Норвегія (екон.геогр.)

Зміст

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.93.D0.B5.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.8F» 1 Географія

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.86.D1.81.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.8F» 2 Історія

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D0.BE.D0.BB.D1.96.D1.82.D0.B8.D0.BA.D0.B0» 3 Політика

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.95.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D0.BE.D0.BC.D1.96.D0.BA.D0.B0» 4 Економіка

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.92.D0.B8.D1.80.D0.BE.D0.B1.D0.BD.D0.B8.D1.86.D1.82.D0.B2.D0.BE_.D0.
B5.D0.BD.D0.B5.D1.80.D0.B3.D1.96.D1.97» 5 Виробництво енергії

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A2.D1.80.D0.B0.D0.B4.D0.B8.D1.86.D1.96.D0.B9.D0.BD.D1.96_.D0.B3.D0.
B0.D0.BB.D1.83.D0.B7.D1.96_.D0.BF.D1.80.D0.BE.D0.BC.D0.B8.D1.81.D0.BB.D0
.BE.D0.B2.D0.BE.D1.81.D1.82.D1.96» 6 Традиційні галузі промисловості

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A1.D1.96.D0.BB.D1.8C.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.B5_.D0.B3.D0.BE.D1.81.D0.
BF.D0.BE.D0.B4.D0.B0.D1.80.D1.81.D1.82.D0.B2.D0.BE» 7 Сільське
господарство

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.80.D0.BE.D0.BC.D0.B8.D1.81.D0.BB.D0.BE.D0.B2.D1.96.D1.81.D1.8
2.D1.8C_.D1.96_.D1.81.D1.83.D0.B4.D0.BD.D0.BE.D0.B1.D1.83.D0.B4.D1.83.D0
.B2.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F» 8 Промисловість і суднобудування

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.95.D0.BA.D0.BE.D0.BD.D0.BE.D0.BC.D1.96.D1.87.D0.BD.D1.96_.D1.80.D0.
B0.D0.B9.D0.BE.D0.BD.D0.B8» 9 Економічні райони

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A1.D1.85.D1.96.D0.B4.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.80.D0.B0.D0.B9.D0.BE.D0.
BD_-_.D0.95.D1.81.D1.82.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD» 9.1 Східний район —
Естланн

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.96.D0.B2.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.80.D0.B0.D0.
B9.D0.BE.D0.BD_-_.D0.A1.D0.B5.D1.80.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD» 9.2
Південний район — Серланн

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.96.D0.B2.D0.B4.D0.B5.D0.BD.D0.BD.D0.BE-.D0.97.D0.B0.D1.85.D1.
96.D0.B4.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.80.D0.B0.D0.B9.D0.BE.D0.BD_-_.D0.92.D0.B5
.D1.81.D1.82.D0.BB.D0.B0.D0.BD.D0.BD» 9.3 Південно-Західний район —
Вестланн

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.97.D0.B0.D1.85.D1.96.D0.B4.D0.BD.D0.BE-.D0.A6.D0.B5.D0.BD.D1.82.D1.
80.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B8.D0.B9_-_.D0.A2.D1.80.D0.B5.D0.BD.D0.BD.
D0.B5.D0.BB.D0.B0.D0.B3» 9.4 Західно-Центральний — Треннелаг

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9F.D1.96.D0.B2.D0.BD.D1.96.D1.87.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.80.D0.B0.D0.
B9.D0.BE.D0.BD_-_.D0.9D.D1.83.D1.80-.D0.9D.D0.BE.D1.80.D0.B3.D0.B5» 9.5
Північний район — Нур-Норге

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.95.D0.BA.D1.81.D0.BF.D0.BE.D1.80.D1.82_.D1.82.D0.B0_.D1.96.D0.BC.D0
.BF.D0.BE.D1.80.D1.82» 10 Експорт та імпорт

