РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІРЛАНДІЇ

План

1. Загальні відомості.

2. Населення.

3. Природа.

4. Господарство.

5. Сільське господарство.

6. Промисловість.

7. Транспорт

Ірландія: один острів — дві країни. У більшості іноземців, що знають про
Ірландію лише по зведеннях теленовин, ця земля насамперед асоціюється з
неспокійною Північною Ірландією, броньовиками на вулицях Белфаста і
Лондондерри і тероризмом Ірландської республіканської армії.

Насправді -це усього лише відділений бетонними пунктами шматок великого
англійського брата, зовсім іншої країни — Великобританії і Північної
Ірландії.

Загальні відомості.

Ірландська республіка ( Ireland; The Republic of Ireland).

Ірландська держава в Західній Європі, що займає 5/6 площі острова
Ірландія й об’єднуюче 26 з 32 його графств. Площа 70 283 кв.км. Столиця
— місто Дублін (502 тис. чіл.). Населення 3 537 тис.чоловік.

У плині 7 сторіч Ірландія був колонією Великобританії.

У результаті завзятої національно-визвольної боротьби країна в 1920-21р.
домоглася статусу домініону. Однак у договорі 1921 року було обумовлене
відторгнення від ірландської держави 6 північних графств (Ольстер) і
включення його до складу З’єднаного Королівства Великобританії і
Північної Ірландії. Інша частина Ірландії (26 графств) утворила домініон
за назвою “Вільна Ірландська Держава”. У 1937 була прийнята конституція,
що проголосила Ірландію суверенною незалежною демократичною державою
Ейре. Але при цьому збереглося підпорядкування Ірландії англійському
королю у відношенні зовнішніх зносин . У 1948р. Ірландський уряд прийняв
закон про установу Ірландської Республіки. За цим законом, що вступив у
силу в 1949р., припинялася залежність Ірландії від Великобританії.

Ірландія — буржуазна держава; республіка. Глава держави — президент, що
обирається населенням на 7 років. Вищий орган законодавчої влади —
парламент (палата представників і сенат). В адміністративному відношенні
складається з 4 провінцій (Ленстер, Манстер, Ольстер (частина), Коннот
(Коннаут) , провінції поділяються на адміністративні графства;
виділяються 4 самоврядні міста.

Основна грошова одиниця — ірландський фунт.

Населення.

У національному відношенні однорідне, складається з ірландців. Офіційні
мови: ірландський (гельський) і англійський.

Природний приріст із 1881р. по 1956р. склав 1677,5 тис. чіл., за те ж
час еміграція склав 2836,9 тис.чіл.

Серед віруючих переважають католики — 95%, протестанти — 5%.

У складі самодіяльного населення близько 40% зайнято в сільському і
лісовому господарстві, рибальстві і полюванні, близько 1% — у
гірничодобувній промисловості, 15% — в обробці промисловості, 7,6% —
будівництві, 12,2% у торгівлі, банках, страхових компаніях і т.п., 4,6%
— на транспорті і зв’язку. У містах живе близько 40% населення, найбільш
значні міста (понад 50 тис.чола.) : Дублін, Корк, Лімерик.

Ірландська мова — разом із шотландським і менкським мовами відноситься
до гаельської групи кельтських мов. Ірландська мова засвідчена з IV
століття нашої ери так називаними огамічними написами, а з VII в. н.е. —
глоссами на латинському алфавіті. Після завоювання Англією Ірландії було
заборонено говорити ірландською мовою, але народ продовжував їм
користатися. З кінця XIX століття почався рух у захист національної
мови. У 1921 році ірландська мова була визнана одним з державних мов.

Природа.

Ірландія — острів в Атлантичному океані, другий по величині в групі
Британських островів; відділений від Великобританії Ірландським морем і
протоками Північним і Св. Георга. Площа — 84 тис.кв.км.

Берегова лінія сильна розчленована. Витягнуті морські затоки врізаються
в глиб гір і низовин, утворити мальовниче узбережжя з безліччю
півостровів і островів. Найбільш розчленовані західні і південно-західні
береги, скелясті і стрімчасті (до 600 м), фьордові на півночі і ріасові
на півдні.

У формуванні рельєфу велику роль зіграли каледонська і герцинська
складчастість, зв’язані з альпійськими рухами розлами і вулканічні
виливи, а так само четвертинне заледеніння. У горах заледеніння залишило
сліди у виді цирків, перезаглиблених долин, гленів, а на низовині —
покрив донної морени, друмліни, озі, балки стоку й ін.

