.

Історія української гривні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 4932
Скачать документ

Реферат на тему:

Історія української гривні

Зміст

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.A7.D0.B0.D1.81.D0.B8_.D0.9A.D0.B8.D1.97.D0.B2.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.
BE.D1.97_.D0.A0.D1.83.D1.81.D1.96” 1 Часи Київської Русі

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.A7.D0.B0.D1.81.D0.B8_.D0.A3.D0.9D.D0.A0_.D1.82.D0.B0_.D0.94.D0.B8.D
1.80.D0.B5.D0.BA.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.97” 2 Часи УНР та
Директорії

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.93.D1.80.D0.B8.D0.B2.D0.BD.D1.8F_.D0.B7.D0.B0_.D1.87.D0.B0.D1.81.D1
.96.D0.B2_.D0.A3.D0.9D.D0.A0” 2.1 Гривня за часів УНР

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.93.D1.80.D0.B8.D0.B2.D0.BD.D1.8F_.D0.B7.D0.B0_.D1.87.D0.B0.D1.81.D1
.96.D0.B2_.D0.A1.D0.BA.D0.BE.D1.80.D0.BE.D0.BF.D0.B0.D0.B4.D1.81.D1.8C.D
0.BA.D0.BE.D0.B3.D0.BE_.D1.82.D0.B0_.D0.94.D0.B8.D1.80.D0.B5.D0.BA 2.2
Гривня за часів Скоропадського та Директорії

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.A5.D1.80.D0.BE.D0.BD.D0.BE.D0.BB.D0.BE.D0.B3.D1.96.D1.8F_.D0.B2.D0.
B2.D0.B5.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D1.8F_.D0.B3.D1.80.D0.BE.D1.88.D0.BE.D0
.B2.D0.B8.D1.85_.D0.B7.D0.BD.D0.B0.D0.BA.D1.96.D0.B2_.D0.A3.D0.9D. 2.3
Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.A0.D0.B0.D0.B4.D1.8F.D0.BD.D1.81.D1.8C.D0.BA.D1.96_.D1.87.D0.B0.D1.
81.D0.B8” 3 Радянські часи

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.93.D1.80.D0.B8.D0.B2.D0.BD.D1.8F_.D0.B2_.D1.81.D1.83.D1.87.D0.B0.D1
.81.D0.BD.D1.96.D0.B9_.D0.A3.D0.BA.D1.80.D0.B0.D1.97.D0.BD.D1.96” 4
Гривня в сучасній Україні

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F_.D0.BD.D0.BE.D0.B2.D0.BE.D1.
97_.D0.B3.D1.80.D0.B8.D0.B2.D0.BD.D1.96” 4.1 Історія нової гривні

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.93.D1.80.D0.BE.D1.88.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D1.80.D0.B5.D1.84.D0.BE.D1.
80.D0.BC.D0.B0” 4.2 Грошова реформа

HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/” \l
“.D0.94.D0.B6.D0.B5.D1.80.D0.B5.D0.BB.D0.B0_.D0.B2_.D1.96.D0.BD.D1.82.D0
.B5.D1.80.D0.BD.D0.B5.D1.82.D1.96” 5 Джерела в інтернеті

Часи Київської Русі

Як грошово-лічильна одиниця HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8F” \o
“Гривня” гривня виникла ще за часів HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA
%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C” \o “Київська Русь” Київської Русі ,
орієнтовно в HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F” \o “XI століття” XI столітті. Сама ж назва “гривня”
походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який
носили на шиї (тобто – на “загривку”), і звали HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0” \o
“Гривна” гривна . Частіше за все це були м’яко закруглені обручі, з
кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні
гривни створювалися цілком із золота.

