РЕФЕРАТ
на тему:
Роль підручника в оптимізації навчально-виховного процесу з екологічних
дисциплін. Підручник – який він?
Знання можливостей для формування понять допомагає вчителю повніше і
ефективніше використати підручник – основне джерело знань на шкільній
лаві. Методологія оформлення підручника повинна включати:
1) загальні поняття, які заново формуються в курсі виділяються
особливим шрифтом;
2) під час введення нового поняття приділяється особлива увага
розкриттю його істотних ознак, а також причинно-наслідкових зв’язків,
які зумовлюють утворення цих ознак. (Щоб учні краще засвоїли істотні
ознаки понять, необхідно пропонувати такий прийом роботи з текстом
підручника: читання абзацу і виділення головних ознак поняття);
3) поняття, введені в попередніх курсах (5, 6 класах) не розкриваються
в старших класах заново, а лишаються як опорні поняття і тільки
розширюється їх зміст, конкретизується на нових явищах, процесах,
фактах.
4) для закріплення заново розкритих істотних ознак плняття виділяються
в кінці теми система запитань, завдань, задач (основні прийоми роботи з
ними: логічні, математичні і ін.: в формі простого опису; простого
дослідження; порівняльного зіставлення, зіставлювального аналізу;
письмового звіту; розв’язання задач; складання моделей, прогнозів);
5) дость важливими є етапи формування понять, які при вивченні з курсу
в курс ускладнюються, розширюються узагальнюються, тому вчитель
екологічних дисциплін повинен методично озброїтись, провести їх
систематизацію і педагогічні прийоми їх засвоєння;
6) розкриття міжкурсових, міжпередметних і внутрішньо-предметних
зв’язків;
7) краще розкриття істотних ознак понять зумовлює план характеристики
екологічного об’єкта: логічно-складених в певній відповідності пунктів
плану та певній наступності;
:
O
???? 8) з метою формування екологічних уявлень, в підручнику необхідний
ілюстративний матеріал, різного призначення, наприклад схеми дослідів
допомагають формувати уявлення; фотографії – створювати уявлення –
образи екологічних об’єктів; моделі – створювати прогнози, проводити
аналізи, розкривати явища, процеси екологічних об’єктів і ін.;
табличний, графічний матеріал – виробляє математичні графічні прийоми
роботи;
9) складова частина формування понять – розкриття причинно-наслідкових
зв’язків. У підручнику поряд з розкриттям зв’язків під час введення
нового поняття повинні бути сформовані певні види завдань для розкриття
взаємозв’язків, взаємозалежностей з збереженням послідовності
висвітлення;
10) аппарат організації засвоєння знань повинен охоплювати різні види
розумових рівнів: І – на відтворення понять, запропонованих в тексті; ІІ
– на аналіз та встановлення причинно-наслідкових зв’язків; ІІІ – на
вирішення проблемних дослідницьких завдань; а також: а) на опрацювання
джерел знань; б) на формування компонентів знань; в) на краєзнавчий
принцип роботи. Слід зауважити, що формування понять і розвиток
розумових здібностей учнів – взаємозв’язаний процес, який успішніше
здійснюється, якщо така робота проводиться цілеспрямована. Для цього в
підручнику повинні бути вміщені спеціальні запитання, завдання на
розкриття причинно-наслідкових зв’язків, класифікацію понять; на
навчання прийомів порівняння, узагальнення, аналізу, синтезу);
11) в тексті підручника повинна бути певна система запитань і завдань
на активізацію розумовї діяльності учнів;
12) формування та розкриття явищ і процесів повинен супроводжувати
естетизм.
Висновок. Отже, в структурі підручника повинні бути виділені дві
частини:
І частина – текстова (навчальний текст): а) основна (основний): теорія,
пояснення, методологія; б) пояснювальна (пояснювальний): опис, словник
термінів, примітки; в) додаткова (додатковий): додаткове роз’яснення,
художній опис (прозаїчний, поетичний);
ІІ частина – позатекстові компоненти: а) аппарат організаційного
засвоєння знань (система запитань і завдань); б) апарат орієнтування
(заголовки, символи, шрифти, сигнали); в) ілюстративний матеріал
(малюнки, рисунки, схеми дослідів і ін.)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
