.

Великобританія (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
6 7779
Скачать документ

Реферат

на тему:

Великобританія

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Площа — 245 тис. кмг. Населення —58,5 мли чоловік. Столиця Лондон.
Державний устрій — конституційна монархія. Адміністративно поділяється
на графства.

Місце у світі. Англія — батьківщина індустріального способу виробництва.
У середині XIX ст. на її частку припадала майже половина світової
промислової продукції. Вона займала панівне становище в промисловому
експорті, фінансах в мореплавстві тогочасного світу. Британська
колоніальна імперія була найбільшою за площею і населенням (36 млн км2 і
400 млн чоловік — чверть жителів Землі в 1919 p.). Англійська мова,
англійська культура, англійський спосіб життя широко розповсюдились у
світі. У середині XX ст. Британська колоніальна імперія розпалася. За
розмірами ВНП Великобританію випередили інші головні економічно
розвинені країни. Щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, Великобританія
змушена була в 1973 р. вступити до ЄС. Проте зараз за розмірами
виробництва, рівнем економічного і соціального розвитку вона посідає
одне з провідних місць у світі. 50 її колишніх колоній і домініонів
входять у Співдружність, яку очолює Великобританія. Англійська мова
залишається найпоширенішою в світі.

Склад території та економіко-географічне положення. Країна розташована
на островах Північно-Західної Європи. їй належать острів Великобританія,
частина острова Ірландія та довколишні острови. Країна поділяється на
чотири історико-географічні області: Англію — головне ядро держави, і
приєднані пізніше до неї шляхом завоювання Уельс, Шотландія і Північна
Ірландія (Ольстер), які мають дуже незначні й невиразні елементи
автономії. Країну називають Великобританією за назвою найбільшого
острова, або Англією — за Назвою історичного ядра. Офіційна її назва —
Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії.

Найважливішою особливістю географічного положення Великобританії є її
відокремленість від континенту. Ця обставина сприяла тому, що країна,
хоч і брала постійну участь у європейський війнах, проте упродовж
дев’яти століть (з 1066 р.) жодного разу не зазнала іноземного
вторгнення. Разом з тим, країна користувалася всіма вигодами, що
випливають з розташування поруч з найрозвиненішими державами Західної
Європи і на шляхах у Світовий океан.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів. Берегова лінія островів
добре розчленована. Навіть у південній частині головного острова
віддаленість від моря не перевищує 100— 120 км, а в північній ця
відстань удвічі коротша. За характером поверхні територія майже нарівно
представлена рівнинами (плоскими і погорбованими) та узгір’ями.
Найбільше заселена і економічно розвинена південно-східна рівнинна
частина країни. Узгір’я, які поширені на заході й півночі, заселені
слабо і використовуються лише для екстенсивних форм господарювання.
Найбільш суворим і найменш сприятливим для проживання людини є
Північно-Шотландське нагір’я.

З-поміж покладів мінеральної сировини найважливіше значення мають
паливні ресурси. Кам’яне вугілля було природною основою промислового
перевороту кінця XVIII — початку XIX ст. Багаті вугільні басейни
Центральної Англії, Південного Уельсу, Середньої Шотландії та Північної
Англії надзвичайно вдало розташовані щодо всієї території та водних
шляхів. У 70-х роках XX ст., коли частина вугільних родовищ економічно
себе вичерпала, було відкрито великі поклади нафти і природного газу на
шельфі Північного моря. Частка Великобританії у цих покладах становить
понад 2 млрд т нафти і 700 млрд м3 газу. До речі, перешкодою у добуванні
нафти й газу є не глибина моря, а погода. Платформи в центрі й на
півночі моря працюють в умовах сильних вітрів і високих хвиль. За
винятком палива, країна небагата на іншу мінеральну сировину.

Великобританія лежить у зоні широколистих лісів помірного поясу. Клімат
її вологий (океанічний) з майже рівномірним розподілом опадів протягом
року. Завдяки Гольфстріму зима дуже м’яка, з рідкісними морозами, а літо
прохолодне. Кількість опадів зменшується в напрямі на схід від 2000 мм і
більше на узбережжях До 600 мм на південному сході. Кліматично-ґрунтові
умови сприятливі для цілорічного вирощування трав і утримання тварин, а
тепер — і для нових культур, що створюються за допомогою біотехнології.

