?aoa?ao ia oaio:

Aieiae 1946-1947 ?ie?a a Oe?a?i?

O?ao?e ?aaeyinueeee aieiae a Oe?a?i? oioae?oa?ia «ia?o?y-aea?aeaaa» N?N?
nei?ea i?ney no?ao?oeeai? ?oei?aii? a?eie, ui aea?/? aiaiai ? e?ia’th
i?ieoea oe?a?inueeith caieath. Oai?aiiy aieiaeo a?aeaoaaeiny oeyoii
iia?aaoaaiiy naea /a?ac cae?eniaiiy ?ai?aneaii? oe?aicaaio?aaeueii? oa
iiaeaoeiai? iie?oeee, ianeeueieoeuee? caa?oiaaei??i? ca?iiiinoaaee o
iinooeea? iaa?iaeaei? iiai?ii? ?iee.

Aa?oiy aeaaea noni?euenoaa ia /ie? c aeeeoaoi?ii E. Noae?iei, ye ?
?ai?oa, aeei?enoiaoaaea naei ye «aeiii?a» aeey a?aeaoaeiae
i?iieneiaino?, a?aeiiaeaiiy a?enueeiai-i?iieneiaiai eiiieaeno.
Aeaiiino?oth/e i?o?/i?»ia?aaaae» nioe?ae?cio ? i?aaio/e ?ai?oa aea?aeaa
Cao?aeii? ?a?iie, oaae ioiieaieo canooith, a?aei?ieoe ea?oeiao nenoaio,
noai?thaaee «?aca?ae ca?ia», a oaeiae iinoaaeyee oe?a iaeaooi?i
nithcieeai — e?a?iai iiainoai?thaaiiai «nioe?ae?noe/iiai oaai?o». Aeey
cae?eniaiiy nai?o ?iia?nue-eeo oe?eae a oiiaao aeiiii?ee ia?eieiaiai
oeio /a?ac ia-oai?ci aaei?i?no?aoeaii-eiiaiaeii? nenoaie, iineeaiiy
?ai?an?e iineianueea aa?o?aea aeea/oaaea oe?a ?c naea.

Iaiineeueiee ieai oe?aicaaio?aaeue ia 1946 ??e — 340 iei. ioae?a oe?aa —
aeeiiaoe Oe?a?i? aoei iaiiaeeeai. Aea cai?noue cieaeaiiy oeae ieai a
eeii? 1946 ?. 23 iaeanoyi: Caii??cuee?e, Noae?inuee?e,
Aei?i?iiao?ianuee?e, Ee?anuee?e, A?iieoeuee?e oa ?i. aoei
i?aeaeuaii.Aeeo/aiiy ca?ia oa ?ioi? n?euenueeiainiiaea?nueei?
i?iaeoeoe??, i?ca?ia aeaea/a /e

iaaeaea/a cian?i ca?ia eieainiieeai ia ca?iaeai? oyaeeith i?aoeath
o?oaeiaei?, aeaeaaiiy iaiineeueieo iiaeaoe?a, iaeeaaeaieo ia i?enaaeeai?
ainiiaea?noaa naeyi, aeeeeeaee iaeaea ii an?e Oe?a?i? aieiae, ui oaeaeei
iioe?thaaany.Iaeiae o na?ii? 1946 ?. i?ae oeneii oeaio?o ea??aieoeoai
O?N? ciiao i?aeaeueei oe?aicaaio?aaeueiee

ieai Noae?inuee?e, Caii??cuee?e, Aei?i?iiao?ianuee?e, Iaeanuee?e,
A?iieoeuee?e, Ieeiea?anuee?e, Eai’yiaoeue-Iiae?euenuee?e, Oa?niinuee?e,
*a?i?a?anuee?e oa ?i. iaeanoyi. Oaeei /eiii aeey Oe?a?ie ieai
oe?aicaaio?aaeue aoei ca?eueoaii aei 362 iei. 750 oen. ioae?a.
Iacaaaeath/e ia aei?noeo ae?th aa?oeeae?:

oeaio? — ?anioae?ea — iaeanoue — ?aeii — n?eue?aaea — eieaini,
ae?yeuei?noue ia?o?eii-eiiaiaeiiai aia?aoo, aeanyoe?a oeny/
niaoe?aeueieo oiiaiiaaaeaieo c oe?aicaaio?aaeue, ca?ii aei

