РЕФЕРАТ
на тему:
Португалія
ПЛАН
1. Загальні відомості про країну
1. Становлення та сучасний стан економіки Португалії
2. Сільське господарство
3. Промисловість Португалії
4. Зовнішня торгівля
Висновок
Список використаної літератури
1. Загальні відомості про країну
Офіційна назва – Португальська Республіка (Republica Portuguesa).
Португальська Республіка (Republic Potruguesa) розташована на західному
узбережжі Іберійського напівострова. В її склад входять Азорські острови
і Мадейра. Площа території 91 921 км2, населення 9,9 млн. ч. (1993 р.) —
переважно португальці, іноземців усього 1%. Устрій згідно Конститутції
1976 р. — демократія на чолі з президентом. Законодавча влада належить
однопалатному парламенту. Головні партії — соціал-демократична,
соціалістична, комуністична і народна. Острівні території мають
адміністративну автономію. Домінує католицька церква.
Вступ країни в Европейський Союз прискорив її еволюцію, хоч за своїм
потенціалом і ВНП, який припадає на одного мешканця, вона поступається
решті країн Західної Європи. Частка промисловості у ВПН 32%, сільського
господарства 6,7%. Розвинений туризм, щорічно прибуває понад 10 млн.
туристів. Португалія експортує продукцію легкої і харчової
промисловості, корок, кораблі, хімічну продукцію тощо. Грошова одиниця —
ексудо.
Географічне положення – країна розташована на південному заході
Європи, на Піренейському півострові; включає Азорські острови та
архіпелаг Мадейра в Атлантичному океані. Португалія – найзахідніша
держава Європи. Межує лише з Іспанією. На заході і півдні омивається
Атлантичним океаном.
Острови Мадейра та Азорські – автономні регіони країни. Відстань
від континентальної частини країни до Азорських островів – 1500 км, до
Мадейри – 650 км. Залежна заморська територія – Макао в Східній Азії
неподалік Гонконгу, 20 грудня 1999 року офіційно повернута Китаю, але
протягом 50 років зберігатиме статус особливого регіону з власним
урядом, законодавством та економікою.
Чисельність населення – 9,92 млн. осіб (липень 1999 року).
Релігія – католики (97%), протестанти (1%).
Столиця – Лісабон (Lisboa) – 2,04 млн. жителів (1992 р.).
Найбільші міста – Порту, Амадора, Коїмбра, Брага, Сетубал, Евора,
Фаро.
Адміністративний поділ – 2 автономні області: Азорські острови та
Архіпелаг Мадейра; 22 округи (distrito), які поділяються на райони
(concelho), а ті в свою чергу – на парафії (freguesia).
Райони Лісабона і Порту поділяються на квартали (bairro), квартали
– на парафії.
Крім того, континентальна Португалія поділяється на 11 історичних
провінцій.
Офіційна мова – португальська і мірандес.
Грошова одиниця – євро. (До 2002 року – португальський ескудо).
Система мір і ваги – метрична (метри і кілограми).
Національне свято – 10 червня – День Португалії (1580 р.)
Національний прапор – дві вертикальні смуги: зеленого (з боку
кріплення на 2/5 ширини) і червоного (3/5 ширини) кольору із зображенням
герба Португалії, що розташований на роздільній лінії.
Герб – срібний щит, на якому хрестом розміщені п’ять блакитних
щитів з п’ятьма срібними кулями в кожному, обрамлений червоною смугою з
сімома золотими трибаштовими замками. Щит увінчаний короною, по бокам –
оливкова і дубова зелені гілки, перв’язані пурпурною стрічкою.
Членство в міжнародних організаціях – Португалія є членом ООН,
СОТ, МВФ, ВОЗ, НАТО, ЄС, Організації економічного співробітництва і
розвитку.
1. Становлення та сучасний стан економіки Португалії
В епоху колоніальних завоювань у ХV-ХVІ століттях Португалія була
найзаможнішою країною світу. Але, оскільки це багатство не витрачалося
на розвиток промисловості і налагодження торговельних зв’язків, до
ХІХ-ХХ століть Португалія стала однією з найбідніших європейських
держав. Після революції 1974 р. національна економіка була
переорієнтована від африканського ринку (йдеться насамперед про
колоніальні володіння) до європейського. З 1986 року, коли Португалія
вступила в ЄС, становище в країні дещо покращилося.
Валовий національний продукт у 2005 році становив 106 391 млн. дол. США,
у 2006 – 105 917 млн. дол. США.
Валовий внутрішній продукт у 2005 році становив 106 697 млн. дол. США, у
2006 – 107 716 млн. дол. США.
