РЕФЕРАТ

на тему:

Подільський економічний район

Географічне положення Подільського економічного району, загальна
характеристика

Подільський соціально-економічний район розташований в
західно-центральній частині України та охоплює Тернопільську,
Хмельницьку та Вінницьку області. Площа його складає 60,9 тис. км3 або
10,1 % території держави.

На території району проживає 4,2 млн. осіб.

Район спеціалізується в економіці України на виробництві
сільськогосподарської продукції, харчовій та легкій промисловості,
виробництві будівельних матеріалів.

Географічне положення Подільського соціально-економічного району слід
вважати і своєрідним, і досить унікальним. Розташування району в межах
держави можна оцінити як західне-центральне. На заході район межує з
Карпатським, на півночі — з Центральним, а на півдні — з
Причорноморським соціально-економічними районами. Також на півдні, в
межах Вінницької області, район має вихід до державного кордону з
Молдовою.

В економіко-географічному положенні району традиційно виділяються як
позитивні, так і негативні риси. Серед позитивних моментів, у першу
чергу, слід виділити транспортно-географічне положення. Район лежить на
перехресті міжнародних залізничних, автомобільних, трубопровідних і
електричних артерій.

Серед негативних сторін економіко-географічного положення виділяється
далеке розташування від важливих сировинних районів і розвинутих
індустріальних районів країни. Також район не мас прямого виходу до
моря. В незначній мірі використовується прикордонне положення з
Молдовою.

Населення Подільського соціально-економічного району складає 8,9 %
населення України. Пересічна щільність населення району складає 71
осіб/км2.

Приріст населення складає — 6,6 ‰, що зумовлює його зменшення у всіх
областях району та його старіння.

Частка населення у віці молодшому за працездатний є близькою до 20,9 %,
працездатного населення — 53,2 %, а післяпрацездатного — 25,8 %.

Район має один з найнижчих в Україні показників урбанізованості — 47.4
%; найнижчий він у Тернопільській області.

У національному складі населення у районі значну перевагу мають
українці — 93,1 %. Незначну частку населення займають росіяни, поляки,
євреї та представники інших національностей.

Природні умови і ресурси. Рельєф території переважно рівнинний — вся
територія Подільського району розташована в межах Подільської височини.

Клімат району помірно-континентальний. Континентальність його зростає з
північного заходу на південний схід. Достатня кількість опадів (640 мм
на північному заході і 530 мм — на південному сході), м’яка і порівняно
недовготривала зима, тепле і вологе літо стали суттєвим фактором у
вирощуванні сільськогосподарських культур (технічних і зернових).

На Поділлі поширені родючі чорноземи опідзолені та сірі лісові грунти,
що за шкалою якості грунтів відносяться до добре та середньо родючих.

Район добре забезпечений водними ресурсами. Річки відносяться до
басейнів Дністра, Південного Бугу та Прип’яті. В межах району є три
водосховища — Дністровське на Дністрі і Ладижинське, Щедрінське — на
Південному Бузі.

У порівнянні з іншими районами України, Подільський
соціально-економічний район на 30 % забезпечений власними лісовими
ресурсами. Перевагу мають дуб пухнастий, дуб звичайний, а також граб і
бук.

У порівнянні з іншими Подільський район є бідним на мінеральні ресурси.
Рудні і паливні мінеральні ресурси практично відсутні.

Досить багатий район на нерудні корисні копалини, що зумовило значний
розвиток індустрії будівельних матеріалів. Важливе значення мають
родовища каолінів і будівельного каменю (Глуховецьке, Турбівське,
Великогадономецьке — Вінницька обл.), що забезпечують сировиною
підприємства паперової та фарфоро-фаянсової промисловості; близько 350
родовищ пісковиків гіпсів, мергелю, крейди (найбільші у Тернопільській
та Хмельницькій областях). Є також поклади цегельно-черепичної сировини,
гончарних глин. На території Українського кристалічного щита поширені
родовита гранітів (Гніванське, Стрижавське, Жежелівське, Іванівське у
Вінницькій області, Шепетівське в Хмельницькій області), мармуру
(Кам’янець-Подільське}. Наявні фосфорити — Жванське родовище (Вінницька
область).

Велике лікувальне та рекреаційне значення в районі мають джерела
мінеральних вод (Хмільник, Житник, Липовець у Вінницькій області;
Гусятинське, Настасівське, Конопківське у Тернопільській області;
Полонське, Шепетівське у Хмельницькій області).

Господарський комплекс району складається з низки взаємозв’язаних
міжгалузевих територіальних комплексів: машинобудівного, легкого,
харчового, лісового, хімічного, індустріально-будівельного,
рекреаційного, хімічної індустрії, паливно-енергетичного і
транспортного. Більшість з згаданих комплексів розвивається на основі
трудових і природних ресурсів та забезпечує як власні, так і міжрайонні
потреби.

Машинобудівний комплекс представлений виробництвом
сільськогосподарських машин, приладобудуванням, виробництвом
освітлювальної техніки і радіоапаратури. Він орієнтується на
кваліфіковану робочу силу, інфраструктуру міських поселень і споживача.

У територіальній структурі комплексу виділяються машинобудівні центри —
насамперед це багатофункціональні обласні центри, а також Бар,
Могилів-Подільський, Ямпіль, Кам’янець-Подільський, Красилів, Шепетівка.