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.90.D0.B4.D0.BC.D1.96.D0.BD.D1.96.D1.81.D1.82.D1.80.D0.B0.D1.82.D0.B
8.D0.B2.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.83.D1.81.D1.82.D1.80.D1.96.D0.B9» 11
Адміністративний устрій

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.94.D0.B5.D0.BC.D0.BE.D0.B3.D1.80.D0.B0.D1.84.D1.96.D1.8F» 12
Демографія

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.9A.D1.83.D0.BB.D1.8C.D1.82.D1.83.D1.80.D0.B0» 13 Культура

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.A0.D0.B5.D0.BB.D1.96.D0.B3.D1.96.D1.8F» 14 Релігія

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/» \l
«.D0.86.D0.BD.D1.88.D0.B5» 15 Інше

Норвегія

Національний девіз:”Alt for Norge”

(Все для Норвегії)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD
%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Офіційна мова» Офіційна мова
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D1%8C
%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Норвезька мова» норвезька

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F
» \o «Столиця» Столиця HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE» \o «Осло» Осло

Голова правління HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C» \o
«Король» Король Гаральд V

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%27%D1%94%D1%80-%D
0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80» \o «Прем’єр-міністр»
Прем’єр-міністр Єнс Столтенберг

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80
%D1%96%D1%8F» \o «Територія» Територія

— Всього

— % води 386 000 км2

5.1%

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD
%D0%BD%D1%8F» \o «Населення» Населення

(2004 прибл.)

(липень 2005 пр.) .

4,577,457

4,593,041

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0
_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o «Густота
населення» Щільність 14 км2

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6
%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C» \o «Незалежність» Незалежність

(скасовано союз зі

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F» \o
«Швеція» Швецією ) .

7 червня HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1905» \o «1905» 1905

HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%92%D0%9F» \o «ВВП»
ВВП

Всього

На душу населення (2004 приблизно)

$183 млрд.

$40,000

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%B0» \o
«Валюта» Валюта Норв.крона(NOK)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9
_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81» \o «Часовий пояс» Часовий пояс +1,+2 влітку

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0
%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD» \o
«Національний гімн» Національний гімн “Ja, vi elsker dette landet “

(Ми любимо цей край)

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%B2%D0%B
5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%
8F» \o «Домен верхнього рівня» Інтернет-домен .NO

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%8
2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BA%D0%BE%D0%
B4%D1%96%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD» \o «Список телефонних
кодів країн» Тел. код 47

Офіційна назва — Королівство Норвегія.

Географія

Норвегія — країна на північно-заході Європи на Скандинавському
півострові, найпівнічніша країна HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0» \o
«Європа» Європи . Межує на сході зі Швецією, північному сході з
Фінляндією і Росією. Слово «Норвегія» в перекладі означає «шлях на
північ».

Рельєф: гори і родючі долини, берегова лінія сильно порізана HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B4» \o «Фіорд»
фіордами ; лісами покрито 25% території; простягається за північне
полярне коло, на півночі — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8
%D0%BA» \o «Льодовик» льодовики ; залежні території (острови) є в
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0
» \o «Арктика» Арктиці й HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%82
%D0%B8%D0%BA%D0%B0» \o «Антарктика» Антарктиці ;

Територія — 386,9 тис. кв. км (разом з архіпелагом HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%86%D0%B
1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD&action=edit» \o «Шпіцберген» Шпіцберген
, островами HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%94%D0%BD» \o
«Ян-Маєн» Ян-Маєн і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B2%D0%B5_%28%D0%BE%D1%81%D
1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%29» \o «Буве (острів)» Буве ).

Столиця HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE» \o «Осло» Осло
(Oslo) — 535, 9 тис. осіб ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/2006» \o «2006» 2006 р.).

Найбільші міста — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B
5%D0%BD&action=edit» \o «Берген» Берген (235 тис. осіб), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B
4%D1%85%D0%B5%D0%B9%D0%BC&action=edit» \o «Трондхейм» Трондхейм (152
тис. осіб), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B
0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%80&action=edit» \o «Ставангер» Ставангер (114
тис. осіб), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%8
2%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4&action=edit» \o
«Крістіансанд» Крістіансанд (74 тис. осіб).

