Реферат на тему:

Порівняльна характеристика якості річкових вод в межах Рівненської
області за інтегральними показниками

Формування хімічного складу поверхневих вод Рівненщини знаходиться під
впливом комплексу природних і антропогенних факторів. Головна роль в
цьому процесі належить гідрологічному режиму річок. В басейнах Стиру і
Горині сольовий режим річок пов’язаний з особливостями
фізико-географічних умов області. Ландшафт Поліської низовини відображає
гідрохімічний режим річок Волинського Полісся. Бідні на мінеральні солі
підзолисті грунти зумовлюють бідність мінеральними солями грунтових
вод, якими живляться річки. Збагаченню поверхневих вод гумусовими
речовинами сприяє болотиста місцевість. Мінералізація ділянок річок в
межах Волинського Полісся не перевищує 300 мг/дм3, а в повінь
зменшується до 140- 200 мг/дм3. Мінеральний склад води переважно
гідрокарбонатний-кальцієвий [1].

Мергельно-крейдяні відклади, верхньо-крейдяна і третинна система та
карбонатні грунти формують гідрохімічну обстановку Західного Полісся.
Мінералізація вод у зимову межінь тут досягає 600-750 мг/дм3, влітку
400-550 мг/дм3 при весняних та літніх повенях мінералізація знижується
до 220-350 мг/дм3. Мінеральний склад води в основному
карбонатний-кальцієвий. Природний гідрохімічний режим цих річок зазнає
значного техногенного впливу [1].

Характеристика та динаміка забруднення води з екологічних позицій [2]
дана згідно розрахованої екологічної оцінки якості води річок області за
сучасний (1995,2000 рр.) та ретроспективний періоди (1964,1973,1984
рр.). При обчисленні інтегральних значень гідрохімічних показників
якості води в кожному контрольному пункті та річок в цілому, були
одержані кількісні значення інтегральних показників — індексів в межах
трьох блоків (сольового-I1, трофо-сапробіологічного- I2 та специфічних
показників токсичної дії — I3). На основі блокових індексів були
одержані кількісні значення субкатегорій, категорій і класів якості
води. Крім того, на цій же основі, дана словесна характеристика якості
води: клас і категорія за критеріями мінералізації, іонного складу,
рівні трофності та зони сапробності.

Якість води головних річок в межах області за підсумковими
значеннями інтегральних показників якості води трьох блоків в період
1964-2000 рр.знаходиться в діапазоні від 1 до 7 категорії. За
мінералізацією і сольовим складом вода усіх річок за середніми
величинами показників відповідає І класу, “відмінні”, “дуже чисті” води;
за найгіршими значеннями показників -ІІ класу, “дуже добрі — добрі”.
“чисті” води, крім води в рр. Іква та Устя. Води цих річок за середніми
та найгіршими підсумковими значеннями належать до ІІ класу якості .

За трофо-сапробіологічними показниками вода річок віднесена до ІІ-ІІІ
класу якості — “добрі”, “задовільні” води за середніми та найгіршими
величинами інтегральних показників якості води.

За специфічними показниками токсичної дії води річок області в основному
віднесені до ІІІ-ІV класу, “задовільні”, “погані” води. За окремими
показниками (залізо) вода р.Замчисько в 1973 році віднесена до Vкласу
“дуже погана”, “дуже брудна”.

В той же час підсумкові інтегральні індекси (ІЕ) для середніх і
найгірших значень блокових індексів басейнів Стиря і Горині знаходяться
в межах 2,2-3,7 та 2,4-4,3 відповідно (табл.). Якість води
охарактеризована, як “дуже добра”,”чиста”,”задовільна”, “слабко
забруднена”.

Динаміка змін величин інтегральних показників якості води (ІЕ) в
басейнах Стиря і Горині за середніми і найгіршими значеннями
показників явно свідчить, що основний вклад в забруднення води вносять
показники трофо-сапробіологічного блоку та специфічні речовини токсичної
дії.

Значення інтегральних показників трьох блоків в період від 1964 по2000
рік в басейні Стиря за середніми та найгіршими величинами знаходиться в
діапазоні:

блок сольового складу 1,0-2,2;

трофо-сапробіологічний блок 3,0-5,1:

блок специфічних речовин токсичної дії 2,4-5,0;

інтегральний екологічний індекс 2,1-4,1.

