Реферат на тему:

“Швеція”

(економіко-географічна

характеристика країни)

Офіційна назва — Королівство Швеція (Konungariket Sverige).

Географічне положення — розташоване в Північній Європі, у східній
частині Скандинавського півострова.

Площа території — 450 тис. кв. км.

Населення — 8,9 млн. осіб. 85% з них проживають на півдні країни.
Близько 85% належать до шведської лютеранської церкви.

Столиця — Стокгольм (Stockholm) — 711 тис. осіб (грудень 1995
р.); з передмістями — 1 млн. 762 тис. осіб (грудень 1997 р.).

Найбільші міста: Ґетеборг (789 тис. мешканців), Мальме (518 тис.
мешканців), Уппсала (181 тис. мешканців).

Адміністративний поділ — 24 лена (lan — губернія), які
поділяються на 284 комуни. Стокгольм виділений у самостійну
адміністративну одиницю, прирівняну до лену.

Офіційна мова — шведська.

Найвища точка: гора Кебнекайзе (2.111 м).

Державний прапор

Точний вік шведського прапора невідомий, але найстаріші
зображення синього полотнища з жовтим хрестом датуються XVI століттям.
Згідно з королівським указом 1569 року, на шведських бойових штандартах
і прапорах повинен був зображатися жовтий хрест, оскільки гербом Швеції
був синій щит, поділений на чотири частини золотим хрестом. Можливо,
взірцем для шведського прапора був датський прапор, а синій і жовтий
кольори взято з герба. Лише з 1620-х років, тобто з часів правління
Ґустава II Адольфа, існують переконливі свідчення того, що синій прапор
із жовтим хрестом був на шведських кораблях. Відповідно до найдавнішого
в Швеції указу від 1663 року про прапор на кораблі, на всіх суднах, за
винятком торговельних, мав бути трикутний прапор, а на торгових —
квадратний. Нині трикутний прапор використовують тільки на суднах
королівської родини і на військових кораблях. На вимпелі королівської
родини в центрі хреста може бути зображений Малий або Великий герб
Швеції.

Починаючи з 1916 року 6 червня святкують як День Шведського
Прапора. У 1983 році цей день оголошено також Національним Днем Швеції.
Таке рішення пояснюється двома причинами: 6 червня 1523 року Ґустава
Васу було обрано королем Швеції, що поклало початок Швеції як незалежної
держави, і цього ж дня 1809 року Швеція ухвалила нову Конституцію, яка
визначала права громадян і надавала їм значну свободу.

Від 1 березня по 31 жовтня прапор піднімають о 8.00 , в останні
дні — о 9.00. Опускають прапор із заходом сонця. В офіційні дати (їх
близько 15), наприклад, урочистості в житті королівської родини,
Травневе Свято, День Виборів, День ООН (24 жовтня) і Нобелівський День
(10 грудня), прапори вивішують скрізь. Прапори можуть вивішувати також
на честь місцевих свят або ж урочистих подій у якійсь родині.

Як визначено в Акті про національні герби 1982 року, Швеція має
два національні герби — Великий і Малий.

Малий Герб, який використовують частіше, є синім щитом з трьома
золотими коронами, дві вгорі, одна внизу. Зверху щит увінчує корона,
іноді щит облямовує золотий ланцюг Ордена Серафима (Орден Серафима,
заснований у 1748 році, є найпочеснішою нагородою у Швеції). Зображення
трьох корон використовувалося як емблема Швеції приблизно з 1336 року,
коли три корони були вже відомі як символ «Трьох мудрих королів». Згідно
з іншою теорією, король Маґнус Ерікссон (1319-1364) затвердив емблему
трьох корон як символ свого титулу — «Король Швеції, Норвегії та
Сканії».

