Реферат на тему:
Польща
Площа – 312,7 тис. км2. Населення – 38,6 млн чоловік. Офіційна назва –
Республіка Польща. Столиця – Варшава. Глава держави – президент.
Законодавчі функції виконують двопалатні Національні збори (Сейм і
Сенат). Адміністративно-територіально поділяється на 16 воєводств.
Географічне положення між Західною та Східною Європою зумовило
безперервні зміни її кордонів. Наприкінці XVIII ст. внутрішній занепад
феодальної Польщі призвів до поділу її території між Росією, Австрією та
Пруссією. В сучасних кордонах Польща існує з 1945 р. Після Другої
світової війни Польщі довелося звільнити землі Західної України,
Західної Білорусі і Віленської округи Литви. Натомість до неї відійшли
на заході давньослов`янські землі Помор`я (Східна Померанія), південь
Східної Пруссії та Сілезія.
Природно-кліматичні умови країни в цілому сприятливі для життя і
господарської діяльності людини. З-поміж країн постсоціалістичної Європи
Польща найкраще забезпечена корисними копалинами. Країна має густу
річкову сітку і багата на озера. Хоча середня родючість грунтів
невисока, понад 3/5 земель придатні для сільського господарства.
Переважно рівнинний рельєф, який поступово підвищується з півночі на
південь від прибережних низовин до Судетських та Карпатських гір, м`який
помірно континентальний клімат і достатнє зволоження (в середньому 600
мм опадів на рік) навіть при малородючих підзолистих грунтах сприяють
сприяють сільськогосподарському виробництву. Дві головні річки Вісла і
Одра з півдня на північ перетинають територію країни: Одра зарегульована
і судноплавна, Вісла судноплавна від Варшави. Територія Польщі лежить у
зоні широколистих лісів, але вони здебільшого вже зведені і замінені
сосновими. Місцевість тут широко використовується в
туристсько-рекреаційній діяльності.
Значну увагу приділяють у Польщі екологічним проблемам, таким як захист
лісів від кислотних дощів, які надходять з вологими західними вітрами з
сусідніх країн та з промислового району Верхньої Сілезії. В країні
багато національних парків і природоохоронних зон. Кілька пам`яток
польської історії, культури та природи занесені до списку світової
культурної спадщини ЮНЕСКО.
Мінеральні ресурси Польщі представлені кам`яним (на півдні) і бурим (у
центральних районах) вугіллям, свинцево-цинковими та мідними зі сріблом
рудами, є значні поклади самородної сірки, кам`яної солі, яку видобували
в промислових масштабах у копальних Вєлічки (південь) ще з
середньовіччя. За запасами багатьох цих мінеральних ресурсів Польща
посідає провідне місце серед європейських країн.
Населення Польщі зазнало значних втрат у роки Другої світової війни
внаслідок нацистського геноциду та повоєнної міграції. Але зростання
кількості населення забезпечувалось високим природним приростом з
повоєнних часів і до 90-х років ХХ ст. Падіння життєвого рівня,
безробіття призвело до еміграційних процесів (переважно в розвинуті
країни Західної Європи та Англо-Америки), що позначилось на прирості
населення. Країні притаманна і внутрішня міграція до міст, здебільшого
великих. Міське населення переважає (65%), концентруючись в агломераціях
– Варшавській, Лодзинській, Краківській, Вроцлавській, Познанській,
Верхньосілезькій (Катовіце) тощо.
Етнічний склад населення країни практично однорідний – переважають
поляки. В Польщі проживають також українці, білоруси, німці, литовці,
євреї, але внаслідок післявоєнної міграційної політики вони не мають
компактного розселення, хоча українські громади є у Варшаві, Кракові,
Вроцлаві. Поляки – ревні католики, і католицька церква великою мірою
впливає на життя людей та політику держави.