Значення інтегральних показників трьох блоків в період від 1964 по2000
рік в басейні Горині за середніми та найгіршими величинами знаходиться
в діапазоні:

блок сольового складу 1,0-2,2;

трофо-сапробіологічний блок 3,1-4,5:

блок специфічних речовин токсичної дії 3,1-5,5;

інтегральний екологічний індекс 2,6-3,9.

Динаміка змін інтегральних показників якості води основної водної
артерії Рівненщини р.Горинь за 37-річний період досліджень свідчить про
прогресуюче забруднення цього басейну за трофо-сапробіологічними
показниками, незначне забруднення показниками сольового складу та
зниження забруднення специфічними показниками токсичної дії

Найбруднішою за всіма критеріями якості води в усі роки спостережень
була і залишається притока Горині — ріка Устя. Вже в ретроспективний
період (1964р.) за критеріями сольового складу вода належала до 2
категорії, ІІ класу; за трофо-сапробіологічними і специфічними
критеріями по середніх та найгірших показниках вода віднесена до 4
категорії, ІІІ класу.

Таблиця. Об’єднана екологічна оцінка якості води річок в межах
Рівненської області за середніми та найгіршими значеннями

інтегрального екологічного індексу (ІЕ) в різні роки спостережень

Головні ріки та їх притоки 1964 рік 1973 рік 1984 рік 1995 рік 2000 рік

ІЕ Субкатегорія Клас ІЕ Субкатегорія Клас ІЕ Субкатегорія Клас ІЕ
Субкатегорія Клас ІЕ Субкатегорія Клас

Стир 2,6

3,1 2-3

3 ІІ 2,4

3,2 2(3)

3 ІІ 3,0

3,9 3

4 ІІ

ІІІ 2,8

3,2 3(2)

3 ІІ 2,3

2,6 2(3)

2-3 ІІ

Іква 2,9

3,2 3

3 ІІ 2,4

3,2 2(3)

3 ІІ 3,7

4,3 4(3)

4(5) ІІІ

ІІІ 2,2

2,8 2

3(2) ІІ 2,2

2,4 2

2(3) ІІ

Горинь 3,3

3,6 3(4)

3-4 ІІ

ІІ-ІІІ 3,0

3,7 3

4(3) ІІ

ІІІ 3,1

3,9 3

4 ІІ

ІІІ 2,5

3,3 2-3

3(4) ІІ 2,6

2,8 2-3

3(2) ІІ

Случ 2,5

3,0 2-3

3 ІІ 2,8

3,7 3,2

4(3) ІІ

ІІІ 3,1

3,8 3

4(3) ІІ

ІІІ 2,5

3,0 2-3

3 ІІ 2,5

2,8 2-3

3(2) ІІ

Замчисько 3,3

3,5 3(4)

3-4 ІІ

ІІ-ІІІ 3,3

3,9 3,4

4 ІІ

ІІІ 3,2

3,7 3

4(3) ІІ

ІІІ 2,7

3,1 3(2)

3 ІІ 2,5

2,7 2-3

3(2) ІІ

Устя 3,1

3,4 3

3(4) ІІ 3,4

4,1 3(4)

4 ІІ

ІІІ 3,3

4,1 3(4)

4 ІІ

ІІІ 3,3

3,8 3(4)

4(3) ІІ

ІІІ 2,8

2,9 3(2)

3 ІІ

Середнє значення показників

Максимальне значення показників

Порівняно кращий екологічний стан, судячи з показників якості води,
мають дві інші притоки Горині: р.Замчисько і Случ.

Виконаний аналіз змін інтегральних показників якості води сольового.
трофо-сапробіологічного. і специфічного блоків в період з 1964 по 2000
рр. дає підстави розмістити головні річки Рівненщини в такій
послідовності за якістю їх води (від кращої до гіршої): Случ, Замчисько,
Іква, Стир, Горинь,Устя.

Список літератури

1. Коротун І.М., Коротун Л.К. Георгафія Рівненської області.-1996.-
С.43-55, 202-210. 2. Романенко В.Д., Жукінський В.М., Оксіюк
О.П., Яцик А.В., Чернявська А.П., Васенко О.Г., Верниченко Г.А., Лаврик
В.І., Гриб Й.В. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за
відповідними категоріями.-К., 1998.-28с.

Похожие записи