Великий Герб — це герб монарха, який використовують в особливих
випадках уряд і ріксдаг. Герб бере початок від 1440-х років, коли
служив печаткою короля Карла Кнутссона Бонде і відколи почав
використовуватися. Щит на цьому гербі поділений на чотири частини, на
ньому зображені три корони і «лев Фолькунґів» (тобто герб королівської
династії, яка правила в Швеції від 1250-го по 1364 рік). У центрі
міститься герб нинішньої королівської династії. На початку XIX ст. цей
герб ухвалив щойно обраний наступником шведського трону французький
маршал Жан-Батист Бернадот, який почав правити як король Карл XIV Юган.
Герб складається з «мантії Васи», уособлення королівської династії Вас
(1523-1654), мосту, що символізує князівство Понте-Корво в Італії
(дароване Бернадотові імператором Наполеоном 1806 року), Наполеонового
орла та семи зірок.

Національний гімн Швеції

Текст «О давня, О вільна» написав дослідник фольклору і автор
балад Ріхард Дибек (1811-1877) і поклав на народну мелодію, відому в
провінції Вестманланд з середини ХІХ століття. Наприкінці минулого
століття ця пісня стала дуже популярною, і з часом почала сприйматися як
національний гімн Швеції.

О давня, о вільна, гориста Північ

О давня, о вільна, гориста Північ,

Як вабить твоя неприкметна краса.

Вітаю тебе, рідна земле моя,

І небо, і сонце, й веселі поля,

І небо, і сонце, й веселі поля.

З минулої величі ти постаєш,

Як світу являла звитягу свою.

Я знаю, ту славу ти й нині несеш.

І жити, і вмерти я хочу в Північнім краю,

І жити, і вмерти я хочу в Північнім краю.

Грошова одиниця — шведська крона = 100 ере.

Членство в міжнародних організаціях: ООН, ЄС (з 1995 року), ОБСЄ,
РЄ, МВФ, ЄБРР, МБРР, Міжнародна організація праці, Організація
економічного співробітництва та розвитку, Європейська організація
вільної торгівлі.

Економіка країни

Швеція — високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим
сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим
ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому
виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2%
(при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної
кулі).

      Основні природні багатства: ліс (за запасами деревини посідає
перше місце в Західній Європі), залізна руда, гідроенергія (друге місце
в Західній Європі). Має запаси уранової сировини, достатні для
забезпечення ядерної енергетики.

      Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна,
металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь — багатогалузеве
машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-,
судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за
виробництвом целюлози, п’яте — за видобутком залізної руди. Розвинуті
хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.

      В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і
картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і
пластмаси, автомобілі — легкові, вантажні та автобуси.

      Високорозвинуте, механізоване сільске господарство з надлишком
забезпечує потребу країни в основних видах сільськогосподарської
продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь —
м’ясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней,
овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки.
Близько половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції
сільського господарства експортується.

      Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50%
продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське
господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці. Проте за
останні роки ця надзвичайно позитивна загальна картина була дещо
затьмарена бюджетними труднощами, високим рівнем безробіття і поступовою
втратою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Швеція гармонізувала
свою економічну політику з нормами ЄС, до якого вона приєдналася на
початку 1995 року. ВВП у 2001 році становив 4%.

      ЕКСПОРТ: 95,5 млрд. дол. США (2000 р.).

      Експортні товари: продукція машинобудування (35%), папір і картон
(перше місце в світі), целюлоза і залізна руда (друге місце), деревина і
пиломатеріали (четверте місце), хімікати.

      Партнери по експорту: ЄС — 55% (Німеччина — 11%, Велика Британія —
10%, Данія — 6%, Фінляндія — 5%, Франція — 5%), США — 9%, Норвегія — 8%
(1999 р.)

      ІМПОРТ: 80 млрд. дол. США (2000 р.).

      Імпортовані товари: машини, устаткування, мінеральне паливо,
метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг.

      Партнери по імпорту: ЄС — 67% (Німеччина — 18%, Велика Британія —
10%, Данія — 7%, Франція — 6%), США — 6%, Норвегія — 8% (1999 р.)