Гривна – золота прикраса

Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%92%D0%9B” \o “ПВЛ”
«Повісті минулих літ» . Літопис оповідає: князь HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%B3” \o “Олег” Олег
, прийшовши з Півночі, став владарювати у HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2” \o “Київ” Києві
і «встановив варягам давати від HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE
%D0%B4” \o “Новгород” Новгорода гривен триста на рік, заради миру».
Тобто вже у VІІІ-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини
гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F” \o “XI століття” XI столітті слово “гривна” набуло іншого
значення – вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа
однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на
Русі з’являються гривна срібна (вагова – між 160 та 205 грамами залежно
від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня
собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет,
одна гривна стала дорівнювати кільком HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BD%D0%B0” \o “Куна” кунам
. В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже
дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0” \o
“Монета” монет ). В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 резанам; В ХІІ
ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась
вдвічі).

В ті часи існувало декілька видів гривен. Були “львівська”,
“харківська”, “луцька” гривні. З HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XI_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F” \o “XI століття” XI ст. у Київській Русі в обігу були так
звані “київські” гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла
– ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували
й “новгородські гривни”, спочатку відомі лише у північно-західних
землях, а від середини HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%
D1%82%D1%8F” \o “XIII століття” XIII ст. – уже на всій території
Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили
240 г. Перехідною від “київської” до “новгородської” була “чернігівська”
гривна, за формою дуже близька до “київської”, а за вагою – до
“новгородської”. Але найцікавіша форма у “волзької” гривни: майстри
створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст.
археологи часто знаходять також і “татарські гривни”, що ними Південна
Русь сплачувала данину HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0_%D0%9
E%D1%80%D0%B4%D0%B0” \o “Золота Орда” Орді .

Певні зміни у житті гривни виникли у HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%
D1%82%D1%8F” \o “XIII століття” XIII ст., коли для новгородських
злитків срібла, поруч із назвою “гривна” почала вживатися назва “рубль”.
Вже у HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F” \o “XV століття” XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а
рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%8C” \o “Рубль”
рубль (українська назва – ” HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0
%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C” \o “Карбованець” карбованець “)стає символом
російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала
існувати до HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XVIII_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82
%D1%82%D1%8F” \o “XVIII століття” XVIII століття лише як вагова монета
– “гривенка”. Вона, до речі, ділилася на 48 “злотників”, а вони, в свою
чергу, – на 25 “почок”.

Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини –
другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, – до кінця
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/XV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1
%82%D1%8F” \o “XV століття” XV ст., і поступово були витіснені
монетами чужоземних княжих дворів.

Часи УНР та Директорії

Гривня за часів УНР

Проголосивши своїм Третім універсалом HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F” \o “18
липня” 18 липня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1917” \o
“1917” 1917 року утворення HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0” \o “УНР” Української
Народної Республіки , HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB
%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0” \o “Центральна Рада”
Центральна Рада запровадила в Україні нову національну HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0” \o
“Валюта” валюту . Первісно такою валютою було визначено український
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0
%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C” \o “Карбованець” карбованець , вартість якого
дорівнювала 17,424 долі щирого HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE” \o
“Золото” золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради
від HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F”
\o “19 грудня” 19 грудня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1917” \o “1917” 1917 року було
видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки –
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%83%D0%BF%D1%8E%D1%8
0%D0%B0&action=edit” \o “Купюра” купюру вартістю у 100 карбованців.
Автором оформлення грошового знака був визначний український
художник-графік HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%82_%D0%9
3%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%
B2%D0%B8%D1%87” \o “Нарбут Георгій Іванович” Георгій Іванович Нарбут .

100 гривень УНР

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі
українського HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE” \o
“Бароко” бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення
тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу,
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B1” \o
“Герб” герба Київського HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80
%D0%B0%D1%82” \o “Магістрат” магістрату XVI-XVIII століть). Напис “100
карбованців” подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй,
що живуть на території України, – українською, російською, польською та
єврейською ( HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%87%D0%B4%D0%B8%D1%88” \o “Їдиш” їдиш
).