Історія

Докладніше у статті: HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F
_%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%97» \o «Історія Норвегії»
Історія Норвегії

Політика

політична система — конституційна монархія

Членство в міжнародних організаціях — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%9E%D0%A2» \o «СОТ» СОТ ,
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%91%D0%A0%D0%A0» \o
«МБРР» МБРР , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%92%D0%A4» \o «МВФ» МВФ , МФКК,
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%90%D0%A2%D0%9E» \o
«НАТО» НАТО , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%91%D0%A1%D0%84» \o «ОБСЄ» ОБСЄ
, HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%9E%D0%9D» \o «ООН»
ООН , HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%84» \o «РЄ»
РЄ .

Економіка

експорт: нафтопродукти з нафти HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD
%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5» \o «Північне море» Північного моря ,
газ, папір, деревна пульпа, меблі, залізна руда, мінерали, товари,
виготовлені за високою технологією; спортивні товари, риба;

У рейтингу Глобального звіту з людського розвитку за HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/2001» \o «2001» 2001 рік, підготовленого
Програмою розвитку ООН, серед 162-х країн світу Норвегія посідає перше
місце. Щорічні Глобальні звіти з людського розвитку готуються з 1991
року. В них оприлюднюються списки країн за рівнем людського розвитку,
враховуючи такі показники, як рівень медичних послуг, освіти, тривалість
життя та інші. У 2001 році додався ще один — індекс технологічного
розвитку (доступ до новітніх інформаційних технологій і комунікацій).

Норвезька промисловість значною мірою базується на використанні
природних ресурсів. І водночас знайдеться не багато країн, які б ще
більше, ніж Норвегія, залежали від зовнішньої торгівлі. Щоб і далі йти в
ногу з часом, в країні проводять інтенсивні наукові дослідження
перспективного плану, як у промисловості, так і в державному секторі.

Виробництво енергії

Використання енергії води створило основу для розвитку сучасної
промисловості Норвегії. Нині, як і колись, електроенергія для
індустріального і побутового вжитку надходить саме з цього постійно
поновлюваного та екологічно чистого джерела.

У 1970-х роках біля підніжжя норвезької частини материка було відкрито
родовище нафти й газу. На сьогоднішній день Норвегія — найбільший у
Європі постачальник нафти і газу до країн континенту. Відкриття
вуглецево-водневих покладів надало значного імпульсу подальшому розвитку
промисловості країни. Розробка нафтових і газових родовищ, крім усього
іншого, солідно поповнила державну казну — у формі податкових надходжень
і орендної плати за землю.

Традиційні галузі промисловості

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81
%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Рибальство» Рибальство . Ще з часів
середньовіччя Норвегія славиться своїм рибним промислом. Експортується
як виловлена в морі, так і вирощена в численних штучних загородах риба.
Норвезький лосось з таких штучно перекритих водойм зараз дуже відомий на
світовому ринку.

Близько 90% рибопродукції Норвегії експортується. Вилов риби перевищує
500 кг на кожного норвежця.

Сільське господарство

Лише 3,5 відсотка земельних площ Норвегії придатні для обробітку. І,
незважаючи на це, сільське господарство країни значною мірою задовольняє
потреби населення у харчах. Норвезькі сільськогосподарські продукти
експортуються мало.

Основою норвезького сільського господарства є тваринництво, яке повністю
покриває потреби населення країни у м’ясі, молоці і молочних продуктах.
Внаслідок кліматичних особливостей виробництво зернових лише на 40%
забезпечує потреби внутрішнього ринку. У той же час, значна частина
овочів і фруктів, незважаючи на складні умови північної країни,
вирощується норвезькими селянами.