У ході промислового розвитку Великобританія першою в світі зазнала дуже
значного забруднення природного середовища, особливо у
вугільно-металургійних і портових районах. Заходи, вжиті в другій
половині XX ст., покращили становище. Існує національна і програма
охорони природи і система заповідних територій. Серед і десяти
національних парків найбільшим і найвідомішим є Лейк-Дістрикт (Озерна
округа) у Кемберлендських горах у Північній і Англії.

Загальна характеристика господарства. Великобританія належить до шести
головних економічно розвинених країн світу. Державний сектор її
економіки включає Англійський банк, пошту, Бі-Бі-Сі, основні
авіакомпанії, атомну промисловість, видобування вугілля, газове
господарство і електроенергетику, виплавляння сталі, залізниці, доки і
внутргшні водні шляхи. Серед приватних корпорацій найбільшими є нафтові
«Шелл» і «Бритіш Петролеум», фінансова «Ллойдз», телекомунікаційна
«Бритіш Телекомунікейшн», фармацевтична «Глаксо» та ін.

У сільському і лісовому господарстві та в рибальстві зайнято лише 1 %
працюючого населення, і вони дають 2 % ВНП, в промисловості,
будівництві, відповідно, 28 % і 31 %, у третинному (нематеріальному)
секторі — 71 % і 67 %. Розвинені всі галузі сучасного виробництва і
послуг.

Специфічною є висока залежність країни від зовнішньої торгівлі. Вартість
експорту та імпорту становить понад 2/5 ВНП. Великобританія — єдина з
шести головних економічно розвинених країн, яка експортує більше послуг,
ніж товарів, і є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок. Це
наслідок високого рівня розвитку, а в історичному плані пов’язано з
існуванням колись величезної колоніальної імперії та традиціями так
званого «невидимого» експорту. Доходи від зарубіжних інвестицій,
банківських і страхових операцій, морського і повітряного флоту, туризму
доповнює експорт ділових, телекомунікаційних, науково-інформаційних і
культурних послуг.

Найтісніші економічні зв’язки Великобританія має із Західною Європою, в
першу чергу з країнами ЄС. На них припадає майже 2/3 її зовнішньої
торгівлі. По 1/10 зовнішньої торгівлі Великобританії спрямовано на СІЛА
і на країни Співдружності. Частка Великобританії в зовнішньому торговому
обігу України становила в 1995 р. 2,4 %.

Промисловість Енергетика. Великобританія є великим споживачем і значним
виробником енергоресурсів. Серед головних економічно розвинених країн
вона — єдиний чистий експортер енергії. У XIX і першій половині XX ст.
на експорт ішло вугілля, зараз — нафта і нафтопродукти. У структурі
енергобалансу Великобританії майже рівні частки вугілля, нафти і
природного газу.

Кам’яне вугілля як комерційне паливо Великобританія почала
використовувати першою в світі — понад 300 років тому. Пік видобутку
припав на 1913 р. — 290 млн т. Тепер видобувають 90 млн т на рік, і все
ж країна залишається найбільшим виробником вугілля в Західній Європі й
за цим показником входить до першої десятки країн світу. Понад 2/3
видобутку дають родовища Центральної Англії на схід від Пеннінських гір,
у басейні річки Трент. Домінують відкриті розробки.

Нафту видобувають у чотирьох групах родовищ Північного моря. У північній
частині підводними нафтопроводами вона подається на Шотландські та
Оркнейські острови, а звідти танкерами в Південну Англію чи на експорт.
Центральні родовища зв’язані підводними нафтопроводами безпосередньо з
портами Шотландії і Північної Англії. Щодо нафтопереробних заводів, то
більшість їх розташовані в портових містах Південної Англії і на
західному узбережжі, бо будувались вони ще з розрахунку на імпортну
нафту, а також з урахуванням ринків збуту і можливостей створення
глибоководних терміналів. Природний газ передається з північних морських
родовищ підводними трубопроводами в Шотландію, а з південних — у Східну
Англію і звідси надходить у загальну систему газопроводів країни.
Великобританія — одна з провідних нафто- і газовидобувних країн.
Видобувають 90 млн т нафти і 50 млрд м3 газу на рік.

Виробництво електроенергії (320 млрд кВт • год) на 4/5 забезпечується
ТЕС, які працюють на вугіллі, і на 1/5 — АЕС.