      

      На початку минулого століття Швеція була переважно аграрною
країною, однією з найбідніших у Європі. Однак завдяки багатим внутрішнім
запасам залізної руди, лісам та гідроенергії, талановитим інженерам і
кваліфікованим робітникам стала можливою швидка індустріалізація, що
перетворила Швецію на державу з сучасним рівнем добробуту. Особливо
прискорився економічний розвиток у повоєнний період, до середини 1970-х
років, коли шведська експортна промисловість відзначалася високою
конкурентоспроможністю. Проте протягом останніх двох десятиліть ВНП у
розрахунку на душу населення в Швеції зменшився до рівня, нижчого від
середнього в країнах-членах ОЕСР.

      У другій половині 1980-х років Швеція відчувала великий дисбаланс
на макроекономічному рівні, що призвів до стрімкого підвищення цін і
видатків, а також до росту дефіциту державного бюджету.

      На початку 1990-х років Швеція зазнала найбільшого з 1930-х років
економічного спаду. Завдяки широкій програмі заходів загальнобюджетний
дефіцит було скорочено більше ніж на 10 % ВВП 1994 року, і вже в 1998
році отримали надлишок у розмірі 2,5 % ВВП. Такого якісного стрибка не
знає жодна з країн ОЕСР.

      Зміцнення бюджету супроводжувалося значним поліпшенням
макроекономічних показників. В останні роки зменшилися відсоткові ставки
на довгострокові позики. Різниця у відсоткових ставках порівняно з
іншими європейськими країнами скоротилася до 0,4 відсотка. Темпи
інфляції як і раніше низькі і сталі, а продуктивність праці і
виробництва значно зросли після знецінення шведської крони у 1992 році.

      Протягом 1990-1997 років продуктивність праці зросла на 60 % в
наукомістких галузях промисловості і майже на 40 % у капіталомістких
галузях. Завдяки успішній експортній діяльності ринкова участь Швеції
збільшилась від 1992 року більше ніж на 20 %.

      Незважаючи на свою помірну частку у ВВП (22 % у 1997 році),
промислове виробництво і досі відіграє провідну роль у шведському
експорті. 14% відсотків у ньому становлять продукти лісової
промисловості, 10% — продукти хімічної промисловості, з яких 4% припадає
на фармацевтичні препарати і 55 % — на металоконструкції, вироби
машинобудування і обладнання. 20 найбільших промислових груп, до яких
належать зокрема АСТРА, Електролюкс, Екрікссон, Фармація, Вольво та СКА,
формують понад половину загального шведського експорту товарів.

      Інтенсивність наукових досліджень і розробок у шведському
промисловому секторі є однією з найвищих у світі. Близько 80% видатків
на наукові дослідження в шведській промисловості здійснюються 20
великими промисловими групами.

      Традиційно велику частку шведського виробництва становили
капіталомісткі галузі, такі як паперово-целюлозна промисловість і чорна
металургія. На сьогоднішній день, однак, все більшої ваги набуває
високотехнологічна продукція: телекомунікаційне обладнання, спеціальні
прилади, автомобілі, фармацевтичні препарати.

      Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років у Швеції був
зафіксований значний витік прямих інвестицій. 80% прямих іноземних
інвестицій (ПІІ) надійшли зі Швеції протягом 1986-90 років до країн ЄС,
оскільки шведські компанії закріплювалися на внутрішньому ринку
Європейського Союзу. Протягом 1990-х років притік ПІІ до Швеції зріс, і
баланс став позитивним.

      Нині Швеція є одним із світових лідерів у галузі інформаційних
технологій (ІТ). Зокрема, стрімке зростання компаній у таких секторах як
Інтернет та ІТ привернув світову увагу. Країна є одним з лідерів на
ринку мобільного зв’язку та бездротових інтернетних прикладних програм.
Завдяки цьому Швеція стала важливим випробувальним ринком для компаній,
які працюють з ІТ. Дуже часто можна почути і прочитати про Стокгольм як
про інтернет-столицю Європи. Крім того, багато з найбільш розвинутих
компаній, що займаються ІТ та мобільним зв’язком, таких як Microsoft,
Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на
територію країни.

