РЕФЕРАТ

на тему:

“Таїланд”

Географічне положення

ТАЇЛАНД держава в Південно-Східній Азії, на півостровах Індокитай і
Малакка, омивається Андаманським морем і Сіамською затокою
Південно-Китайського моря. Межує на заході і північному-заході з
Мьянмою, на півночі і сході з Лаосом і Кампучією, на півдні з Малайзією.
Таїланд – третя по площі (загальна площа 514 тис. кв. км) держава в
південно-східній Азії, після Індії і Мьянмі.

Крайня північна точка Таїланду – 20° 54? північної широти і 99° 86?
східної довготи.

Крайня південна точка – 5° 68? північної широти і 101° 13? східної
довготи.

Крайня західна точка Таїланду – 18° 38? північної широти і 97° 49?
східної довготи.

Крайня східна точка – 16° 68? північної широти і 105° 67? східної
довготи.

Населення

Національною мовою є тайська. Англійська мова дуже широко
розповсюджена у великих містах.

Зараз у країні проживає біля 60 млн. чоловік. Приблизно 9,5% усього
населення знаходиться в Банкоці — столиці Таїланду. Протягом своєї
довгої історії Таїланд охоче приймав іммігрантів. Багато хто з них були
письменниками, художниками, скульпторами, танцюристами, музикантами й
архітекторами, їх майстерність допомогла збагатити місцеву культуру.

Таїланд — багатонаціональна країна, у якій нараховується понад 30
народностей і племен, переважно етнічні групи тай: кхон тай (13,5
млн.), лао (4,5 млн.), шані (до 55 тис.) та інші.

Говорять мовою тай, однак широко розповсюджена і англійська, і
зосереджені головним чином у центральних, північно-східних і північних
районах. Крім того, живуть китайці (близько 3 млн., в основному в
містах), малайці (понад 600 тис.) — на півдні, кхмери (350 тис.) — на
південно-сході. Європейців небагато (до 5 тис.).

Середня густота — понад 55 чоловік на 1 км2, а в районах нижньої течії
Менама, центральної і деяких південних провінцій (30% території
Таїланду) зосереджене понад 50% населення (150—200 чоловік на 1 км2).
Сільське населення, — близько 80%. Міста, що нараховують населення понад
100 тисяч чоловік,— Банкок, Тонбурі.

Понад 85% населення зайнято в сільському і лісовому господарстві.
Число робітників у промисловості, у тому числі кустарній промисловості,
перевищує 400 тис. Близько 40% населення неграмотне.

Контрасти між сучасним Банкоком і іншою сільською провінцією – як,
утім, і в межах одного міста між жителями різних його кварталів —
відбивають соціальну напруженість, що існує усередині країни.
Злочинність – часто, як результат бідності – у Банкоці й інших
регіональних центрах вище, ніж у середньому по країні.

Природа

Рельєф. Більше 1/2- території Таїланду займають низинні рівнини; майже
всю іншу частину — середньовисотні гори. Західні і північні окраїни
Таїланду представляють складчато-глибові гори і горбкуваті гряди
складені гранітами, вапняками, кристалічними і глинистими сланцями.
Головні хребти — Кун-Тан (2012 м), Танен-Таунджи (1964 м) і Білаук-Таунг
(1513 м). Найвища вершина Таїланду — гора Інтханон (2595 м).

Північно-східна частина Таїланду — велике плато Корат висотою близько
150 м, складене горизонтально залягають шарами червоних піщаників.

На південному-сході уздовж границі Таїланду і Кампучії простираються
гори Кравань і Дангрек.

Між областю гір на заході і півночі і плато Корат на сході знаходиться
Менамська низовина. Південну (звужену) частина Таїланду займають
головним чином низинні рівнини, над якими піднімаються невеликі масиви і
гірські гряди висотою до 1786 м.

Берега переважно низинні, місцями заболочені. Багато природних гаваней;
уздовж західного берега і півострова Малакка тягнеться ланцюг островів і
скель.

Довжина сухопутних границь 5100 км, берегової лінії — 2750 км. Площа 514
000 км2.

