Реферат на тему:

Венесуела – загальна характеристика

Загальна довідка

Офіційна назва-Республіка Венесуела.

Столиця — Каракас(1 836 000).

Рік здобуття незалежності — 1830.

Поясний час — Гринвіч мінус 4.

Загальна площа (кв. км) – 912 050,зокрема:

5.1.Сільгоспугіддя (кв. км) – 39 000

5.2.Ліси (кв. км) – 300 000.

Чисельність населення (осіб) – 24 287 670.

7. Густота населення (осіб/кв. км) – 26.6.

8. Частка міського населення (%) – 87.

9. Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) – 20.

10. Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) – 5.

11. Тривалість життя (років) – 74.

12. Частка дорослого письменного населення (%) – 91.1.

13. Харчування (денно калорій на душу населення) – 2618.

14. Річне споживання палива (кг на душу населення) – 2379.

15. Валюта — 1 болівар (В) = 100 сентимо.

16. ВНП – ($ США на душу населення) – 6100.

17. Мови – іспанська (офіційна), індіанські діалекти.

18. Етнічні групи : метиси (69 %), білі (20 %), чорношкірі (9 %),
індіанці (2 %).

19. Релігійний склад населення : католики (96%), протестанти (2%).

Державний устрій

Венесуела – економічно слаборозвинена країна з середнім рівнем
доходу. Глава держави та уряду – президент. Законодавчий орган –
двопалатний Національний конгрес (палата депутатів і сенат) . Країна є
федерацією у складі 23 штатів , 1 федеральної (столичної), округи та 1
федерального володіння (72 острови в карибському морі).

Історія

У стародавні часи територію Венесуели заселили індіанці – кариби та
індіанці – араваки . 1 серпня 1498 р. Х.Колумб відкрив землю поблизу
гирла р. Ориноко і , не знаючи, що це материк, назвав її островом
Гарсія. Країну відвідала в 1499 р. експедиція іспанця Алонсо де Охеди і
флорентійця Америго Веспуччі. Вони бачили житла місцевого населення,
збудовані на палях на оз. Маракайбо, і це нагадало італійську Венецію.
А. Веспуччі назвав країну Венесуелою, що означає “Мала Венеція”.
Іспанці почали колонізувати територію 1520 р., саме тоді Г. де Окампо
заснував перше постійне іспанське поселення – Нуево- Толедо (з 1569 р. —
Кумана). В 1528 р. імператор Карл V продав Венесуелу в оренду сім’ї
банкірів Вельзерів із Аугсбурга в Німеччині, яким заборгував велику
суму. Оренда закінчилася 1556 р. Іспанські конкістадори принесли у
країну феодалізм . Виникли латифундії. Для роботи на них з Африки
завозили негрів- рабів. Протягом 16-17 ст. узбережжя було центром
піратства. До початку 18 ст. територія нинішньої Венесуели належала до
віце – королівства Нова Гранада, а 1777 р. виокремилася в окреме
генерал- капітанство. У 1783 р. було утворено суперінтендантство
Венесуела. Десь у середині 18 ст. багатії країни почали виявляти
невдоволення торговельними обмеженнями, що їх установила метрополія.
Спалахували анти іспанські повстання. Саме у столиці країни – Каракасі
1806 р. виник колумбійський рух за незалежність. Після повстання в
Каракасі 19 квітня 1810 р. революційні сили за активної участі Ф.
Міранди та С. Болівара взяли владу до своїх рук. 5 липня 1811 р.
Національний конгрес проголосив країну незалежною республікою, але
згодом вона була розгромлена іспанцями і 25 липня 1812 р. влада віце –
короля відновилася. У період національно – визвольної війни 1810-1826
рр. Сімон Болівар створив 17 грудня 1819 р. державу Велика Колумбія, до
складу якої увійшла й Венесуела. У 1829 р. та держава розпалася, й 13
січня 1830 р. Венесуела проголосила свою незалежність, а 24 жовтня стала
Республікою Венесуела. Першим президентом став генерал Хосе – Антоніо
Паес. Генерал – президент (1830-1835 і 1839-1843 рр.) тримав армію під
контролем, у країні була демократія, латифундії зберігалися. Після
президента Паеса у країні настав хаос. Остаточно ліквідували рабство
1854 р. (почали ліквідацію ще під час національно — визвольної війни).
З травня 1864 р. країну назвали “Сполучені Штати Венесуели”. Ситуація в
країні нормалізувалася 1870 р., коли президентське крісло на 18 років
(із перервами)обійняв А.Гусман Бланко. Протягом періоду правління двох
вояків – президентів (1899-1935рр.) С.Кастро і Х. Гомера у країні був
деспотичний режим. Диктатор Х. Гомер помер 17 грудня 1935 р., і новітня
історія країни бере відлік саме від цієї дати. Великі запаси нафти у
Венесуелі відкрили в 1913 р. За станом на 1927 р. Венесуела
перетворилася на одного з найбільших у світі експортерів нафти.
Венесуельську нафту став контролювати капітал США. 11 квітня 1953 р.
було прийнято нову конституцію країни, і вона одержала назву “Республіка
Венесуела”. Ромуло Бетанкур був першим у 20 ст. цивільним президентом,
який утримався при владі протягом установленого терміну (1959-1964). У
1992 р. військовики двічі пробували вчинити перевороти, але безуспішно.
Венесуельська армія є однією з найбільш слухняних у Латинській Америці.
Нафтовий бум після Другої світової війни сприяв зростанню заможності
Венесуели.

Похожие записи