Реферат на тему:

Розвиток лізингу в Україні

Розвиток лізингу в Україні допоможе розвитку малому та середньому
бізнесу. Лізинг для суб’єкта малого та середнього підприємництва
забезпечує наступні переваги:

1) стовідсоткове кредитування, яке не вимагає негайного початку
платежів,

2) набагато простіше отримати контракт з лізингу, ніж позику;

3) до лізингових операцій залучаються великі кошти банківських установ,
страхових, акціонерних та інших товариств;

4) можливість, яка надається суб’єктами малого підприємництва отримати
лізинг шляхом оренди, крім того, на вигідніших умовах, ніж за
контрактами купівлі-продажу;

5) можливість через лізинг не тільки оперативно реконструювати
виробництво, а й направляти зекономлені кошти на інші потреби;

6) можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів,
причому не в грошовому вираженні, а в машинах та устаткуванні.[1]

На початку червня 2007 року в Києві було організовано круглий стіл
«Лізинг в Україні: здобутки та невикористані можливості», на якому
презентовано результати дослідження стану ринку лізингу в Україні.

Лізингодавці. Протягом 2007 року кількість лізингових компаній в Україні
зросла з 38 до 58, у т. ч. систематично працюючих — з 34 до 50.

За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг
України, станом на 1 квітня 2006 року 90 юридич осіб позиціонують себе
як лізингові компанії; 26 фінансових установ виявили намір надавати
послуги фінансового лізингу.

Лізинговоодержувачі. У 2005 році з великими підприємствами працювало 59
% лізингових компаній, із середніми — 76 %, з малими — 68 %; з фізичним
особами — 30 % компаній.

Кількість і вартість лізингових угод. У 2007 році було укладено 2684
лізингові угоди, що на 86 % більше, ніж у 2006 році (1440 угод).
Загальна вартість об’єктів лізингу становила 962 млн. грн., що на 55 %
більше, ніж у 2006 році, і на 223 % більше, ніж у 2005 році. Вартість
укладених лізингових угод становила у 2007 році 1364млн. грн., що
відповідно на 56 % і в 5,2 рази більше, ніж у 2006 і 2005 роках.

Попри позитивну динаміку розвитку лізингу за останні три роки, Україна
за його показниками ще значно відстає не тільки від економічно
розвинених країн Заходу, але й від постсоціалістичних країн.
Співвідношення річного обсягу лізингових операцій до ВВП у 2004 році в
Україні становив-0,25%, а у Чехії-4,74%, Естонії-5,17%. [3]

Є безліч чинників, які гальмують розвиток лізингу в Україні, а саме;

• Недосконалість законодавчого забезпечення:

• Недостатня інтеграція у міжнародне законодавче поле щодо лізингу;

c

¤

ae e a

ae

?

a TH

gda2

gda2

Несприятливий податковий клімат;

• Обмеженість можливостей залучення коштів для фінансування лізингових
операцій, недосконалість структури джерел фінансування лізингових
операцій.

• Недостатня фінансова стійкість лізингодавців.

• Недостатній розвиток та обмежене використання інфраструктури ринку
лізингу.

• Недостатність кваліфікованих кадрів у сфері лізингу та низький рівень
обізнаності з питань лізингу серед представників малого та середнього
бізнесу.

Для вирішення цих проблем потрібно, щоб політика держави щодо формування
та розвитку ринку лізингу в Україні була спрямована на:

• дотримання учасниками ринку лізингу вимог законодавства;

• дотримання єдиних підходів при розробці та реалізації політики щодо
учасників кредитних відносин на фінансовому ринку;

• забезпечення захисту прав учасників ринку лізингу;

• запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної
конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для
доступу до ринку лізингових послуг;

• створення умов для ефективної мобілізації та розмщення фінансових
ресурсів учасників ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів
суспільства;

• забезпечення прозорості та відкритості ринку лізингу;

• зміцнення та динамічний розвиток вітчизняного ринку лізингу,
підтримання довіри до нього та сприяння його інтеграції в європейський
та світовий ринки лізингу.[2]

Отже, можна зробити висновок, що для розвитку і вдосконалення лізингу в
Україні потрібно передусім усунути нормативно-правові перешкоди на
правовому рівні та в самому механізмі його фінансування. За оцінками
фахівців, практика вітчизняного лізингу виявила суттєві недоліки й
загальну не адаптованість українського законодавства до сучасних
різновидів бізнесу, які практикуються в країнах з розвиненою ринковою
економікою, особливо, це стосується питання їхнього оподаткування.

Література:

Варналій З.С., Хмелевська Л.П, Хмелевський М.О. / Мале підприємництво у
сфері побутового обслуговування населення : Навчальний посібник.- К. 6
Знання України,- 2007.- 260C.-C. 184.

Програма розвитку лізингу в Україні на період 2008-2010 роки // Лізинг в
Україні.- 2008.- №3,- 24 с- С. 2-3.

Усенко Ярослав «Розвиток лізингу в Україні»// Справочник Єкономиста,-
2007.- №1.-105 с- С. 18-19.

Похожие записи