Реферат
на тему
Розвиток основних галузей народного господарства
Провідну роль в народногосподарському комплексі КНДР відіграє
промисловість, серед галузей якої головне місце належить машинобудуванню
та хімічній промисловості. У 80-ті роки продукція машинобудування
складала 1/3 промислового виробництва країни. На сучасному етапі
промисловий комплекс КНДР визначають такі галузі: паливно-енергетична,
гірничо-видобувна, металургія, машинобудування, промисловість
будівельних матеріалів (особливо виробництво цементу), легка, хімічна
промисловість. В цілому корейський промисловий комплекс сформувався в
єдину виробничу систему. Доцільно розглянути основні особливості
розвитку галузей промисловості КНДР.
Паливно-енергетична промисловість займає ключові позиції в розвитку
господарства республіки. Енергетична база КНДР, маючи значні запаси
вугілля, багаті гідроресурси, відчуває, проте, значний дефіцит якісного
коксівного вугілля, нафти та газу. Попит на рідке пальне задовольняє
нафтопереробний завод в Унгі, збудований з допомогою СРСР, що працює на
імпортній нафті. Теплові електростанції виробляють половину
електроенергії країни. Посилено освоювались гідроресурси, за запасами
яких КНДР займала третє місце серед колишніх соціалістичних країн.
У КНДР розвинута гірнича промисловість. Розробляються родовища понад 140
видів корисних копалин, відомі майже 100 родовищ залізної руди. Країна
багата на магнезит, що становить одну із статей сировинного експорту.
Розроблено родовища кольорових металів. Порівняно багато добувають
поліметалічних та свинцево-цинкових руд, поклади яких залягають на
північному сході та заході країни. На північну частину півострова
припадає 4/5 його покладів руд вольфраму та молібдену. Є також значні
запаси руд кобальту, кадмію, барію, нікелю, золота, срібла, сировини для
алюмінієвої промисловості тощо.
Металургійна промисловість добре забезпечена сировинною базою. Це одна з
найбільш розвинутих галузей господарства. У країні є вісім металургійних
заводів повного циклу. Широко практикується також виробництво крицевого
заліза.
Машинобудування та металообробка – основні, галузі сучасної
промисловості КНДР. Вони створені фактично у післявоєнні роки з
допомогою СРСР, Чехословаччини, Угорщини, Польщі. Тут діють понад 100
машинобудівних підприємств, що виробляють металорізальні верстати,
обладнання для різних галузей промисловості, трактори та автомобілі,
екскаватори, електровози, кораблі, електроустаткування, турбіни, деякі
види радіоелектроніки.
В основному переважають машинобудівні виробництва, які постачають
продукцію для провідних галузей господарства країни. Підприємства, що
обслуговують ці галузі, визначають обличчя сучасного корейського
машинобудування. Це великі верстатобудівні заводи в Хічхоні та Кусо-ні,
завод в Йонсоні, що випускає обладнання для металургійної, гірничої
промисловості та електроенергетики, Наг-вонський та Пуштунський заводи,
які випускають екскаватори, баштові підйомні крани, двигуни внутрішнього
згоряння, бульдозери та інше обладнання, заводи в Кусоні, Чхонджіні,
Пхеньяні. Головне підприємство тракторобудування – завод “Кимсон”,
розрахований на випуск 30 тис. тракторів щороку. Автомобільний завод
“Синні” у Токчхоні виробляє вантажні автомашини вантажопідйомністю 2,5,
7 та 10 т, є акумуляторний і тролейбусний заводи у Пхеньяні. У країні
діє п’ять судноверфів. Найбільша – у Чхонджіні – спеціалізується на
виробництві великих морозильних траулерів і транспортних суден, малі
судна будують У Вонсані, Нампхо та Кім-Чхеку.
Електромашинобудівні, інструментальні та приладобудівні підприємства
зосереджені в основному в містах Пхеньяні, Нампхо, Кесоні, Хампхині.
Хімічна промисловість КНДР має досить міцні виробничі потужності.
