.

Столичний (Київський) економічний район (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2 12417
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Столичний (Київський) економічний район

Географічне положення Подільського економічного району, загальна
характеристика

До складу району входять Київська, Житомирська та Чернігівська області,
що разом охоплюють територію 89,9 тис. км2, то складає 14,9% площі
України. Тут проживає 7,1 млн. осіб (разом з м. Київ).

Столичний статус території суттєво відображається на його
господарському розвитку. За валовою сільськогосподарською продукцією та
ефективністю її виробництва район посідає вагоме місце в державі. Частка
його виробництва в загальнодержавному показнику складає 10,5 %. Район,
за рахунок розташування столиці, концентрує до 30 % вищого кадрового
потенціалу країни, характеризується значним соціальним потенціалом та
високим освітньо-кваліфікаційним рівнем працездатною населення.

Район є лідером з виробництва точного неметаломісткого машинобудування,
продукції харчової промисловості, шпалер, льонарства, вовняних тканин, а
також видобутком нафти та лісозаготівлею. В галузевій структурі
промисловості в 2004 р. основна роль відводилась паливній та легкій
промисловості, машинобудуванню, електроенергетиці, хімії та нафтохімії.

Київ, як столиця, зумовлює сучасне вигідне транспортно-географічне
положення району. До неї сходяться залізниці, автомагістралі, річкові
шляхи.

Населення.

У Київському соціально-економічному районі проживає 14,7 % населення
України. Його чисельність поступово зменшується внаслідок погіршення
демографічної ситуації. Це виявляється у зниженні показників природного
приросту населення (-7,8 ‰), а в сільській місцевості – -17,5 ‰, що є
одним з найнижчих показників в Україні.

У віковій структурі населення частка окремих вікових груп майже така
сама, як у середньому в Україні: працездатного віку – 57,0 %, молодших
за працездатний вік 19,9 %, у пенсійному віці 23,1 %.

На території району проживають представники понад 100 національностей.
Переважна більшість з них (82 %) – українці.

Населення розмішене на території району нерівномірно. Пересічна його
щільність – 48,3 осіб/км2 (без м. Києва), що дещо менше за середній
показник в Україні. Удвічі менша за середню в районі щільність населення
в Чернігівській області (37 осіб/км2), найвища – у Київській (63
осіб/км2).

Більшість населення району (68,8%) проживає у міських поселеннях.
Найвищий показник урбанізації у Київській області (79,5 %), цьому сприяє
наявність тут м.Києва (2666,4 тис. жителів на 01.01.2005р.). Значно
менша частка міських жителів у Чернігівській (60 %) та Житомирській (56
%) областях. Навколо Києва формується міська агломерація, яка охоплює,
крім ядра, низку міст-супутників (Бровари, Бориспіль, Біла Церква,
Васильків, Боярка, Фастів та ін.). Великими містами району є також
Житомир (278 тис. осіб), Чернігів (300 тис. осіб).

Значну частину населення соціально-економічного району (60,4%)
становлять трудові ресурси. Рівень безробіття складає 8,4 %.

У господарстві району зайнято 14,8 % від усього зайнятого населення
України, з них майже 64 % у м. Києві та Київській області. Більшість
населення району працює у виробничій сфері.

Природні умови і ресурси.

В орографічному відношенні район має вигляд хвилястої рівнини із
загальним нахилом до центру району. Тут сходяться три великі орографічні
одиниці – Поліська та Придніпровська низовини, а також Придніпровська
височина.

Територія розташована в зоні західного перенесення повітряних мас.
Район має сприятливі агрокліматичні ресурси для розвитку
сільськогосподарського виробництва. Клімат району
помірно-континентальний з достатньою кількістю опалів, теплим літом і
порівняно м’якою зимою. Середня температура січня становить – 6°С, а
липня 17…19°С.

За агрокліматичними відмінами всю територію району можна поділити на
дві частини: північну – вологу, помірно теплу і південну – недостатньо
зволожену, теплу.

Значною різноманітністю характеризуються водні ресурси
соціально-економічного району. На його території протікає близько 600
річок. Всі вони належать до басейну Дніпра, протяжність якого в межах
району складає 246 км. Головними ріками є також Десна, Прип’ять,
Тетерів, Сейм, Остер, Ірпінь, Трубіж. Ріки відіграють важливу роль у
господарстві району.

Чимало в районі невеликих озер, особливо в долинах річок Уборть
(Житомирська область) і Снов (Чернігівська).