Господарство Польщі багатогалузеве. Кількість зайнятих у промисловості
і сільському господарстві майже однакова. Внаслідок проведених у 90-ті
роки реформ більшість населення працює в приватному бізнесі, а в
основному частину дрібних власників становлять селяни. В країні
відбулися докорінні зміни структури промисловості, зумовлені
перебудовчими процесами постсоціалістичного періоду. Колись залежна від
„соціалістичного табору” і зорієнтована на безмежний радянський ринок
енерго- та матеріаломістка промисловість виявилась
неконкурентноспроможною на європейському ринку. Це викликало
необхідність перебудови провідних галузей промисловості країни –
машинобудування й текстильної промисловості. Ці галузі, що раніше
демоінували, нині поступилися паливно-енергетичній і харчовій
промисловості, посилалась роль чорної та кольорової металургії,
коксохімічного та цементного виробництва.
Паливно-енергетичний комплекс країни розвивається на власних запасах
кам`яного вугілля Верхньосілезького басейну та на бурому вугіллі, яке
видобувається дешевим відкритим способом у районі Лодзі. Основу
електроенергетики становлять теплові електростанції. Зручне географічне
положення Польщі на найкоротшому шляху транспортування нафти й
природного газу Росії дає їй великі економічні й геополітичні переваги.
Вздовж трубопровідних магістралей розміщені нафтопереробні підприємства
(Плоцьк, Гданськ).
Потужні комбінати чорної металургії, побудовані ще за соціалістичних
часів, сконцентровані у Верхній Сілезії (Катовіце). З-поміж галузей
кольорової металургії найпотужнішим є виробництво рафінованої міді, яку
Польща завжди експортувала.
Машинобудування зазнало найбільших змін, зокрема транс націоналізації,
яка торкнувся насамперед автомобілебудування (найвідоміші світові марки
представлені виробництвами в найбільших містах Польщі – Варшаві,
Любліні, Познані) та точного машинобудування, передусім електротехнічної
та електронної галузей – Варшава, Вроцлав). Крім цих галузей, Польща
спеціалізується на морському суднобудуванні, виробництві літаків,
локомотивів і вагонів.
Хімічна промисловість країни спирається як на власну гірничо-хімічну
(природна сірка, кам`яна сіль), так і на довізну органічну сировину.
Підприємства органічної хімії розташовані вздовж трас нафто- і
газопроводів, концентруючись на півночі в районі портів Гданськ і Щепин.
Традиційна для Польщі галузь спеціалізації – текстильна промисловість
із центром у Лодзі працює переважно на внутрішній ринок.
Агропромисловий комплекс країни, перебудувавшись відповідно до вимог
ринку, набув експортного значення. Ще в соціалістичні часи в сільському
господарстві значну роль відігравав дрібний виробник, а за часів
перебудови позиції його значно посились. У сільському господарстві
розвинуте і тваринництво, і рослинництво. Провідними напрямами
тваринництва є свинарство та розведення великої рогатої худоби. Польща
експортує м`ясо- і молокопродукти, живу худобу та корми для худоби. В
рослинництві практично повсюдно вирощують жито, овес, картоплю, в
південних і південно-західних районах – пшеницю та цукрові буряки.
Повсюдно вирощують овочі, фрукти, ягоди. В останні роки країна стала
одним із значних експортерів заморожених овочів, фруктів.
Транспорт також зазнав перебудови, особливо залізничний та
автомобільний. Провідним у вантажоперевезеннях залишається залізничний
транспорт, яким здійснюються поставки вугілля з басейнів півдня на
теплові електростанції півночі, перевозять метал, зерно. Автомобільний
транспорт завдяки будівництву автострад став більше використовуватись у
пасажироперевезеннях. В експортно-імпортних операціях основне
навантаження припадає на морський транспорт. Функціонує два значних
портових комплекси країни: Гданськ-Гдиня та агломерація Щецина в дельті
Одри.
Польща експортує вугілля, продукцію чорної та кольорової металургії,
основної хімії, агропромислового комплексу і деревообробки, а імпортує
нафту та нафтопродукти, залізну руду, продукцію машинобудування.
Інтеграційна європейська зовнішня політика визначила й характер
зовнішньоекологічних зв`язків і зумовила коло основних торговельних
партнерів, якими є країни Західної Європи.
Внутрішні відмінності в Польщі склалися історично і не знівелювалися
протягом новітніх часів. За особливостями традиційної культури та
господарювання виділяють Помор`я та Мазури, Велику Польщу та Мазовію,
Малу Польщу, Сілезію.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
