РЕФЕРАТ

на тему:

Проблеми соціально-економічного розвитку міських поселень в умовах
трансформації суспільства

В період розбудови незалежної Української держави важливим стає пошук
шляхів вдосконалення територіальної організації суспільства, зокрема
регулювання процесу розселення людей у зв’язку з соціально-економічним
розвитком країни і її регіонів. Важлива роль при цьому відводиться
повнішому використанню можливостей розвитку міських поселень, які є
основними соціально-економічними центрами, передусім у
слабоурбанізованих регіонах Волині. У таких регіонах, як правило, є 1-2
великих і стільки ж середніх за людністю міст, густа мережа малих міст
та селищ міського типу. Великими є обласні центри, які є
багатофункціональними, а малими – центри адміністративних районів та
локальних систем розселення.

Для слабоурбанізованих регіонів тривалий час було характерне зростання
контрастності міських поселень, тобто дуже швидке збільшення людності
обласного центру і повільний ріст більшості малих міських поселень. В
сучасних умовах відбувається стабілізація (або невелике збільшення)
людності великих міст і повільне зменшення людності малих міст і селищ
міського типу.

Функції міських поселень у слабоурбанізованих регіонах пов’язані, в
основному, з розвитком аграрно-промислового комплексу, транспорту,
соціальної сфери, будівництва, організаційно-господарською діяльністю.
Їх можна об’єднати у такі групи:

1. Центри адміністративних областей – багатогалузеві
соціально-економічні центри.

2. Центри адміністративних районів:

а) багатогалузеві промислові центри з значним розвитком транспортних і
соціальних функцій міжрайонного значення;

б) багатогалузеві промислові центри з розвиненими соціальними функціями;

в) поселення із значним розвитком соціальної сфери, недостатнім –
транспортних і промислових функцій.

3. Міські поселення, які не є районними центрами:

а) з розвиненими промисловими, аграрно-промисловими і недостатньо
розвиненими соціальними функціями;

б) агропромислові або лісопромислові центри з розвиненими соціальними
функціями;

в) промислові селища з недостатньо розвиненими соціальними функціями.

Найвищий рівень соціально-економічного потенціалу мають міські
поселення першого і другого типів, а найнижчий – третього типу.

Розвиток міських поселень у перспективі повинен відбуватись із
врахуванням загальної концепції розселення і основних напрямів
соціально-економічного розвитку регіону. Всі міста і містечка у
майбутньому мають розвиватись у напрямі досягнення цілісності,
завершеності структури, ефективного використання їх
соціально-економічного потенціалу, розширення функцій, тобто у напрямі
багатофункціональності.

Внаслідок наявних відмінностей у величині та структурі
соціально-економічного потенціалу можна виділити такі групи міських
поселень щодо їх перспективного розвитку:

h

відхідні технології, а наявні підприємства необхідно реконструювати,
оснастити модерним устаткуванням, деякі – перепрофілювати. Зосередження
в них спеціалізованих методичних, вищих і спеціальних навчальних
закладів посилить їх роль як міжрайонних центрів розселення.

2. Міські поселення з сприятливими умовами для розвитку малих і
середніх промислових підприємств, розширення сфери послуг районного
значення.

3. Міські поселення з сприятливими умовами для розвитку
агропромислового комплексу, створення закладів виробничої і соціальної
інфраструктури районного значення.

4. Міські поселення із сприятливими можливостями для розвитку
промисловості по переробці місцевої сировини –
організаційно-господарські центри внутрішньорайонних систем розселення.

5. Міські поселення – рекреаційні центри.

6. Селища міського типу з необхідним першочерговим розвитком соціальної
сфери. Ці селища мають різко виражені виробничі функції (недостатній
згідно з нормативами рівень розвитку соціальної сфери і тому потребують
зосередження в них “повного набору” послуг. В сучасних умовах
реформування продуктивних сил країни і її окремих регіонів важливого
значення набуває вирішення питання формування опорного каркасу
розселення людей. В цьому зв’язку посилюється роль міських поселень як
опорних центрів систем розселення різних таксономічних рангів.

В сучасних умовах важливе значення має активізація промислового
розвитку. Вона повинна базуватись на:

— розширенні виробництв, що орієнтуються на місцеві ресурси (природні,
трудові та ін.);

— згортанні неефективних виробництв, для розвитку яких в регіоні
відсутні сировина, матеріали чи інші види ресурсів;

— збереженні великих підприємств, головним чином, машинобудівних,
перепрофілюванні їх на випуск конкурентноздатної продукції, створенні
передової технічної бази. Це може бути досягнуто шляхом надання
підприємствам економічної самостійності з правом залучення додаткових
інвестиційних ресурсів, використання різних форм господарювання (оренда,
акціонування, створення спільних підприємств із залученням іноземного
капіталу тощо).

— розширенні мережі малих промислових підприємств, які переробляли б
сільськогосподарську сировину та природні будівельні матеріали, здатних
швидко пристосовуватись до потреб ринку, змінюючи асортимент виробів
згідно з попитом населення;

— створенні невеликих підприємств легкої промисловості з високим рівнем
механізації і автоматизації виробництва для збільшення випуску товарів
народного споживання (швейні, трикотажні, галантерейні фабрики,
підприємства, що виготовляють сувеніри та ін.);

— створенні невеликих, але сучасних високомеханізованих підприємств, що
виробляють сільськогосподарську техніку і запчастини до неї.

Серед галузей сфери послуг найперспективнішою щодо міжобласних зв’язків
є сфера відпочинку і туризм. Вони базуються на наявності в регіоні
значних запасів мінеральних вод, великої кількості природних,
історико-культурних рекреаційних об’єктів і можуть мати міжрайонне
значення внаслідок розширення мережі об’єктів рекреаційної
інфраструктури.

За матеріалами:

Ткач Д., Заставецький Т. Проблеми соціально-економічного розвитку
міських поселень в умовах трансформації суспільства // Історія міст і
сіл Великої Волині: Науковий збірник “Велика Волинь”: праці
Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. — Т.
25. — Ч.1. / Гол. ред. М.Ю.Костриця. — Житомир: ПП М.Г.Косенко, 2002.-
С.204-206.

Похожие записи