.

Вплив температури на розвиток кореневих гнилей (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1088
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив температури на розвиток кореневих гнилей

Упродовж останніх років все більше уваги науковців надається хворобам
кореневої системи сільськогосподарських культур, які зумовлюються
комплексом ґрунтових мікроміцетів. Характерною особливістю останніх є
те, що вони досить успішно адаптуються до умов середовища: температури,
водного режиму, кислотності фунту, сонячної радіації та інших факторів.

Упродовж останніх років все більше уваги науковців надається хворобам
кореневої системи сільськогосподарських культур, які зумовлюються
комплексом ґрунтових мікроміцетів. Характерною особливістю останніх є
те, що вони досить успішно адаптуються до умов середовища: температури,
водного режиму, кислотності фунту, сонячної радіації та інших факторів.

Агрокліматичні умови, що складаються в період вегетації, суттєво
впливають не лише на розвиток і продуктивність рослин, а й активізацію
ґрунтової біоти. І нерідко саме під їх впливом посилюється розвиток
одних мікроорганізмів, зокрема збудників хвороб, та пригнічується –
інших. З огляду на це розповсюдження хвороб і одні роки буває
інтенсивним, в інші – обмеженим. Підтвердженням цього був вегетаційний
період 1997 року, коли на початку червня відбулася різка зміна високої
температури повітря і ґрунту на помірну, з рясними опадами, що зумовило
активізацію багатьох грибів, зокрема деяких видів фузаріїїв (F.
culmorum, F. sambucinum var minus).

Останні спричинили епіфітогійний розвиток хвороб кореневої системи
цукрових буряків. У 1999 році інтенсивність захворювань була значно
слабкішою, коли температура повітря і фунту перевищувала середньорічні
показники, а у поєднанні з недостатньою вологістю ґрунту дещо гальмувало
розвиток збудників хвороб. Проте і за таких екстремальних умов
сільськогосподарські культури не однаково уражувалися Ґрунтовими
мікроміцетами. Цукрові буряки, наприклад, інтенсивніше уражуються
хворобами, особливо кореневої системи, а соя — стійкіша до них. Це
спонукає до висновку, що погодний фактор набуває вагомішого значення в
коригуванні поширеності та інтенсивності розвитку хвороб, (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Ураженість рослин кореневими гнилями

Дослідженнями, проведеними в Інституті цукрових буряків та на кафедрі
фітопатології Національного аграрного університету, встановлено, що у
кожному регіоні, який характеризується відповідними агрокліматичними
умовами, присутній специфічний склад ґрунтових мікроміцетів, зокрема
фузаріїв, кількість яких є досить суттєвою, тому в окремі роки посівам
цукрових буряків, сої завдають шкоди фузаріози. Встановлено, що між
ураженістю кореневої системи рослин та концентрацією інокулюму фузаріїв
у ґрунті існує пряма залежність. Проте і самі культури уражуються
різними видами грибів неоднаково. Це зумовлено, перш за все, тим, що
різні види грибів цього роду по-різному реагують на зміну температури.
Фузарії розвиваються в широкому температурному інтервалі, і одні види
інтенсивно уражують рослини при +10 … +15°С (F. culmorum), інші – (F.
oxysporum, F. solani, F. avenaceum) при+20…+25°С (табл. 2.5).

Збудниками хвороб кореневої системи є в основному факультативні
сапрофіти, до яких відносяться і широко розповсюджені фузарії, пітіум,
мукорові, які, на відміну від облігатних (переважно збудників хвороб
листя), мають у своєму онтогенезі декілька фаз розвитку – біотрофну,
сапрофітну та

2.5. Вплив температури на ураженість сходів фузаріями

стадію спокою. У двох останніх вони тривалий час можуть зберігатися в
ґрунті. Наявність конідіальної стадії значною мірою ускладнює проблему
захисту культур від ураження факультативними патогенами. З літературних
джерел відомо, що етіологія патогенних мікроорганізмів істотно залежить
від екологічних факторів.

Вирощування сільськогосподарських культур супроводжується нагромадженням
у ґрунті фузаріїв та інших видів ґрунтових грибів, що призводить до
збільшення їх інокулюму. Кореневі виділеня рослин при зміні температури
здатні стимулювати активність одних мікроміцетів і пригнічувати інших, у
тому числі й патогенних видів. Так, кореневі виділення сої та цукрових
буряків, які ростуть при температурі +10 … +15°С, стимулюють
проростанням спор і ріст міцелію гриба Pythium debaryanum, що спричиняє
розвиток гнилей сої та коренеїду цукрових буряків у холодному ґрунті.
Інший, не менш патогенний вид Р.ultimum, також спричиняє захворювання
кореневої системи рослин, які вегетують на холодних ґрунтах. Поширений
вид Р. spinosum уражає кореневу систему і буряків, і сої в теплому
ґрунті, коли температура повітря вища +20°С.

Під впливом високої температури (>20°) і надмірної вологості ґрунту
сходи цукрових буряків інтенсивно уражуються грибами Aphanomuces
cochlioides. Збудник кореневих гнилей сої та коренеїду Rhizoctonia є
найбільш вірулентним при підвищеній температурі (+25 … +30°С), хоча
така температура в період появи сходів не є типовою для Лісостепу.
Тобто, температура є одним із головних чинників, які коригують розвиток
ґрунтових мікроміцетів – збудників кореневих гнилей сої та цукрових
буряків.

Література:

1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства.
Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020