ВНП на душу населення у 2005 становив 10 670 дол. США, у 2006 – 10 600
дол. США.
Динаміка ВВП Португалії у 2002-2006 рр.
(у відсотках до попереднього року).
2002 2003 2004 2005 2006
Сільське господарство,
рибальство і лісоводство -8,8 -0,4 0,9 7,2 -1,0
Промисловість 0,8 -0,8 … 4,6 5,2
Енергетика 4,8 10,1 5,8 6,0 -2,8
Будівництво -0,6 1,6 4,8 6,5 12,0
Сфера послуг 1,8 1,2 1,5 1,8 3,0
ВВП в ринкових цінах -1,4 2,4 2,4 3,6 4,0
2. Сільське господарство
Сільське господарство Португалії за показниками відстає від аналогічних
секторів країн ЄС. Існує кілька причин: низький рівень інвестицій,
слабка механізація ферм, обмежене застосування добрив, розрізненість
родючих земель.
Головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, кукурудза, рис,
картопля, виноград, маслини, томати.
Португалія – провідний експортер вин і томатної пасти. Доходи, отримані
від продажу цих продуктів на світових ринках, відшкодовують вартість
імпортованого м’яса і пшениці.
На півночі країни переважають невеликі ферми, дуже розрізнені і
віддалені одна від одної, тому не йдеться про об’єднання земель і
розподіл ресурсів. На півдні поширена система латифундій (великих
землеволодінь). Тут розвиток агропромислового комплексу гальмувався
екстенсивним типом господарювання: через великі площі, зайняті під
зернові, і виноград власники не були зацікавлені в інвестуванні коштів і
технологій – вони завжди могли отримати великі врожаї.
У 1975 р. було проведено аграрну реформу: великі землеволодіння
націоналізовані (з компенсацією) і передавалися у володіння
кооперативам, скасовано орендну плату, проводилася іригація земель,
заохочувався перехід до нових сільськогосподарських культур. Загалом
було націоналізовано близько 1,3 млн. га. Поспішне проведення реформи та
її соціалістична спрямованість викликали соціальне напруження в
суспільстві і зниження виробництва продовольства. З 1976 р. політика
земельного реформування була скоректована: землі стали передавати вже в
приватну власність.
Основні сільськогосподарські показники Португалії
у 2000-2005 рр. (в тоннах)
2000 2001 2002 2003 2004 2005
Пшениця 360 094 406 071 329 482 151 148 373 000 315 000
Ячмінь 53 058 69 950 28 792 26 203 43 235 30 000
Кукурудза 766 493 854 352 913 017 1 203 949 965 000 867 000
Картопля 1 435 663 1 325 872 1 049 300 1 224 932 1 363 000 1 250 000
Томати 928 657 1 004 581 941 017 1 243 918 1 151 526 1 125 000
Виноград 1 110 392 1 294 880 842 835 510 363 550 000 550 000
3. Промисловість Португалії
Три чверті всіх виробничих потужностей Португалії зосереджені в двох
промислових районах: Лісабон-Сетубал на півдні і Порто-Брага-Авейру на
півночі країни. У районі Лісабон-Сетубаль діють підприємства
нафтопереробної, хімічної, сталеливарної, автомобілебудівної,
електронної, целюлозно-паперової, харчової промисловості, з виробництва
будматеріалів. На півночі переважає легка промисловість: Порто виробляє
текстиль, взуття, меблі, вино, Авейру – целюлозно-паперові вироби і
вироби з дерева, Брага – одяг, електроніку, споживчі товари. Третя
промислова область розташована за 140 км. на південь від Лісабона в
місті-порту Синіше – тут зосереджені паливні електростанції.
Після вступу країни в ЄС ситуація в національній промисловості
змінилася. Державі належать підприємства гірничовидобувної і важкої
індустрії, приватному капіталу – підприємства легкої промисловості,
філіали транснаціональних корпорацій – підприємства з високим рівнем
нових технологій: електроніка, автомобілебудування, фармацевтична
промисловість.
Лісове господарство
Третина Португалії вкрита лісами. Більшість лісів – пробкові,
евкаліптові і соснові дерева. Ціни на деревину такого типу на світових
ринках дуже високі. Уряд заохочує розвиток лісоводства в тих районах
країни, де через бідність грунтів ведення рослинництва неможливе або
малоприбуткове.