Лісова і целюлозно-паперова промисловість. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%81» \o «Ліс» Ліс дає
важливу експортну сировину у вигляді деревини, паперу, картону,
целюлози, будівельного матеріалу і меблів.

Основу целюлозно-паперової промисловості становлять дешева енергія, яку
отримують за рахунок використання гідроресурсів, і значні запаси
сировини. Норвезькі компанії, найбільшими з яких є » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B
5_%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%B3&action=edit» \o «Ношке Скуг» Ношке Скуг «,
«Боррегорд», «Петерсон», виробляють різноманітні сорти целюлози,
газетний, журнальний і пакувальний папір, картон, облицювальні панелі,
паркет і багато іншого.

Традиційні галузі промисловості мають дуже важливе значення для трудової
зайнятості людей і заселення нових районів.

Промисловість і суднобудування

Норвегія виробляє багато алюмінію, залізного кремнію і магнезію.
Нафтопереробна промисловість працює на сировині, що видобувається в
Північному морі. Норвегія є також одним з найбільших у світі виробників
штучних добрив. Проте переважна більшість промислових підприємств — малі
та середні. До важливих галузей промисловості належать: фармацевтична,
електронна, обслуговуюча, рибно-меліоративна, а також суднобудування,
яке існує в Норвегії споконвіку.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%83
%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o «Суднобудування»
Суднобудування , торговельний флот і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B
E%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit» \o
«Судноплавство» судноплавство . Норвезькі верфі спеціалізуються на
будуванні високосучасних суден спеціального призначення. Крім цього,
Норвегія є великим постачальником устаткування і послуг для морського
флоту в усьому світі. Норвезькі судна борознили світовий океан ще з доби
вікінгів. Нині Норвегія — четверта за величиною морська держава світу і
має серед традиційних судноплавних держав найбільшу частку флоту під
власним прапором. Частка судноплавства в експортних доходах країни
традиційно становить близько 20%.

Чорна і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B
E%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%
B3%D1%96%D1%8F&action=edit» \o «Кольорова металургія» кольорова
металургія . В галузі чорної металургії Норвегія спеціалізується, в
основному, на виробництві феросплавів, а в галузі кольорової металургії
— на виробництві алюмінію, нікелю, міді і цинку. В число основних
металургійних компаній входять » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%88%D0%BA_%D0%
93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE&action=edit» \o «Ношк Гідро» Ношк Гідро «,
«Елкем», «Фесіль».

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0
_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%8
2%D1%8C» \o «Хімічна промисловість» Хімічна промисловість . Ця галузь
має значні за масштабами країни потужності з виробництва широкої гами
хімічних і нафтохімічних продуктів. Це дозволяє їй експортувати азотні
добрива, вибухові речовини промислового призначення, альгінати, фарби,
лаки, у виробництві яких країна займає провідні позиції не тільки в
Європі, але й у світі. Найбільші компанії цієї галузі промисловості —
«Ношк Гідро», «Діно Індустрієр», » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%AE%D1%82%D1%83%D0%BD&acti
on=edit» \o «Ютун» Ютун «. Концерн » HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B
C%D0%B5%D0%B4&action=edit» \o «Нікомед» Нікомед » спеціалізується на
розробці і випуску контрастних речовин для рентгенодіагностики.

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B
8%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%
BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D1%
8C&action=edit» \o «Гірничови Гірничовидобувна промисловість . Її
основною продукцією є руди чорних і кольорових металів, а також нерудні
копалини — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D1%8F%D0%BA» \o
«Вапняк» вапняк , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%86» \o «Кварц»
кварц , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%B
B%D1%96%D0%BD&action=edit» \o «Нефелін» нефелін , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%9
6%D0%BD&action=edit» \o «Олівін» олівін .

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%B
D%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&action=edi
t» \o «Машинобудування» Машинобудування . До найважливіших галузей
норвезького машинобудування належать: виробництво обладнання для
освоєння шельфу, суднобудування, насамперед будування риболовних
траулерів, виробництво різноманітного обладнання для суден, зокрема,
морської електроніки, рибопромислового обладнання.