На території району є 111 водосховищ, у тому числі Київське і значна
частина Канівського.

Великі площі в районі займають болота. Вони мають важливе
водорегулювальне значення. Внаслідок непродуманого осушення кількість
боліт у районі зменшується, зникли деякі малі річки, пересихають грунти,
гинуть ліси. Це негативно впливає на режим живлення річок, рослинний і
тваринний світ району, водний режим головної артерії України – Дніпра.

Грунти в межах району досить різноманітні за механічним складом та
фізико-хімічними властивостями. На півночі, в поліський частині району,
поширені дерново-підзолисті, а в долинах річок – дерново-оглеєні, лучні
та болотні грунти. Вони часто перезволожені, тому обмежено
використовуються в рільництві; сприятливі для використання під пасовища
і сіножаті.

У південній частині району переважають темно-сірі опідзолені, чорноземи
опідзолені, відміни сірих лісових грунтів, які за правильної агротехніки
є сприятливими для вирощування різних сільськогосподарських культур.

Мінеральні ресурси Київського соціально-економічного району – це,
здебільшого, нерудні корисні копалини, серед них будівельні матеріали.
Запаси паливних і рудних ресурсів мають місцеве значення. Більшість
корисних копалин району припадає на Український кристалічний щит.

Серед паливних ресурсів переважає нафта. Всього налічується 21 родовище
нафти, найбільшими з яких є Прилуцьке, Леляківське, Богданівське,
Гнідинцівське у межах Донецько-Дніпровської нафтогазоносної провінції.

Поклади бурого вугілля розробляються в західній частині району
(Коростишівське родовище). Воно має низьку теплоту згоряння, значну
вологість, зольність, здатне окислюватись та самозайматись,
використовується як енергетичне паливо. Може бути і цінною хімічною
сировиною.

У поліській частині району найбільші в Україні поклади торфу. Особливо
багаті на нього Чернігівська (найбільші родовища – Замглайське,
Ірванцівське, Смолинське) та Житомирська (понад 700 родовищ, 2%
території) області. Торф використовують для приготування різних
органо-мінеральних добрив, а також як дешеве паливо.

З рудних корисних копалин промислове значення мають ільменіти (титанові
руди). На їх базі працює Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат
(Житомирська область).

З будівельних корисних копалин переважає будівельний і оздоблювальний
камінь. У межах кристалічного масиву містяться всесвітньовідомі родовища
рожевих, червоних і сірих гранітів (Омелянівське, Лезниківське,
Соколовогірське, Крошнянське, Коростишівське, Житомирське, Богуславське,
Синявське та ін.), лабрадоритів й габро, поклади яких в районі
становлять відповідно 92 % і 94 % від усіх покладів цих цінних каменів в
Україні. Найбільш поширені вони в Житомирській області (Головине,
Кам’яний Брід, Городище, Синій Камінь, Турчинка, Рудня, Кам’янка та
ін.).

В економічному районі зосереджено майже 1/4 запасів гнейсів України.
Найбільші їх поклади в Коростенському, Олевському, Коростишівському
родовищах.

На території району виявлено унікальні родовища мармуру, який має
високі облицювальні якості, кварцитів (Овруцьке родовище), пірофілітових
сланців (Овруцький район).

В Житомирській області величезні поклади каоліну, що є основною
сировиною для виготовлення фарфоро-фаянсових виробів. Цегельно-черепичні
глини, вапняки є на всій території району, поклади мергелю, кварцових і
будівельних пісків найбільше поширені у північній його частині, крейди –
у східній.

У районі є поклади коштовних каменів: гірського кришталю, гранату,
топазу, аметисту, опалу, халцедону, берилу (Володар-Волинський район
Житомирської області), яшми (Овруцький район).

У палеогенових відкладах вздовж річок північної частини району
трапляється бурштин.

Одне з основних багатств району – ліси. Загальна площа лісового фонду –
2,5 млн. га, лісистість території – 26 %. За площею лісів та запасами
деревини Київський соціально-економічний район посідає перше місце в
Україні. Ліси розміщені нерівномірно: 2/3 їх загальної площі у межах
поліської частини району. У структурі лісових ресурсів переважають
хвойні і твердолистяні породи. За видовим складом насадження сосни
становлять 59%, дуба – 20%, берези – 13,5%, поширені також вільха,
осика, граб, ясен, ялина та ін.