aea?aeaaii? «eiii?e» iaaeoiaeeei ia oeie oaiiaie, ia ye? ?ic?aoiaoaaa
oeaio?. I?e oioaeuei?e aeea/oe? c oe?a?inue-eiai naea onueiai ae?iuaiiai
ieai aoei aeeiiaii ia 62,4%. E. Noae?i, eiai iaeaeeae/a ioi/aiiy: A.
Iieioia, A. Iaeaieia, E. Eaaaiiae/ aaa/aee o iaaeeiiaii? ieaio ia
iaaei??ae ? aieiae, a iacaaeia?eueio ?iaioo ia?o?eieo i?aa-i?caoe?e,
?aaeyinueeeo i?aai?a, aie?a eieaini?a ? naieo eie-ainiiee?a,
caeioaa/oth/e ?o a «aioea?eueoiaeoeueeiio noaa-eaii? aei iie?oeee
oe?aicaaio?aaeue», «naaioaae?», «?ice?aaeaii?», «?icaaca?thaaii?» oe?aa
oiui. Oe?a?inuee? naeyie, ia aeoieo «aiaeaey ia?iae?a» oa
iiaeiiaeaaeoe?a, iio?aaoaaee ia?aaeoiaaiiy ye oae?, ui ia?aaoaaee ia
ieoiiaai?e oa?eoi??? ? «caciaee aieeao /oaei? ?aeaieia??». Oaeiai ?iaeo
caeioaa/aiiy aeeeeeaee ?ai?an?? aei iaeanieo oa ?aeiiieo ia?o?eieo ?
?aaeyinueeeo ea??aiee?a, aie?a eieaini?a ? aaciina?aaeiuei
o?oaea??a-eieainiiee?a. Aee?ae-oeae-iinoaiiae oeaio?o aeicaieyee
aeaeaaaoe eieainiie-eai ia o?oaeiaei? eeoa 15% a?ae caeaiiai ca?ia i?e
oiia? aeeiiaiiy eieainiii ieaio oe?aicaaio?aaeue. A aieiae noa-aaa
ianiaei. Iaeiae cai?noue aeiiiiiae c aieo aea?aeaae ia-naeaiiy Oe?a?ie,
iaea?eueoa n?euenueea, caciaei aei?noieiai ?ai?aneaiiai oaea?o. I?ae
i?eaiaeii «aeiiii?? o aeo?a/aii? oe?aa» ca nithcieie oa ia ?o aeeiiaiiy
?anioae?eainueeeie

ia?o?eii-aea?aeaaieie iinoaiiaaie c 1 aeiaoiy 1946 ?. c
oeaio?ae?ciaaiiai iinoa/aiiy ca oe?aieie ea?oeaie aoei ciyoi iiiaae 3
iei. 500 oen. ethaeae, c ieo aeecueei 2 iei. 900 oen. n?euenueeeo
aeeoae?a, c eeoii aieiaeo naeyie aoee caeeoai? ? nai ia nai. O i?noao
iaeeiaiai oe?aa aoei iicaaaeaii aaaaoi oo?eiaioe?a ? ae?oae, iaea?eueoa
— o Noae?inuee?e, Aei?i?iiao?ianuee?e, Oa?e?anuee?e, Ai?ioeeia-

a?aaenuee?e, Iaeanuee?e iaeanoyo. Ia?o?eii-?aaeyinueea ae?oa iinoa/aeany
/a?ac nenoaio cae?eoeo niaoe?iciiae?eueiee?a.

