Реферат на тему:

Київська держава початок української держави

?????¤?¤?$???????тою в 200 кораблів до Царгороду, зруйнували околиці
міста, але самого міста не здобули. Завдяки чуду Влахернської ікони
Богородиці, шати якої опустили в море, знялася буря і знищила «безбожних
Руси кораблі». Ця стисла згадка з «Повісти» доповнює цінні візантійські
свідоцтва. Патріярх Фо-гій каже про цей напад у двох промовах: першу
виголосив він у св. Софії Царгородській під час облоги міста, а другу –
після зняття облоги, їх доповнює «Окружне послання» патріяроса Фотія 867
року, в якому дається характеристику ругів і повідомляється про їх
охрищення. Цим не обмежуються візантійські джерела: в «Житії патріярха
Ігнатія», написаному Микитою Пафлагонським, мабуть, біля 880 року,
оповідається про напад Руси на Царгород, і «продовжувач Теофана», теж
оповідає про напад Руси; це оповідання цілком збігається з свідоцтвом
патріярха Фотія. Цей факт стверджує в усіх деталях хроніка Симеона
Логофета. Дуже важлива аношмова візантійська хроніка, яку опублікував Ф.
Кюмон: в ній подається точну дату нападу Руси – 18 червня 860 року.
Таким чином, з цих різних джерел можна зробити один висновок: у 860 р.
на Царгород напала фльота Руси. Безперечно, зорганізувати такий похід
могла тільки держава, яка мала військо. Цікаві слова патріярха Фотія про
те, що руси підкорили сусідні народи й, «надмірно возгордившись,
піднесли руку на Ромейську імперію». Дуже важливим е питання про
походження цієї Руси і цієї великої фльоти, що могла прийти тільки від
могутньої держави. Ряд учених (Е. Голубинський, В. Васильєвський, В.
Пархоменко) припускали, що напад на Царгород, як і напади на Сурож та
Амастриду, робила Озівсько-Чорноморська Русь. Патріярх Фотій завдає удар
цій гіпотезі: він точно зазначає, що Русь, яка напала на Царгород, була
віддалена від нього великими просторами і не мала морських портів. З
другого боку – свідоцтво патріярха Фотія, що Русь, перед походом 860-го
року на Царгород, підкорила сусідів, дає підстави бачити в напасникові
Київську Русь. Це мала бути могутня держава, яка спромогласявиставити аж
6000-8000 люду на 200 кораблях. Похід на Царгород 860 року зв’язаний з
дуже важливим питанням про охрищення Руси. Патріярх Фотій в «Окружному
посланні» до патріярхів Сходу року 867 оповідав, що руські князі,
настрашені чудом у Царгороді, повернувшися до Києва, виявили бажання
охри-ститися. Цісар Михайло III вислав єпископа та священиків, і на Русі
засновано єпархію. Є низка свідоцтв про те, що охрищення відбулося не за
цісаря Михайла III та патріярха Фотія, а за цісаря Василя 1 та патріярха
Ігнатія. Про це свідчить онук Василя 1, цісар Константин Порфірородний у
своїй «Історії Василя 1». Про це оповідає й Никонівський літопис
(щоправда, XV ст., але в ньому е багато оповідань з давніших літописів,
які не збереглися). Взагалі охрищенню Руси присвячено велику літературу
й чимало суперечливих гіпотез. У всякому разі, питання про охрищення
Київської Руси за князювання Асколь-да можна визнати за доведене. На час
правління Аскольда припадає проповідь св. братів Кирила та Методія, 3 їх
житія виходить, що проповідували вони в Криму, де знайшли Євангелію та
Псалтир, написаний «руськими» письменами, і християнина, який розмовляв
руською мовою. На основі цих «письмен» св. Кирило уклав «глаголичне»
письмо і переклав Євангелію на слов’янську мову. Це мало бути 848 року.
Коли Київський князь просив у Царгороду місіонерів, природно, цісар міг
вислати св. Кирила. Є факти, якідають деякі підстави утотожнити
місіонера, що проповідував у Києві, із св. Кирилом: це – оповідання про
чудо з Євцнгеліею, яку кинули у вогонь, і вона не згоріла; внаслідок
цього чуда багато людей охристилося. Никонівський літопис відносить чудо
до часів князювання Аскольда, а Кольбертинські анали свідчать, що
сталося воно за св. Кирила.

Похожие записи