Реферат на тему:

Механізм зміни маси грошей в обороті. грошово-кредитний мультиплікатор

Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає на основні
економічні процеси, про що мова йшла в підрозділі 2.4, важливо
усвідомити сам механізм такої зміни — збільшення її чи зменшення.

Змінювати масу грошей в обороті в Україні може тільки банківська
система. Збільшення чи зменшення її досягається емісійною діяльністю
центрального та комерційних банків. На суму готівкової та безготівкової
емісії збільшується відповідно готівковий та безготівковий компоненти
грошової маси і загальний її обсяг. При цьому центральний банк емітує
готівкові та безготівкові гроші, а комерційний банк — тільки
безготівкові.

Емісія готівки є монопольним правом НБУ, хоч випускати готівку в оборот
можуть і НБУ, і комерційні банки. Але якщо комерційний банк не покриває
випуску готівки надходженнями її у свої каси від клієнтів, то покрити
дефіцит він може не емісією, а купівлею готівки у центрального банку.
Випуск готівки НБУ здійснюється через продаж її комерційним банкам.
Значна частина цього випуску здійснюється за рахунок купівлі НБУ готівки
у комерційних банків. Якщо цих надходжень від купівлі не достатньо, то
НБУ ніде взяти потрібну суму готівки, крім емісії. На суму готівкової
емісії зросте обсяг грошової бази і значною мірою показники грошової
маси в усіх її агрегатах.

Випуск центральним банком безготівкових грошей здійснюється такими
способами:

наданням позичок комерційним банкам шляхом їх рефінансування;

через купівлю у комерційних банків цінних паперів;

через купівлю у комерційних банків та їх клієнтів іноземної валюти для
поповнення золотовалютного резерву.

У всіх цих випадках збільшуються запаси коштів на коррахунках
комерційних банків у НБУ, що й є проявом випуску останнім безготівкових
грошей. Одночасно комерційні банки по тих же каналах погашають свої
зобов’язання перед НБУ, що означає вилучення безготівкових грошей з
обороту. Перевищення випуску над вилученням означає емісію безготівкових
грошей центральним банком, на суму якої зростає загальна маса грошей в
обороті.

Комерційні банки, як зазначалося вище, беруть участь у створенні тільки
безготівкових грошей, а тому впливають безпосередньо на безготівковий
компонент грошової маси, а через нього — на весь обсяг маси грошей в
обороті. Механізм створення грошей комерційними банками дещо складніший,
ніж механізм емісії НБУ, і полягає у грошово-кредитній мультиплікації їх
вільних резервів та депозитних вкладів.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських
депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на
основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Щоб краще уяснити механізм грошово-кредитного мультиплікатора,
розглянемо призначення та порядок формування вільних резервів банків.

Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в
даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для
активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю
суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не
використані для активних операцій. Частину загального резерву банки
повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних
потреб. Ця частина називається обов’язковим резервом. Обсяг його
визначається на підставі норм обов’язкового резервування, які
встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між
загальним і обов’язковим резервами становить вільний резерв банку.

; вільний резерв — 11,6 млн грн (32,0 млн грн (

– 20,4 млн грн).

За економічним змістом формування вільного резерву (Рв) можна подати
так:

Рв = К + ЗК ( МБК – ВСФ – Ао – Ор,

де К — капітал банку;

ЗК — залучені банком кошти в депозити;

МБК — сальдо заборгованості банку по міжбанківському кредиту, включаючи
і кредити НБУ;

ВСФ — відрахування до централізованого страхового фонду;

Ао — вкладення банку в активні операції, не повернуті на даний момент;

Ор — обов’язковий резерв.

Наявність вільного резерву — важливий показник фінансового стану банку,
насамперед його спроможності виконувати свої зобов’язання перед
клієнтами та задовольняти їх попит на позички. Тому цей показник
виражає, з одного боку, стан поточної ліквідності банку, а з іншого —
стан його поточного кредитного потенціалу. Завдяки цьому через
регулювання вільних резервів банків можна впливати на їх фінансове
становище та на їх діяльність щодо збільшення маси грошей в обороті.

Для з’ясування механізму грошово-кредитної мультиплікації зробимо такі
припущення:

центральний банк прокредитував у даному місяці тільки один комерційний
банк А;

комерційні банки на початок місяця не мають вільних

резервів;

банки використовують новостворені вільні резерви тільки для кредитування
своїх клієнтів і тільки в безготівковій формі;

норма обов’язкового резервування в даному місяці становила 12%.