Сприятливі кліматичні умови, поєднання різних рослинних угруповань,
наявність численних водних об’єктів, а також джерел мінеральних вод
(Миронівка, Біла Церква, Березань, Бровари – Київської; Березна, Ладинка
– Чернігівської; Овруч, Верхівця, Денишів, Новоград-Волинський
Житомирської областей), багато культурно-історичних пам’яток визначають
роль Київського соціально-економічного району як важливого рекреаційного
регіону України. Однак використання рекреаційного потенціалу району дуже
обмежене внаслідок забруднення його території радіоактивними речовинами.

Господарський комплекс району.

Київський соціально-економічний район є складним господарським
комплексом. У структурі основних виробничих фондів найважливіше місце
належить промисловості. У її структурі 94,2 % припадає на обробні
галузі. Галузями спеціалізації є: електроенергетика, хімічна і
нафтохімічна промисловість, машинобудування і металообробка, харчова
промисловість, промисловість будівельних матеріалів, деревообробна та
целюлозно-паперова промисловість.

Металообробка та машинобудування, на які припадає понад 23 % валового
внутрішнього продукту промисловості району є однією з галузей
спеціалізації району. Через відсутність власної сировинної бази
підприємства машинобудування працюють на привізній сировині з
Придніпровського та Донецького соціально-економічного районів. Головними
підгалузями машинобудування району є виробництво обладнання для різних
галузей промисловості (насамперед хімічної, деревообробної та легкої),
сільськогосподарське машинобудування, будівельно-шляхове та комунальне
машинобудування, точне машинобудування, складання автомобілів.

В структурі машинобудування важливим є виробництво будівельних машин і
устаткування (Чернігів, Київ, Васильків, Овруч, Новоград-Волинський),
радіо-, електроприладів, радіоелектроніки (Київ, Чернігів, Біла Церква).

Транспортне машинобудування спеціалізується на складанні легкових
автомобілів (Чернігів), літаків (Київ), мотоциклів та велосипедів (Київ,
Чернігів). В Корюківці складають вагони для метрополітену та залізниць.
На Київському авіаційному заводі АНТК ім. Антонова налагоджено також
випуск тролейбусів. Річкові судна виготовляють в Києві.

kAElPmronpoooooooooooooooooooooooooooo

Надалі пріоритетне значення серед галузей машинобудування матимуть
наукомісткі та високотехнологічні його галузі, зокрема:
радіоелектроніка, приладобудування, літако- і суднобудування, що дасть
можливість більш повно використати виробничий та науково-технічний
потенціал регіону.

Легка промисловість представлена текстильною, швейною, трикотажною,
взуттєвою промисловістю. На підприємствах Чернігівської та Житомирської
області здійснюється переробка льону-довгунця. Район є одним з лідерів в
Україні за виробництвом панчішно-шкарпетних виробів – 50 %
загальнодержавного виробництва. Бавовняна промисловість в районі
представлена фабриками в Коростені, Новгород-Сіверському, Прилуках,
Коростишеві, Чернігові.

Шовкова промисловість представлена єдиним в Україні підприємством з
виробництва натурального шовку в м. Києві. Дарницький шовковий комбінат
випускає шовкові тканини з хімічного волокна.

Трикотажна промисловість представлена об’єднаннями “Киянка” та ім. Р.
Люксембург, що розміщені в м. Києві. Підприємства цієї галузі розміщені
в Білій Церкві, Броварах, Житомирі (панчішні вироби), Овручі, Прилуках
та ін.

У багатьох населених пунктах є підприємства швейної промисловості.

Найбільші підприємства шкіряної промисловості розміщені у Василькові
(дубильне підприємство), Бердичеві, Києві, Житомирі (хутро), Прилуках
(шкіргалантерея), Ірпені. Шкіряно-взуттєва промисловість розміщена в
Києві, Прилуках, Бердичеві, Чернігові, Житомирі, Білій Церкві.

Фабрики музичних інструментів діють в Чернігові та Житомирі
(виробництво щипкових інструментів і дитячих музичних іграшок).

Харчова промисловість також займає провідні позиції в районі. Вона
представлена цукровою, молочною, маслосироробною, спиртовою,
плодоовочеконсервною, пивоварною галузями та виробництвом безалкогольних
напоїв. Розвиток харчової промисловості пов’язаний з
сільськогосподарською спеціалізацією території. Провідною галуззю в
районі є цукрова промисловість (район дає 18% цукру України), більша
частина продукції якої вивозиться за межі району. Підприємства галузі
розташовуються в лісостеповій зоні.

