Реферат на тему:

Репрезентативність показників якості води як індикаторів забруднення

Оптимізація національних та міжнародних систем моніторингу поверхневих
вод з метою підвищення їх екологічної та економічної ефективності
вимагає ретельного періодичного перегляду переліку контрольованих
параметрів якості води в залежності від зміни природно-екологічної
ситуації та рівня і видів господарської діяльності в басейнах річок.
Завданням таких уточнень переліків показників є виявлення
репрезентативних показників стану якості води, тобто показників, які
найбільш повно і постійно характеризують контрольований водний об’єкт.

Репрезентативність показників якості води як індикаторів забруднення
залежить безпосередньо від того, як часто вони виявляються у річковій
воді у гранично-допустимих для водокористування концентраціях (ГДК), чи
перевищують ці концентрації.

Присутність будь-яких показників якості води у концентраціях, що не
перевищують встановлені ГДК для того, чи іншого виду водокористування не
може вважатися ознакою їх репрезентативності як показників забруднення.

За повторюваністю забруднення може бути нестійким, спостерігатися в
окремих пробах, тобто бути одиничним; може не являтися домінуючим, але в
той же час очевидно мати стійкий характер, і, нарешті, забруднення може
бути домінуючим, тобто являтися характерним [2]. Якісним вираженням
виділенних характеристик забруднення води присуджуються кількісні оцінки
в балах (табл.1.).

Таблиця 1. Класифікація води водних об`єктів за ознаками повторюваності
випадків забрудненості

Повторюван- Характеристика забруднення води

ність, % водних об`єктів за ознакою повторюванності

(0; 10) одинична

[10; 30) нестійка

[30; 50) стійка

[50; 100) характерна

Стійкість речовини в водному середовищі безпосередньо характеризує
небезпеку, яку може становити дана речовина для нього. Чим триваліша
присутність даної речовини у воді, тим вища ймовірність її впливу на
контрольні об`єкти. На стійкість впливає цілий ряд фізичних, хімічних і
біологічних процесів.

Другою ознакою репрезентативності показників якості води як індикаторів
забруднення є рівень забруднення, в якості міри якого використовується
також широко розповсюджений в гідрохімічній практиці показник кратності
перевищення ГДК

де Кі — кратність перевищення ГДК по і-тому інградієнту;

Сі — концентрація і-того інгредієнта у воді водного об`єкта, мг/л;

Сгдк — гранично допустима концентрація і-того інгредієнта, мг/л;

За аналізом забруднення води водних об`єктів по кратності перевищень
нормативів окремою забруднюючою речовиною також відокремлюються чотири
якісно відмінні ступені рівня забруднення:

1) низького рівня;

2) середнього рівня;

3) високого рівня;

4) дуже високого рівня.

Якісним вираженням виділенних характеристик також присвоюються кількісні
вирази градацій в балах (табл.2).

Таблиця 2. Характеристика рівня забрудненості води за кратністю
перевищення нормативів якості води.

Кратність переви- Характеристика

щень нормативів рівня забрудненності

(0;2) низький

(2;10) середній

(10;50) високий

(50;100) дуже високий

Для визначення репрезентативності показників за фактором стійкості міри
забруднення ідеально підходять концентрації типових показників
забруднення 90% забезпеченості. Їх можна порівняти з
концентраціями-нормативами ІІІ класу якості води української
класифікації [1] з використанням методики ГХІ [2] (табл.3.)

Таблиця 3. Концентрації ( Р=90%) деяких характерних показників якості
води р. Західний Буг в окремих пунктах моніторингу та характеристика
повторюваності забруднення води і кратності перевищення ними нормативів
ІІІ класу якості води.

Назва станції (код) Концентрації, мг/дм3 Характеристика забруднення за
повторюваністю та кратністю перевищення нормативів ІІІ класу якості води

NH4

(p=90%) БСК5

(p=90%) O2

(р=10%) Pзаг.

(p=90%) PH

(p=90%)

С.Верхобуж (B001) 0,54 4,16 9,10 0,33 7,64 Нестійке забруднення
низького рівня

м.Бузьк, вище впадіння

р.Полтви(B102) 0,30 12,95 2,48

7,98 Характерне забруднення середнього рівня

м. Бузьк, нижче впадіння

р.Полтви (B005) 4,05 31,14 4,40 1,18 7,75 Характерне забруднення
середнього рівня

Добротвірське вдсх.(B014) 2,85 9,08 7,14

8,2 Характерне забруднення середнього рівня

С.Литовеж (B021) 1,05 7,81 9,58 0,39 7,78 Характерне забруднення
низького рівня

С.Устилуг (B027) 1,91 12,40 5,21 4,05 8,20 Характерне забруднення
середнього рівня

с. Ягодин (B031) 2,18 9,63 6,61 6,62 8,31 Характерне забруднення
середнього рівня

Концентрації речовин 90% забезпеченості показують, що в 90 %
спостережених значень даного показника спостерігається ця, або й вища
концентрація.

Дані таблиці наглядно свідчать про те , що у більшості випадків для
таких показників як O2, БСК5, NH4 їх концентрації у воді річок, особливо
у басейні р. Західний Буг, можна характеризувати як характерне
забруднення середнього та високого рівня.

Для порівняння концентрацій амонійного азоту у воді річок Зах. Буг,
Латориця та Уж з класами якості води за українською методикою оцінки
якості води спеціально побудовано графік (рис. 1).

Рис.1.Частота і рівень забрудненості води досліджуваних річок іонами
амонію.

) в незабруднених поверхневих водах складає, як правило, соті долі
мгN/дм3 і підвищується до 0,5 мгN/дм3.