Розглянемо механізми мультиплікації з відображенням руху коштів по
балансах банків. У схемах балансів будемо відображати тільки ті статті,
по яких відбувається рух коштів, і тільки суми цього руху та його
напрямок (знак «+» свідчить про надходження чи збільшення, знак «(» —
про вибуття чи зменшення коштів). Проставлені поряд із сумою зміни
коштів цифри (1а, 1б, 2а тощо) означають номер операції, яка спричинила
цю зміну. Суми по статті «Підсумок» показують, наскільки зріс в обороті
банку обсяг залучених коштів (депозитних грошей) та його розміщення.

а) 5-го числа НБУ видав комерційному банку А позичку на суму
10,0 млн грн за рахунок кредитної емісії; загальний резерв банку А
збільшився на цю суму;

;

в) за рахунок одержаної позички швейна фабрика в той самий день
заплатила 8,8 млн грн за тканину, куплену у торговельної організації,
яка обслуговується банком Б.

Відобразимо операцію № 1 на балансі банку А.

БАЛАНС КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ А, млн грн

Активи Пасиви

1. Резерви + 10,0 (1а)

– 8,8 (1в) 1. Позичка НБУ + 10,0 (1а)

2. Позички + 8,8 (1б) 2. Залучені кошти + 8,8 (1б)

– 8,8 (1в)

Підсумок + 10,0 (1) Підсумок +10,0 (1)

Як видно з наведених даних, після всіх змін баланс банку А зріс на
10 млн грн. Це значить, що в його обороті осіли ті 10,0 млн грн, які
були емітовані НБУ для кредитування цього банку. На цю суму зростає і
загальна маса грошей в обороті. Банк А і сам створив безготівкових
грошей в обсязі 8,8 млн грн (за операцією 1б), але вони перейшли в
оборот банку Б (за операцією 1в) і відобразяться на його балансі. Якби
торговельна організація, якій ці гроші надійшли, мала свій рахунок у
банку А, то балансовий підсумок в останнього, а отже і обсяг депозитних
грошей в його обороті, зріс би на 18,8 млн грн.

Перш ніж відобразити зміну резервів на балансі банку Б, опишемо
подальший рух коштів, які сплачені торговельній організації.

а) Сплачені торговельній організації 8,8 млн грн зараховані на її
рахунок у банку Б; на цю суму у нього збільшився загальний резерв;

;

в) 10-го числа меблева фабрика, використавши повну суму одержаної
позички, оплатила свої борги деревообробному комбінату (ДОК 1) за
куплені раніше лісоматеріали. ДОК 1 обслуговується банком В.

Указана операція 2 так відобразиться на балансі банку Б:

БАЛАНС БАНКУ Б, млн грн

Активи Пасиви

1. Резерви

2. Позички + 8,8 (2а)

– 7,75 (2в)

+ 7,75 (2б) 1. Залучені кошти + 8,8 (2а)

– 7,75 (2в)

+ 7,75 (2б)

Підсумок + 8,8 (2) Підсумок + 8,8 (2)

З цієї таблиці можна зробити такі висновки:

у балансі банку Б утрачено видимий зв’язок збільшення його резервів з
початковою кредитною емісією центрального банку, яка й була первісною
причиною цього збільшення;

тут підтверджується та сама закономірність, що і в балансі банку А:
платіж клієнта банку Б своєму контрагенту — клієнту банку В призводить
до зменшення на суму цього платежу поточних депозитів та резервів банку;

незважаючи на втрату більшої частини приросту резерву, банк Б має
приріст депозитів на суму 8,8 млн грн, які зберігаються на рахунку
торговельної організації.

У результаті операції 2 в) рух резервів перемістився на баланс банку В.
Подальші зміни резервів відбувалися на основі операції 3.

а) 13-го числа 7,75 млн грн надійшли на рахунок ДОК № 1 у банку В, у
якого на цю суму збільшився загальний резерв;

;

в) торговельна організація «Скіф» у той же день за рахунок одержаної
позички сплатила свій борг оптовій організації на суму 6,85 млн грн.
Оптова організація обслуговується банком Г.

Операція 3 матиме такий вигляд на балансі банку В:

БАЛАНС БАНКУ В, млн грн

Активи Пасиви

1. Резерви

2. Позички + 7,75 (3а)

– 6,85 (3в)

J L e e 6

b

d

th

J

L

YukdG

Y

Y + 6,85 (3б) 1. Залучені кошти + 7,75 (3а)

– 6,85 (3в)

+ 6,85 (3б)

Підсумок + 7,75 (3) Підсумок + 7,75 (3)

Рух резервів по балансу банку В повністю повторює рух їх по балансу
банку Б, тільки в дещо менших розмірах змін, бо частина коштів вилучена
в обов’язкові резерви. Загальна сума залучених коштів у банку В зросла
на 7,75 млн грн, оскільки відповідне надходження грошей на рахунок ДОК №
1 залишалося без змін.