Внутрішня частина острова (Центральна рівнина) в основному низинна,
висоти близько 60 м над рівнем моря. У підставі її залягають червоні
піщаники і вапняки, перекриті могутніми (до 60 м) льодовиковими
відкладеннями. Окремі височини, що піднімаються до висоти 180-300м,
являють собою останки герцинських чи споруджень покриву карбонових
вапняків. Останні утворять по окраїнах низовини острівні плато висотою
до 600 м, де (особливо на заході) широко розвитий карст. По краях
острова піднімаються невисокі гори. Масиви Коннемара (819 м) і Мейо (807
м) на заході, Донегол (676 м) на північно-заході, Морн (852м) і Уіклоу
(926 м) на сході острова відносяться до каледонської складчастості і
складені в основному гранітами, сланцями, піщаниками і кварцитами, що
утворять різко обкреслені вершини, що піднімаються над згладженою
поверхнею гір. Гори і височини південної окраїни острова (у тому числі
гори Керрі на південно-заході з вищою крапкою Ірландії — горою
Каррантуохілл, 1041 м) належать до герцинської складчастості і
складаються головним чином з піщаників і вапняків.

На північному сході знаходиться плато (Антрім) і низовини, утворені
третинними виливами базальтів. Родовища торфу і вугілля.

Клімат помірний, океанічний, з хитливою погодою, з частими сильними
вітрами. Середня температура липня від +13 С на заході до +15 С, +16 С
на півдні; січня — від +5 С на сході до +7 С на заході. Дрібні, що
мрячать дощі і хмарність за всіх часів року, особливо восени й узимку.
Річна кількість опадів від 1500 — 2500 мм на південно-заході і заході до
750 — 1000 мм у центрі і на сході. Сніг випадає рідко і швидко сходить.

Ірландія володіє густий і постійно повноводною річковою мережею;
найбільша — ріка Шаннон (довжина 384 км). Більшість рік відрізняється
повільним плином; часто протікають через ланцюжки озер. Багато хто
судноплавні і з’єднані каналами. Рясні озера головним чином
давньольодовикового походження; маються також тектонічні (Лох-Їй) і
карстові озера.

На Центральній низовині переважають дерено-підзолисті ґрунти, у горах —
гірські підзолисті, на погано дренованих плато й у низинах —
торф’яно-болотні. На вапняках зустрічаються перегнійно-карбонатні
ґрунти.

Переважним типом рослинності є зеленіючі протягом цілого року лугу і
верескові пустища. Близько 20% площі Ірландії займають торф’яні болота,
що заросли очеретом, пухівкою, вереском. Широколистяні ліси (головним
чином дубові) були сильно винищені вже в середні століття і тепер
займають усього близько 1,5% території країни, зберігши лише в деяких
гірських районах. Багато штучних (переважно хвойних) насаджень. На
південно-заході виростають реліктові субтропічні рослини (наприклад,
суничне дерево).

Тваринний світ відрізняється порівняльною бідністю у всіх групах тварин
і навіть повною відсутністю деяких з них (наприклад змій). У морях, що
омивають Ірландію, водяться оселедець, макрель, тріска, камбала,
сардини.

Господарство.

Ірландія індустріально-аграрна країна . Пануюче положення в
сільськогосподарському виробництві займають великі фермери скотарі.

На шлях промислового розвитку Ірландія встала після 2-й світової війни.

Ірландія має у своєму розпорядженні значні запаси торфу, свинцю, цинку,
міді, срібла, природного газу і невеликих родовищ кам’яного вугілля,
залізної руди, піритів.

В економіці сусідять два сектори — великий іноземний, в основному
технологічне передове галузі (машинобудування, електроніка, хімічна
промисловість), і місцевий, що охоплює традиційної галузі (харчова,
лісова, текстильна, легка промисловість).

Ріст обсягу промислового виробництва в 80-і роки досягався головним
чином за рахунок швидкого збільшення випуску продукції іноземними
компаніями, що розширюють свій експорт.

Уряд проводить політику активного залучення іноземних інвестицій. При
збереженні пануючого положення серед власників іноземного капіталу за
Великобританією (насамперед у банківській справі) підсилилися позиції
США, Японії, що використовують Ірландію для проникнення на ринки ЄЕС. З
більш ніж 800 підприємств, що належать іноземному капіталу, по 30 %
приходиться на частку Великобританії і США, 20 % — ФРН. 38 % робочої
сили зайнято на підприємствах іноземних фірм. Вони дають до 80 %
експорту продукції обробної промисловості.

У 80-і роки стан економіки характеризувалося незначним чи підвищенням
зниженням темпів росту ВВП, скороченням капіталовкладень (особливо в
будівництві) і внутрішнього споживання; росла зовнішня заборгованість,
різко зріс вивіз капіталу. У 1987-88р. У результаті проведення твердих
мір економії удалося домогтися зниження росту інфляції (3,5 % — у
1990р.) і національного боргу, перевищення експорту над імпортом.

