.

Особливості проведення грошової реформи в Україні з 2 по 16 вересня 1996 року (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2806
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості проведення грошової реформи в Україні з 2 по 16 вересня 1996
року

Широкомасштабна грошова реформа, яка була проведена у 90-ті роки в
Україні за своїм характером може бути віднесена до категорії повних або
структурних реформ. До найхарактерніших її особливостей належать:

1. багаточинникова зумовленість та багатоцільове спрямування;

2. тривалий період проведення;

3. застосування тимчасових грошей як перехідних та їх гіпервисоке
знецінення; створення в ході реформи нового механізму монетарного
регулювання;

4. особлива соціальна спрямованість реформи та ін.

Багаточинникова зумовленість грошової реформи в Україні полягала в тому,
що, крім суто економічних причин, були і досить могутні політичні
причини її проведення. Україна з 1991 р. стала незалежною державою і за
новим статусом повинна була мати власні гроші і власну грошову систему.
Після виходу зі складу СРСР Україна опинилася без власного емісійного
центру, а її рублеві гроші виявилися грошима неіснуючої держави, емісія
яких перейшла у спадок до Російської Федерації.

Багатоцільове спрямування грошової реформи полягало в тому, що
проведення її мало щонайменше три мети:

— створити національні гроші та грошову систему як атрибут самостійності
і механізм забезпечення незалежності української держави;

— забезпечити стабільність національних грошей на рівні, достатньому для
стимулювання економічного і соціального розвитку країни;

— сформувати і ввести в дію нові методи та інструменти регулювання
грошового обороту і грошового ринку, адекватні потребам ринкової
економіки.

Такий багатоцільовий характер та особливі умови проведення реформи
визначили значну її тривалість і багатоетапність.

Довготривалість реформи. Грошова реформа в Україні тривала майже 5 років
(розпочалася в січні 1992 р. випуском у готівковий обіг
купоно-карбованця багаторазового використання, а закінчилася у вересні
1996 р. випуском в обіг гривні). Беручи до уваги вжиті за цей період
заходи, можна виділити кілька етапів реформи:

— перший етап (січень — листопад 1992 р.), на якому в обіг було випущено
купоно-карбованець і забезпечено його функціонування. На цьому етапі
уряд України розпочав формувати власний емісійний механізм і одержав
можливість самостійно забезпечувати потреби обороту в грошовій масі;

— другий етап (листопад 1992 — серпень 1996 р.), на якому український
карбованець остаточно закріпився в обороті як єдина національна, хоч і
тимчасова, валюта, а також були створені економічні та фінансові
передумови для її стабільного функціонування, насамперед як засобу обігу
та засобу платежу;

—третій етап (вересень 1996 р.), яким успішно завершилася грошова
реформа введенням в оборот постійної грошової одиниці гривні. Завершення
реформи у вересні 1996 р. було підготовлено успіхами її другого етапу:
подоланням гіперінфляції, витісненням з готівкового обігу долара,
помітною трансформацією на ринкових засадах економіки, запровадженням у
практику нових методів та інструментів монетарного регулювання.

Застосування тимчасових грошей та їх гіпервисоке знецінення не було
заздалегідь спроектованою і свідомо проведеною складовою грошової
реформи. Випуск купоно-карбованця багаторазового користування був
вимушеним кроком, пов’язаним з необхідністю забезпечення потреб обороту
грошовою масою, оскільки з вересня 1991 р. Центральний банк РФ перестав
постачати в Україну готівкові рублі, а номінальні обсяги обороту стали
швидко зростати внаслідок інфляції, що розпочалася після лібералізації
цін. Щоб уникнути «готівкової кризи», і було прийнято рішення про випуск
купоно-карбованця.

Уже в квітні 1992 р. купоно-карбованець «заповнив» весь готівковий
оборот, а рубль був повністю вилучений. Зате рубль продовжував
обслуговувати весь безготівковий оборот аж до листопада 1992 р., що
негативно впливало на стабільність готівкового купоно-карбованця,
сприяло його швидкому знеціненню.

У листопаді 1992 р. указом Президента «Про реформу грошової системи
України» купоно-карбованець не був замінений постійною валютою, а ще
ширше був запроваджений в оборот завдяки поширенню і на безготівкову
сферу. З цього часу він став єдиним на території України офіційним
засобом платежу під назвою «український карбованець». Тим самим було в
основному вирішено перше завдання грошової реформи з трьох, зазначених
вище.