Подібний рух резервів відбудеться також у банку Г та багатьох інших
банках. Приріст депозитів на рахунках і приріст резервів у кожного
наступного банку будуть меншими, ніж у попереднього на норму
обов’язкового резервування. Це значить, що процес зростання банківських
вкладів (депозитних грошей) продовжуватиметься доти, доки вся сума
додаткового резерву (10,0 млн грн), наданого НБУ комерційному банку А,
не вичерпає себе в резервах цілого ряду банків.

Розглянемо цей процес з іншого боку: як він відбувається в масштабах
усієї банківської системи і впливає на загальну масу грошей в обороті.

У результаті мультиплікації додаткова маса грошей, що надійшла в
банківську систему, істотно зростає завдяки приросту депозитів у тих
комерційних банках, через які пройшла мультиплікаційна «хвиля». Висота і
довжина цієї «хвилі» залежить від обсягу додатково введених у систему
резервів та норми обов’язкового резервування.

Розглянемо ці положення на тих самих прикладах, які було проаналізовано
стосовно руху резервів окремих банків, за умови, що норма обов’язкового
резервування становить 12% (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

ПРОЦЕС ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ, млн грн

Банк Залучені

кошти

(пасиви) Рух резервів Надані

позички

(активи)

Надходження Витрачення

Обов’язкові Вільні

НБУ — — — — + 10,0

А + 10,0 + 1,2 + 8,8 – 8,8 + 8,8

Б + 8,8 + 1,05 + 7,75 – 7,75 + 7,75

В + 7,75 + 0,93 + 6,82 – 6,82 + 6,82

Г + 6,85 + 0,82 + 6,03 – 6,03 + 6,03

Д + 6,05 + 0,75 + 5,3 – 5,3 + 5,3

Е + 5,35 + 0,65 + 4,7 – 4,7 + 4,7

Інші банки (разом) + 38,5 + 4,6 + 33,9 – 33,9 + 33,9

Усього + 83,3 + 10,0 + 73,3 – 73,3 + 73,3

Як видно з наведених даних, процес мультиплікації розпочався з надання
НБУ позички банку А на суму 10,0 млн грн. Одержання цієї позички
зумовило збільшення пасивів банку А, а отже і його резервів, на
10,0 млн грн. Частина приросту резервів (1,2 млн грн) залишається на
коррахунку банку А в центральному банку для збільшення обов’язкового
резерву, а в межах вільного резерву банк надає позичку своєму клієнтові
(8,8 млн грн). Оскільки одержану позичку клієнт банку витратив на
платежі контрагенту, що обслуговується банком Б, 8,8 млн грн вийшли з
обороту банку А і тому він втратив таку ж суму своїх резервів. Остаточно
у банку А пасиви збільшилися на 10,0 млн грн, резерви —на 1,2 млн грн і
вимоги за наданими позичками — на 8,8 млн грн, тобто пасиви й активи
збільшилися однаково1.

Надходження грошей на суму 8,8 млн грн з банку А в банк Б збільшили суму
пасивів останнього. В його обороті відбудеться такий же рух коштів, як і
в банку А: частина приросту резерву (1,05 млн грн) залишиться на рахунку
банку Б у центральному банку; в обсязі вільного резерву видана позичка
(7,75 млн грн), що призвело до витрати банком такої самої суми резерву,
бо позичка була використана для платежів клієнтові іншого банку, і тому
гроші перейшли в банк В. Отже, пасиви банку Б збільшилися на
8,8 млн грн, резерви — на 1,05 млн грн, вимоги за наданими позичками —
на 7,75 млн грн, тобто пасиви й активи зросли на 8,8 млн грн.

У всіх інших банках рух пасивів і резервів буде таким же, як у банках А
та Б. Загалом по комерційних банках пасиви зросли на 83,3 млн грн,
резерви — на 10,0 млн грн, надані позички — на 73,3 млн грн. Із
загальної суми приросту банківських пасивів 10,0 млн грн забезпечено за
рахунок позички, одержаної в центральному банку, а 73,3 млн грн —
приріст депозитів на рахунках клієнтів — забезпечено кредитуванням їх
відповідними комерційними банками.

