Реферат на тему:
Життя бджіл
Бджолина сім’я — цілісна біологічна одиниця, до складу якої входять
матка і робочі бджоли. Це — жіночі особини. У весняно-літній період
тимчасово проживають трутні — самці, яких виховують сім’ї для
спаровування з матками. Поодинці бджолині особини жити не можуть. Улітку
бджолина сім’я складається з однієї матки, 50-70 тис. робочих особин і
кількох сотень, а іноді і тисяч трутнів. На зиму склад сім’ї змінюється:
кількість бджіл зменшується до 15-25 тис., трутнів наприкінці літа вони
виганяють. Необхідні умови життя бджолина сім’я забезпечує завдяки
спільній діяльності її членів. Бджоли відбудовують і захищають гніздо,
утримуючи потрібні умови мікроклімату, заготовляють і переробляють корм,
створюють його запаси, виховують нові покоління особин. Бджолина матка
після спаровування з трутнями відкладає яйця, що сприяє відтворенню
потомства. Добова кількість відкладених маткою яєць улітку досягає 1,5-2
тис. шт. Це забезпечує високі темпи відтворення потомства. За сезон
сім’я виховує 150-200 тис. особин. Незважаючи на те, що матка може жити
в сім’ї 5-7 років, її використовують тільки протягом двох сезонів і лише
в окремих випадках довше. З віком її продуктивність зменшується, а в
сім’ях зростає ймовірність роїння.
Трутні виводяться в кожній сім’ї, але в різних кількостях. Вони
розвиваються з незапліднених яєць, які матка відкладає в трутневі
комірки. Через 10-12 днів після народження самці стають статевозрілими.
У пошуках маток для спарювання трутні періодично за сприятливої погоди
вилітають з вуликів. Після спарювання вони гинуть, але їхні статеві
клітини, що залишилися в спермоприймачі матки, в результаті запліднення
яєць дають початок розвитку нащадків — жіночих особин сім’ї. Доля впливу
трутнів на спадковість потомства становить 75%, а матки — 25%.
Враховуючи це, необхідно приділяти серйозну увагу виведенню трутнів у
кращих сім’ях, які відрізняються високою продуктивністю та іншими
позитивними якостями.
Робочі бджоли живуть улітку 1,5-2 місяці. Осінні генерації ідуть у
зимівлю й у стані спокою доживають до весни, встигаючи виконати властиві
їм функції після очисного обльоту протягом 30-50 днів. Загальна
тривалість життя бджіл, які зимували, досягає 7-9 місяців.
Першу половину життя бджоли проводять у вулику, виконуючи різні функції.
З перших днів вони чистять комірки, обігрівають розплід. Потім освоюють
нові види робіт: годують личинок, переробляють нектар у мед, будують
стільники з воску, який самі ж виділяють. Молоді бджоли, починаючи з 5-7
дня, роблять короткочасні вильоти в полуденні години, під час яких вони
звільняються від неперетравлених залишків, що нагромадилися в задній
кишці, і запам’ятовують місцезнаходження вулика. Поступово у них
виробляється рефлекс на місце, до якого вони потім можуть повертатися,
не блукаючи між вуликами. Тому не можна переставляти вулики з бджолами
на території пасіки чи перевозити їх на кочовий точок, який знаходиться
ближче 5 км від пасіки.
Через 2-3 тижні після народження робочі бджоли займаються в основному
позавуликовими роботами. Головна їхня турбота — збір їжі і нагромадження
її запасів. Кожна бджола робить за день у середньому близько 10
вильотів. Продуктивність на зборі нектару і пилка підвищується зі
зменшенням відстані до відвідуваних рослин, поліпшенням погоди і
збільшенням запасів на навколишній території. За один політ бджола
приносить до 60 мг нектару, наповнюючи медовий зобик при відвідуванні
десятків, а іноді й більше сотні квіток. У кошики на задніх ніжках вона
набирає пилок (близько 20 мг), формуючи його в грудочки, які називають
обніжжям. У напруженій літній роботі бджола гине, заготовивши 4-5 г
меду.
Бджолина сім’я протягом року на свої потреби (виховання розплоду,
харчування дорослих бджіл, теплову енергію, будівництво стільників,
льотну діяльність та ін.) витрачає приблизно 80-90 кг меду, з них 20-25
кг в осінньо-зимовий період. Крім того, сім’я споживає 20-25 кг пилку.
Інші нагромадження кормів бджолярі відбирають як товарну продукцію. Чим
краща кормова база в розрахунку на одну сім’ю в зоні розміщення пасік,
тим більше продукції одержують від бджіл.
У життєдіяльності бджолиної сім’ї розрізняють період активного стану і
зимівлі. Зимовий період бджоли проводять у стані спокою. Вони збиваються
між стільниками в щільну масу, яку називають клубом. Зовнішні обриси
його нагадують форму еліпса. Верхньою частиною клуб розташовується на
кормовій частині стільників, що дозволяє бджолам споживати необхідну
кількість корму. У стані зимового спокою бджоли різко знижують
активність, а саме: рух, споживання корму, обмін речовин, дихання і
живуть при зниженій температурі (14-27 °С тепла). Це дозволяє їм
зберегти енергію і функціональну діяльність багатьох органів і систем на
весняний період, щоб забезпечити нормальний розвиток сім’ї після
перезимівлі.
По мірі поїдання корму клуб поступово переміщується вгору. Він може дещо
просуватись уздовж вуличок, але бджоли не можуть перейти через порожні
стільники і добратися по них до запасів меду, що залишилися на інших
рамках, і гинуть. Тому на зиму у вулику залишають такі стільники, у яких
міститься не менш 2 кг меду.
При догляді за бджолами під час зимового спокою виключають вплив різних
подразників і факторів, що активізують життєдіяльність бджіл: стукіт,
підвищення температури, запахи та ін. Якщо зимівля проходить в
приміщенні, температуру в ньому підтримують на рівні близько 0-2°С
тепла, а відносну вологість 70-80 %. Найглибший спокій спостерігається в
грудні — січні. Місячна витрата корму на сім’ю знижується до 1 кг і
менше. Наприкінці зимівлі активність бджіл підвищується, матка починає
відкладати яйця, з’являється розплід, який вимагає додаткових витрат
корму на підтримання температури в межах 34-35°С і вигодівлю личинок.
При настанні потеплення, коли зовнішнє повітря прогрівається до 9-10°С і
вище, бджоли роблять очисний обліт. Кружляючи в повітрі біля вуликів,
вони очищаються від неперетравних решток, які можуть нагромадитися в
товстій кишці (до 45 мг), що складає половину маси тіла бджоли.
Безоблітний період складає в Лісостепових районах 120-150 днів.
З ранньої весни бджоли включаються в збирання свіжих порцій нектару і
пилку, сім’я нарощує все більше і більше робочих особин на зміну тих,
які зимували, для посиленої роботи в майбутньому медозборі. Найбільшої
величини сім’я досягає в червні — липні. У неї збільшується можливість
зібрати і переробити значну кількість корму. Денний збір у звичайних
умовах складає до 4-5 кг, а при рясному цвітінні високопродуктивних
медоносів — більше 10-12 кг. До осені більшість бджіл зношується,
виводяться нові генерації для зимівлі. У кінці вересня або на початку
жовтня матки припиняють відкладати яйця. Настання похолодань (плюс 8°С і
нижче) призводить до утворення клуба. Бажано, щоб осінній очисний обліт
відбувався як можна пізніше.
Література:
Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп.
Київ – 2004 р. 2 томи.
Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