      Шведське «ІТ-диво» стало можливим завдяки високопрофесійному
рівневі працівників і сталим традиціям інновацій у сфері комп’ютерів та
зв’язку. Ще одним додатковим фактором, якого часто не помічають, є те,
що ІТ вже давно широко використовуються і в приватному, і в державному
секторах, а також школах, коледжах, університетах і вдома.

      Сьогодні кожна друга сім’я у Швеції має найновішу модель
персонального комп’ютера з доступом в Інтернет. Кількість домашніх
користувачів Інтернету швидко зростає. Ще у 1998 році 72% працюючого
населення використовували комп’ютер на роботі. У період з 1995 по 1999
рік кількість користувачів мобільного зв’язку збільшилася з 1,5 до 4,6
млн. В результаті Швеція обігнала Сполучені Штати у глобальному індексі
використання ІТ, який був складений американською аналітичною компанією
IDC, і зараз вона є найрозвинутішою країною у сфері ІТ.

       Природні ресурси

      Швеція багата на хвойні ліси, гідроенергію, залізну й уранову руди
та інші мінерали, однак не має значних покладів вугілля і нафти.
Залізорудні копальні розташовані на крайній півночі. Продукція їх
видобутку переважно експортується.

      Шведські хвойні та змішані ліси забезпечують сировиною
високорозвинуті галузі деревообробної промисловості — лісопильну,
целюлозно-паперову та меблеву. Швеція є значним експортером продуктів
деревообробної промисловості на світовий ринок. У 1997 році обсяг
експорту в цій галузі становив 91 млрд. шведських крон.

      Дешева гідроенергія була визначальним фактором промислового
розвитку Швеції. Нині майже 15% енергії країна одержує від
гідроелектростанцій, більшість з яких збудовані на великих північних
річках. Понад 40% споживаної енергії в Швеції припадає на імпортовану
нафту, 7% — на імпортовані вугілля і кокс. Дванадцять шведських атомних
реакторів забезпечують 15% сукупної енергії, або майже 50%
електроенергії. Решту енергії дають біопаливо, торф, спалювані відходи
тощо.

      Здійснюється масштабна політична програма з енергозабезпечення,
спрямована на розвиток екологічно безпечної та економічно ощадної
системи. Ця програма має полегшити зміни попиту і пропозиції на ринку
електроенергії в середньостроковій і довгостроковій перспективах, на
шляху до реструктуризації енергосистеми. Попереднє рішення про виведення
з ладу всіх атомних реакторів у Швеції до 2010 року було скасовано, а
закриття першого реактора в Барсебеку було відкладено до закінчення його
робочого періоду.

Валовий внутрішній продукт (ВВП), млрд. шведських крон

  2000 2001 2002 2003 2004

ВВП, теперішні ціни 2083 2151 2248 2357 2465

Щорічне коливання в обсязі у % 3,6% 1,7% 2,4% 2,6% 2,3%

Інфляція

  2000 2001 2002 2003 2004

ІСЦ, щорічна зміна у відсотках 0,01% 0,03% 0,02% 0,02% 0,02%

Зайнятість та безробіття, 2000-2004

  2000 2001 2002 2003 2004

Кількість працюючих (тис). 4.159 4.230 4.251 4.269 4.284

Коефіцієнт зайнятості (від усього населення 20-64 років) 77,2% 78,2%
78,2% 78,3% 78,3%

Офіційний рівень безробіття3 4,7% 3,9% 3,8% 3,9% 4,0%

Кількість зайнятих у програмах політики ринку праці (тис.) 113 104 97
87 77

У відсотках від робочої сили3 2,6% 2,4% 2,2% 2,0% 1,7%

      Уряд Швеції прагне, щоб у 2004 році 80 відсотків дорослого
населення мали постійне місце роботи.

Похожие записи