F4HJJthKAEN2P2S?V-Y”[o]a^a^ae^ae^oooooooooooooooooooooooooooo

Провідною галуззю промисловості виступає харчова промисловість, що
базується на переробці власної сировини. У структурі галузевої структури
промисловості району на неї припадає 54 % (в Тернопільській області —
63,2%). Розвинені цукрова, молокопереробна, м’ясна, консервна,
кондитерська, спирто-горілчана та ін. галузі.

Цукрова промисловість району виробляє 26 % цукру в Україні. Тут діє
понад 60 цукрових заводів, 38 з яких розташовуються в Вінницькій
області. Найбільші центри з виробництва цукру — Тернопіль, Хоростків,
Чортків, Бучач, Збараж, Козова. Кременець. Ланівці, Красилів, Городок.
Вінниця, Шепетівка, Деражня, Городок, Славута, Теофіполь.

Борошномельна та хлібопекарська промисловість, є практично у всіх
міських поселеннях району. Великі підприємства діють в Вінниці,
Вапнярці, Гайсині, Волочиську, Кам’янці-Подільському, Хмельницькому
Тернополі, Чорткові.

Регіон є важливим виробником м’яса та ковбас. Хоча й спостерігається
загальне зменшення виробництва м’ясопродуктів, у зв’язку з обмеженням
сировинної бази та зменшенням купівельної спроможності населення.

Молочна промисловість представлена у всіх адміністративних районах.
Основна її продукція — вершкове масло, сир, молокопродукти. В
подільських областях діє 10 підприємств з виробництва сухого знежиреного
молока.

Плодоовочеконссрвна промисловість розвивається на власній сировині.
Потужні консервні заводи є у Вінниці, Могилеві-Подільському, Барі,
Гайсині, Сатанові, Кам’янці-Подільському.

Олійна промисловість представлена Вінницьким олійно-жировим комбінатом.

Легка промисловість за обсягами товарної продукції займає чільне місце
в структурі промисловості Подільського соціально-економічного району. На
місцевій та довізній сировині розвинуті такі підгалузі: текстильна,
швейна, трикотажна, взуттєва, шкіргалантерейна галузі.

Хімічна промисловість є однією з важливих складових частин промислового
комплексу і представлена великою кількістю невеликих підприємств.
Найбільшими є Вінницький хімічний комбінат, що випускає гранульований і
марганізований суперфосфат, мийні речовини, пестициди.

Індустріально-будівельний комплекс структурно складається з галузей, що
виробляють будівельні матеріали і власне галузей будівництва. Він
повністю орієнтується на місцеву сировину і переважно на місцевого
споживача.

Лісопереробний комплекс представлений виробництвом меблів (Вінниця,
Гайсин, Тернопіль, Бережани, Хмельницький, Кам’янець-Подільський,
Летичів). Виготовляють також фанеру, картон, целюлозно-паперову
продукцію (Понінка Хмельницької області). Виробництво пакувальної
дерев’яної тари представлено в Калинівці і Вінниці, а музичних
інструментів — у Ізяславі.

Паливно-енергетичний комплекс. Район практично позбавлений власних
паливних ресурсів, а енергетична база розвивається в основному за
рахунок Ладижинської ДРЕС та Хмельницької АЕС.

Важливою галуззю господарського комплексу району є сільське
господарство. Основу його виробничої спеціалізації становить вирощування
цукрового буряка (32 % від загальнодержавного виробництва), а також
зернове господарство, що представлено озимою пшеницею, ячменем,
кукурудзою, просом, гречкою, вівсом; з кормових культур вирощують
конюшину, люцерну, однорічні та багаторічні трави.

Традиційною культурою для регіону є картопля, що вирощується переважно
в одноосібних господарствах і дає понад 16% від загальнодержавного її
виробництва. Розвивається також овочівництво, що спеціалізується на
вирощуванні моркви, буряка, капусти та помідорів, які успішно
вирощуються навколо великих міських населених пунктів, а також в долині
річки Дністер. Тут же представлено садівництво (вирощування яблунь,
груш, вишень, слив) та виноградарство.

У тваринництві переважає молочно-м’ясне скотарство, а також
птахівництво. Для їх розвитку в районі є достатня кормова база — посіви
кормових культур, продукція комбікормової промисловості, відходи
цукрової, спиртової та плодоовочеконсервної промисловості. Місцеве
значення має бджільництво і рибальство.

У Подільському соціально-економічному районі достатній рівень розвитку
мають такі види транспорту, як залізничний, автомобільний. Загальна
протяжність залізничних колій складає 2,5 тис км. Основні колії – Київ —
Жмеринка — Одеса, Київ -Львів, Київ — Шепетівка — Тернопіль — Чернівці,
Київ — Хмельницький — Львів.

Протяжність автошляхів з твердим покриттям складає 17,4 тис. км.
Основні автомобільні шляхи: Луцьк — Тернопіль -Чернівці, Львів
-Тернопіль — Київ. Є певні можливості для розвитку судноплавства на
річках Південного Бугу та Дністра. Авіаційний транспорт здійснює лише
чартерні рейси з обласних центрів.

Територією району також проходять газопроводи Уренгой — Помари —
Ужгород, «Союз», а також нафтопровід Одеса — Броди.

Література

1.Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний
посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. –
572 с.

2.Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів
України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 293 с.

3.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.: Вища
школа. – 1997 р.

4.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.:
2001.

Похожие записи