Економічні райони

У Норвегії виділяють п’ять економічних районів: Східний (історична
провінція HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BB%D0%B
0%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o «Естланн» Естланн ), Південний (
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B
0%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o «Серланн» Серланн ), Південно-Західний (
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B
B%D0%B0%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o «Вестланн» Вестланн ), Центральний
( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B
D%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%B3&action=edit» \o «Треннелаг» Треннелаг ) і
Північний ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D1%83%D1%80-%D0%9D%D0%
BE%D1%80%D0%B3%D0%B5&action=edit» \o «Нур-Норге» Нур-Норге ).

Східний район — Естланн

Східний район ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D1%81%D1%82%D0%BB%D0%B
0%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o «Естланн» Естланн ) — це найбільш
розвинута в економічному відношенні частина Норвегії. У місті Осло
представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі
металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже
вся текстильна промисловість. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE» \o «Осло» Осло
— центр HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D1%83
%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F» \o «Суднобудування»
суднобудування . На долю району Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих
у промисловості країни.

На північний схід від HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE» \o «Осло» Осло
знаходиться місто HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%BF%D1%8
1%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3&action=edit» \o «Сарпсборг» Сарпсборг ,
другий за величиною промисловий центр країни. У HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%B3%D0%B
5%D1%80%D1%80%D0%B0%D0%BA&action=edit» \o «Скагеррак» Скагерраку
розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової
промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою
використовуються лісові ресурси басейну р. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B
C%D0%B0&action=edit» \o «Гломма» Гломма . На західному березі
Осло-фіорду, на південний захід від HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE» \o «Осло» Осло
, розташовані міста, промисловість яких пов’язана з морем і переробкою
морепродуктів. Це центр суднобудування HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B
1%D0%B5%D1%80%D0%B3&action=edit» \o «Тенсберг» Тенсберг і колишня база
норвезького китобійного флоту HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B
5%D1%84%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B4&action=edit» \o «Саннефіорд» Саннефіорд
.

Південний район — Серланн

Південний район ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B
0%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o «Серланн» Серланн ) в економічному
відношенні найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут
був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці ХІХ ст. цю територію
залишило багато населення. У наш час населення в основному зосереджене в
ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами.
Головні промислові підприємства — металургійні заводи в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%8
2%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o
«Крістіансунн» Крістіансунні , що випускають мідь і нікель.

Південно-Західний район — Вестланн

У Південно-Західному районі ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B
B%D0%B0%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o «Вестланн» Вестланні )
сконцентрована приблизно чверть населення країни. Між HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B
0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%80&action=edit» \o «Ставангер» Ставангером і
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D1%96%D1%81%D1%8
2%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o
«Крістіансунн» Крістіансунном знаходяться 12 великих фіордів. Розвиток
сільського господарства обмежений через гірський рельєф фіордів і
скелястих островів. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D0%BB%D1%96%D0%B1%D0%B
E%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&action=edit» \o
«Хліборобство» Хліборобство поширене в долинах річок і ділянках терас
уздовж фіордів. У цих місцях в умовах морського клімату розташовані
широкі пасовища, а в деяких приморських районах — плодові сади. Порти
південно-західної Норвегії, зокрема HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%8
3%D0%BD%D0%BD&action=edit» \o «Олесунн» Олесунн , є базами зимового
промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і
хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії.
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B
5%D0%BD&action=edit» \o «Берген» Берген є головним центром обробної
промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах знаходяться
машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства. З 1970-х років
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B
0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D1%80&action=edit» \o «Ставангер» Ставангер ,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B
5%D1%81&action=edit» \o «Саннес» Саннес і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%BB%D0%B0» \o «Сула» Сула
є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку
нафти і газу на шельфі Північного моря, тут знаходяться нафтопереробні
підприємства.