Iaeetho?oei aieiae aoa oceieo oa aaniith 1947 ?., ia?ao-ai?eaoenue ia
aieiaeiii?. Aeaeoa c aieiaeoth/iai oe?a?inue-eiai naea
n?eueainii?iaeoeoe?y a?aei?aaeyeany a ??ci? ?aa?iie ?iia???. Oe?a?ia
aoea aieiaiei iinoa/aeueieeii ca?ia aeey i. Eai?ia?aaea, ?yaeo iaeanoae
??ON?, iai/?a — aeey Iineae. Naia a oie /an, eiee ethaee a Oe?a?i?
aieiaeoaaee ? aie?aee aieiaeiith nia?oth, aaaaoi oe?aa aeaiceeiny ca
ei?aeii. Ca 1946-1947 ?.?. a e?a?ie Cao?aeii? ?a?iie: Iieueuo,
*aoineiaa//eio, Aieaa??th, I?ia//eio, O?aioe?th oa ?i. c N?N? aoei
aenii?oiaaii 2,5 iei. o ca?ia. I?-i?no? caaio?aaeue N?N? Aeaeinueeee
iia?aeiieya oaeaa?aiith 5 aa?aniy 1947 ?. nae?aoa?th OeE EI(a)O E.
Eaaaiiae/o: «Iai?oeee aeiaeaoeiai aeaacoe ca iaae? Oe?a?ie 267 oen. o
ca?ia, ye? o ii?yaeeo ia?ai?uaiiy aea?ae?aca?ao 208 oen. o, ui
ioi?ieththoueny I?i?noa?noaii i?iae?aca?a?a. Oaeei /eiii, caaaeueiee
aea?c ca?ia ca iaae? Oe?a?ie o aa-?ani? aeiaiaeeoueny aei iaeiiai
i?eueeiia oiii». Aieiaia eeoi-e?ooy a?aceei iaeaea anth Oe?a?io ca
aeiyoeii ?yaeo ca-o?aeieo iaeanoae. Nia?oaeueieo ioe aieiaeo caciaee
oe?ai-?iae i?aaeaiieo iaeanoae O?N?: Oa?niinueei?, Ieeiea?a-nueei?,
Caii??cueei?, Aei?i?iiao?ianueei?. Nai?ie no?aoieie eauaoaie noeneaa
aieiae ianaeaiiy Iiaei?i?ia’y — Iieoaa-nueei?, Ee?anueei?,
*a?i?a?anueei?, E??iaia?aaenueei? iaeanoae. Oyaeei oa?i?ee a?ae aieiaeo
aeeoae? n?e oa i?no A?iieoeueei?, Eai’yiaoeue-Iiae?euenueei?,
Noae?inueei?, Ai?ioeeiaa?aaenueei?, Oa?e?anueei?, Noinueei?,
AEeoiie?nueei? iaeanoae. A cao?ae-iiio ?aa?ii?, aea naeyie c?a?aee
iaiiaaiee a?iaeae, caaiie OIA, i?aai?ciaoth/e ii?? aeaacaiith ca?ia,
caeeeeaee ianaeaiiy aeiiiiaaaoe aieiaeoth/ei, ye? ?oaee ooaee ii oe?a.
«Cao?aeiyee» ?yooaaee a?ae aieiaeo ia eeoa nai?o caieye?a —

oe?a?ioe?a, a e ?in?yi, a?ei?on?a, iieaeaaai, ye?, iieiath/e
caai?iaeaeoaaeuei? caaiie i?e?oe??, i?iaeaaeeny c aieiaeoth/eo iaeanoae
??ON?, Iieaeaa?? e A?ei?on?? ca ii?yooieii, ? ciaoiaeeee eiai. Aea
no?aaeaeaee a?ae aieiaeo ? aeeoae? cao?aeieo iaeanoae. Iaea?eueoa —
?cia?euenueei? oa *a?i?-aaoeueei?, aea a oie /an i?ioiaeeea
ianeeueieoeueea eieaeoe-

a?caoe?y. N?i’yi, anooiath/ei aei eieaini?a, aeaeaaaee ii 200

ea ca?ia, ? aiie aeaeeaaee, ?io? — aieiaeoaaee, /anoiaeioee.A oeeo
aeaio iaeanoyo oiai /ano nia?oi?noue ia?aaeuoaaea ia?iaeaeoaai?noue.
Iaeaeuith o ieo aoea aeeoy/a nia?o-i?noue.Aieiaeoth/? ciooai? aoee
aaeeaaoe o ?aeo ??ci? no?i-aaoe, o?aao, eenoy aea?aa, i’yni caaeaeeo
oaa?ei, oia?ao-e?a oiui. Aeioiaeeei e aei eai?aae?cio. Noaiii ia 2 eeiiy
1947 ?. a Oe?a?i? ia?aoiaoaaeinue iiiaae 1 iei. 154 oen. aeniaaeaieo
aieiaeii ethaeae — aeeno?io?e?a. O aieiaeiii?-iiio ae?? aeioee a
iniiaiiio naeyie-oe?ai?iae, ?ia?oie-ee. No?aaeaeaee ? iiie?aee o naeao ?
i?noao Oe?a?ie ethaee ??cieo iaoe?iiaeueiinoae — oe?a?ioe?, ?in?yie,
?a?a?, aieaa?e, aaaaoce, ?i. A?ae ooo/iiai ?oeioai?iiai aieiaeo ca
iaiiaieie aeaieie caaeioei a Oe?a?i? iiiaae 1 iei. ethaeae.
Oioae?oa?iith aeaaeith aieiae caiia/oaaany.

E?oa?aoo?a oa aeaea?aea:

1. Iaeia?e/oe ?.I., Ieeyaaoeue TH.A. Aieiae ia Oe?a?i? o 1946-1947 ?ieao
//

Oe?a?inueeee ?noi?e/iee aeo?iae. — 1990. — ? 8.

