Р Е Ф Е Р А Т ї

на тему :

Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

В 1991 році країнами ЕС приймається Маастріська угода , суть якої
характерезує якісно новий етап в еволюції ЕС . На основі зазначеної
угоди передбачається створення економічного та валютного союзу , який
має наметі :

усунути ще діючі обмеження вільного руху капіталів в Португалії та
Греції . Країни ЕC орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації
грошової системи і закріплення бюджетної дісципліни , хоча проведення
економічної , грошової і валютної політики залишається прирогативою
окремих країн ;

створити Европейський валютний інститут , який має готувати документи ,
заходи та інструментарій для проведення з 1999 року єдиної грошової та
валютної політики ;

створити Европейський центральний банк в 1999 році , який разом з
Центральними банками держав-членів становить Европейську систему
центральни ;

Але новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений лише за
умови , що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям :

стабільність цін , коли середньорічний рівень інфляції в окремій країні
не перевищує відповідного рівня в трьох країнах з найкращими показниками
і вцілому не буде вищий за 1,5 % ;

внутрішній борг країни не перевищує 60 % ВВП а зовнішній — 3 % ;

збалансованість процентних ставок , коли їх середньорічний рівень в
окремій країні не перевищує відповідного рівня в країнах з найкращими
показниками і вцілому не буде вищий за 20 % ;

стабільність валютних курсів , коли валюта окремих країн не
девальвується без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам
ЕС ;

Зауважимо , що на данний момент цім нормам відповідають лише ФРН ,
Франція та Люксимбург .

Згідно з Маастіською угодою значно посилюється політична взаємодія країн
ЕС . Формується політичний союз з такими завданнями :

провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки ;

посилювати роль Европарламенту ;

провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ;

У цілому підводячи риску під сорокарічним перерозподілом цілей та
завдань у межах ЕС , Маастріська угода надала Союзу таких функцій :

Створення та управління єдиною валютою .

Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики .

Заснування та захист Єдиного ринку на засадах вільної та справедливої
конкуренції .

підтримання рівності з певним перерозподілом коштів між багатими та
бідними регіонами .

Підтримка законності та правопорядку .

Визначення і розвиток фундаментальних прав і свобод окремих громадян
.

Управління зовнішньою політикою , включаючи всю галузь закордонних
справ і політики безпеки .

Формування спільної оборонної політики .

Як реальність формується конфедеративне співтовариство держав , що мають
єдиний парламент та уряд , об’єднане громадянство ( поряд з
національним), єдину економічну і соціальну політику з координацією
зовнішньоекономічної діяльності всіх країн учасниць .

Але у процесі західноевропейської інтеграції виявилися внутрішні та
зовнішні суперечності .

Головною причиною внутрішніх суперечностей є нерівномірність
госрподарського розвитку та диспропорції економічної структури за
теріторією , які доцільно розглядати в трьох аспектах :

1 ) з точки зору різниці в ресурсному потенціалі та розвитку окремих
країн ЕС ;

2 ) у межах економік кожної країни .

3 ) за регіонами Европи .

Різниці в наявності і стані ресурсного потенціалу , структурі , темпах
та ріівнях економічного розвитку спричинили появу в межах ЕС двох груп
країн — економічно сильних ( ФРН , Франція , Італія , Великобританія та
ін . ) і економічно відносно слабких ( Ірландія , Іспанія , Португалія
, Греція ) .

Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії
( високорозвинена північ та менш розвинутий південь ) , Великобританії
( відносна економічна відсталість Північної Ірландії та Уельсу ) ,
Франції , Іспанії , Португалії .

Згадані диспрпорції формують нерівномірний економічний розвиток
Західної Европи вцілому : найбільш розвинені ройони ЕС за величиною ВВП
на душу населення у 6 разів превищують відсталі . Існує поділ на багату
північ та бідний південь. У бідних регіонах найвищий рівень інфляції ,
безробіття наявні аграрні проблеми .

Функціоування ЕС як інтеграційного угрупування з єдиною наднаціональною
системою управління породжує нову групу суперчностей : диспропорції
регульованої та ринкових сфер ; суперечності між національними та над
національними органами . Актуальними для ЕС залишаються інстуціональні
проблеми інтеграції : демократичний контроль над політикою ЕС , розподіл
повноважень та функцій між органами ЕС , політика щодо прийняття нових
членів .

Похожие записи