Найбільші підприємства плодоовочеконсервної промисловості розташовані у
Ніжині, Києві, Житомирі, Бердичеві, Овручі, Білій Церкві.

Важливе місце посідає хмелярство та хмелепереробна промисловість в
районі. Хмелефабрика, що розташована в Житомирі, виробляє 75 % хмелю,
який використовують в пивоварній промисловості України. В районі
розташовується кілька потужних підприємств цієї галузі, серед яких
лідерами є ЗАТ “Оболонь”, м. Київ, ТМ “Чернігівське” та пивкомбінат
“Десна”, м.Чернігів, а також підприємства в Житомирі, Бердичеві та
Фастові.

Борошномельно-круп’яна промисловість тяжіє до споживача. Підприємства
галузі розташовуються практично у всіх міських населених пунктах району.

М’ясна промисловість має високий рівень концентрації виробництва.
Більшість м’ясної продукції виробляється на м’ясокомбінатах Житомира,
Новоград-Волинського, Бердичева, Києва, Чернігова, Білої Церкви, Прилук,
Бахмача. Ніжина та ін.

Підприємства молочної промисловості є в кожному адміністративному
районі, всього їх близько 50. За обсягом виробництва вершкового масла
район займає провідне місце в Україні. Серед найбільших підприємств
галузі слід виділити молочноконсервні комбінати в Бахмачі та Овручі й
сироробний завод в Новгород-Сіверському.

Кондитерська промисловість району повністю входить в міждержавний
концерн “Roshen”, що охоплює підприємства Києва, Житомира, Чернігова і
відомі своєю продукцією у всій державі. Інші галузі харчової
промисловості – виноробна, рибна, олійна – представлені невеликими
підприємствами, зорієнтованими на споживача.

У Києві та Прилуках діють тютюнові фабрики, які займають провідні
позиції на ринку тютюнових виробів в Україні. У Прилуках є ефіроолійний
комбінат.

Важливе значення мають паперова та деревообробна промисловість. На неї
припадає 25,1 % загальнодержавного виробництва. Деревозаготівля
проводиться практично на всій території району; центрами меблевої
промисловості є Житомир, Малин, Бердичів, Чернігів, Київ, Біла Церква,
Коростень, Новоград-Волинський.

Паперові фабрики працюють у Житомирі, Коростишеві, Малині, Чижівці. В
Корюківці діє фабрика технічного паперу, на якій виробляють шпалери, в
Обухові – картонно-паперовий комбінат, у Чернігові –
картонажно-поліграфічна фабрика. Целюлозу виробляють у Малині, Обухові,
Корюківці та Києві.

Лісохімічна підгалузь представлена скипидарно-каніфольним заводом у
Коростені, а також підприємствами з виробництва дьогтю, хвойно-ефірної
олії, скипидару в Тетереві та Клавдієво-Тарасовому.

Значне місце в господарстві району посідає хімічна промисловість,
особливо виробництво штучних волокон, за виробництвом яких район займає
перше місце в Україні. Заводи з виробництва штучних волокон є в
Чернігові, Житомирі, Києві, пластмас – у Броварах, Києві, Прилуках,
Фастові.

Заводи гумотехнічних виробів працюють у Києві, Білій Церкві та Ніжині.
В Білій Церкві, крім того, розміщений шинний комбінат, азбестовий завод.
Лакофарбова підгалузь розміщена в Києві, а також у Житомирі, Коростені.
Побутові хімічні вироби виготовляються на спеціалізованих хімічних
підприємствах Києва, Ніжина, Коростеня, а також на хімкомбінатах
Чернігова.

Господарство району базується на потужній електроенергетиці. Тут
розміщені Чорнобильська АЕС, Трипільська ДРЕС, Київські ГЕС, ГЕЦ-5 і
ТЕЦ-6, Чернігівська, Житомирська, Білоцерківська, Бердичівська ТЕЦ. У
Вишгороді (біля Києва) діє ГАЕС, яка використовується для регулювання
частоти струму в електричній мережі.

Промисловість будівельних матеріалів також є галуззю спеціалізації
району. Її розвиток пов’язаний з наявністю достатньої кількості
необхідних ресурсів та споживача в особі великого столичного мегаполіса
та інших населених пунктів району. У районі виробляють азбестоцементні
вироби, збірні залізобетонні конструкції, стінові покрівельні матеріали.
Найбільш розвинене виробництво декоративних облицювальних матеріалів,
асфальту, цегли, вапна (Біла Церква, Бориспіль, Житомир, Чернігів,
Бровари, Бердичів). Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість об’єднує 15
підприємств, продукцією яких є фарфоро-фаянсовий посуд, дзеркальні
вироби, склотара. Найстарішими є Баранівський, Довбишевський,
Коростенський фарфорові заводи.

