РЕФЕРАТ

на тему:

Сучасні проблеми медичної географії в Україні

На сучасному етапі розвитку медична географія як самостійна наука має
чимало теоретичних і практичних проблем, характер яких є критерієм
розвитку даної галузі знань на сьогодні. Так, про теоретичний рівень
розвитку медичної географії, як і будь-якої іншої науки в тій чи іншій
країні, можна судити, враховуючи рівень розвитку її мови, тобто стан
понятійно-термінологічного апарату, наявність учених у даній галузі
знань, які самостверджуються як медико-географи, і кількість відповідної
навчальної та наукової літератури.

Важливо зазначити, що понятійно-термінологічний апарат медичної
географії перебуває в стадії становлення. Це зумовлене як відносною
молодістю даної науки (термін «медична географія» вперше застосований у
XVII ст.), так і особливостями формування її наукової мови, а саме:
потребою використання термінів і понять як географічної, так і медичної
науки, доцільністю відновлення традиційних українських термінів,
створення нових термінів відповідно до граматичних і фонетичних правил
української мови. У наш час є нагальна потреба у виданні нових
підручників з медичної географії українською мовою. Доцільно створити
кафедри медичної географії у складі географічних факультетів для
підготовки висококваліфікованих дослідників медико-географів і
педагогів.

Однією з найважливіших теоретичних проблем медичної географії є також
розробка медико-географічного районування України. Вирішення цієї
проблеми має неабияке практичне значення. Адже виважена економічно і
соціально доцільна регіональна стратегія розвитку держави можлива тільки
за умов урахування медико-географічного районування.

Не менш важливою теоретичною проблемою є розширення арсеналу методів
медико-географічної оцінки довкілля, вивчення особливостей адаптації
людини до навколишнього середовища в конкретних геопросторово-часових
координатах. Хоча медична географія сформувалась як самостійна галузь
знань, дуже важливою проблемою сьогодення є уточнення «паспортних» даних
цієї науки, тобто уточнення предмета медичної географії, конкретизація
її завдань тощо. На невідкладності рішення цього питання наголошує ггооф
О.Шаблій. У статті «Проблеми і завдання розвитку медичної географії в
Україні» О.Шаблій робить спробу розкрити своє бачення предмета медичної
географії, стверджуючи, що предметом медичної географії є просторова
організація тих аспектів суспільства, які мають безпосередній вплив на
здоров’я його представників, а також самого здоров’я, тобто це
просторова структура сфери здоров’я. Конкретизуючи об’єкт дослідження
медичної географії, вчений зазначає, що вона досліджує насамперед форми
географічної організації сфери здоров’я, якими є територіальні медичні
системи, починаючи від початкових, аж до загальнодержавних, міжнародних
і навіть глобальних.

О.Шаблій наголошує на важливості розв’язання в найближчий час таких
теоретичних проблем медичної географії:

1) гуманізації медико-географічної науки;

2) теоретичних узагальнень соціальних чинників форм просторової
організації сфери здоров’я;

p

r

‚ „ ? ? ? ¬ F

H

TH

a

h

h

K3) географічних аспектів індивідуального та суспільного здоров’я та ін.

Поряд з теоретичними проблемами існує чимало практичних проблем медичної
географії, а саме:

1) медико-географічна оцінка окремих компонентів природного, штучного і
соціального середовища — методи оцінки, очікувані результати оцінки
тощо;

2) медико-географічна оцінка окремих територіальних комплексів;

3) вивчення географії окремих захворювань та факторів навколишнього
(природного, штучного і соціального) середовища, які їх спричиняють;

4) регіональні медико-географічні дослідження — вивчення конкретних
територій держави (областей, районів, регіонів);

5) медико-географічне вивчення зарубіжних країн з метою виявлення їх
впливу на медико-географічну ситуацію в Україні.

 

Забруднення України

Надзвичайно важливою практичною медико-географічною проблемою сьогодення
є медико-географічна оцінка територій, забруднених у результаті аварії
на Чорнобильській АЕС. Тією чи іншою мірою цю проблему вивчають в
Інституті географії НАН України (Т.В.Балабанов, І.С.Горленко.
В.С.Давидчук, Р.П.Купраш, С.М.Малюк, В.П.Палієнко. Л.Г.Руденко,
М.І.Фащевський, Л.М.Шевченко. Т.Є.Яснюк). У цьому плані цінним є
дослідження Любові Ковалев-ської, результати якого викладені у книзі
«Чорнобиль «ДСП»» (К., 1995).

Не менш важливою практичною медико-географічною проблемою є дослідження
регіональних особливостей виснаження трудових ресурсів в умовах сучасної
кризи, яка паралізувала всі сфери суспільного життя в Україні. Ця
проблема знаходиться в центрі уваги львівських вчених (О.Шаблій,
Л.Шевчук). Робляться спроби розкрити завдання та напрямки
медико-географічних досліджень. Так, на думку І.Ковальчука та С.Візної,
на сучасному етапі медико-географічних досліджень особливо актуальним є
вирішення таких проблем:

1) вивчення і оцінка дії радіологічного, шумового, електромагнітного та
теплового забруднення довкілля на здоров’я та самопочуття населення;

2) аналіз вмісту токсичних елементів у харчових продуктах та оцінка
наслідків іх споживання;

3) оцінка взаємозв’язків у системі «рослинний і тваринний світ —
здоров’я людини» та ін.

Перелічені теоретичні і практичні проблеми — це лише невелика частка тих
завдань, що стоять перед науковцями у найближчій перспективі.
Розв’язання цих проблем утвердить медичну географію як самостійну науку
і суттєво допоможе людині у виборі поведінки в навколишньому середовищі
з метою максимального збереження здоров’я.

Похожие записи