Контрольна робота

з історії України План

Історичні умови розвитку культури.

Державна культура, освіта, наука, мистецтво.

Матеріальна культура. Будівництво, архітектура.

Побут українських земель.

1 .Історичні умови розвитку культури.

Із прийняттям християнства у Київській Русі поширилася нова витончена й
складно організована релігія. У 1037 р. була , до якої входило шістдесят
єпископів. Багато єпископів були візантійцями з власним оточенням. Вони
везли з собою писарів, майстрів, перетворюючи єпископства на свій лад.
До 988р. найвищим божеством у язичників вважається Перун – бог грому і
блискавки. Боги Дажбог і Сварог – повітря і сонця, дарителі земних благ.
Серед землеробського люду був пулож богів родючості – Рода та роженеці.
Об‘єктами поклоніння вважалися сотні духів річок, лісів та предків; це
часто виражалось у жертвуванні їм тварин, а подекуди і людей.

Східні слов‘яни не зводили своїм божествам величних храмів, не мали
духовної ієрархії – їхня релігія давала слабкий опір християнству.

Тому цвітом віруючого люду стали ченці. Ченці жили відлюдненні, їхні
монастирі були осередками християнської освіти й науки. У XIII ст. в
Київській Русі було 50 монастирів, із них 17 – в Києві.

Духовна культура. Освіта, наука, мистецтво.

Церква справляла величезний вплив на культуру Русі. Були споруджені
храми. Храм славетної Софії Київської, ця чудова кам‘яна споруда,
зведена греками, вражає всіх і в цей час. Зведена на взірець
константинопольського храму, цей храм мав вигляд справжнього красеня на
погляд киян, маючих дерев‘яні споруди. Розкішно прикрашений інтер‘єр
підтримували, мармурові й алебастрові колони. Його краса була просто
сліпучою. Але саме таке враження й мав справляти собор, бо у
візантійській церкві добре розуміли, що таке високе мистецтво, і які
емоції воно викликає у людей. Ці емоції посилювали віру. Інтер‘єр храму
Святої Софії прикрашали кольорові мозаїки та фрески, що змальовували
людину. Використання ікон також визивало благовіння. Ікони
розповсюджувалися по преважних оселях, ставали найціннішою в родині
спадщиною. Але візантійці не любили ставити у своїх храмах статуй, тому
скульптура не дістала поміжного розвитку.

Після 988р. в побут увійшло письмо. Абетку створили чинці Килим і
Мефодій, греки. В Римі в богослужіннях використовували латину, але
Константинополь погоджувався з тим, щоб у церквах для східних слов‘ян
вживали церковно-слов‘янську мову, зрозумілу їм. Поступово мова ширилася
не лише на релігійну, а й на світську літературу. Література Русі мала
релігійний характер. Це уривки з Старого й Нового заповітів, гімни,
проповіді, описи про життя святих . Найвидатнішими є “Патерик” тобто
сповідь про життя святих, написана ченцями Києво-Печерської лаври,
проповіді й гімни святих Кирила Туровського , та інші. Але всі письменні
джерела лишилися недоступними для неписьменного люду Києва. Скарбницею
народної мудрості слугували для нього пісні, приказки, загадки, билини.
З покоління в покоління переказувалися билини про Іллю Муромця, Альошу
Поповича та Добриню Микитича…

Битують різні думки щодо освіти серед знаті Київської Русі. В літописах
988 р. повідомляється, що князь Володимир наказав віддати у навчання
боярських дітей, а син його Ярослав заснував у Новгороді школу для 300
хлопчиків аристократичного походження. Була і музична культура, музика,
танці, супроводжували усі свята, родинні та культові.

Матеріальна культура . Будівництво, архітектура.

Разом з християнством прийшли й монументальна культова архітектура. Крім
Софії Київської, яка була взірцем, були храми у Новгороді і Полоцьку.
Був чудовий храм Св. Спаса в Чернігові, продовжуючи традиції Київської
Десятинної церкви. Була унікальна церква в Києво-Печерський лаврі

(1073-1078 р.р.). Крім Києво-Печерського, ославилися в ті часи, як
пам‘ятники архітектури, Софіївський, Ірининський, Георгіївський,
Михайлівський, Золотоверхий монастирі. Розвивалися живопис та художнє
різьблення. Наприклад, мозаїки Софії Київської виконано зі смамти 177
кольорових відтінків. Високого рівня досягло декоративно-прикладне
мистецтво, цінувалися твори художнього ремесла, срібні вироби.

Побут українських земель.

Таким чином, з IX по 30-ті роки, XII ст. Київська Русь відкрила новий
феодальний період в історії народів Східної Європи. Передовий для того
часу соціально-економічний і політичний лад, вдала використання надбань
світової цивілізації, духовне і культурне відродження, прийняте
християнства, — все це сприяло утвердженню Київської Русі – України, як
однієї з провідних країн світу.

Похожие записи