Роль маленьких гідроелектростанцій, що побудовані в горах Шотландії,
незначна. Великобританія першою розпочала широко розвивати атомну
енергетику. АЕС розташовані на узбережжях, переважно в Південній Англії,
де немає свого вугілля. Об’єднана електроенергетична система
Великобританії зв’язана через Ла-Манш із континентальною Європою.

Обробна промисловість. Великобританії! є найстарішою промисловою країною
світу. Всі стадії промислового розвитку вона пройшла самостійно. Звідси
широка диверсифікації! виробництва, надзвичайно високі кваліфікації!
робітників і якість продукції.

На відміну від Німеччини і Японії, в яких зміни у структурі
промисловості стимулювалися воєнними поразками, у Великобританії цей
процес відбувався за звичайних умов і дуже повільно. Вступ до ЄС вимагав
більш рішучих дій. Як результат, у 70-х роках, значною мірою шд тиском
уряду, в промисловості країни було скорочено 2 млн робочих місць. Цей
процес дістав назву «деіндустріалізації», та суть його полягала не в
знищенні промисловості взагалі, а в зміні її структури. Скорочувались
традиційні, старі виробництва (трудо-, енерго- і матеріалоємні, а також
ті, що забруднюють середовище). До них, крім видобування вугілля,
належали металургія, виготовлення традиційного обладнання,
суднобудування, текстильна і взуттєва галузі тощо. Ліквідовувались
нерентабельні і неконкурентоспроможні підприємства. Одночасно
розширювались або створювались вперше нові, наукомісткі виробництва.
Зараз за часткою високотехнологічних виробництв Великобританії!
поступається тільки США.

У країні розвиваються всі галузі сучасної промисловості. Виготовляють
продовольство і напої, високоякісні тканини і одяг, папір, кераміку,
фарфор, портланд-цемент (англійський винахід), гумові товари
(Великобританії! є найстарішим їх виробником). За щорічною виплавкою
сталі (16 млн т) і алюмінію (430 тис. т) Великобританії! входить до
першої десятки країн світу. Вона є одним з найбільших у світі центрів
видавничої діяльності та поліграфічної промисловості. Тут друкують
паперові гроші й поштові марки для інших країн. Книжки з усіх галузей
знання англійською мовою розходяться по всіх країнах світу.

Головна галузь обробної промисловості — машинобудування (понад 2/5
зайнятих). Випускають легкові й вантажні автомобілі, автобуси (1,5 млн
штук щороку). Як і раніше, розвинені важке, гірниче і
сільськогосподарське машинобудування. Виробляють трактори, крани,
землерийну техніку, дорожні грейдери, комбайни і бурильне устаткування.
Важливе місце посідає виготовлення сучасної побутової техніки.

Одночасно на перший план все більше виступають новітні наукоємні
(високотехнологічні) галузі. «Бритіш Ероспейс» із її широкою
спеціалізацією є найбільшою аерокосмічною корпорацією в Західній Європі.
Корпорація «Роллс-Ройс» тепер відома не стільки люксовими автомобілями,
скільки найпотужнішими авіаційними і ракетними двигунами. У
Великобританії виготовляють штучні супутники Землі та найновіші системи
озброєння. Все більша частка виробів припадає на різноманітну
електроніку. Виготовляють обладнання для кабельного телебачення, для
обробки інформації, волоконно-оптичні комунікаційні системи, радари,
підводи телефонні кабелі тощо.

Поряд з аерокосмічною та електронною галузями на перши план вийшла
хімічна промисловість, у тому числі фармацевтика. Виготовляють
промислові хімікати, синтетичні волокна, пластмаси, добрива і пестициди,
фарби, фармацевтичні косметичні товари.

Великобританія першою увійшла в історію як країна-імпортер сировини і
експортер готових виробів. Через бідність на власну сировинну базу
імпорт сировини й досі відіграє суттєву роль. Але тепер готові
промислові вироби становлять 3/4 як в експорті, так і в імпорті.
Найсильнішими на світовому ринку є позиції Великобританії в наукоємних
галузях: аерокосмічне обладнання, електроніка наукове і медичне
обладнання, фармацевтика. Експортується і значній кількості продукція
важкого машинобудування і металургії, В імпорті, крім промислової
сировини, машин і устаткування, істот; ну роль відіграють товари легкої
і харчової промисловості, лісоматеріали і папір.