Рибальство
Довга берегова лінія Португалії і багатство рибних ресурсів у
прибережних водах сприяли розвитку рибальства. Біля берегів країни
ведеться вилов сардин, анчоусів, тунця, а в Північній Атлантиці –
тріски. Головні риболовецькі порти – Матозіньюш, Сетубал, Портіман. Але
навіть при такому значному розвитку рибного промислу, країна змушена
імпортувати рибу з Ісландії (в’ялена риба), Норвегії (сушена тріска) і
Росії (сардини).
Корисні копалини
Промисловість Португалії значною мірою залежить від імпорту нафти і
нафтопродуктів. Вугілля, виробництво якого збільшилося з середини 1980-х
років, йде на електростанції. Третину електроенергії, яка виробляється в
Португалії, отримують на гідроелектростанціях.
Ведеться комерційний видобуток вольфраму, олова, хрому, причому вольфрам
у значних обсягах експортується. Вугілля, що добувається в Монкорво,
постачається на сталеливарний завод. Видобуток міді ведеться в
Невес-Корво.
4. Зовнішня торгівля
Зовнішня торгівля країни в 1998 р.: експорт – 25 млрд. дол. США, імпорт
34,9 млрд. дол. США.
Склад експорту: одяг і продовольство, машини, продукція хімічної і
целюлозно-паперової промисловості, шкіряні вироби.
Географія експорту: країни ЄС – 81% (Німеччина – 20%, Іспанія – 15%,
Франція – 14%, Великобританія – 12%, Нідерланди – 5%, Бельгія-Люксембург
– 5%, Італія – 4%), США – 5%.
Склад імпорту: машини і транспорт, нафтопродукти, продукція хімічної
промисловості, текстиль, продовольство.
Географія імпорту: країни ЄС – 76% (Іспанія – 24%, Німеччина – 15%,
Франція – 11%, Італія – 8%, Великобританія – 7%, Нідерланди – 5%), США –
3%, Японія – 2%.
Висновок
Таким чином, Португалія – це держава на Півдні Західної Європи, на
Заході Піренейського півострова. Займає також Азорські острови та
острови Мадейра. На Півночі і Сході межує з Іспанією. На Півдні і Заході
омивається Атлантичним океаном. Площа 92,1 тис. км2 (в тому числі
материкової частини 89 тис. км2).
Населення 9268 тис. чол. (1962). Португалія має колоніальні володіння.
Головні з них в Африці – Мозамбік, Ангола, Гвінея Португальська. Столиця
Португалії – м. Лісабон.
Офіційна назва – Республіка Португалія. Економічно середньо розвинена
країна. Член ООН, НАТО, ЄЕС, ДЕСР. Офіційна мова – португальська.
Населення – 9,9 млн. чол.
Португалія за конституцією 1933 – унітарна корпоративна республіка.
Глава держави – президент, що обирається на сім років. Законодавча влада
здійснюється президентом і однопалатним парламентом – Національною
асамблеєю, депутати до якого (130 чол.) обираються строком на чотири
роки. Глава уряду – прем’єр-міністр.
Природними багатствами Португалії є її субтропічний клімат, найбільша на
Піренейському півострові приморська рівнина, лісові, рибні та
рекреаційні ресурси. Умови для рекреації найбільш сприятливі в Південній
Португалії, на островах Азорських і Мадейра. Португалія розташована в
активній сейсмічній зоні і потерпає від частих землетрусів. Найважливіші
корисні копалини: руди вольфраму, за запасами який Португалія займає
перше місце в Європі, олова, а також урано-радієві, мідні, залізні руди,
кам’яне та буре вугілля. Клімат м’який, морський, наближається до
середземноморського. Найбільші міста: Лісабон, Порту, Коїмбра. Панівна
релігія – католицтво.
Традиційна і найбільша галузь обробної промисловості – текстильна
(головним чином бавовняна). Розвинені харчова (м’ясна, виноробна,
консервна) і паперова галузі. Серед нових – невеликі металообробні та
електротехнічні підприємства. Текстильні і швейні вироби – головний
експортний товар Португалії.
Сільське господарство і досі в значній мірі є малопродуктивним. Для
внутрішніх потреб вирощують зернові (пшеницю, кукурудзу, рис), овочі і
фрукти, розводять велику рогату худобу, свиней, овець і птицю. Експортне
значення мають виноград і оливки. Як виробник та експортер вина,
оливкової олії і оливок Португалія посідає одне із провідних місць у
світі.
Список використаної літератури
Словник з соціально-економічної географії світу. – К., 2005.
Країни світу. Довідник. – К., 2003.
Економіка зарубіжних країн / За ред. A. С. Філіпенко. – К., 2004.
PAGE
PAGE 13
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