2. A?ean ?.A. Aieieino ia Oe?a?i? a 1946-1947 ?.?. Iniaeeaino?
ae?yeueiino?

ea?aeueiiai aia?aoo // Iaoeiaee ca??iee Oe?a?inueeiai A?eueiiai
Oi?aa?neoaoo.

THa?eaeia aeaeaiiy c i?eaiaeo 70-e?ooy OAO. — Ithioai. — 1992.

3. Aanaeiaa I.I., Iai/?iei I.I. Ua iaeia o?aa?/ia noi??iea ?noi???
Oe?a?ie. Aieiae

a Oe?a?i? 1946-1947 ?ie?a // Oe?a?inueeee ?noi?e/iee aeo?iae. — 1995. —
? 6: 1996.

— ?? 1,2.

4. Aieiae a Oe?a?i? 1946-1947: Aeieoiaioe ? iaoa??aee. —
Ee?a-Iueth-Ei?e. — Aeae-ai

I.I.Eioeue. — 1996. — 376 n.

Похожие записи

Голод 1946-1947 років в Україні

Третій радянський голод в Україні тоталітарна «партія-держава» СРСР
скоїла після страхітливої руйнівної війни, що двічі вогнем і кров’ю
пройшла українською землею. Творення голоду відбувалося шляхом
пограбування села через здійснення репресивної хлібозаготівельної та
податкової політики, насильницькі зверхнадмірні зернопоставки у
посушливі неврожайні повоєнні роки.

Верхня влада суспільства на чолі з диктатором Й. Сталіним, як і раніше,
використовувала село як «донора» для відбудови промисловості,
відновлення військово-промислового комплексу. Демонструючи
міфічні»переваги» соціалізму і прагнучи раніше держав Західної Європи,
теж охоплених засухою, відмінити карткову систему, створювали «резерви
зерна», а також поставляли хліб майбутнім союзникам — країнам
новостворюваного «соціалістичного табору». Для здійснення своїх
імперсь-ких цілей в умовах економіки неринкового типу через ме-ханізм
адміністративно-командної системи, посилення репресій московська
верхівка викачувала хліб із села.

Непосильний план хлібозаготівель на 1946 рік — 340 млн. пудів хліба —
виконати Україні було неможливо. Але замість зниження цей план в липні
1946 р. 23 областям: Запорізькій, Сталінській, Дніпропетровській,
Київській, Вінницькій та ін. було підвищено.Вилучення зерна та іншої
сільськогосподарської продукції, мізерна видача чи

невидача зовсім зерна колгоспникам на зароблені тяжкою працею трудодні,
вибивання непосильних податків, накладених на присадибні господарства
селян, викликали майже по всій Україні голод, що швидко
поширювався.Однак у серпні 1946 р. під тиском центру керівництво УРСР
знову підвищило хлібозаготівельний

план Сталінській, Запорізькій, Дніпропетровській,

Одеській, Вінницькій, Миколаївській, Кам’янець-Подільській, Херсонській,
Чернігівській та ін. областям. Таким чином для України план
хлібозаготівель було збільшено до 362 млн. 750 тис. пудів. Незважаючи на
жорстку дію вертикалі:

центр — республіка — область — район — сільрада — колгосп, діяльність
партійно-командного апарату, десятків тисяч спеціальних уповноважених з
хлібозаготівель, зерно до

державної «комори» надходило не тими темпами, на які розраховував центр.
При тотальній викачці з українсь-кого села усього вирощеного план було
виконано на 62,4%. Й. Сталін, його найближче оточення: В. Молотов, Г.
Маленков, Л. Каганович вбачали у невиконанні плану не недорід і голод, а
незадовільну роботу партійних орга-нізацій, радянських органів, голів
колгоспів і самих кол-госпників, звинувачуючи їх в «антибільшовицькому
став-ленні до політики хлібозаготівель», «саботажі», «розкраданні»,
«розбазарюванні» хліба тощо. Українські селяни, на думку «вождя народів»
та можновладців, потребували перевиховання як такі, що перебували на
окупованій території і «зазнали впливу чужої ідеології». Такого роду
звинувачення викликали репресії до обласних та районних партійних і
радянських керівників, голів колгоспів І безпосередньо
трударів-колгоспників. Дирек-тиви-постанови центру дозволяли видавати
колгоспни-кам на трудодні лише 15% від зданого зерна при умові виконання
колгоспом плану хлібозаготівель. А голод ста-вав масовим. Однак замість
допомоги з боку держави на-селення України, найбільше сільське, зазнало
жорстокого репресивного удару. Під приводом «економії у витрачанні
хліба» за союзними та на їх виконання республіканськими

партійно-державними постановами з 1 жовтня 1946 р. з централізованого
постачання за хлібними картками було знято понад 3 млн. 500 тис. людей,
з них близько 2 млн. 900 тис. сільських жителів, з лихом голоду селяни
були залишені і сам на сам. У містах пайкового хліба було

позбавлено багато утриманців і дітей, найбільше — у Сталінській,
Дніпропетровській, Харківській, Ворошилов-

$

градській, Одеській областях. Партійно-радянська еліта постачалася через
систему закритих спецрозподільників.