Обробна промисловість розповсюджена по всій країні, і її розташування
збігається з розміщенням населення. Понад 4/5 виробництв ва припадає на
Центральну і Південну Англію. Особливо виділяється смуга довжиною 350 км
від Ліверпуля на півночі до Лондона ш півдні. В ЄС цей промисловий пояс
має своє продовження через Бельгію і Нідерланди аж до Центральної
Італії. Локальне значення у Великобританії мають так звані «економічні
острови», в утворенні яких вирішальну роль відіграли поклади вугілля.
Усі вони розташовані на морському узбережжі. Це Кардіфф і Суонсі в
Уельсі, Ґлазґо і Шотландії, Ньюкасл і Мідлсбро у Північній Англії.

Із сучасних тенденцій важливе значення мають переміщеній промисловості
із внутрішніх зон центральних міст на периферію конурбацій або навіть у
сільські графства і так званий «дрейф на південь», у Південну Англію.
Характерним є поява численних пpoмислових «парків», у яких поєднуються
науково-дослідні лабораторії і наукоємна промисловість. Найбільше їх
навколо Лондона, а також уздовж дороги М-4 від Лондона до Брістоля і
дороги М-11 вії Лондона до Кембриджа. Новими осередками виробництва
електронних компонентів є «Силіконові болота» (фени) у Східній Англії і
«Силіконова долина» (глен) у Шотландії. Серед найбільших центрів
аерокосмічної промисловості — Лондон, Брістоль і Дербі, автомобільної —
Лутон, Бірмінгем, Ковентрі, Оксфорд, Лейланд.

Внутрішні відмінності й міста. Великобританію поділяють на 11
стандартних районів, що збігаються з урядовим плановим районуванням.
Вісім із них знаходяться в Англії, три інші — це Уельс, Шотландія і
Ольстер (Північна Ірландія).

У ході історичного розвитку країни значення її окремих частин не було
однаковим. Ще в римську епоху, а потім і за феодальних часів рівнинні
землі південного сходу стали основою піднесення і панування Англії на
островах. У ході промислового перевороту з кінця XVIII ст. важливішу
роль почали відігравати Центральна Англія та «економічні острови» з їх
текстильною промисловістю, видобуванням вугілля, виплавлянням металу і
суднобудуванням.

Після другої світової війни почався занепад цих галузей, а місця їх
розміщення перетворилися на депресивні. Характерними їхніми рисами стали
застаріла галузева структура, повільні темпи зростання доходів,
підвищений рівень безробіття, відтік населення. Південна Англія з її
сферою послуг, новітніми наукоємкими виробництвами і тісними зв’язками з
континентом розвивається нині швидшими темпами. Кращі умови життя і
забезпеченість соціальною інфраструктурою сприяють переміщенню сюди
населення. «Дрейф на південь» продовжується і зараз. Спроби держави
цілеспрямовано підтримати райони занепаду і припинити концентрацію
населення в Південній Англії були малоефективними. Найбільші успіхи
державної регіональної політики досягнуті у створенні промислових парків
і нових міст для розвантаження конурбацій.

Південна Англія (три стандартні райони: Східна Англія, Південний Схід і
Південний Захід) є головною частиною Великобританії. Вона належить до
найбільших у світі зосереджень людей і їх сучасної діяльності. На неї
припадає більш як 2/5 населення і 1/2 економічного потенціалу країни.

Південна Англія поза Лондоном (її північна межа —умовна лінія від
Брістольської затоки до затоки Уош) відома своїми науковими
лабораторіями і наукоємною промисловістю, портовою діяльністю, морськими
курортами і туризмом, а також інтенсивним сільським господарством.
Територія багата на історичні пам’ятки. Серед них — Стонхендж —
мегалітична споруда, Кентерберійський собор, королівський палац у
Віндзорі.

Міста Південної Англії зв’язані з Лондоном і їх можна вважати його
далекими передмістями. Найбільшим серед них є Брістоль у гирлі річки
Северн. У минулому найважливішою його функцією була колоніальна
торгівля, в тому числі і работоргівля. Зараз це великий центр
авіакосмічної промисловості, де був створений англо-французький
надзвуковий лайнер «Конкорд». Широковідомі Оксфорд і Кембридж,
стародавні університети яких займають провідні місця в сучасній світовій
науці. Саутгемптон — центр нафтопереробки та аванпорт Лондона (головний
пасажирський порт, порт для контейнерів і швидкопсувних товарів).