Клімат. Клімат Таїланду субекваторіальний, мусонний. Літній
південно-західний мусон продовжується з кінця квітня до середини
листопада, зимовий північно-східний — з кінця листопада до лютого.
Середньорічна температура в рівнинних і передгірних районах 22—29°С
(самий теплий місяць — травень), у горах на півночі узимку знижується до
10—15°С. Середні місячні температури в невисоких районах від +22° на
півночі до +28° на півдні.

У більшій, широкій частині Таїланду три сезони: теплий сухий (зимовий),
жаркий сухий (між зимовим і літнім мусонами) і жаркий вологий (літній).
На півдні країни 2 сезони: жаркий менш вологий (зимовий) і жаркий більш
вологий (літній). Опадів випадає понад 1000 мм на Менамській низовині,
менше 900 мм на плато Корат, у гірських районах до 3000 мм (місцями
більше) у рік. Тривалість дощового сезону від 6 до 8 місяців.

Внутрішні води. Річкова мережа Таїланду густа. Для рік характерні різкі
зміни водності протягом року і високі паводки в сезон мусонних дощів.
Майже всі ріки починаються в горах північних районів і впадають у
Сіамську затоку. Особливе значення в житті країни має ріка
Менам-Чао-Прайя, сама довга і багатоводна ріка Таїланду.

Її довжина—1200 км (судноплавна протягом 400 км від устя). Разом зі
своїми припливами вона зрошує ті райони, де вирощується рис. По
незліченних каналах — клонгах — вода подається з ріки на рисові поля. З
травня по жовтень, у період дощів, уся низовина, по якій тече
Менам-Чао-Прайя, залита водою.

Ґрунт. У північній, широкій частині Таїланду найбільш поширені червоні
ґрунти високотравних саван, коричнево-червоні ґрунти тропічних сухих
листопадних лісів і гірничо-лісові червоноземи; у долинах рік —
алювіальні і лугові. У південній частині Таїланду (включаючи зону, що
прилягає до північного берега Сіамської затоки) — латеритні опідзолені
ґрунти.

Рослинність. Таїланд розташований у зоні вологих тропічних лісів.
Близько 65% його площі займають джунглі. У рослинному покриві Таїланду
переважають листопадні тропічні (мусонні) ліси, у яких ростуть тикове і
червоне дерева, бамбук і інші. У найбільш вологих районах, головним
чином у горах, на піднятих окраїнах плато Корат, на перешийку Кра і на
півночі-сході приморської частини виростають вологі вічнозелені ліси.
Основні породи цих лісів— діптерокарпації, хопеї, фікуси, пандануси і
різні пальми. У приморській смузі на півдні розвинута мангрова
рослинність. На плато Корат широко поширені савани і заросли колючих
дерев і чагарників. На сухих (підвітряних) схилах гір, у зоні 700—1700 м
ростуть сосново-дубові ліси, у верхній зоні гір — вічнозелені чагарники.

Тваринний світ. Майже весь Таїланд відноситься до Індо-Малайської
зоогеографічної області. У лісах і в бамбукових заростях живуть самі
різноманітні тварини: носороги, слони, тапіри, тигри, леопарди, дикі
кішки, білки. Особливо багато там мавп. Зустрічаються не тільки макаки,
але і людиноподібні — гібони. У саванах водяться антилопи, олені, що
здичавіли буйволи і дикі бики— гаур і бантенг. По всій країні, у лісах і
на полях, маса змій, серед них чимало отрутних, наприклад «строкаті
стрічки» і величезні королівські кобри.

Економіка Таїланду

Таїланд — аграрно-індустріальна країна, що розвивається, економіка якої
знаходиться в сильній залежності від іноземного капіталу. Основа
економіки — сільське господарство (дає близько 60% валового
національного продукту) і відносно розвинута гірничодобувна
промисловість.

Велика частина землі знаходиться у власності поміщиків-феодалів. Основна
галузь — землеробство.

Розвиваються підприємства машинобудування, хімічної, цементної,
нафтопереробної промисловості. Ремесла (виробництво предметів
домашнього побуту, художніх виробів). Іноземний туризм.