Найлютішим голод був узимку та весною 1947 р., перет-ворившись на
голодомор. Вибита з голодуючого українсь-кого села сільгосппродукція
відправлялася в різні регіони імперії. Україна була головним
постачальником зерна для м. Ленінграда, ряду областей РРФСР, овочів —
для Москви. Саме в той час, коли люди в Україні голодували і вмирали
голодною смертю, багато хліба вивозилося за кордон. За 1946-1947 р.р. в
країни Західної Європи: Польщу, Чехословаччину, Болгарію, Німеччину,
Францію та ін. з СРСР було експортовано 2,5 млн. т зерна. Мі-ністр
заготівель СРСР Двинський повідомляв телеграмою 5 вересня 1947 р.
секретарю ЦК КП(б)У Л. Кагановичу: «Намітили додатково вивезти за межі
України 267 тис. т зерна, які у порядку переміщення держрезерву 208 тис.
т, що оформлюються Міністерством продрезервів. Таким чином, загальний
вивіз зерна за межі України у ве-ресні доводиться до одного мільйона
тонн». Головне лихо-ліття вразило майже всю Україну за винятком ряду
за-хідних областей. Смертельних мук голоду зазнали хлібо-роби південних
областей УРСР: Херсонської, Миколаїв-ської, Запорізької,
Дніпропетровської. Своїми страшними лещатами стискав голод населення
Подніпров’я — Полтав-ської, Київської, Чернігівської, Кіровоградської
областей. Тяжко терпіли від голоду жителі сіл та міст Вінницької,
Кам’янець-Подільської, Сталінської, Ворошиловградської, Харківської,
Сумської, Житомирської областей. В захід-ному регіоні, де селяни зібрали
непоганий врожай, загони УПА, організовуючи опір вивезенню зерна,
закликали населення допомагати голодуючим, які їхали туди по хліб.
«Західняки» рятували від голоду не лише своїх земляків —

українців, а й росіян, білорусів, молдаван, які, оминаючи
загороджувальні загони міліції, пробивалися з голодуючих

областей РРФСР, Молдавії й Білорусії за порятунком, і знаходили його.
Але страждали від голоду і жителі західних областей. Найбільше —
Ізмаїльської та Черні-вецької, де в той час проходила насильницька
колекти-

візація. Сім’ям, вступаючим до колгоспів, видавали по 200

кг зерна, і вони виживали, інші — голодували, частогинули.В цих двох
областях того часу смертність перевищувала народжуваність. Найвищою у
них була дитяча смерт-ність.Голодуючі змушені були вживати у їжу різні
суро-гати, траву, листя дерев, м’ясо загиблих тварин, ховраш-ків тощо.
Доходило й до канібалізму. Станом на 2 липня 1947 р. в Україні
нараховувалось понад 1 млн. 154 тис. виснажених голодом людей —
дистрофіків. У голодомор-ному вирі гинули в основному селяни-хлібороби,
робітни-ки. Страждали і помирали у селах і містах України люди різних
національностей — українці, росіяни, євреї, болгари, гагаузи, ін. Від
штучного рукотворного голоду за неповними даними загинуло в Україні
понад 1 млн. людей. Тоталітарною владою голод замовчувався.

Література та джерела:

1. Маковійчук І.М., Пилявець Ю.Г. Голод на Україні у 1946-1947 роках //

Український історичний журнал. — 1990. — № 8.

2. Білас І.Г. Голокост на Україні в 1946-1947 р.р. Особливості
діяльності

карального апарату // Науковий збірник Українського Вільного
Університету.

Ювілейне видання з приводу 70-ліття УВУ. — Мюнхен. — 1992.

3. Веселова О.М., Панчєнко П.П. Ще одна трагічна сторінка історії
України. Голод

в Україні 1946-1947 років // Український історичний журнал. — 1995. — №
6: 1996.

— №№ 1,2.

4. Голод в Україні 1946-1947: Документи і матеріали. — Київ-Нью-Йорк. —
Вид-во

М.П.Коць. — 1996. — 376 с.

Похожие записи