З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов’язаний вибір
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B1” \o
“Тризуб” тризуба як HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B
0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B1_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0
%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&action=edit” \o “Державний герб України”
державного герба України . Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100
карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для
найдавніших національних грошей України – злотників та срібняків князя
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC
%D0%B8%D1%80_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9” \o “Володимир
Великий” Володимира , і вмонтував його до композиції ескізу.
Оригінальний знак одразу запам’ятався українським патріотам. Тризуб тут
виступав як алегорія українського державотворення ще від часів
Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після
введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%8
8%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edit” \o “Фальшування”
фальшування . З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так,
УНР, яка за HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%9
6%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB&action=ed
it” \o “Третій універсал” Третім універсалом визначалася як складова
частина федеративної Росії, проголошувалася за HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B
5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%
B0%D0%BB&action=edit” \o “Четвертий універсал” Четвертим універсалом
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/22_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F” \o “22
січня” 22 січня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1918” \o
“1918” 1918 року “самостійною, ні від кого не залежною державою”)
Центральна Рада HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%
8F” \o “1 березня” 1 березня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1918” \o “1918” 1918 року прийняла закон
про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100
шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5
%D0%BD%D0%BD%D1%8F:2000griven.jpg” \o “Enlarge” INCLUDEPICTURE
“http://uk.wikipedia.org/skins-1.5/common/images/mag???????????????????

2000 гривень

Протягом HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1918” \o “1918” 1918
року в HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD” \o
“Берлін” Берліні було видруковано грошові знаки у 2, 10, 100, 500,
1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після
проголошення гетьманату на чолі з HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0
%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%
9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87” \o “Скоропадський Павло
Петрович” Павлом Скоропадським ). HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B
7&action=edit” \o “Ескіз” Ескіз першої купюри, оздобленої досить
простим геометричним орнаментом, виконав HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D0%B2%D1%81
%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%D0%93%D1%
80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87” \o “Кричевський
Василь Григорович” Василь Кричевський , трьох наступних – Георгій
Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим
оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав
орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої –
зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного
вінка з квітів і плодів, 500-гривневої – свою улюблену HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96
%D1%8F” \o “Алегорія” алегорію “Молода Україна” у вигляді опроміненої
дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну
народну назву “горпинка”).

[ HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8
0%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%
BE%D1%97_%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96&action=edit&section=4” \o
“Edit section: Гривня за часі ред. ]

Гривня за часів Скоропадського та Директорії

10, 100 та 250 карбованців Української держави

Гетьман HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0
%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%
9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87” \o “Скоропадський Павло
Петрович” Павло Скоропадський , прийшовши до влади в Україні у квітні
1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0
%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C” \o “Карбованець” карбованець , що поділявся
на 200 шагів.

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5
%D0%BD%D0%BD%D1%8F:50karbovantsiv.jpg” \o “Enlarge” INCLUDEPICTURE
“http://uk.wikipedia???????????????????????????????????

50 карбованців

Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000
карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при
гетьмані “Експедицію з заготовлення державних паперів”, належав ескіз
лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8
%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD” \o
“Хмельницький Богдан” Богдана Хмельницького , індустріальні мотиви
(композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект
герба Української Держави зі сполученням символів ” HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B1” \o
“Тризуб” тризуб ” та ” HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA” \o “Козак”
козак з HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%B
5%D1%82&action=edit” \o “Мушкет” мушкет ом”.

Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і
виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський,
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B7
%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%
9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%
87” \o “Богомазов Олександр К О.Богомазов та інші графіки.

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE
%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%9D%D0%A0” \o “Директорія УНР” Директорії
на чолі з HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B
8%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%
BC%D0%B8%D1%80&action=edit” \o “Винниченко Володимир” Володимиром
Винниченком та HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%BB%D1%8
E%D1%80%D0%B0_%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD&action=edit” \o “Петлюра
Симон” Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР
знову було проголошено гривню.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/5_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F” \o “5
січня” 5 січня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1918” \o
“1918” 1918 року – 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута)

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/6_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F” \o
“6 квітня” 6 квітня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1918” \o
“1918” 1918 року – 25 та 50 карбованців (“лопатки”, ескізи
О.Красовського)

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F”
\o “17 жовтня” 17 жовтня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1918” \o “1918” 1918 року – 10, 100 та
500 (“горпинки”) гривень (ескізи Г.Нарбута)