Західно-Центральний — Треннелаг

Четвертий за значенням з числа великих економічних районів Норвегії —
Західно-Центральний ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B
D%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%B3&action=edit» \o «Треннелаг» Треннелаг ), який
прилягає до HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B
D%D1%85%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81-%D1%84%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B4&action=ed
it» \o «Троннхеймс-фіорд» Троннхеймс-фіорду , з центром у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A2%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8
5%D0%B5%D0%B9%D0%BC&action=edit» \o «Тронхейм» Тронхеймі . Відносно
плоска поверхня і родючі ґрунти на морських глинах сприяли розвитку
хліборобства, яке виявилося конкурентоспроможним з хліборобством району
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE-%D1%
84%D1%96%D0%BE%D1%80%D0%B4&action=edit» \o «Осло-фіорд» Осло-фіорду .
Чверть території вкрита лісами. В цьому районі розробляються родовища
корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.

Північний район — Нур-Норге

Північний район ( HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D1%83%D1%80-%D0%9D%D0%
BE%D1%80%D0%B3%D0%B5&action=edit» \o «Нур-Норге» Нур-Норге )
розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. У
ньому немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі
Швеції і Фінляндії, на шельфовій зоні знаходяться найбагатші у Північній
півкулі рибні ресурси. Берегова лінія має велику довжину. HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81
%D1%82%D0%B2%D0%BE» \o «Рибальство» Рибальство , найдавніше заняття
населення на півночі, і досі дуже поширене, однак все більшого значення
набуває гірничовидобувна промисловість. За розвитком цієї галузі
Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються
залізорудні родовища. Видобуток залізних руд і робота на металургійному
комбінаті в HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83-%D1%96-%D0%A0%D0
%B0%D0%BD%D0%B0&action=edit» \o «Му-і-Рана» Му-і-Рані приваблюють у
цей район переселенців з інших частин країни, однак кількість населення
всього Північного району не перевищує кількості населення HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BB%D0%BE» \o «Осло» Осло
.

Експорт та імпорт

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82
» \o «Експорт» Експорт : енергоносії, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0» \o «Нафта»
нафта , HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%B7»
\o «Газ» газ , нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні
метали, хімічні товари, судна, добрива, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0» \o «Риба» риба
і HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B
F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%B8&action=edit» \o
«Морепродукти» морепродукти , целюлозно-паперові товари.

Основні експорт-партнери Норвегії: HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%A1» \o «ЄС» ЄС — 77% (
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1
%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F» \o «Великобританія»
Великобританія — 17%, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8
%D0%BD%D0%B0» \o «Німеччина» Німеччина — 12%, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0
%D0%BD%D0%B4%D0%B8» \o «Нідерланди» Нідерланди — 10%, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F» \o
«Швеція» Швеція — 10%, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F
» \o «Франція» Франція — 8%), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90» \o «США» США — 7%
(1998 р.).

HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82» \o
«Імпорт» Імпорт : машини й устаткування, готові вироби, хімічні
продукти, продовольчі товари, паливо та електроенергія.

Основні HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82» \o
«Імпорт» імпорт -партнери: HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%A1» \o «ЄС» ЄС — 69% (Швеція
-15%, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8
%D0%BD%D0%B0» \o «Німеччина» Німеччина — 14%, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B1
%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F» \o «Великобританія»
Великобританія — 10%, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F» \o «Данія»
Данія — 7%), HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90» \o «США» США — 7%,
HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%8F» \o
«Японія» Японія — 4% (1998 р.).

Адміністративний устрій

19 HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A4%D1%8E%D0%BB%D1%8C%D0%B
A%D0%B5&action=edit» \o «Фюльке» фюльке (fylke — область), у тому
числі місто Осло, прирівняне до фюльке.

Фюльке поділяються на сільські (herreds-kommuner) і міські (by-kommuner)
комуни.

