деякі фортеці від турків. На основі царського листа за 7 січня 1696 р.,
Лондон Ґазетте 13-16 січня 1696 р. повідомляє, що козаки брали участь у
здобутті Озова, якого однак не здобули.

Хоча в Європі завжди цікавились війнами з Туреччиною та багато про них
писали, Велика Північна Війна викликала зрозуміле зацікавлення, хоч би в
особі молодого шведського короля, що своїм умілим стратегічним
прагненням здивував увесь світ. Тоді йому було всього 18 років. Тож не
диво, що європейська преса пильно стежила за всіма воєнними й
політичними подіями.

Уже на самому початку тієї війни, у зв’язку з обороною Нарви,
лондонський місячник Дженерал Вью… за листопад 1700 р. згадує, що
«Мазесппа» (sic) зближається зі своєю 50.000 армією на поміч Нарви». (На
ділі Мазепа вислав 12.000 козаків під командуванням полковника І.
Обидовського, який, на жаль прибув після здобуття Нарви шведами, 20
листопада).

Про участь козаків у боях зі шведами в Лівонії (Латвії), згадує інший
лондонський часопис, Пост-бой за 5-7 грудня 1700 р. Цю саму вістку подав
лондонський тижневик Інгпіш Пост…

Хоч у 1702 р. козаки брали активну участь у війні, у тодішній
англійській пресі надибуємо тільки поодинокі вістки. Перший англійський
щоденник, Дейлі Курант (ч. 132) за 19 вересня 1702 р. згадує, що 27
липня 1702 р. Мазепа вислав козаків воювати проти тих польських
магнатів, які прилучилися до шведського короля. Дейлі Курант писав про
перемогу полковника Миклашевського над кн. Сапігою, від якого здобув
Бихів, за що Август надав Мазепі найвище польське тодішнє відзначення —
орден Білого Орла.

15 грудня 1702 р., опираючись на інформаціях із Варшави за 17 листопада
1702 р. Дейлі Курант пише, що «козаки, здобувши Немирів та фортецю Біла
Церква, перемогли відділи старости з Хмельника» (Я. Потоцького).

У 1703 р. Мазепа майже не брав діяльної участи у воєнних діях, тому не
диво, що про нього майже немає згадок в англійській пресі. Багато згадок
про гетьмана та інформацій про козацьке військо знаходимо з 1704 р.
Тоді, як відомо, становище Августа II в Польщі значно погіршилось і він
попросив у царя негайної допомоги. Цар прислав гетьманові інструкції
виступити зі всією своєю армією на допомогу польському королеві
Августові. Цього ж самого місяця гетьман вирушив зі всім своїм військом
і, перейшовши Дніпро, затримався недалеко Перепитихи, звідки послав
відразу три тисячі козаків під командуванням полковника Апостола, а
тисячу козаків прилучилося до армії кн. Д. Ґоліцина. З Перепитихи Мазепа
вирушив до Паволочу, звідки вислав генерального бунчужного Д.
Максимовича до головної кватири польського короля в Сандомирі по
інструкції. 10 серпня Максимович повернувся від Августа з проханням дати
йому до диспозиції 30.000 козаків. Мазепа повідомив, що він не може дати
стільки козаків, але вислав йому 10.000 під командуванням
переяславського полковника Івана Мировича, який з’єднався з Августом у
Яворові, а сам Мазепа вирушив на Волинь для нищення маєтностей кн.
Любомирського, що перейшов на сторону шведського короля.

У зв’язку з тими подіями, Дейлі Курант (ч. 643) за 8 травня 1704 р.,
користуючись інформаціями з Варшави, пише, що «наспіли вістки, згідно з
якими 4.000 козаків разом з московським військом спішать назустріч
Августові, щоб з’єднатися з його армією». 1 липня 1704 р. Дейлі Курант
(ч.690) покликуючись на вістки з головної кватири польського короля в
Сандомирі, потверджує вістки, що козаки в дорозі на допомогу Августові.

14 серпня 1704 р., за інформаціями з 5 серпня Дейлі Курант (ч. 727)
повідомляє, що «генерал Мазепа, вождь 20.000(!)-ної козацької армії,
вислав своїх представників до його королівської милости» (Августа II).

Рівно ж і офіціоз англійського уряду, Лондон Ґазетте (ч. 4045), за 14-17
серпня, покликуючись на інформації з Берліна за 12 серпня, пише, що
п’ять або шість тисяч козаків є в дорозі до Сандомира, щоб з’єднатися з
армією Августа II. 24-28 серпня 1704 р. Лондон Ґазетте (ч. 4048) на
основі інформації з Гамбурґу за 12 серпня повідомляє, що Август II
зробив перегляд частини козацького війська, яке прибуло до Сандомиру.

Лондонський місячник Монслі Реджістер… за серпень згадує, що на
прикінці липня «кн. Ґоліцин і три тисячі козаків прибуло до армії
Августа». Цю вістку подав теж Дейлі Курант (ч. 748) за 7 вересня 1704 р.

Інша лондонська газета Флаїнґ-nocm (ч. 1447) за 10-12 серпня 1704 р.,
покликаючись на інформації з Варшави за 23 липня, повідомляє, що «до
короля Августа прибули представники від генерала Мазепи й повідомили
його, що козаки вже в дорозі до Польщі, після чого Август вирішив вийти
їм на зустріч».