Незважаючи на те, що кожний окремий банк надавав додаткові позички
тільки в межах вільних резервів, що надійшли в його оборот, у цілому
система банків створила (приростила) депозитних грошей значно більше,
ніж до неї надійшло ззовні — від центрального банку. У цьому наочно
виявляється участь комерційних банків у збільшенні маси грошей, що
обслуговує грошовий оборот.

, де (R — початковий приріст резервів, що спричинив процес
мультиплікації. Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно
відхилятися від розрахункового, бо на процес мультиплікації можуть
впливати й інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків
позичених коштів для готівкових платежів перериває процес мультиплікації
і знижує його рівень. Такий же вплив має зниження попиту на позички та
зростання позичкового процента. В обох цих випадках знизиться обсяг
надання банками позичок, уповільняться розрахунки між їх клієнтами,
внаслідок чого зменшиться формування у них депозитних вкладів.

Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплікації.
Грошово-кредитний мультиплікатор може «спрацювати» не тільки при
додатковому введенні грошей у банківський оборот центральним банком
через кредитну емісію (у нашому прикладі — банку А). Такого самого
ефекту буде досягнуто, якщо резерви одного з банків зростуть завдяки
надходженню готівки на рахунок клієнта, або ж якщо певний банк збільшить
свої резерви шляхом продажу частини активів на міжбанківському ринку, у
тому числі і НБУ, наприклад цінних паперів.

З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мультиплікатора, що
склався на певний час (mm), доцільно визначати як співвідношення
загальної маси грошей в обороті (грошова пропозиція) до суми грошової
бази за формулою:

,

де М0 — маса готівки в обороті поза банками;

Д — маса грошей в депозитах комерційних банків;

R — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах
банків).

З цієї формули випливають такі висновки:

;

.

Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у
забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб економічного
обороту. Проте надмірне підвищення його рівня може призвести до
порушення рівноваги на грошовому ринку і посилення інфляції. Тому
важливим завданням центрального банку є правильне визначення тенденції
зміни рівня мультиплікації, своєчасне регулювання його відповідно до
цілей грошово-кредитної політики. Таке регулювання забезпечується зміною
норми обов’язкового резервування, впливом на обсяг початкового приросту
банківських резервів, впливом на використання банками вільних резервів
на цілі кредитування тощо. Вживаючи цих заходів, центральний банк може
досить ефективно впливати на рівень мультиплікатора для досягнення цілей
грошово-кредитної політики1.

Література

Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р.

Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 5
квітня 2001 р.

Указ Президента України «Про грошову реформу в Україні» // Вісник НБУ. —
1996. — № 5.

Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи. — 2001.

Долан Э. Дж., Кэмпбэлл К. Л., Кэмпбэлл Г. Дж. Деньги, банковское дело и
денежно-кредитная политика. — М.; Л., 1991.

Деньги, кредит, банки / Под ред. О. И. Лаврушина. — М., 1998.

Гроші та кредит / За ред. Б. С. Івасіва. — К., 1999.

Мишкін Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових
ринків. — К., 1998.

Усоскин В. М. Современный коммерческий банк: управление и операции. —
М., 1993.

Фридмен М. Количественная теория денег. — М., 1996.

Кейнс Дж. М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості,
процента та грошей. — К., 1999.

Деньги / Под ред. А. А. Чухно. — К., 1997.

Савлук М. І. Нова національна валюта гривня працює на економіку України
// Фінанси України. — 1997. — № 2.

Савлук М. І., Сугоняко О. А. Чи вистачає грошей економіці України? //
Вісник НБУ. — 1997. — № 4.

Савлук М. І. Грошово-кредитна політика Національного банку України та
оцінка її ефективності // Вісник НБУ. — 1999. — № 1.

Поняття емісії грошей слід відрізняти від поняття випуску грошей. Через
випуск грошей банки повсякденно забезпечують поточні потреби своїх
клієнтів у готівці та в безготівкових платежах. Оскільки одночасно з
випуском гроші надходять до банків, то сума надходжень покриває
переважну частину випуску.

І тільки та частина випуску, яка не забезпечена надходженнями грошей, є
емісією.

Агрегати грошової маси зростають не на всю суму готівкової емісії,
оскільки частина її осідає в касах банків, залишки яких не враховуються
в агрегатах грошової маси.

1 За законодавством України кредити НБУ комерційним банкам не підлягають
обов’язковому резервуванню. Для спрощення розрахунку ми поширили в
даному прикладі цю вимогу і на кредит НБУ.

1 Більш детально механізм формування пропозиції грошей буде розглянуто в
підрозділі 3.5.

Похожие записи