Провідну роль у цій галузі відіграє комплекс хімічних виробництв у
районі Хиннаму, де розташовані заводи хімдобрив, хлорвініловий,
лакофарбовий, фармацевтичний, хімкомбінат, заводи отрутохімікатів і
синтетичного волокна. Хімічний комбінат у Нампхо виробляє синтетичний
каучук, карбід кальцію, каустичну і кальциновану соду. Продукція
згаданих підприємств не тільки задовольняє внутрішні потреби країни, а й
становить статтю експорту. В республіці діють підприємства з виробництва
будівельних матеріалів, підприємства деревообробної, легкої та харчової
промисловості. Крім дрібних підприємств легкої промисловості, є кілька
текстильних комбінатів, шовкоткацькі, трикотажні, швейні, взуттєві
фабрики. Розвинута фарфорова, скляна промисловість, продукція якої
знаходить попит далеко за межами КНДР.
Північна Корея має обмежені земельні ресурси (для обробітку придатні
лише 18- 20% території країни). Сьогодні сільське господарство країни
майже повністю задовольняє внутрішні потреби населення в продовольстві
та сировині. У сільському господарстві КНДР переважає землеробство, яке
дає понад 2/3 продукції даної галузі. В умовах обмеженості орних земель
традиційно важливе значення має зрошувальне землеробство. Розширення
площі заливних полів дало змогу збільшити врожаї рису – головної
продовольчої культури.
У структурі посівних площ друге місце після рису займає кукурудза.
Вирощують також гаолян, сорго, пшеницю, ячмінь, овес. Велике значення
для забезпечення населення продуктами харчування мають соєві боби,
картопля, батат, різні овочі. Площі під технічними культурами –
коноплями, бавовною, льоном – обмежені. Специфічною культурою є
женьшень, що має експортне значення. Структура посівних площ порівняно
стала через обмеженість орного фонду. Недостатня кількість земельних
площ, придатних для посіву, призводить до того, що інтенсифікація
виробництва є основним методом збільшення сільськогосподарської
продукції в КНДР. До галузей сільськогосподарської спеціалізації
належить садівництво: половину площ займають яблуневі та грушеві сади,
продукція яких йде на експорт. Прискореними темпами розвивається
шовківництво – традиційна галузь корейського сільського господарства.
Шовкові плантації займають понад 50 тис. га. КНДР має сприятливі
природні умови для розвитку тепличного господарства.
Найменш розвинутою галуззю сільського господарства є тваринництво,
продукція якого складає менше 20% валової продукції сільського
господарства. Труднощі розвитку цієї галузі пов’язані передусім із
недостатнім розвитком кормової бази, малопродуктивністю місцевих порід,
традиційним використанням великої рогатої худоби як тяглової сили.
Виробництво м’яса зростає за рахунок більш прискореного розвитку
свинарства та птахівництва. 75% м’ясної продукції – свинина.
Динаміка виробництва основних сільськогосподарських культур та продукції
тваринництва подана в табл. 4.
ТРАНСПОРТ І ЗВ’ЯЗОК
Серед макроструктурних проблем, які потребують невідкладного вирішення,
важливе місце має прискорення розвитку основних ланок виробничої
інфраструктури, особливо транспорту. Основні транспортні системи КНДР –
залізниці, на які припадає більше 90% вантажообороту країни, понад 70%
пасажирських перевезень. Одна із актуальних проблем залізничного
транспорту – електрифікація, що допоможе збільшити пропускну
спроможність залізниць. Наявність зручних гаваней на західному та
східному узбережжі дає змогу здійснювати як внутрішні, так і зовнішні
перевезення.
У внутрішніх перевезеннях значну роль відіграє річковий транспорт
(протяжність річкових судноплавних шляхів – 3200 км). Повітряний
транспорт почав функціонувати лише у повоєнні роки. Сьогодні КНДР
повітряним сполученням має зв’язок з більшістю країн світу. Лише із 70-х
років почав розвиватись трубопровідний транспорт, який використовувався
для транспортування переважно твердих вантажів.
Північна Корея забезпечена всіма видами сучасного зв’язку – поштовим,
телеграфним, радіотелевізійним. Телефонні станції оснащені сучасним
автоматичним обладнанням. Супутниковий зв’язок з’єднує КНДР з багатьма
країнами.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