Подібна до Флаїнґ-nocm, лондонська газета Пост-ман (ч. 1306) за 15
серпня 1704 р., на основі вістки з Гамбурґу, пише, що «козаки під
командуванням славного Мазеппи, (в числі 19.000 вибраного війська з
обозом артилерії з 36 гармат) з’єдналися з королем Августом надалеко
Яворова».

Цю вістку дослівно передрукував один із найстарших американських
часописів, Бостон Ньюс-Леттер (ч. 41) за 22-29 січня

1705 p., не подаючи джерела, а покликуючись на інформації з Гамбурґу.

Про похід Мазепи до Польщі на допомогу Августові, згадував Бостон
Ньюс-Леттвр (ч.27) за 15 серпня 1705 р.: «4.000 козаків під
командуванням генерала Мазеппи перейшло Дніпро 21-го травня щоб
з’єднатися з армією Августа коло Сандомиру». Цю інформацію Бостон
Ньюс-Леттер передрукував правдоподібно з Лондон Ґазетте (ч. 4045) за 17
серпня 1704 р.

24-26 серпня 1704 р. Пост-ман (ч. 1309), покликаючись на інформації з
Варшави за 8 серпня, пише: «генерал Мазеппа прибув в околиці Збаража на
Волині з 80.000 (!) козаків, що разом із 20.000 москвинами прямують на
поміч польському королеві».

Лондон Ґазетте за 18-21 вересня 1704 р., на основі інформації з Берліна
за 16 вересня, повідомляє, що Август вислав козаків до Сокаля та очікує
на нові відділи козацького війська.

Лондонський тижневник Мастер Меркюрі… за 25 вересня 1704 р. згадує, що
Август має 20.000 козаків, окрім тих, що залишилися біля Львова.

Дейлі Курант (ч. 760) за 21 вересня 1704 р., покликуючись на інформації
з Вершави за 6 вересня, подає що саксонський генерал Брандт, під
командуванням якого знаходився козацький тритисячний корпус на чолі з
полковником Апостолом, прибув 31 серпня 1704 р. в околицю Сокаля щоб
оточити корпус шведського генерала Ґордона. 3 вересня генерал Брандт
вислав своїх відпоручників до генерала Ґордона з домаганням піддатися,
бо в противному випадку «з ними станеться те, що сталося під
Лятовицями,» де козаки вбили 300 шведів. Про цю подію були суперечливі
відомості. За одними джерелами, Апостол допомагав Брандтові розгромити
шведський відділ під командуванням майора Леєнгельма. Під час битви
козаки вбили 460 шведів, і взяли 300 в полон. Ґ. Нордберґ подає, що
шведи здалися Брандтові, але козаки вбили 3.000 шведських вояків.

У 1704 р. не тільки англійська, а й інша європейська преса, писала
багато про козаків; при тому, як правило, згадувала Мазепу, без огляду
на те, чи він у той час ними командував, чи були вони під командуванням
наказних гетьманів або своїх полковників. Прикладом цього може послужити
довша згадка в лондонському місячнику Монтслі Реджістер за вересень 1704
р. У цій згадці зазначено, що «польський генерал, що знаходиться
недалеко Львова, очікує значного відділу козацького війська під проводом
Масеппи». На ділі, Мазепа в той час перебував на Волині, тільки його
полковник Мирович на чолі 10.000-ного корпусу, відступаючи від Львова,
який

26 серпня здався шведам, прилучився до корпусу польського генерала
Ржевуського.

Про полковника Мировича згадує Дейлі Курант (ч. 783) за 18 жовтня 1704
р., покликуючись на інформації зі Львова (за Амстердам Ґазетте за 24
вересня), пише, що «15.000 (!) козаків під командуванням полковника
Мироновича (І)знищивши околицю між Золочевом та Олеськом, прямує в
напрямі Бродів, щоб з’єднатися з 30.000-ним козацьким корпусом армії
Мазепи, який сам із рештою своєї армії знаходиться на Волині, в
Україні». Ця сама вістка ще раз, як потвердження попередньої відомости,
Дейлі Курант (ч. 791) за 31 жовтня 1704 р., покликуючись на інформації
зі Львова, надруковані в Амстердам Ґазетте за 8 жовтня, подає, що
полковник Мирович робить відворот, щоб з’єднатися з головними силами
Мазепи.

Про самого гетьмана Дейлі Курант (ч. 821) за 1 грудня 1704 р.,
покликуючись на інформації зі Львова за 5 листопада в Амстердам Ґазетте,
пише, що «Мазеппа, генерал козаків, розмістив їх у Любарі, Паволочі,
П’ятках та інших місцях, а сам іде у напрямі Дніпра».

Закінчуючи свої вістки про козаків у 1704 р. Дейлі Курант (ч. 833) за 15
грудня 1704 р. на основі інформації з королівської шведської головної
кватири в Травстав на Шлезьку за 22 листопада, пише, що шведи
заатакували 2.000 козаків під командуванням полковника Апостола та всіх
їх повбивали. Насправді в Апостола було тоді 1.700 козаків, з яких шведи
забили там 1620 і тільки 80 козаків з Апостолом повернулися додому.

Лондон Ґазетте за 9-12 жовтня 1704 р., користуючись інформаціями з
Берліну за 14 жовтня 1704 р. повідомляє, що військові частини, серед
яких знаходяться козаки, облягають Познань. Рівнож і Монтслі Реджістер
за жовтень 1704 р. потверджує, що козаки знаходяться під командуванням
генерала Паткуля, який до речі, дуже погано з ними поводився, наказуючи
їх навіть бити.

a z

4°5o8?:TH

Похожие записи