Зовнішні території у HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD
%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D1%8C%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%B
9_%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD» \o «Північний Льодовитий океан»
Північному Льодовитому океані — адміністративний округ Свальбард
(Svalbard — група островів у Північному Льодовитому океані). Територія —
62,4 тис. кв. км. Населення — 3,2 тис. осіб (січень HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1997» \o «1997» 1997 р.).
Адміністративний центр — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B3%D1%8
C%D1%97%D1%80&action=edit» \o «Лонгьїр» Лонгьїр . Основна частина
Свальбарду — архіпелаг HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%86%D0%B
1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD&action=edit» \o «Шпіцберген» Шпіцберген
(Spetsbergen). Норвезький суверенітет над Шпіцбергеном встановлено
Паризьким договором HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/9_%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE» \o
«9 лютого» 9 лютого HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1920» \o
«1920» 1920 р. Офіційно HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A8%D0%BF%D1%96%D1%86%D0%B
1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%BD&action=edit» \o «Шпіцберген» Шпіцберген
оголошено частиною норвезької території з HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/14_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F»
\o «14 серпня» 14 серпня HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/1925» \o «1925» 1925 р. Губернатор
призначається Державною радою Норвегії терміном на 3 роки з можливим
продовженням на два роки.

Зовнішні території в Атлантичному океані — острів HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD-%D0%9C%D0%B0%D1%94%D0%BD» \o
«Ян-Маєн» Ян-Маєн , острів HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B2%D0%B5» \o «Буве» Буве
.

Демографія

Населення

1990 — 4,214 тис.

1998 — 4,416 тис.

2001 (перепис) — 4,520,947

2005 (прибл.підрахунок)- 4,593,041

Культура

Офіційна мова — HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D1%8C
%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0» \o «Норвезька мова» норвезька .
Існує дві форми норвезької мови. Старонорвезька мова «букмол», або
книжкова мова, (друга назва — «ріксмол» — державна мова), її
використовують 80% населення. Близько 20% користуються новонорвезькою
мовою «нюношк» (друга назва — лансмол — сільська мова), яка є сумішшю
окремих діалектів норвезької мови. Всі норвежці вивчають обидві форми
мови. У Норвегії проживають також представники національної меншини —
саамі, які використовують свою рідну мову.

Релігія

Церква Норвегії 85.7%,Протестанти(Пантекостализм)1%,Католики 1%, Інші
Християне 2.4%, Mусульмани 1.8%, Інші 8.1% (2004)

Інше

Державний прапор Норвегії — був розроблений HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/13_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F» \o «13
липня» 13 липня HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1821» \o
«1821» 1821 року і досі не змінився. Тоді на датський прапор помістили
синій скандинавський хрест. Всі три кольори, використані у прапорі,
символізують свободу (як на прапорах HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F
» \o «Франція» Франції , HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90» \o «США» США ,
Британії, HYPERLINK
«http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0
%D0%BD%D0%B4%D0%B8» \o «Нідерланди» Нідерландів ). Автором дизайну
прапора Норвегії, затвердженого резолюцією норвезького парламенту в
HYPERLINK «http://uk.wikipedia.org/wiki/1821» \o «1821» 1821 році, був
парламентарій з Бергена Фредерік Мельцер.

В Акті про прапор (10.12.1898) зазначені пропорції сучасного прапора:
довжина — 22 одиниці; ширина — 16 одиниць; ширина синього хреста — 2
одиниці; ширина білого обрамлення хреста — 1 одиниця; відстань від
древка до середини хреста — 8 одиниць.

Герб Норвегії. Як свідчать історики, близько 1200 року у правителя
Норвегії з’явився власний герб, на якому зображений золотий у червленому
полі коронований лев святого Олафа. У передніх лапах лев, який
повернутий на захід, затиснув бойову сокиру.

Гімн Норвегії — «Ми любимо цей край» Б’єрнстерна Б’єрнсона (1832 -1910
рр.).

Похожие записи