.

Юрій Полянський і його “Подільські етюди” (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 948
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Юрій Полянський і його “Подільські етюди”

 

Ім’я доктора Юрія Полянського, геолога і геоморфолога, довгий час
замовчувалось у радянській географічній і геологічній літературі. У
застійні часи першим насмілився посилатись на працю Ю.Полянського у
своїх публікаціях О.І.Москвітін [1].

Юрій Полянський народився 6 березня 1892 року в с.Жовтанцях
теперішнього Кам’янка-Бузького району на Львівщині. Закінчив Львівський
університет у 1914 р. Під час І світової війни служив у австрійській
армії, а потім приєднався до Української Галицької Армії як
артилерійський офіцер.

Після війни він викладав у Львівській академічній гімназії (1920-1930
рр.), працював у державному геологічному Інституті (1927-1928 рр.).
Одночасно завершив свою докторську дисертацію з морфології Поділля, яка
була опублікована в збірнику математично-природописно-лікарської секції
Наукового Товариства ім.Шевченка у 1929 р. у Львові. У 1930-х роках він
викладав антропологію в Греко-католицькій технологічній академії у
Львові.

Протягом радянської, а потім німецької окупації Західної України (1939-
1944 рр.) Ю.Полянський викладав у Львівському університеті і був
директором реорганізованого музею природничих наук АН УРСР (зараз АН
України). Після війни проживав у Австрії і Німеччині, де викладав в
Українському Вільному Університеті (1945-1947 рр.), а після емігрував до
Аргентини. Там працював геологом і викладав геологію в державному
університеті Буенос-Айреса (1956-1967 рр.).

Протягом 20-х і 30-х років Полянський опублікував ряд праць з геології
і археології Галицького Поділля, багато з яких вийшли в періодичних
виданнях НТШ. Він склав карту Південного Полісся (1934 р.) і дав
загальний геологічний огляд України, зокрема в розділі “Геольогія” у
книзі “Географія України і сумежних земель”, що вийшла за редакцією
В.Кубійовича в Українському видавництві (Краків-Львів, 1943 р.). Розділ
займає приблизно 50 сторінок тексту з малюнками, схемами, розрізами.
Виклад здійснено з палеогеографічних позицій досить чітко і доступно.
Спочатку розглядається тектоніка, а потім стратиграфія по ерах і
періодах.

В Аргентині Ю.Полянський написав ряд праць з геології Аргентини.

Помер 19 липня 1975 р. в Буенос-Айресі.

“Подільські етюди (Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над
Дністром)” написані Ю.Полянським на основі детальних польових досліджень
Придністров’я від с.Маріямпіль до с.Окопи (гирло Збруча) і містять 193
сторінки тексту, 3 таблиці, 16 листів рисунків. Робота складається з
двох майже рівновеликих частин: дослідницького матеріалу і начерку
стратиграфії плейстоцену Поділля.

Ю.Полянський дотримувався еолової гіпотези походження лесу і детально
описує лесову товщу Поділля в дусі ідей В.І.Крокоса. У долині Дністра
він виділяє 6 терасових рівнів і три горизонти лесів. Нумерацію терас,
особливо V i VI він проводить за складом галечників, а не висотного їх
положення, тобто галечники з переважанням карпатських порід належать VI
терасі, а з переважанням подільських – V терасі.

У першому розділі наведені детальні описи відслонень як на правому, так
і на лівому берегах Дністра, особливо по VІ терасі. Налічується 14
пунктів описів відслонень тераси (повних або фрагментарних). Детальний
опис розрізу алювію VІ тераси наведений в с.Новосілці Костюковій
(Заліщицький район), де виділено 5 горизонтів. У галечниковому горизонті
знайдено карпатські породи: пісковики різного кольору, кварц, роговики
різного кольору, яшму. Лесова товща теж неоднорідна. Полянський прийшов
до висновку про наявність у ній трьох ярусів седиментації, тобто трьох
різновікових горизонтів лесів. Абсолютні висоти VІ тераси коливаються в
значних межах, від 398 м поблизу Чернелиці до 292 м (с.Печорна).
Відносні висоти також – відповідно від 234 до 146 м.

?????¤?¤?$????Богданівка – кості бика та кремінні знаряддя. В алювії ІІ
тераси в центрі с.Зозулинці в лесовидних суглинках знайдено 9 видів
молюсків, а в с.Городниці в балці “Вила” в лесі ціє ж тераси знайдено 13
видів молюсків наземних і 2 види прісноводних; поблизу с.Устечко в
алювії І тераси знайдено рештки мамонта і південного слона та 22 види
молюсків, з них 3 види провідних. Наявність мамонта і південного слона
вказує на степовий характер тогочасного Поділля, відзначає автор.