Сільське господарство. Територія району характеризується високим рівнем
сільськогосподарської освоєності. Із загальної площі району 67 % зайнято
під сільськогосподарські угіддя в структурі яких значна частина припадає
на ріллю (69 %).

У структурі посівних площ найбільшу частку займають зернові культури –
48 %, передусім озима пшениця, жито, ячмінь, овес та просо.

З технічних культур провідна роль належить цукровим бурякам та льону.
Район дає 33 % льону-сирцю України, хоча в останні роки його вирощування
є практично нерентабельним. У південній частині району вирощують цукрові
буряки.

В Житомирській області зосереджено 85 % посівів українського хмелю.

Посіви картоплі поширені практично на всій території району, найбільші
– у приватних одноосібних господарствах його центральної частини.
Потужний овочевий комплекс (буряк, морква, капуста, помідори, огірки)
розвинуто навколо Києва, що пов’язано з поганою транспортабельністю
даного виду продукції.

У структурі тваринництва переважають скотарство, свинарство,
птахівництво. Допоміжними галузями є ставкове рибальство, бджільництво
та кліткове звірівництво (вирощування песця).

Кормова база представлена кормовими угіддями (сіножаті та пасовища).
Для збалансованого раціону відгодівлі тварин велике значення мають
місцеві комбікормові заводи. Поголів’я ВРХ складає 15,1 %
загальноукраїнського обсягу.

Сільське господарство району розвивається в умовах агропромислової
інтеграції та формування низки спеціалізованих агропромислових
підкомплексів – цукробурякового, картопле-патокового, льонопереробного,
плодоовочеконсервного та ін.

Транспортний комплекс.

Провідна роль в районі відводиться автомобільному транспорту (до 60%
вантажоперевезень та до 50% пасажироперевезень). Протяжність автострад з
твердим покриттям складає понад 25 тис. км. Автомобільні шляхи
сполучають регіон з усіма куточками країни, а також з сусідніми
країнами. Щоправда, якість доріг в цілому ще не відповідає світовим
стандартам. Частина доріг поліської частини Житомирської та
Чернігівської області в період весняних повеней є важкопрохідними. Ріст
парку автомобілів негативно позначається на екологічній ситуації у
районі.

За питомою вагою вантаже- та пасажироперевезень залізничний транспорт
дещо поступається автомобільному. Загальна протяжність доріг складає 2,9
тис. км при пересічній щільності – 23 км/1000 км2 території. Залізниці
перетинають район як в широтному, так і в меридіональному напрямках. Всі
вони належать до Південно-Західної залізниці. Міжнародне значення мають
залізничні колії Москва – Київ – Козятин -Львів, з відгалуженнями на
Прагу, Варшаву та Будапешт, Кишинів – Вінниця – Київ – Санкт-Петербург,
Ростов-на-Дону – Дніпропетровськ – Київ – Коростень – Гомель. Великими
залізничними вузлами є Київ, Фастів, Чернігів, Ніжин, Житомир, Коростень
та ін.

Трубопровідний транспорт в районі перебуває на другому місці за
обсягами перевезень. Територією району проходять газопроводи Дашава –
Київ – Москва, з відгалуженнями на Чернігів, Новгород-Сіверський,
Шебелинка – Полтава – Київ, Уренгой – Ужгород, нафтопроводи “Дружба”,
Гнідинці – Кременчук.

Наявність на території району таких великих водних артерій, як Дніпро
Десна, Прип’ять, дає змогу розвивати річковий транспорт, переважно для
перевезення сипучих вантажів. Частково цими річками здійснюються і
міждержавні перевезення (між Російською Федерацією та Білоруссю).
Основні річкові порти – Київ та Чернігів.

Відроджується в районі роль повітряного транспорту. Регулярні
перевезення здійснюють тільки аеропорти “Бориспіль” та “Жуляни”, що у
Києві.

У містах району розвинений міський транспорт. У Києві виділяється
метрополітен, а також швидкісний трамвай.

Література

1.Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний
посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. –
572 с.

2.Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів
України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 293 с.

3.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.: Вища
школа. – 1997 р.

4.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.:
2001.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020