Збір і виробництво (млн. т): рису-сирцю – 13,7; каучуку — 0,42;
кукурудзи — 1,6; цукрового очерету — 23,0. Обробляють також бавовну,
джут, кенаф, маніоку, тютюн, тапіоку й інші культури. Розвинуте
тваринництво, рибальство, виробництво цінних порід деревини. Частка
промисловості в національному доході складає 26—27%. Найбільш розвинуті
гірничодобувна, деревообробна і текстильна галузі промисловості.

Виробництво і видобуток промислової продукції (тис. тонн): олова — 30,
плавикового шпату — 300, свинцевої руди — 1,6, залізної руди — 40,
марганцевої руди — 50,3 , лігнітів — 680,3 , цементу — 5000,
електроенергії — близько 20 млрд. квт-ч. В останні роки на основі
переробки імпортної сировини і матеріалів побудовані нафтохімічні,
металообробні, машинобудівні підприємства. Одержала розвиток в обмежених
обсягах кольорова і чорна металургія. Таїланд — світовий експортер олова
і натур, каучуку.

Лісове господарство – важлива галузь економіки Таїланду.

Довжина доріг (тис. км.): автомобільних — 43,9, з них близько 19 із
твердим покриттям; залізниць — 3,8. Тоннаж національного торгового флоту
195 тис. рег. т. Морські порти — Банкок (головний), Пхукет, Саттахіп,
Сонгкхла, Кантанг. Аеродроми міжнародного значення: Донгміанг (біля
Банкока) і Хатъяй (на Півдні країни). Таїланд- член організації «План
Коломбо».

Грошова одиниця – бат = 100 сантангам. За офіційним курсом 2002 р.

1 бат = 0,05 американського долара.

Таїланд — конституційна монархія. Відповідно до тимчасової конституції
(проголошена 10 листопада 1977) голова держави — король. Вищим
законодавчим органом є двопалатна Національна асамблея (парламент), що
складається із сенату (268 чоловік), призначуваного королем, і палати
представників (357 чоловік), що обираються населенням країни прямим
голосуванням на 4 роки. Виконавча влада належить уряду на чолі з
прем’єр-міністром. Політичний орган правлячого військового угруповання —
Національна політична рада (НПС), наділена широкими повноваженнями.

Усі політичні партії розпущені після державного перевороту 1976. До
цього діяло понад 50 партій, у тому числі Демократична партія, Тайська
національна партія, Партія соціальної справедливості, Соціалістична
партія Таїланду, Об’єднаний соціалістичний фронт, партія «Нова сила»
і ін. Комуністична партія Таїланду (заснована в 1942) знаходиться на
нелегальному становищі.

Валовий національний продукт у розрахунку на душу населення (дані на
вересень 1997 року) – 3 022 доларів, хоча в 1995 році ВНП на душу
населення дорівнювало 1750 дол. у рік, що показує про підйом економіки
країни (крім того, порівнюючи показники по видобутку корисних копалин,
виробництву сільськогосподарської продукції, видобутку електроенергії і
т.д., ми прийдемо до такого ж висновку).

Сільське господарство. Сільське господарство дає близько 70%
національного доходу. Панує феодально-поміщицька власність. Поміщикам і
заможній верхівці належить понад 60% оброблюваної землі. Близько 80%
селян орендує землю головним чином на кабальних умовах скіпщини,
виплачуючи 50—75% врожаю. Оброблювана площа складає 15% території
Таїланду. Штучно зрошується менш 1/5 оброблюваних земель. Лише 3%
господарств користаються сільськогосподарськими знаряддями.

Для найважливіших сільськогосподарських культур характерна низька
врожайність (рис — 1,3 т з га). Основна галузь сільського господарства
— землеробство. У 1991 оброблялося 6,4 млн. га, з яких до 90% було
зайнято під рисом (збір 7,8 млн. т). Головний рисовирощувальний і
рисоекспортний район — центр Таїланду (55% валового збору). У більш
посушливих районах півночі і північного сходу Таїланду вирощуються
кукурудза, бобові культури, арахіс, поширена також суходільна культура
рису. На півдні і південно-сході зосереджене виробництво каучуку.