У розділі “Начерк стратиграфії плейстоцену Поділля” Ю.Полянський знову
розглядає будову терас від VІ і до І і пробує датувати вік терас і
навіть окремих горизонтів лесу, робить цікавий висновок про широке
меандрування Дністра в час формування VІ тераси і зміщення його на
південь. Вік тераси на його думку пліоценовий.

Вік V тераси за малакофауністичними даними передгірський. Тобто, клімат
перехідний від теплого до холодного, і акумуляція алювію відбувалась в
перехідний час перед третім зледенінням (R-III). Між седиментацією VІ і
V терас відбувався ерозійний цикл, спричинений першим підняттям Поділля.

Після цього настає вологий і теплий клімат і утворюється ІV тераса
(інтергляціал). До цього часу належать відомі травертини, які як відомо,
утворюються у вологий час при наявності вапнякових і гіпсових скель.
Автор відзначає, що Ломницький у травертинах знайшов 32 види молюсків,
які відносяться до дако-понтійських, східно-європейських,
східно-карпатських і альпійських видів. Це свідчить про теплий клімат
(інтергляціал) і за віком це рисс-вюрм-І. Лісова рослинність
поширювалась по долинах річок, а на вододілах – знаходилися степи.

Фауністичні рештки ІІІ тераси свідчать, що клімат був перехідний до
поступового охолодження і осушення, тобто сухий і холодний. Він ставав
чимраз сухішим і холоднішим, особливо під час формування ІІ тераси.
Аналізуючи лесові товщі, автор робить висновок, що одновікові леси
можуть мати однакові фауни. І тераса голоценова і відклади тераси
містять теплолюбиву фауну.

Автор поділяє леси на: старший лес V тераси – рисс ІІІ; молодший лес ІІІ
тераси – в’юрм І; молодший лес ІІ тераси – в’юрм ІІ.

Про поховані грунти Ю.Полянський пише, що вони: а) вказують на перерви
в седиментації лесу; б) свідчать про поворотні зміни клімату із зимового
і сухого до теплого і вологого; в) допомагають визначити інтерстадіал
(інтергляціал) при відсутності фауни і флори.

В кінці роботи автор виділяє ерозійні цикли, тобто 6 діб акумуляції і 6
діб ерозії.

І. Доба акумуляції – відкладання алювію VІ тераси.

1. Доба ерозії – від кінця седиментації алювію VІ тераси до кінця
седиментації V тераси.

ІІ. Доба акумуляції. Алювій V тераси і старший лес.

2.Доба ерозії – від кінця відкладання старшого лесу до початку
нагромадження алювію ІV тераси.

ІІІ. Доба акумуляції – відкладання алювію ІV тераси.

3. Доба ерозії – від кінця накопичення старшого лесу до початку
відкладання алювію ІІІ тераси.

IV. Доба акумуляції. Відкладався алювій ІІІ і молодший лес І терас.

4. Доба ерозії – від кінця навіювання молодшого лесу І до початку
акумуляції алювію ІІ тераси.

V. Доба акумуляції. Відкладався алювій ІІ і молодший лес ІІ терас.

5. Доба ерозії – від кінця навіювання молодшого лесу ІІ до початку
седиментації І тераси.

VІ. Доба акумуляції – відклади алювію І тераси.

6. Доба ерозії – триває від часу седиментації відкладів І тераси до
сьогоднішнього дня.

Крім того у зведеній таблиці Ю.Полянський досить переконливо показав
для кожної тераси характер відкладів, час процесів ерозії та акумуляції,
фауністичні рештки (ссавців і молюсків), флору, характер тектонічних
рухів і на основі всього цього встановив вік тераси. Так, VІ терасу він
відносить до межі пліоцену і давнього плейстоцену, V терасу – до
міндель-рисського віку, коли відбулося перше підняття південного
Поділля, ІV терасу – до рисс-в’юрму (відбулося друге підняття південного
Поділля), ІІ терасу – до в’юрму і І – до голоцену. Чомусь не вказано вік
ІІІ тераси.

Взагалі, незважаючи на повтори в описах відслонень і списках
малакофауни в першому і другому розділах і не завжди послідовний виклад,
“Подільські етюди” є досить грунтовною монографією з геоморфології і
четвертинних відкладів Подільського Придністров’я, що не втратила свого
наукового значення і тепер.

 

Література

1. Москвитин А.И. Плейстоцен Европейской части СССР. (Критический обзор
литературных данных). АН СССР. Геологический ин-т. – Труды. – Вып.123. –
М.: Наука. – 1965.

2. Полянський Ю.І. Подільські етюди. Тераси, леси і морфологія
Галицького Поділля над Дністром // Збірник матем.-природ.-лікарськ.
Секції наук. Тов-ва імені Шевченка. – 1929, 20.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020