часто спостерігається у водних об`єктах у місцях скиду стічних вод.
Цей показник є дуже добрим індикатором “свіжого” забруднення річкових
вод. Збільшення його концентрацій у воді супроводжується також зміною
інших фізико-хімічних параметрів. Тому його варто розглянути детальніше,
ніж інші показники.

від <0,1 до 0,3 мг/дм3, для ІІІ класу – до 1,0 мг/дм3. 90% забезпеченості варто порівнювати з відповідним значенням цього показника для ІІІ класу якості (1,0 мг/дм3). в 9 пробах води з кожних 10 відібраних перевищує рівень ІІІ класу якості (1,0 мг/дм3) в 2,5 –10 разів. В 21 пункті спостережень води характеризуються як брудні. Таким чином, в 55 пунктах спостережень постійно реєструється в 90% випадків (проб) забруднення води амонійним азотом, що свідчить про стабільний вплив скидних вод на якість води річки. Щодо річок Закарпаття, то там ситуація з забрудненням води іонами амонію виглядає краще. Хоча помітне також зростання його концентрацій у місцях нижче скиду стічних вод, наприклад у воді р.Латориця нижче м. Мукачеве . Таким чином, слід константувати, що іон амонію є одним із найкращих показників стану забруднення води і що репрезентативність його, як індикатора забруднення, може вважатися доведеною. Нижче представлено також результати перевірки репрезентативності інших показників якості води (табл.3). Таблиця 3. Аналіз показників якості води р. Західний Буг Показник, чи група показників Клас/категорія якості за українською класифікацією [ 1 ] Характеристика забруднення за [2] Сульфати Клас ІІІ, категорії 4-5 Стійке забруднення низького рівня Хлориди Клас ІІІ-У Категорія 5-7 Стійке забруднення низького рівня N-NH4+ Клас ІІІ-У Категорія 5-7 Помірно забруднені, дуже брудні N-NO2- Категорія 6 за середніми і максимальними значеннями. брудні NO3- Категорія 6 і 7 за середніми величинами і категорія 7 – за максимальними. Брудні, дуже брудні категорії 4 за середніми значеннями та категорії 5 за максимальними. Задовільні, посередні Фосфати категорії 5 – 6 та 7 відповідно Помірно забруднені, дуже брудні категорія 7 Дуже брудні переважає вода категорій 5 і 6, за середніми величинами та категорій 7 і 6 – за максимальними Помірно забруднені, брудні категорія 7 Дуже брудні категорія 7, за середніми – змінюється від категорії 7 до 3, в рідкісних випадках – до категорії 1. Дуже брудні О2 змінюється від категорії 7 до категорії 1 з перевагою категорії 5; за середніми величинами – від категорії 4 до категорії 1, яка відмічається найчастіше. Помірно забруднені, Дуже чисті відповідає категорії 4 за середніми значеннями і категорії 5 за максимальними Слабко забруднені БСК5 переважає вода категорій 5 і 6, за середніми та категорій 6 і 7 за максимальними величинами Помірно забруднені, брудні категорія 7 за максимальними та категорії 6 і 7 за середніми величинами. Брудні, дуже брудні категорія 5 за середніми та категорія 6 за максимальними значеннями Помірно забруднені, брудні Категорії 5 та 6 Помірно забруднені, брудні Що стосується специфічних речовин токсичної дії, то забрудненість води річки вдалося оцінити лише орієнтовно, тому що якість та кількість даних не задовольняла вимоги методики оцінки. На основі наявних даних про забруднення З.Бугу та його приток цинком, хромом, міддю можна лише констатувати, що на більшості станцій вода характеризується категорією 6 за середніми і категорією 7 за максимальними величинами, тобто за вітчизняню класифікацією вона є брудною та дуже брудною. Ситуація з залізом та марганцем дещо краща. За цими показниками відмічається переважно помірно забруднені води. Вміст нафтопродуктів коливається в межах категорій 4(слабко забруднені) – 6( брудні). Феноли визначалися тільки на нижніх в межах України ділянках З.Бугу і на трьох його притоках. За представленими даними слід констатувати дуже високий рівень забруднення цими речовинами: якість води повсюдно відповідає категоріям 6 і 7. Згідно з результатами визначення синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) в більшості пунктів за середнім вмістом переважає вода категорій 4 і 5, за максимальними значеннями - категорій 6 і 7. Таким чином, проведений аналіз стану якості води досліджуваних річок показав, що забруднюючі речовини, які характеризуються розглянутими гідрохімічними показниками, визначаються в пробах води постійно . чи епізодичноі містяться в концентраціях, які часто не дозволяють віднести воду до класу задовільної якості. Це підтверджує необхідність включення переглянутих гідрохімічних показників до програми подальших спостережень за станом якості води цих водотоків. Найбільша увага в програмі моніторингу повинна бути приділена тим показникам, вміст яких свідчить про регулярне забруднення водних об’єктів, а саме: а) трофо-сапробіологічні показники: БСК5, розчинений кисень, амонійний, нітритний та нітратний азот, фосфор фосфатів; б) специфічні показники токсичної дії: кадмій, мідь, цинк, хром, залізо, феноли, СПАР; в) показники сольового складу: сульфати, хлориди. Список літератури 1. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Методика. КНД 211.1.4.010 - 94. Київ, 1994. - 37 с. 2. Емельянова В.П., Данилова Г.Н., Колесникова Т.Х. Оценка поверхностных вод суши по гидрохимическим показателям. Гидрохимические материалы, 1983, т.88, с. 119-129.

Похожие записи