Центральна Англія (чотири стандартні райони — Західний Мідленд, Східний
Мідленд, Ланкашир і Чешир, Йоркшир і Хемберсайд) являє собою скупчення
найстаріших у світі вузлів великої фабрично-заводської промисловості,
розташованих біля вугільних басейнів. Вона густо заселена, має значний
промисловий та сільськогосподарський потенціал і продовжує залишатися
найважливішою частиною країни. Але в цілому її структура менш сучасна,
ніж Південної Англії, темпи розвитку нижчі. У Центральній Англії, на
відміну від Південної, немає єдиної домінанти. Чотири її складові
частини історично своєрідні і приблизно однакові за своїм значенням.

Західний Мідленд — колишня «Чорна країна» (з часів промислового
перевороту сажа багаторічним шаром укривала стіни будівель) залишається
районом автомобілебудування, виготовлення промислового обладнання і
приладів. Тут багато міст, кожне з них зі своїми традиційними виробами,
історія яких сягає вглиб промислової революції.

Бірмінгем (2,6 млн жителів) — друге за значенням місто після Лондона. В
XIX ст. це був найбільший індустріальний центр країни. Головна його
сучасна спеціалізація — металообробка і машинобудування, включаючи
виробництво комп’ютерів, електроприладів і дроту, автомобілів,
інструментів. Перевагою Бірмінгема є центральне положення на території
Англії, а звідси масштабні торгово-розподільчі функції й ділові послуги.
Місто має давні культурні традиції.

Серед інших міст варто виділити Сток-он-Трент і Ковентрі. Сток-он-Трент
—центр «гончарної округи», відомої фарфоро-фаян-совими виробами.
Ковентрі — важливий машинобудівний центр. В 1940—1941 pp. він був майже
повністю зруйнований німецькою авіацією і потім відбудований за єдиним
планом. На південь від Нього знаходиться батьківщина Шекспіра —
Стратфорд-он-Ейвон, де є музей, меморіальний театр і відбуваються
щорічні шекспірівські фестивалі.

Східний Мідленд називають «Англією в мініатюрі». Для нього характерне
різноманіття виробництв. Традиційними залишаються виготовлення
трикотажу, мережив і наймасовіше в Європі пошиття готового одягу. Місто
Дербі відоме своїм машинобудуванням, у тому числі виготовленням
авіаційних і ракетних двигунів. Район зосереджує також продуктивні
вугільні кар’єри, добування залізної руди і значну частину найбагатших
сільськогосподарських земель.

Ланкашир і Чешир з конурбаціями Манчестера і Ліверпуля є батьківщиною
промислового перевороту. Тут розпочалася епоха індустріального розвитку
людства. Текстильна (бавовняна) промисловість району в свій час була
найбільшою в світі. Ланкашир і Манчестер стали загальними назвами
великих текстильних районів і міст світу. Нині вони втратили свою
винятковість, а виробництво тканин занепало. Проте район у цілому і
кожна його конурбація зокрема продовжують виконувати важливі
господарські функції. Місце текстильної промисловості зайняли
автомобілебудування, виробництво енергетичного і атомного обладнання,
комп’ютерів і точних інструментів. За обсягами нафтопереробки, хімічної,
поліграфічної і харчової промисловості район поступається лише Південній
Англії.

Манчестер (2,5 млн жителів) знаходиться за 56 км від Ірландського моря.
Канал з’єднав його з річкою Мерсей і перетворив на внутрішній морський
порт. Зараз це один з головних торгових і фінансових центрів
Великобританії з дуже значною і різноманітною промисловістю.

Ліверпуль (1,5 млн жителів) — порт у гирлі річки Мерсей. У XVII—XIX ст.
він уславився работоргівлею, що тривала з 1701 по 1830 p.,
нагромадженням капіталів, ввозом сировини і вивозом готових виробів. Тут
уперше в країні були побудовані штучні доки і прокладені регулярні
пароплавні лінії в Новий Світ, Азію і Африку. Нині зі старих галузей
його промисловості найзначнішими є борошномельна і цукрова, а з нових —
автомобілебудування.

