Реферат на тему:

Роль галузі кормовиробництва в агропромисловому комплексі в Україні

Роль галузі кормовиробництва для нових агроформувань різних форм
власності зростає: по-перше, забезпеченість кормами є лімітуючим
фактором реалізації генетичного потенціалу продуктивності
сільськогосподарських тварин і птиці, по-друге, з економічної точки зору
корми є важливою статтею витрат у тваринництві. Так, за даними НІД
кормів УААН, у 2001 році серед усіх матеріальних затрат, що увійшли в
собівартість продукції сільськогосподарського виробництва в цілому,
корми складали 3491,6 млн. грн., або 28,9%; в собівартості продукції
тваринництва — 71,7%. Отже, від забезпечення кормами та їх якості
залежить рівень продуктивності тваринництва та конкурентоспроможність
продукції на ринку. Однак за даними Державного комітету статистики
України, останніми роками дефіцит кормового білка становить 25-30%, що
потребує нового підходу та суттєвих змін у формуванні кормової бази.

Багаторічними дослідженнями доведено, що у кормовиробництві відбуваються
значні зміни структурного характеру. Так, за останні 10 років (від 1991
до 2000), за даними Держкомстату України, площі кормових культур в
Україні зменшилися від 11,5 до 7,1 млн. га, відповідно частка їх у
загальній посівній площі сільськогосподарських культур зменшилась від
36,1 до 25,9%. При цьому в 1991-1996 роках зазначений показник
характеризувався стабільністю і, наприклад, у 1994 році становив 38,3%,
а потім (1997-2000 рр.) різко зменшився, зокрема у Лісостепу на 25%.
Останніми роками в Україні значними темпами відроджує галузі
тваринництва — зростає значення нарощування обсягів виробництва кормів
та поліпшення їх якості.

Загальна площа земельних ресурсів України становить 60 млн. 354 тис. га,
у тому числі сільськогосподарських угідь — 41 млн. 817 тис. га, серед
яких: орні землі — 32 млн. 537 тис. га, сіножаті — 2 млн. 407 тис. га,
пасовища — 4 млн. 523 тис. га. Структуру сільськогосподарських угідь
станом на 01.01.2002 р. наведено на рис. 6.1.

За даними науково-дослідних установ України, вирішальну роль у
збільшенні обсягів виробництва різних видів повноцінних кормів повинне
відігравати польове кормовиробництво, одним із ресурсів інтенсифікації
якого є оптимізація посівних площ кормових культур. Поліпшення структури
посівних останніх повинне спрямовуватись на розширення площ бобових трав
у кормовій групі до 50%. Належну увагу слід приділяти впровадженню
бобових та бобово-злакових сумішок, адаптованих до конкретних
грунтово-кліматичних умов. Рекомендується впроваджувати люцерну посівну
як найменш енергозатратну високопродуктивну білкову культуру в усіх
сівозмінах: кормових, ґрунтозахисних, польових і на запільних ділянках.
На землях із близьким рівнем залягання ґрунтових вод та підвищеною
кислотністю доцільно висівати конюшину та конюшино-злакові сумішки. На
еродованих та схилових ґрунтах ефективними будуть посіви еспарцету, який
за невибагливістю до родючості ґрунту та посухостійкістю значно
переважає люцерну і конюшину.

Рис. 6.1. Структура сільськогосподарських угідь України

Для стабільного виробництва кормів та поліпшення їх якості важливо
розширювати площі проміжних озимих культур та їх сумішок — жита і
тритікале з викою та озимими капустяними. Такий посів забезпечує високі
продуктивність та якість корму за рахунок збільшення збору кормових
одиниць та перетравного протеїну. Належну увагу слід приділяти і
поукісним посівам, котрі дозволяють ефективніше використовувати кормову
площу. Вони не лише забезпечують тварин високоякісним зеленим кормом,
але й є основою для створення сировинного конвеєру для заготівлі
консервованих кормів. Значним резервом, у цьому аспекті, є використання
однорічних зернобобових культур: сої, гороху, кормових бобів. Цінність
їх в агротехнічному значенні та в тому, що вони дозволяють збалансувати
концентровані корми за протеїном та незамінними амінокислотами.

У 2002 році було вироблено 23,8 млн. т кормових одиниць, що порівняно з
1995-м удвічі менше. Основними чинниками спаду виробництва кормів в
Україні слід вважати недосконалу структуру посівних площ кормових
культур, яка не відповідає оптимальній як в цілому по Україні, так і в
різних її грунтово-кліматичних регіонах. Винятком є площі посіву
кукурудзи на силос і зелений корм, які займають 30%. Близькими до
оптимальних є посіви багаторічних трав, які становлять у кормовій групі
40%, тоді як за науково обґрунтованою нормою повинні становити 50.

Суттєвим недоліком у роботі галузі є використання старовікових посівів
багаторічних трав, зменшення площ яких дозволить істотно поліпшити
роботу галузі. Старовікові посіви багаторічних трав із строком
використання 5 і більше років займають в Україні 18%, що є причиною
зниження урожайності зеленої маси багаторічних трав порівняно з 1990 р.
майже вдвічі та заготівлі сіна в обсязі 25-48 % від потреби. Важливим
резервом у цьому напрямі є розробка заходів щодо зменшення дефіциту
насіння багаторічних трав, який негативно позначається на роботі як
польового, так і лучного кормовиробництва. Наслідком цього стало
скорочення обсягів проведення робіт із докорінного та поверхневого
поліпшення, які, перш за все, залежать від кількісного і видового складу
насіння багаторічних трав. Дані стосовно обсягів площ поверхневого і
докорінного поліпшення луків наведенні в таблиці 6.1.

6.1. Обсяги площ поверхневого і докорінного поліпшення луків

Незважаючи на те, що виробництво кормів на луках і пасовищах є найменш
затратним, у господарствах України воно складає лише 5% усього валового
надходження, тоді як у країнах Європи — 45-50%. У зв’язку з цим в
Україні прийнята урядова програма вилучення з інтенсивного обробітку 10
млн. га орних земель, 900 тис. га розораних і сильно еродованих схилів
та переведення їх під заліснення й залуження. Тому найближчими роками
слід спрямувати всі можливі заходи на здешевлення та збільшення обсягів
виробництва кормів у достатньому асортименті та високої якості, що
дозволить забезпечити 40-45 ц к. од. на 1 умовну голову на рік.

Література:

Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп.
Київ – 2004 р. 2 томи.

Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua

Похожие записи