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C
” \o “Жовтень” жовтень HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1918”
\o “1918” 1918 року – 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського)

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%8C
” \o “Серпень” серпень HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1919”
\o “1919” 1919 року – 10 (“раки”) та 1000 карбованців (ескізи
І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців
(“канарейки”, ескіз Б.Романовського)

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C
” \o “Жовтень” жовтень HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1919”
\o “1919” 1919 року – 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Радянські часи

“Більшовицькі тисячки” запроваджені Раднаркомом на землях Радянської
України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000
радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1922” \o “1922” 1922 –
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1924” \o “1924” 1924 роках
грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського
червінця (1,6767 г золота). HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1924” \o “1924” 1924 року було
встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10
червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської
валюти.

Гривня в сучасній Україні

Історія нової гривні

Безпосередня робота з виготовлення українських грошей розпочалася в
квітні HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1991” \o “1991” 1991
року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет.
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B
9%D0%BD&action=edit” \o “Дизайн” Дизайн гривень був розроблений
українськими художниками HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%8
2%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C&action=edit” \o “Лопата
Василь” Василем Лопатою та Борисом Максимовим під безпосереднім
керівництвом HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B2%D1%9
6%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%
B8%D1%80_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&action=edit”
\o “Матвієнко Володимир Павлов В.П.Матвієнка . Вже в вересні
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1991” \o “1991” 1991 року,
після розгляду і схвалення HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD
%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%
B8” \o “Верховна Рада України” Верховною Радою , був запланований
випуск HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B
D%D0%BE%D1%82%D0%B0&action=edit” \o “Банкнота” банкнот номіналами 1,
3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було
випущено 2, 25-ти – 20 гривень.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження
назви і характерних ознак грошової одиниці України» від HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/10_%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%8F”
\o “10 грудня” 10 грудня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1991” \o “1991” 1991 року HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0
%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%
80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8” \o “Національний банк України” Національний
банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а
Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків
банкнот.

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/2_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D1%
8F” \o “2 березня” 2 березня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1992” \o “1992” 1992 року були
затверджені номінали монет: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B0
” \o “Копійка” копійок і 1 гривня. Монети номіналом 3, 15 та 20
копійок в обіг випущені не були.

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0
%B0%D0%B4%D0%B0” \o “14 листопада” 14 листопада HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1991” \o “1991” 1991 року Президія
Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту на
Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території
України національної валюти в І півріччі HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1992” \o “1992” 1992 року. Тому заходи з
виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/23_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F”
\o “23 жовтня” 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн
Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для
якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала.
Отже, за згодою HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%83%D0%BA
_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%
BE%D0%B2%D0%B8%D1%87” \o “Кравчук Леонід Макарович” Леоніда Кравчука ,
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F” \o “18
січня” 18 січня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1992” \o
“1992” 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою
«Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова
НБУ В.П.Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100
гривень.

Хоча гривня була виготовлена вчасно, складна економічна ситуація
вимагала введення перехідних грошей, які б прийняли на себе тиск
інфляції і загрозу неплатежів, як це було в свій час і в HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90” \o “США” США .
Виготовлені тоді купоно-карбованці виконали функцію таких грошей,
забезпечивши виплати зарплат шахтарям, пенсіонерам, державним
службовцям. Це дало змогу уникнути дефіциту грошових знаків, який виник
при виході України з рублевої зони.

Паралельно з виготовленням гривні здійснювались заходи з впровадження
власних потужностей для друкування грошових знаків і HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B
0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8” \o “Цінні папери” цінних паперів .
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1
%8F” \o “18 вересня” 18 вересня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1991” \o “1991” 1991 року HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82
_%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%
80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8” \o “Кабінет Міністрів України” Кабінет
Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з
виготовлення національної валюти і цінних паперів». Згідно з цією
постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних
об’єктів. Були укладені угоди з провідними світовими виробниками
найсучаснішого обладнання з виготовлення грошей, яке і стало технічною
базою для друку гривні на вітчизняному HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B
D%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%
B9_%D0%B4%D0%B2%D1%96%D1%80&action=edit” \o “Банкнотно-монетний двір”
Банкнотно-монетному дворі . Таким чином, були закладені основи для
самостійного випуску українською державою власних грошових знаків.