Йоркшир і Хемберсайд відокремлені з заходу від Ланкашира і Чешира
Пеннінськими горами. Це традиційний район вовняної промисловості з
центрами Лідс і Брадфорд (1,7 млн жителів). Зараз його обличчя
визначають добування вугілля, металургія, машинобудування і нафтохімія.
Тут виплавляється 1/3 чорних металів країни. Шеффілд (1,3 млн жителів)
набув слави як центр електрометалургії, високоякісних спеціальних
сталей, виробництва різальних інструментів і озброєння. Маленьке місто
Иорк, яке було у свій час північною столицею римлян, столицею
англосаксонських і датських королівств, тепер є відомим історичним і
туристським центром. Важлива роль району в сільському господарстві і
рибальстві.

У Північній Англії, на відміну від Південної і Центральної, переважають
уже не рівнини, а узгір’я. її невелика східна прибережна частина
перетворилася на один із економічних островів з центром
Ньюкасл-апон-Тайн (1,1 млн жителів). Природною основою його став так
званий «Великий вугільний північний басейн».

У світовому індустріальному розвитку Північна Англія відома як
батьківщина вугільної промисловості, залізниць, металевих суден, першого
в світі вугільно-металургійного району з важким металомістким
машинобудуванням. У першій половині XX ст. тут спускали на воду 2/5
британських кораблів (суховантажних, танкерів), виготовляли суднові
машини, енергосилове обладнання, турбіни, устаткування для шахт,
металургійних і хімічних заводів. У другій половині сторіччя район не
витримав конкуренції країн з дешевою робочою силою та новітньою
технологією і його промисловість занепала.

Перші вугільні шахти, залізниці й паровози, судноверфі зберігаються як
музеї і приваблюють багато туристів. Залишилось тільки виготовлення
найбільш складного суднового, енергетичного і промислового обладнання,
що потребує дуже кваліфікованої робочої сили і певних традицій. Новим у
Північній Англії є комплекс нафтохімії в гирлі річки Tic із центром
Біллінґем, який вважається найбільшим у Європі. Нафту він отримує
підводним трубопроводом з центральних родовищ Північного моря.

Уельс, Шотландія і Ольстер відрізняються від Англії як за своїм
природним середовищем, так і за історичними і етнічними особливостями.

Переважна частина Уельсу — плоскогір’я. Найважливішими природними
ресурсами є вугілля, вологий теплий клімат і пасовища для великої
рогатої худоби та овець. У політичному та економічному відношеннях Уельс
повністю інтегрований з Англією. Колись усесвітню відома вугільна
промисловість нині перебуває в стані гострої кризи. Але реконструйовані
металургійні ^комбінати виплавляють до 1/3 чорних металів (друге місце
після Йоркширу і Хемберсайду). Головне місто Кардіфф — важливий
культурний центр. На початку XX ст. це був найбільший експортер вугілля
на світовий ринок.

На Шотландію припадає 1/3 площі і менш як 1/10 населення Великобританії.
Це гірська, прохолодна і волога територія. До унії з Англією в 1707 р.
вона була окремим королівством. Населення і життя зосереджені у вузькій
Середньошотландській низовині, протяжність якої лише 50 км. Сільське
господарство Шотландії представлене молочним тваринництвом на низовині й
вівчарством у горах.

Головним центром є Ґлазґо (1,8 млн жителів). Його промисловість
(вугільна, металургійна, суднобудівна) перебуває в занепаді. Знамениті
верфі Клайдсайда, на яких колись були побудовані най-відоміші англійські
судна, припинили своє існування. Нові галузі не компенсують утрачені
робочі місця. Единбург — старовинна столиця шотландських королів —
розвивається більше як культурне місто. Після Лондона це другий
фінансовий і поліграфічний центр та центр різноманітних послуг. У 1768
р. тут уперше була видана «Британська енциклопедія». У місті багато
музеїв та інших культурних закладів, які приваблюють туристів. Единбург
— побратим Києва. Організаційним центром нафтогазової промисловості
Північного моря стало місто Абердін. Шотландія, як і раніше, знаменита
своїми чудовими вовняними тканинами і виробами з них, а також
шотландським віскі.

Ольстер — найменший за площею і населенням район країни. Політичний
конфлікт у ньому, що триває з 1968 p., викликаний не стільки етнічними і
релігійними розбіжностями, скільки економічними причинами. Доходи тут
становлять лише 3/4 англійських.

Структура промисловості застаріла і представлена головним чином
суднобудуванням і виробництвом тканин. Сільське господарство базується
на травах, картоплі і великій рогатій худобі. Головне місто — Белфаст.

PAGE

PAGE 14

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020