.

???????¤?¤?$???????ue?часових грошей, уряд та НБУ використали його на
повну потужність для реалізації своєї інфляційної монетарної політики.
За два роки (1992—1993) маса грошей в обороті за агрегатом М2 зросла
більше ніж у 240 разів. Відтак був створений досить зручний механізм
мобілізації значних фінансових ресурсів для покриття надмірних бюджетних
витрат, спричинених невиваженою економічною політикою. Зумовлена цією
політикою гіперінфляція стала характерною ознакою грошової реформи в
Україні і може розглядатися як її складовий елемент, оскільки через неї
були знищені всі грошові заощадження на другому етапі реформи .

Створення нового (ринкового) механізму монетарного регулювання виявилося
характерною особливістю грошової реформи в Україні.

На другому — підготовчому — етапі реформи була проведена, починаючи з
1994 р., велика робота щодо відпрацювання методів та інструментів
антиінфляційного спрямування: лібералізовано механізми ціно- та
курсоутворення, почали формуватися ринки цінних паперів, валютний,
кредитний ринки, запроваджуватися в банківську практику такі монетарні
інструменти, як політика облікового процента, обов’язкове резервування,
політика рефінансування, операції на відкритому ринку та ін. Протягом
1994—1995 рр. ці методи та інструменти були широко апробовані в
діяльності НБУ для подолання інфляції, що сприяло створенню передумов
для завершення реформи в 1996 р. Якраз на цій основі НБУ вдається
підтримувати відносну стабільність гривні в післяреформений період.

Як відомо зі світової практики, підготовка і проведення будь-якої
грошової реформи вимагає додаткових фінансових витрат, які переважно
перекладаються на плечі широкого загалу населення. Тому чи не
найскладнішою особливістю грошової реформи в Україні є її соціальний
аспект.

В Україні на завершальному етапі при випуску в обіг гривні була
проведена деномінація за співвідношенням 1:100000 всіх цінових
показників, усіх запасів грошей (готівкових і безготівкових) і всіх
поточних доходів для всіх категорій фізичних і юридичних осіб, незалежно
від обсягу пред’явлених до обміну запасів грошей і розміру поточних
доходів. Така пропорція обміну, як зазначалося вище, була вибрана не
випадково — вона відповідала рівню інфляції за 1991—1996 р. Все це дало
підстави говорити багатьом аналітикам нашої реформи про її
неконфіскаційний, прозорий, соціально справедливий характер. Проте в
таких оцінках не враховуються ті тяготи, яких зазначало населення на
першому та другому етапах реформи. Насамперед це втрата населенням своїх
заощаджень, зокрема розміщених в Ощадному банку і не індексованих на
рівень інфляції. При проведенні деномінації у вересні 1996 р. більшість
із них перетворилася у мізерні величини.

Отже, грошовою реформою Україна ще раз підтвердила загальне правило
покладання основного фінансового тягаря, пов’язаного з реформою, на
плечі широких верств населення. На жаль, тривала стагнація економіки
після грошової реформи не дає надій на те, що ці верстви населення
одержать відповідний виграш завдяки запровадженню сталих грошей. Більше
того, тривалі затримки з виплатами пенсій та заробітної плати, які
допускаються заради стабілізації гривні після реформи, завдавали
найбільших збитків тим групам населення, які втратили заощадження на
стадії підготовки реформи.

ЛІТЕРАТУРА

Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.

2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.

3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш,
2000.-510.

4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна
політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України,
-2000.- №9.

5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган —
Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.

6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри
грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.

7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній
економіці.// Фінанси України, 2000, – №8.

8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і
проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 – №8.

9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. —
Розд. 1.

10. Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.

11. ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. — К.: Лібра,

12. 1998.—Розд. 2.

13. Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. — М.: Банки и биржи.

14. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. —
Минск: Меркаванне,1994.

15. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. — М.: Прогресе,
1978.

16. Косолапов А. Г. Грошово-кредитна політика — гарант стабілізації
економіки України // Фінанси України. — 1997. — № 7.

17. Долан Э, Д. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная полика
СПб: Оркестр, 1994.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020