Безробіття в 1990р. склала 17 % працездатного населення, з них 40 % —
молодь до 25 років. Щорічно з країни емігрує близько 30 тис. чол. у
пошуках роботи.

Частка промисловості і будівництва у ВНП (валовий національний продукт)
у 1998р. — 37 %, сільського господарства — 12%. У 2000 р. приріст ВНП —
5,3 %, промислової продукції — 12,8 %.

За рахунок внутрішніх ресурсів Ірландія забезпечує 40 % своїх потреб в
енергії. В енергобалансі скорочується частка імпортної нафти і
збільшується частка вугілля. Ірландія лідирує у світі по видобутку і
використанню торфу. Побудовано найбільші електростанції, що працюють на
торфі — дають до 18 % всієї електроенергії .

Основна галузь сільського господарства — тваринництво (88% валового
сільськогосподарського виробництва ), причому 70% продукції йде на
експорт. У1989 р. обсяг сільськогосподарського виробництва зріс на 2,1%.
Близько 70% фермерських господарств — дрібні і середні (до 25 га).
Близько 70% сільських угідь приходиться на пасовища. Землеробство дає
невелику роль в економіці і не забезпечує потребу країни в зерні.
Експорт: машини й устаткування, жива худоба, продовольство, хімічні
продукти, текстиль і ін.; 22% експорту (1989 р.) — продукція сільського
господарства. Основний торговий партнер — Великобританія (у 1989 р. —
34% експорту і 41% імпорту). Важливе значення мають доходи від туризму
(1 мільярд ірландських фунтів).

Сільське господарство.

Ірландія — країна переважно дрібних і середніх ферм, однак чисельно
невеликий прошарок великих багатих фермерів (господарства понад 40 га)
зосереджують більш 1/3 усіх сільськогосподарських угідь, і саме ця
категорія господарств дає основну товарну сільськогосподарську
продукцію.

З загальної кількості господарств (близько 380 тис.) володінь з
ділянками

до 2 га — 91,3 тис. чи 24 %,

від 2 до 4 га — 30 тис. чи 8 %,

від 4 до 12 га — 113 тис. чи 30 %,

від 12 до 20 га — 63 тис. чи 17 %,

від 20 до 40 га — 52,3 тис. чи 13 %,

понад 40 га — 29,1 тис. чи 7 %.

З загальної земельної площі (6,9 млн. га) більш 1/3 не
використовується; на долю пасовищ приходиться 47%, на луги (під сіно) —
11,6%, на ріллю — 10%. Посівна площа зменшилася 1290 га в 1861р. до
690,8 тис. га в 1955р.

Повсюдно поширене розведення великої рогатої худоби ірландської породи.
Найбільш спеціалізований район тваринництва тяжіє до м. Дубліна, через
який вивозиться до 90% живої худоби з Ірландії.

Виділяються райони товарного молочного господарства (особливо
виробництва олії) у південно-західній і північній частинах країни.

Промисловість.

Промисловість Ірландії зв’язана головним чином з переробкою місцевої
сільськогосподарської продукції. Серед галузей обробної промисловості на
долю харчосмакової промисловості приходиться 55,7% вартості валової
промислової продукції і 30,8% усіх зайнятих (1958). Розвито виробництво
пива, скроні, портеру, молочних і м’ясних виробів, борошна, цукру,
тютюнових виробів. На другому місці — текстильна і швейна промисловість
(вовна, тканина “твід”, пледи й ін.). Маються підприємство з виробництва
мінеральних добрив, сільськогосподарських знарядь, зборці автомобілів і
тракторів, поліграфічні підприємства; виробництво будматеріалів.

Виробництво електроенергії близько 2 млрд. квт-ч у рік (близько 40% від
ГЕС).

Місцевий видобуток вугілля більш 200 тис. тон у рік, торфу — ок. 2
млн.тон у рік.

В даний час розробляється проект участі Ірландії в спільному освоєнні
великого (більш 300 тис. тонн) Нежданінське золотосрібне родовище в
Якутії.

Транспорт

Довжина залізниць 5,6 тис. км (1958).

Довжина автогужових доріг 81 тис. км.

Довжина штучних внутрішніх водяних шляхів (Великого каналу і
Королівського каналу) 489 км. Торговий флот (1955) нараховує 487 судів
тоннажем у 50,5 тис. т. Рибальський флот 6,8 тис. т Важливі порти:
Дублін, Дан-Лері, Коб, Корк, Уотерфорд, Рослер, Лімерик.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

«Економічна географія закордонних країн»

Довідник «Країни світу»

Географічна енциклопедія.

PAGE 5

Похожие записи