Тваринництво носить підлеглий характер. Найбільше значення має
вирощування буйволів, основного тягла в сільському господарстві (6,8
млн. голів). Повсюдно розводять свиней і домашнього птаха. Під лісом
зайнятоі 3/5 території; важливе значення мають заготівлі тика (105 тис.
м3 ), іншої деревини (1176 тис. м 3). Населення приморських і річкових
районів займається рибальством. Загальний улов риби — 295 тис. тонн, з
яких 70% за рахунок морського промислу.

Вирощування рису вимагає великої праці, а сільськогосподарська техніка
тут відстала. Орють на буйволах по заболоченій землі. Врожай забирають з
човнів серпами, при цьому багато зерна пропадає. Молотять рис, ганяючи
буйволів по снопах. У період визрівання рису велику шкоду приносять
гризуни, раки, комахи, птахи. Боротьба з ними нелегка.

Не менш тяжка праця на каучукових плантаціях і лісорозробках. Особливо
дошкуляють робітників різні комахи-паразити і п’явки. Дуже поширені
шлункові захворювання і малярія. Часто люди хворіють, а іноді і умирають
від укусів змій.

Промисловість. Промисловість Таїланду розвинута слабо. На долю
промисловості припадає 10—12% (без кустарного виробництва — 6-8%)
національного доходу; у ній зайнято 8% самодіяльного населення. Найбільш
розвитий видобуток копалин і первинна обробка сільськогосподарської
продукції. З 15 960 підприємств (1958) понад 60% складають
рисоочищувальні, лісопильні, текстильні і харчові. На них зайнято 72%
промислових робітників. Велике значення має видобуток руд вольфраму
(одне з ведучих місць у світі). А також розробка родовищ олова (14 тис.
тонн олова виплавлене в 1962, 5-і місце в капіталістичному світі) і в
меншому ступені вольфраму і свинцю, флюориту, сурми, дорогоцінних
каменів. Промисловість зосереджена в містах Чиенгмае, Корате,
Након-Срітамараті й у столиці – Банкозі.

Основні центри видобутку олова — острів Пхукет, Яла, Патані, Крабі. Біля
Канчанабурі добувають залізну руду, у районі Чантабурі — золото і
самоцвіти (сапфіри, рубіни). В обробній промисловості переважають
дрібні підприємства. Рисоочищувальні заводи зосереджені в Банкоку і
Тонбури. Маються також цементні (Банкок), цукрові (Чонбурі, Супанбурі,
Уттарадіт), лісопильні виробництва [Банкок, Тонбури, Након-Саван,
Након-Рачасима (Корат)], целюлозно-паперові (Канчанабури) фабрики.
Кустарне виробництво шовкової і бавовняної тканин (Чієнгмай, Чиенграй,
Након-ра-чадима), гончарних виробів (Банкок, Аютия), різьблення по
сріблу, дереву (Банкок, Чиенгмай, Чієнграй). Енергоресурси розвідані
слабко. У північних районах маються поклади нафти і бурого вугілля
(запаси, по оцінці, св. 150 млн. т). Запаси «білого вугілля» оцінюються
в 3 млрд. квт-ч, виробництво електроенергії здійснюється на ТЕС (у
Банкоку— 75 тис. квт). У 1964 було закінчене будівництво ГЕС у Янхі
(початкова потужність 150 тис. кет). У північних і південних районах
(Крабі) ведеться видобуток бурого вугілля.

Уряд Таїланду вживає заходів для розвитку промисловості при участі
іноземного капіталу. У місті Сураттані будується нафтоперегінний завод
потужністю 1,5 млн. у рік, що буде працювати винятково на привізній
сировині. У Банкоку і його пригородах — 3 автоскладальні підприємства.
Однак іноземні капіталовкладення направляються головним чином у
виробництво текстилю, папера, харчових продуктів, що ставить у важке
положення місцеві компанії. У 1962 у результаті конкуренції іноземних
товарів закрився ряд великих підприємств, у тому числі текстильна
фабрика в Тонбурі.

Використана література:

Туристичний довідник 1998. Таїланд

Коротка географічна енциклопедія.

Велика Радянська Енциклопедія.

PAGE

PAGE 2

Похожие записи