Грошова реформа

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/25_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F”
\o “25 серпня” 25 серпня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1996” \o “1996” 1996 року в засобах
масової інформації було оголошено Указ Президента України HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%87%D0%BC%D0%B0_%D0%9B%D0%B
5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%
B8%D1%87” \o “Кучма Леонід Данилович” Леоніда Кучми “Про грошову
реформу в Україні”. Безпосередньо виконання грошової реформи було
покладене на HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B
E%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D0
%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&action=edit” \o “Національний
Банк України” Національний Банк України , який тоді очолював
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9
2%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9%D0%
BE%D0%B2%D0%B8%D1%87” \o “Ющенко Віктор Андрійович” Віктор Ющенко .

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі
проводилася HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/2_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%
8F” \o “2 вересня” 2 – HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1
%8F” \o “16 вересня” 16 вересня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1996” \o “1996” 1996 року. У перший же
день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни,
тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках
підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян.
Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом
100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій
із вільним їх використанням у гривнях.

Протягом 15 днів – від 2 до 16 вересня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1996” \o “1996” 1996 року – в
готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і
карбованці з поступовим вилученням останніх. Після HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/16_%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1
%8F” \o “16 вересня” 16 вересня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1996” \o “1996” 1996 року приймання
карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом
платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для
виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові
розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Час для цього було обрано не цілком вдалий. Грошова реформа не була
підкріплена іншими заходами у сфері податкової, бюджетної політики тощо,
про що свідчило, зокрема, зосередження майже половини усієї грошової
маси в наступні роки в сфері тіньової економіки, значне переважання
купівлі населенням іноземної валюти над її продажем. Курс гривні майже
два роки утримувався завдяки жорсткій монетарній політиці, тобто
штучному заниженню грошової маси щодо валового внутрішнього продукту, що
посилювало грошовий голод на гривню, бартеризацію торгівлі, кризу
неплатежів та ін. Внаслідок цього курс долара в HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1996” \o “1996” 1996 р. знизився на 24%
(вплив гривні був незначний, оскільки її було впроваджено на прикінці
того ж року), в 1997 — на 9%. У 1997 дещо зріс рівень монетаризації
економіки. Разом з істотним зростанням дефіциту державного боргу та
виплат відсотків по ньому, неефективним використанням бюджетних коштів,
зменшенням валютних резервів НБУ, погіршенням фінансового становища
підприємств тощо в 1998 це призвело до поступової девальвації гривні,
яка становила 84%. Водночас при запровадженні режиму конвертованості
гривні не було дотримано основних вимог конвертованості

Джерела в інтернеті

HYPERLINK “http://www.zn.kiev.ua/nn/show/361/32303/” \o
“http://www.zn.kiev.ua/nn/show/361/32303/” ІСТОРІЯ ПАПЕРОВИХ ГРОШЕЙ
УКРАЇНИ 1917—1920 РОКІВ

HYPERLINK “http://bank.gov.ua/Bank_mn/histor_grn.htm” \o
“http://bank.gov.ua/Bank_mn/histor_grn.htm” Історія гривні на сайті НБУ

HYPERLINK “http://www.obriy.pib.com.ua” \o
“http://www.obriy.pib.com.ua” В.Матвієнко “Автограф на гривні”, газета
“Обрій” (архів), №№ 26(57) (грудень 2001); 1 (58) (03.01.2002); 2 (59)
(10.01.2002); 3 (60) (17.01.2002); 4 (61) (24.01.2002); 5 (62)
(31.01.2002); 8 (65) 21.02.2002; 10 (67) (7.03.2002); 11 (68)
(14.03.2002)

HYPERLINK “http://users.uc.iupui.edu/rjwise1/countries/ukraine.html”
\o “http://users.uc.iupui.edu/rjwise1/countries/ukraine.html”
Українські банкноти різних часів на сайті banknoteworld.com

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020